Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №140/14746/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/14746/24 пров. № А/857/20094/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Носа С.П.,

суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 140/14746/24 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

суддя у І інстанції Плахтій Н.Б.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся у Волинський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 31.10.2024 №1910/03-20-24-05 про виключення з реєстру платника єдиного податку; зобов`язання поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 з 01.10.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснює підприємницьку діяльність за КВЕД 61.90 - «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» та взятий на податковий облік ГУ ДПС у Волинській області. Починаючи із 01.10.2020, позивачем обрано спрощену систему оподаткування, ФОП ОСОБА_1 застосовує 3 групу за ставкою 5%.

На адресу позивача надійшло рішення ГУ ДПС у Волинській області від 31.10.2024 №1910/03-20-24-05 про його виключення з реєстру платників єдиного податку. Підставами для прийняття такого рішення став акт перевірки від 27.09.2024 №27250/03-20-24-05/ НОМЕР_1 , зі змісту якого випливає, що перевіркою встановлено здійснення видів діяльності, які відповідно до абз.8 підпункту 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (далі – ПК України) не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, а саме не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої групи.

На переконання позивача, недотримання процедури проведення перевірки, відсутність даних, які свідчать про те, що позивач належить до категорії платників податків, які не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, є підставами для скасування спірного рішення.

Щодо недотримання процедури проведення перевірки позивач покликається на те, що, приймаючи оскаржуване рішення від 31.10.2024 №1910/03-20-24-05, відповідач виходив із результатів камеральної перевірки, про що складений акт 27.09.2024. Однак вважає, що камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.

Щодо відсутності даних, які свідчать про те, що позивач належить до категорії платників податків, які не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, позивач зазначає наступне.

Так, з 01.01.2022 набув чинності Закон України «Про електронні комунікації», яким визнано такими, що втратили чинність Закон України «Про телекомунікації», Закон України «Про радіочастотний ресурс України».

Відповідно до пункту 70 частини першої статті 2 Закону України «Про електронні комунікації» оператор електронних комунікацій (оператор) - суб`єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов`язаними засобами. У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж.

У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.

Відповідно до пункту 87 частини першої статті 2 Закону України «Про електронні комунікації» постачальник електронних комунікаційних послуг - суб`єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг.

Відповідно до пункту 85 частини першої статті 2 Закону України «Про електронні комунікації» постачальник електронних комунікаційних мереж - суб`єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов`язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж.

Звідси випливає, що будь-який оператор електронних комунікацій може бути постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, але не кожен постачальник електронних комунікаційних послуг є оператором електронних комунікацій.

В Офіційному узагальненому роз`ясненні НКЕК щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг від 03.04.2024 №170 (далі – Роз`яснення №170) наведено види електронних комунікаційних послуг, які максимально відповідають видам діяльності, зазначеним у пп.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України, зокрема, це: послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, Код послуги - IC. S1; послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, Код послуги - OS. S1. Тобто, лише при здійсненні цих 2 видів електронних комунікаційних послуг постачальник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.

ФОП ОСОБА_1 включений до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг за №2643 як постачальник електронних комунікаційних послуг та не включений як постачальник електронних комунікаційних мереж.

Відповідно до Реєстру позивач надає «Послуга доступу до мережі Інтернет (код послуги IA.S1) - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. У тому числі послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет. З використанням мережі фіксованого зв`язку.

Позивач зазначав, що обмеження перебування на єдиному податку згідно до абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України стосується виключно суб`єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності, прямо зазначені у ПК України, а саме: поштовий зв`язок; телефонний зв`язок; діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, до яких він не належить.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що складений відповідачем акт від 27.09.2024 №27250/03-20-24-05/ НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування не може бути належним та допустимим доказом, який свідчить про виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірки порушення платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПК України та надає можливість для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до абзацу 1 пункту 299.11 статті 299 ПК України. А тому прийшов до висновку, що оскільки контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку третьої групи не відповідає положенням ПК України та здійснено контролюючим органом не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Окрім того суд зазначив, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що позивач не здійснює жодного з видів діяльності, які передбачені підпунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України. При цьому обмеження перебування на єдиному податку згідно з абзацом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України стосується виключно суб`єктів, які безпосередньо здійснюють види діяльності, прямо зазначені у ПК України, зокрема, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

При цьому відповідачем не доведено належними та допустимими доказами у встановленому законом порядку шляхом проведення перевірки факту здійснення позивачем діяльності з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж. Доводи податкового органу про необхідність переходу на загальну систему оподаткування ґрунтуються виключно на податковій звітності, в якій зазначено КВЕД 61.90. Водночас зазначений вид діяльності включає перелік різних видів діяльності, здійснення чи нездійснення яких не було предметом камеральної перевірки.

За таких обставин, суд виснував, що оскільки позивач не здійснює видів діяльності, які передбачені підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України, а відповідач не довів наявності підстав для позбавлення позивача статусу платника єдиного податку та порушення відповідачем процедури його прийняття, тому позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення ГУ ДПС у Волинській області від 31.10.2024 №1910/03-20-24-05 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 01.10.2024 підлягають задоволенню.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржило ГУ ДПС у Волинській області, яке із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ФОП ОСОБА_1 здійснюється підприємницька діяльність з надання електронних комунікаційних послуг, види діяльності відповідно до КВЕД-2010: 61.90 - «Інша діяльність у сфері електрозв`язку», задекларовано отримані доходи на спрощеній системі оподаткування, що свідчить про можливі порушення п.291.5 ст.291 ПК України, якою визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, про що складено акт. Окрім того, даний КВЕД відображений у видах підприємницької діяльності в податковій декларації платника єдиного податку. При цьому скаржник наголошує, що застосування інформації, отриманої з баз даних в ІКС «Податковий блок», є належним доказом того, що платником податків здійснюється діяльність у сфері надання електронних комунікаційних послуг. Відповідно, ГУ ДПС у Волинській області правомірно проведено перевірку та на підставі встановлених в її ході порушень, які унеможливлюють перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування, прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Податковий орган стверджує, що платники податків – фізичні особи-підприємці при постачанні електронних комунікаційних послуг за КВЕД класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області, з 01.10.2020 зареєстрований платником єдиного податку (3 група). Один з видів діяльності позивача: КВЕД 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку.

Відповідно до витягу з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг від 23.12.2024 №104-9466/104 ФОП ОСОБА_1 є постачальником електронних комунікаційних послуг IA.S1 - послуга доступу до мережі Інтернет - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. У тому числі послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет. З використанням мережі фіксованого зв`язку.

28.10.2024 позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця за 2024 рік.

ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складений акт від 27.09.2024 №27250/03-20-24-05/ НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.

Так, перевіркою встановлено, що платником податків порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: здійснення видів діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування, або не відповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання: абз.8 пп.291.5.1 п.295.1 ст.295 ПК України, абз.5 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України. КВЕД 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку (3 група 5%).

На підставі висновків акта перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 31.10.2024 №1910/03-20-24-05 про анулювання реєстрації платником єдиного податку фізичної особи. Підставою для анулювання свідоцтва є: здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання відповідно до абзацу третього п.299.10 ст.299 ПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Як визначено пунктом 291.2 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Відповідно до пп.291.4.3 п.291.4 ст.291 ПК України, до суб`єктів господарювання третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої .законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 291.5 статті 291 ПК України визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до п.п 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої групи суб`єкти господарювання, зокрема, фізичні особи-підприємці, які здійснюють, діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України встановлено перелік випадків, у разі яких платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Абзацом першим пункту 299.1 статті 299 ПК України встановлено, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з абзацом 3 пункту 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність;

10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

З набранням чинності 1 січня 2022 року Закону України від 16 грудня 2020 року №1089-ІХ «Про електронні комунікації» (далі - Закон № 1089) платники податків при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування обліку та звітності.

Слід погодитись з позицією скаржника, що відповідно до Закону № 1089 оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг - суб`єкт господарювання, який надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг.

Тобто, відповідно до норм Закону № 1089 платники податків - фізичні особи підприємці при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права обирати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Класифікація видів економічної діяльності (далі - КВЕД-2010) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396. Вказаний наказ визначає методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора КВЕД-2010. Згідно з КВЕД-2010 діяльність з надання послуг, доступу до мережі Інтернет не виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 - «Діяльність у сфері проводового електрозв`язку», 61.20 «Діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку», 61.30- «Діяльність у сфері супутникового електрозв`язку» та класу 61.90 - «Інша діяльність у сфері електрозв`язку». Так, КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» розділу 61 «Телекомунікації (електрозв`язок)», включає, зокрема, надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет, тощо. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що платники податків – фізичні особи-підприємці при постачанні електронних комунікаційних послуг за КВЕД класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Як слідує з матеріалів справи, у спірному рішенні відповідачем як на підставу для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку зазначено здійснення позивачем видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання.

При цьому приписами пункту 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Таким чином слід дійти висновку, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Як слідує з матеріалів справи, ГУ ДПС у Волинській області було проведено камеральну перевірку щодо порушення позивачем, як платником єдиного податку, вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.

За результатами проведеної камеральної перевірки податковим органом складено акт від 27.09.2024 №27250/03-20-24-05/3329008650 про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, яким встановлено порушення умов перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, а саме: здійснення видів діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування, або не відповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання: абз.8 пп.291.5.1 п.295.1 ст.295 ПК України, абз.5 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, КВЕД 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку (3 група).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. У свою чергу, чинним законодавством не передбачено такого предмету камеральної перевірки як порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.

Разом з тим, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на таке.

Положеннями пункту 299.11 статті 299 ПК України встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Враховуючи, що камеральна перевірка, за результатами якої було прийнято рішення від 31.10.2024 №1910/03-20-24-05 про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку, була проведена податковим органом виключно на підставі наявних у нього даних, зокрема, звітності ФОП ОСОБА_1 , що узгоджується з приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, апеляційний суд, не погоджується з доводами, викладеними у позовній заяві, щодо порушення відповідачем порядку прийняття спірного рішення.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 120/1676/19-а. В даній постанові суд касаційної інстанції вказав: «враховуючи, що камеральна перевірка, за результатами якої було прийнято рішення від 2 квітня 2019 року № 6 «Про анулювання реєстрації платником єдиного податку», була проведена податковим органом виключно на підставі наявних у нього даних, зокрема, звітності ФОП за 2017 рік …, що узгоджується з приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, Колегія суддів, не погоджується з доводами, викладеними у касаційній скарзі, щодо порушення відповідачем порядку прийняття спірного рішення».

На переконання апеляційного суду, саме по собі порушення процедури контролю (зокрема, визначення виду перевірки) не може слугувати безумовною підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень у разі, якщо факт правопорушення є доведеним. Зворотний підхід призвів би до звільнення платника податків від відповідальності за порушення умов спрощеної системи оподаткування з суто формальних підстав, що суперечить принципам справедливості та невідворотності юридичної відповідальності.

Скасування законного за суттю рішення податкового органу з суто формальних процедурних мотивів призведе до легалізації порушення норм матеріального права, що суперечить принципу верховенства права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 140/14746/24 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин