Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №380/11354/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/11354/25 пров. № А/857/28349/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Носа С.П.,

суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі №380/11354/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до провідного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК у м. Львові Германчука Романа Васильовича, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправним та скасування припису,-

суддя(і) у І інстанції Карп`як О.О.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2025 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до провідного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК у м. Львові Германчука Романа Васильовича, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі – Інспекція ДАБК), у якому просив визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.03.2025.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваний припис є протиправним, оскільки виданий за результатами позапланової перевірки, призначеної з порушенням процедури. Зокрема, зазначає, що колективне звернення мешканців уже розглядалося Комісією та було скеровано до Державної інспекції архітектури та містобудування України, тому не могло бути підставою для повторної перевірки Інспекцією. Крім того, вказує, що оголошення, розміщене 25.10.2024 на офіційному веб-сайті Львівської міської ради, не містило відомостей про замовника (його найменування), щодо якого розглядатиметься звернення, а містило лише адресу багатоквартирного будинку, що унеможливило ідентифікацію позивача як особи, стосовно якої це звернення стосується, та свідчить про недотримання п.7-1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553). Також наголошує, що багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 прийнятий в експлуатацію 07.07.2023 з класом наслідків СС3, у зв`язку з чим заходи державного архітектурно-будівельного контролю на таких об`єктах здійснюються виключно Державною інспекцією архітектури та містобудування України через головних інспекторів будівельного нагляду, що виключає повноваження провідного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Германчука на проведення позапланової перевірки. Крім того, стверджує про порушення десятиденного строку повідомлення про перевірку, що обмежило його право на захист. Стосовно суті порушень вказує, що не проводив реконструкцію квартири, а лише здійснив часткове перепланування тераси (влаштування навісу без фундаменту). Це підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи, згідно з яким проведені роботи не потребують дозвільних документів, не зачіпають несучі конструкції та не впливають на безпеку будинку. Додатково позивач звертає увагу на нечіткість оскаржуваного припису, який не містить конкретних заходів для усунення порушень, що робить його неможливим для виконання. Вважаючи у зв`язку із цим свої права та інтереси порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року вказаний позов було задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Інспекція ДАБК подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд, приймаючи дане рішення, не дослідив обставин справи та суті порушення. Позивачем проведено саме реконструкцію квартири АДРЕСА_2 шляхом прибудови додаткового приміщення на території тераси з муруванням стін із газоблоків, встановленням віконного блоку та втручанням у несучі та огороджувальні конструкції будинку (зовнішні стіни та дах суміжної секції). Вказані факти підтверджуються матеріалами фотофіксації, на яких зафіксовано використання арматури для з`єднання нових конструкцій із капітальними стінами та прокладання комунікацій. Крім того, зазначає, що висновок експерта №08/25 від 30.04.2025 є неналежним доказом, оскільки базується на застарілих редакціях ДБН, містить відповіді на питання права та ґрунтується на припущеннях через застосування неруйнівних методів дослідження, які не дозволяють встановити реальний стан армування. Стосовно змісту оскаржуваного припису зауважує, що зазначення конкретного заходу усунення порушення призвело б до порушення прав позивача, адже усунення може бути здійснене у різні способи, зокрема шляхом подання повідомлення про початок будівельних робіт або демонтажу відповідних будівельних конструкцій. З огляду на викладене, вважає, що оскаржуваний припис прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.07.2023 Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, реєстраційний номер у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва - ІУ123230629437, на об`єкт “Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими громадськими приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_3 ”, клас наслідків - СС3.

Позивач ОСОБА_1 на підставі договору міни від 01.09.2023 є власником квартири АДРЕСА_4 загальною площею 91,5 кв.м, житловою площею 32,6 кв.м. Вказане підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 01.09.2023 року, індексний номер 344954097, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2787354346060.

Згідно з технічним паспортом реєстраційний номер НОМЕР_1 , інвентаризаційна справа №287/2023-142, станом на 21.04.2023 до складу квартири входить тераса площею 13,3 кв.м.

11.10.2024 до Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшла колективна заява мешканців житлового комплексу “Тіфані” по АДРЕСА_1 .

Листом Державної інспекції архітектури та містобудування України №6573/02/13-24 від 23.10.2024 зазначене звернення направлено до Інспекції ДАБК Львівської міської ради для розгляду в межах повноважень.

25.10.2024 на офіційному веб-сайті Львівської міської ради розміщено оголошення про розгляд колективної заяви мешканців будинку АДРЕСА_1 .

30.10.2024 Комісією Інспекції за результатами розгляду колективної заяви складено висновок №2, яким рекомендовано скерувати колективну заяву до Державної інспекції архітектури та містобудування України для вжиття заходів реагування в межах повноважень.

Листом Інспекції №0006-вих-161832 від 11.11.2024 заяву скеровано до Державної інспекції архітектури та містобудування України. Листом №7433/02/13-24 від 26.11.2024 Державна інспекція архітектури та містобудування України повернула матеріали за належністю.

18.12.2024 Комісією Інспекції за результатами повторного розгляду колективного звернення та заяви ОСОБА_1 складено висновок №1, яким рекомендовано проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_5 .

Листом від 30.12.2024 Інспекція звернулася до Міністерства розвитку громад та територій України з проханням надати дозвіл на проведення позапланової перевірки на вищезгаданому об`єкті будівництва.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №332 від 25.02.2025 наказано Інспекції ДАБК Львівської міської ради забезпечити в установленому порядку здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю з дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єктах будівництва за відповідними адресами, серед яких: АДРЕСА_5 .

Наказом начальника Інспекції №23-п від 07.03.2025 прийнято рішення провести позапланову перевірку будівельних робіт на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_5 .

На підставі цього наказу видано направлення №23-пп від 07.03.2025 для проведення перевірки у період з 07.03.2025 по 20.03.2025. Вказане направлення №23-пп вручено позивачу 10.03.2025 під час огляду квартири.

10.03.2025 головним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції Германчуком здійснено огляд об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_5 , в ході якого встановлено, що позивачем проведено реконструкцію вищенаведеного об`єкта будівництва шляхом прибудови додаткового приміщення за рахунок частини майданчика тераси квартири.

За результатами позапланової перевірки 20.03.2025 складено акт №23-пп, протокол про адміністративне правопорушення та оскаржуваний припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

У приписі зафіксовано, що ОСОБА_1 без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт проведено реконструкцію квартири АДРЕСА_2 шляхом прибудови додаткового приміщення за рахунок частини майданчика тераси, що є порушенням п.1 ч.1 ст.34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та п.5 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011.

З метою усунення виявлених порушень позивача зобов`язано протягом двох місяців з дати отримання припису усунути виявлені порушення. Жодних конкретних заходів, шляхів або способу усунення припис не містить. Припис отримано позивачем 02.04.2025.

Вважаючи вказаний припис незаконним, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності” визначено правові та організаційні основи містобудівної діяльності.

Як визначено ч.1 ст.41 цього Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553) передбачено, що, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством.

Відповідно до п.п. 5, 7 вказаного Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 7-1 Порядку №553 передбачено, що з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).

Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.

Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.

До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).

Абзацами 5, 6 п.12 Порядку №553 встановлено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку (абз.6); розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

Як визначено п.1 ч.1 ст.34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406, встановлено, що не потребують отримання дозвільних документів роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування.

Як слідує з матеріалів справи, на офіційному веб-сайті Львівської міської ради 25.10.2024 розміщено оголошення про розгляд колективної заяви мешканців будинку АДРЕСА_1 .

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, зазначене оголошення не містило відомостей про замовника (його найменування), щодо якого розглядатиметься звернення, а містило лише адресу багатоквартирного будинку. А тому апеляційний суд підтримує думку суду першої інстанції, що така редакція оголошення унеможливила ідентифікацію позивача як особи, стосовно якої розглядається звернення, і фактично позбавила його права взяти участь у засіданні Комісії та надати свої пояснення. А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що недотримання відповідачем порядку повідомлення позивача про розгляд колективного звернення є процедурним порушенням, оскільки воно нівелює саму мету створення Комісії – забезпечення прозорості та права особи на участь у процесі прийняття рішення, що безпосередньо впливає на її права.

Також апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції доречно послався на правові висновки Верховного Суду щодо змісту оскаржуваного припису.

Дійсно, припис відповідача від 20.03.2025 містить вимогу протягом двох місяців з дати отримання даного припису усунути виявлені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Разом з тим, згідно з висновками Верховного Суду у справі №160/23907/21, припис не може містити декларативних (загальних) вимог щодо усунення виявлених перевіркою порушень, а повинен містити перелік конкретних заходів, які необхідно здійснити суб`єкту господарювання для усунення виявлених порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу, варіанту поведінки, яких слід вжити особі для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства, а тому свідчить про протиправність такого припису.

Також у постанові від 20.04.2022 у справі №1340/3623/18 Верховний Суд зазначив, що припис органу державного нагляду є розпорядчим документом, у якому мають бути наведені конкретні порушення суб`єктом господарювання норм законодавства, які вже мали місце на момент проведення перевірки, та встановлені строки усунення цих порушень. Заходи в приписі керівнику суб`єкта господарювання повинні бути спрямовані на забезпечення ним належних умов своєї діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів і документів, сформульовані конкретно з посиланням на відповідну норму права, порушення якої допущено за висновками контролюючого органу, і в стислій формі. Спосіб усунення порушення, визначений у приписі, повинен узгоджуватись з нормами законодавства, а терміни його виконання мають визначатись у кожному конкретному випадку виходячи з реальних можливостей суб`єкта господарювання, умов його діяльності, кількості, виду і характеру виявлених за наслідками перевірки порушень, надаючи достатній строк, упродовж якого можливе його реальне виконання.

Щодо наявності складу порушення, покладеного в основу припису, апеляційний суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на розгляді Галицького районного суду м. Львова перебувала справа №461/3266/25 за позовом ОСОБА_1 до начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Павлишина Т.І., Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про скасування постанови про адміністративне правопорушення, яка переглядалась Восьмим апеляційним адміністративним судом.

Предметом розгляду вказаної справи була постанова Інспекції №18-а від 10.04.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 10200 грн за те, що ОСОБА_1 проведено реконструкцію квартири АДРЕСА_6 шляхом прибудови додаткового приміщення за рахунок частини майданчика тераси даної квартири.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2025 у справі №461/3266/25 скасовано постанову Інспекції №18-а від 10.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрито.

Під час розгляду справи №461/3266/25 апеляційним судом надано оцінку висновку будівельно-технічної експертизи, яка проводилась судовим експертом Лібичем А.М.

Так, на вирішення вказаної експертизи було поставлено наступні питання: 1. Який вид будівельних робіт (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, поточний ремонт, тощо) фактично виконаний на терасі квартири АДРЕСА_7 ?; 2. Чи здійснено втручання в огороджувальні та несучі конструкції багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_8 при виконанні будівельних робіт на терасі квартири АДРЕСА_7 ?; 3. Чи впливають фактично виконанні будівельні роботи на терасі квартири АДРЕСА_7 на міцність, надійність, довговічність та експлуатаційну безпеку багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_8 ?; 4. Чи виконанні будівельні роботи в квартирі АДРЕСА_7 потребують отримання дозвільних документів відповідно до вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів у галузі будівництва, що були чинними на дату початку їх проведення (після 01.09.2023 р.)?

За результатами проведення будівельно-технічної експертизи, судовим експертом Лібичем А.М. складено Висновок експерта №08/25 від 30 квітня 2025 року, відповідно до якого:

1. Виконані будівельні роботи на терасі квартири АДРЕСА_7 відносяться до робіт із частковим переплануванням з метою покращення умов експлуатації та захисту частини відкритої тераси від зовнішніх впливів (атмосферних опадів, вітру, перегріву сонцем та інше);

2. Втручання в огороджувальні та несучі конструкції багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_8 при виконанні будівельних робіт на терасі квартири АДРЕСА_7 - не виявлено;

3. Виконані будівельні роботи на терасі квартири АДРЕСА_7 не впливають на міцність, надійність, довговічність та експлуатаційну безпеку багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_8 ;

4. Згідно п. 1 «Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. №406 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ) виконанні будівельні роботи на терасі квартири АДРЕСА_7 , відповідно до вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів у галузі будівництва, що були чинними на дату початку проведення цих робіт (після 01.09.2023 р.), не потребують отримання дозвільних документів».

У своїй позовні заяві позивач стверджує, що не здійснював реконструкції квартири АДРЕСА_6 шляхом прибудови додаткового приміщення за рахунок частини майданчика тераси даної квартири. Обсяг робіт, який був виконаний на терасі квартири, жодним чином не змінив загальну площу квартири, не відбулось жодного втручання в елементи несучих і огороджувальних конструкцій як квартири АДРЕСА_6 , так і багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , а також не змінилось функціональне призначення квартири. Виконані будівельні роботи на терасі квартири АДРЕСА_6 відносяться до робіт із частковим переплануванням з метою покращення умов експлуатації та захисту частини відкритої тераси від зовнішніх впливів (атмосферних опадів, вітру, перегріву сонцем та інше).

При цьому, апеляційним судом у цій справі встановлено, що згідно правовстановлюючих документів на розглядувану квартиру АДРЕСА_6 та технічного паспорта на цю квартиру, розглядувана тераса площею 13,3 м.кв. входить до загальної площі 91,5 м.кв. цієї квартири, що належить на праві власності позивачу. Виконані роботи на цій терасі не виходять за її межі.

Колегія суддів враховує, що за приписами ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу порушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП (виконання робіт без повідомлення), а тому на переконання апеляційного суду оскаржуваний припис щодо позивача є необгрунтованим та таким, що підставно скасовано судом першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги, законне та обґрунтоване, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі №380/11354/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук