Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №520/23171/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 р.Справа № 520/23171/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

представників відповідача: Богожавець В. Д., Медведєвої І. А., Каліннікова В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., м. Харків, повний текст складено 08.12.25 у справі № 520/23171/25

за позовом Комунального спеціалізованого підприємства "ХАРКІВМІСЬКЛІФТ"

до Північно-східного офісу Держаудитслужби

треті особи: Комунальне підприємство "Житлокомсервіс" , Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради , Товариство з обмеженою відповідальністю «Ін-Тет Білдінг» , Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРЕБУС-ЛВ»

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне спеціалізоване підприємство "Харківміськліфт" (далі за текстом також – позивач, КСП "Харківміськліфт") звернулося до адміністративного суду з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі за текстом також – відповідач, ДАСУ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальне підприємство “Житлокомсервіс”, Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Північно-східного офісу Держаудитслужби щодо усунення порушень законодавства від 13.08.2025 за № 202006-14/3821-2025 в частині, що стосується пунктів зобов`язального характеру для Комунального спеціалізованого підприємства «Харківміськліфт», а саме: вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП «Харківміськліфт» внаслідок реалізації послуг з технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації для КП «Житлокомсервіс» за заниженою вартістю на загальну суму 349847308,57 грн шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрати інший спосіб реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків);

- вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП «Харківміськліфт» внаслідок завищення 2-ма підрядними організаціями (ТОВ «Ін-Тет-Білдінг», ТОВ «ЕРЕБУС ЛВ») вартості виконаних ремонтних робіт на загальну суму 107674,37 грн, з урахуванням ПДВ, шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрати інший спосіб реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків);

- вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Північно-східного офісу Держаудитслужби щодо усунення порушень законодавства від 13.08.2025 за № 202006-14/3821-2025 в частині пунктів:

- вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП «Харківміськліфт» внаслідок реалізації послуг з технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації для КП «Житлокомсервіс» за заниженою вартістю на загальну суму 349847308,57 грн, шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрати інший спосіб реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків);

- вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП «Харківміськліфт» внаслідок завищення 2-ма підрядними організаціями (ТОВ «Ін-Тет-Білдінг», ТОВ «ЕРЕБУС ЛВ») вартості виконаних ремонтних робіт на загальну суму 107674,37 грн, з урахуванням ПДВ, шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрати інший спосіб реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Північно-східного офісу Держаудитслужби на користь Комунального спеціалізованого підприємства "Харківміськліфт" судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Північно-східний офіс Держаудитслужби оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не у повній мірі дослідив та з`ясував усі, наведені відповідачем факти, які мають вирішальне значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо порушень, допущених позивачем, які зазначені Північно-східним офісом Держаудитслужби в акті ревізії та оскаржуваній вимозі, оскільки такі ґрунтуються на приписах чинного законодавства та підтверджуються матеріалами ревізії. Також указує, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, зокрема, у частині доведеності в повній мірі факту наявності порушень під час здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та підрядними організаціями (ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» і ТОВ «ІН-ТЕТ БІЛДІНГ»). Звертає увагу, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою для виконання. Північно-східний офіс Держаудитслужби наголошує, що доводи позивача щодо суті порушень не можуть бути перевірені судом у межах доказування у цій справі, оскільки оскаржувані пункти вимоги містять конкретні суми.

За результатами апеляційного розгляду Північно-східний офіс Держаудитслужби просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали свою позицію, викладену в апеляційній скарзі.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи правом на висловлення свого ставлення до апеляційної скарги не скористалася.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Ін-Тет Білдінг» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРЕБУС-ЛВ» до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників апелянта, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та у ході судового розгляду у суді апеляційної інстанції підтверджено, що фахівцями Північно-східного офісу Держаудитслужби, відповідно до пункту 1.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю на І квартал 2025 року та на підставі направлення від 28.03.2015, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального спеціалізованого підприємства «Харківміськліфт», результати якої оформлено актом ревізії від 07.07.2025 за № 202006-07/72 (далі – акт ревізії).

Не погодившись із висновками акта ревізії, КСП «Харківміськліфт», на підставі пункту 42 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 за № 550, подало заперечення від 17.07.2025 за № 01/10-1302/0-25.

На підставі висновків акта ревізії ДАСУ прийнято вимогу щодо усунення порушень законодавства від 13.08.2025 за № 202006-14/3821-2025 (далі – вимога), якою ДАСУ вимагає КСП «Харківміськліфт»: - вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП «Харківміськліфт» внаслідок реалізації послуг з технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації для КП «Житлокомсервіс» за заниженою вартістю на загальну суму 349847308,57 грн, шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрати інший спосіб реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків); - вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП «Харківміськліфт» внаслідок не пред`явлення 2-м орендарям нежитлових приміщень (ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Лотос компані») понесених витрат на погашення земельного податку на загальну суму 118964,02 грн шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрати інший спосіб реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків); - вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП «Харківміськліфт» внаслідок завищення 2-ма підрядними організаціями (ТОВ «Ін-Тет Білдінг», ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ») вартості виконаних ремонтних робіт на загальну суму 107674,37 грн, з урахуванням ПДВ шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрати інший спосіб реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків).

Не погодившись із указаною вимогою в частині оспорюваних пунктів зобов`язального характеру, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність оскаржуваної вимоги в частині, що стосується оспорюваних пунктів зобов`язального характеру, як акта індивідуальної дії, критеріям обґрунтованості та вмотивованості.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року, № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

За приписами частини першої статті 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Статтею 10 Закону № 2939-XII визначено право органу державного фінансового контролю, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (пункт 1); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (пункт 7); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13).

Відповідно до частини другої статті 15 указаного Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року за 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу (далі також - Положення № 43).

Відповідно до пункту 1 Положення № 43 Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно з пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі також - Порядок № 550).

Пунктом 2 Порядку № 550 встановлено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (постанова від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16) та Верховного Суду (постанови від 22 жовтня 2020 у справі № 820/3089/17, від 31 травня та 02 листопада 2021 року у справах № 826/18686/16 та № 420/6808/19, від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 29 березня 2023 року у справі № 160/17775/21) правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Так, у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20 Верховний Суд зазначив «вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Тобто правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема, обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Варто зауважити, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і є обов`язковою до виконання.

Отже, вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована».

Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом, зокрема, у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі, у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.

Такий правовий підхід застосований Верховним Судом також у постановах від 06 серпня 2020 року у справі № 826/6254/17, від 20 листопада 2018 року у справі № 815/4223/16, від 11 жовтня 2018 року у справі № 813/4101/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 825/1481/16.

З проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі, у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їхніх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Той факт, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII, з якою кореспондується пункт 50 Порядку № 550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд у постановах від 22 жовтня 2020 року у справі № 820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20, від 02 листопада 2021 року у справі №420/6808/19, від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 22 грудня 2022 року у справі №826/13003/17, від 21 березня 2023 року у справі № 560/4370/22, а також від 09 березня 2023 року у справі № 500/2489/21, від 29 березня 2023 року у справі № 160/7775/21, від 06 липня 2023 року у справі № 1740/2398/18 та інших.

Право підконтрольної установи на оскарження вимоги, яка містить зобов`язання щодо повернення збитків, слід розуміти у контексті «права на оскарження вимоги, як акта індивідуальної дії, в частині дотримання процедури проведення перевірки контролюючим органом (шляхом проведення ревізії, моніторингу та ін.) у співвідношенні з суттю встановлених порушень.

Водночас правомірність вимоги у частині законності і правильності обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про їхнє стягнення. Такий порядок оскарження слід застосовувати, якщо підконтрольною установою не було попередньо оскаржено таку вимогу по суті встановлених порушень під час проведення відповідної перевірки і таким порушенням, судом не було надано оцінку (відсутня будь-яка реакція з боку підконтрольної установи після отримання вимоги), або дотримання процедури проведення перевірки (ревізії, моніторингу, тощо) та факт порушення з боку підконтрольної установи під час здійснення господарської діяльності встановлено у судовому рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.11.2024 у справі № 280/10314/23.

Щодо оскаржуваної вимоги в частині вжиття заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП “Харківміськліфт” внаслідок реалізації послуг з технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації для КП “Житлокомсервіс” за заниженою вартістю на загальну суму 349847308,57 грн, шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрання іншого способу реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків), колегія суддів зазначає таке.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 за № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді м. Харкова» КСП «Харківміськліфт» визначений виконавцем послуг з технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації та технічного обслуговування електромереж.

Для виконання зазначеного рішення між КП «Житлокомсервіс» (як Управителем) та КСП «Харківміськліфт» (як Виконавцем) укладений договір на технічне обслуговування, ремонт та експлуатацію ліфтів і систем диспетчеризації від 29.12.2011 за № 95-11/А (далі - договір від 29.12.2011 за № 95-11/А).

Відповідно до умов такого договору Виконавець зобов`язався виконувати роботи по технічному обслуговуванню, ремонту та експлуатації ліфтів і систем диспетчеризації, які розташовані в житлових будинках комунальної власності територіальної громади м. Харкова (далі – послуги).

Пунктом 2.1 умов договору визначено, що щомісячна вартість послуг визначається на підставі розрахунків, проведених відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 за № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги», Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.11.2006 за № 369 «Про затвердження Порядку вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації».

Умовами зазначеного договору передбачено: - у кінці поточного місяця Виконавець надає Управителю акти виконаних робіт з зазначенням їх вартості (п.2.2); - Управитель підписує Акт, засвідчує підпис печаткою і у 5-ти денний термін повертає примірник акта виконавцю (п.2.3); - на підставі підписаних актів управитель оплачує виконавцю вартість виконаних робіт (п.2.4).

Пунктом 2.7 умов договору визначено, що сума оплати робіт може бути змінена в сторону її збільшення або зменшення у таких випадках: запровадження нових законодавчих та нормативних актів, які впливають на вартість технічного обслуговування, ремонту та експлуатації ліфтів і диспетчерських систем; необхідності урахування інфляційних факторів; внесення змін в обсяг і склад робіт.

Також підпунктом 4.2.4 умов договору від 29.12.2011 № 95-11/А передбачено, що Управитель має право зменшувати розмір оплати Виконавцю у разі ненадання послуг, несвоєчасного або з порушенням якості надання послуг у відповідності до належним чином оформлених Актів виконаних робіт.

До вказаного договору укладено 2 додаткові угоди: від 04.01.2012, предметом якої є право виконавця розміщувати рекламну інформацію або надавати право на розміщення рекламної інформації та обладнання у ліфтах, та від 02.01.2018, предметом якої є розміщення персоналу виконавця в нежитлових приміщеннях управителя.

Позивач наводить аргументи про те, що договір від 29.12.2011 за № 95-11/А є цивільно-правовим, вартість послуг - договірна (п. 2.1), відповідає складовим тарифу, але не є тарифікованою для позивача (рішення виконкому від 20.12.2011 за № 893 не встановлює тарифів для КСП «Харківміськліфт»).

Додатковою угодою від 01.06.2022 сторони врегулювали розрахунки з урахуванням фінансової підтримки з бюджету (покриття витрат на оплату праці), що підтверджується листом КП «Житлокомсервіс» від 27.06.2025 за № 7142/2/07-05 та бухгалтерською довідкою від 25.06.2025 за № 1.

Це узгоджується з умовами воєнного стану, економічною нестабільністю та зменшенням доходів КП «Житлокомсервіс» (рішення виконкому від 08.06.2022 за № 163 про припинення стягнення плати).

Попри це, на переконання позивача, відповідачем не було надано аналіз указаних обставин, що призвело до прийняття оспорюваної вимоги.

Листом від 27.06.2025 за № 7142/2/07-05, підписаним директором КП «Житлокомсервіс» Мальованим Г.О. та головним бухгалтером КП «Житлокомсервіс» ОСОБА_2 , повідомлено, що укладеною сторонами додатковою угодою від 01.06.2022 передбачено, що тимчасово, на період дії в Україні воєнного стану, з 24.02.2022 виключно за отримання виконавцем з бюджету Харківської міської територіальної громади фінансової підтримки, яка повністю чи частково покриває витрати (оплата праці і нарахування на оплату праці) виконавця під час надання послуг за договором, вартість послуг визначається по кожному житловому будинку окремо, шляхом віднімання від вартості наданих послуг вартості покритих шляхом надання фінансової підтримки з бюджету Харківської міської територіальної громади витрат (оплата праці і нарахування на оплату праці) на їх надання. Крім того, в новій редакції викладено Додаток № 2 «Акт здачі приймання робіт по технічному обслуговуванню».

Також, як зазначено у листі, на підставі додаткової угоди від 01.06.2022 КП «Житлокомсервіс» складено бухгалтерську довідку від 25.06.2025 за № 1 щодо виправлення помилки в актах здачі-приймання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів, а саме: змінено назву з коригування «за актом претензії» на коригування «за рахунок фінансової підтримки».

Будь-які інші документи, що обґрунтовують суми претензій, які вказані в актах здачі-приймання, наданих КСП «Харківміськліфт» для КП «Житлокомсервіс» послуг з технічного обслуговування ліфтів, в КП «Житлокомсервіс» відсутні. Слід зазначити, що суми претензій зазначались в актах здачі-приймання, наданих КСП «Харківміськліфт» для КП «Житлокомсервіс» послуг з технічного обслуговування ліфтів суцільно по усім ліфтам і протягом усього періоду, що перевірявся (з 01.01.2021 по 31.12.2024), незалежно від початку дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 за № 2102-ІХ (зі змінами).

Під час судового розгляду справи відповідач заперечував проти таких аргументів, наводячи обставини про те, що КСП «Харківміськліфт» необґрунтовано зазначає в позові, що перерахунки за претензіями почали проводитись тільки на період дії в Україні воєнного стану, з 24.02.2022.

Так, під час ревізії встановлено, що у 2021-2024 роках КСП «Харківміськліфт» зверталося до Департаменту ЖКГ ХМР про виділення фінансової підтримки, обґрунтовуючи необхідність її виділення тим, що тарифи на послуги з технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації та внутрішньобудинкових електромереж залишаються на рівні 2012 року і для забезпечення беззбиткового функціонування підприємства в межах виконання програми «Про затвердження «Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2021-2024 роки» підприємству необхідно відшкодувати різницю в тарифах на послуги з технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації та внутрішньобудинкових електромереж. Як зазначено у зверненнях, різниця в тарифах на послуги, що надає КСП «Харківміськліфт», виникає у зв`язку зі швидким зростом складових тарифу (заробітна плата, ПММ, закупівля матеріалів для технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації, внутрішньобудинкових електромереж тощо).

За результатами розгляду звернень у періоді, що перевірявся, КСП «Харківміськліфт» отримало з бюджету м. Харкова фінансову підтримку на загальну суму 556 949 321,0 грн, у т.ч.: в 2021 році - на суму 88 599 989,56 грн, в 2022 році – на суму 111 467 982,28 грн, в 2023 році - на суму 176 723 323,88 грн, в 2024 році – 180 158 025,78 грн (для виплати заробітної плати з нарахуваннями – 528 289 591,0 грн, для придбання матеріалів – 9 619 515,34 грн, для придбання палива – 18 940 225,20 грн, на капітальний ремонт нежитлового приміщення – 99 989,56 грн). Отже, витрати, понесені КСП «Харківміськліфт» в розмірі, який включений до складу тарифу на послуги для населення КП «Житлокомсервіс», в частині обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації, за рахунок фінансової підтримки з бюджету м. Харкова фактично не відшкодовувались, а відшкодовувались лише витрати, які фактично понесені КСП «Харківміськліфт» понад установлений тариф.

Під час проведення аналізу поданих документів у порушення вимог ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п. 2.7, п. 4.2.4 умов договору від 29.12.2011 № 95-11/А, укладеного між КП «Житлокомсервіс» та КСП «Харківміськліфт», останнім за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 в актах здачі-приймання послуг з технічного обслуговування ліфтів для КП «Житлокомсервіс» необґрунтовано зменшувалась вартість наданих послуг на суму претензій без наявності будь-яких первинних підтверджуючих документів щодо сутності та алгоритму розрахунку претензій, що призвело до недоотримання доходів позивачем на загальну суму 349 847 308,57 гривень. Внаслідок такого порушення КСП «Харківміськліфт» завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 349 847 308,57 гривень.

Під час судового розгляду справи представник позивача пояснив, що безпідставного зменшення не відбувалось, адже сума виділених коштів з місцевого бюджету була надмірною та одночасно перекривалась сумою, наявною у позивача, а тому в актах приймання-передачі почали зменшувати вартість робіт.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наведеним доводам сторони позивача відповідач не надав оцінки під час доведеності факту наявності порушень під час здійснення фінансово-господарської діяльності, як і не надав оцінку додатковій угоді, що укладена між сторонами та жодних претензій щодо її виконання між сторонами немає.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на необґрунтованість зменшення вартості послуг з технічного обслуговування, ремонту та експлуатації систем диспетчеризації, що надавалися КСП «Харківміськліфт» для КП «Житлокомсервіс» та зазначає, що витрати, які були понесені КСП «Харківміськліфт» в розмірі, який включений до складу тарифу на послуги для населення КП «Житлокомсервіс» за рахунок фінансової підтримки з бюджету м. Харкова фактично не відшкодовувалися, а відшкодовувалися лише витрати, які фактично були понесені КСП «Харківміськліфт» понад встановлений тариф, у зв`язку з чим суми коригування (зменшення) в актах здачі-приймання наданих послуг на суму претензій є необґрунтованим.

Проте наведене спростовується тим, що для КСП «Харківміськліфт» не було встановлено жодного тарифу, а вартість послуг за Договором від 29.12.2011 за № 95-11/А є договірною.

Тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова коригувався у 2018 році згідно з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 11.05.2018 за № 318, а відтак, як зазначив позивач, ні у 2021 році, ні у подальшому, визначена у тарифі вартість послуг з технічного обслуговування ліфтів та послуг з обслуговування систем диспетчеризації не здатна покрити витрат КСП«Харківміськліфт» на фактичне надання послуг за Договором від 29.12.2011 за № 95-11/А. Саме з метою уникнення ситуації коли КП «Житлокомсервіс» буде оплачена вартість послуг КСП «Харківміськліфт», витрати якого на надання цих послуг вже покрито за рахунок фінансової підтримки з бюджету (тобто витрати на надання послуги будуть покриті двічі, перший раз - за рахунок бюджету, другий раз – за рахунок КП «Житлокомсервіс»), КСП «Харківміськліфт» та КП «Житлокомсервіс» вирішили визначати вартість послуг за Договором від 29.12.2011 за № 95-11/А шляхом віднімання від вартості наданих послуг вартості покритих шляхом надання фінансової підтримки з бюджету Харківської міської територіальної громади витрат на їх надання.

Водночас вказані обставини не було жодним чином досліджено ДАСУ під час проведення ревізії та, відповідно, акт ревізії не містить посилання на будь-які нормативно-правові акти, які б не дозволяли КСП «Харківміськліфт» та КП «Житлокомсервіс» врегулювати порядок їх взаєморозрахунків у описаний вище спосіб. Пояснень щодо наведених обставин апеляційна скарга не містить.

Отже, висновок суду першої інстанції про недослідження ДАСУ всіх істотних обставин господарських взаємовідносин, що були предметом перевірки, є цілком обґрунтованим та підтверджується як матеріалами справи, так і фактичними обставинами. У свою чергу, апеляційна скарга не містить жодного спростування висновків суду першої інстанції в цій частині.

Щодо оскаржуваної вимоги в частині вжиття заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП «Харківміськліфт» внаслідок завищення 2-ма підрядними організаціями (ТОВ «Ін-Тет Білдінг», ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ») вартості виконаних ремонтних робіт на загальну суму 107674,37 грн з урахуванням ПДВ шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрати інший спосіб реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків), колегія суддів зазначає таке.

Судом установлено, що КСП «Харківміськліфт» з двома підрядними організаціями укладені 6 договорів на виконання поточного ремонту з усунення аварій в житловому фонді багатоквартирних будинках, а саме: з ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» (від 17.10.2023 за № 362, № 363, і № 364) та з ТОВ «Ін-Тет Білдінг» – 3 договори (від 11.09.2023 за № 353, № 354, № 355), умовами яких передбачено, що Підрядник приймає на себе зобов`язання надати Замовнику послугу: «Поточний ремонт з усунення аварій в житловому фонді багатоквартирних будинках: в`їзд Фесенкiвський, 9, м. Харків, пр. Героїв Сталiнграда, 175, м. Харків, пр. Льва Ландау, 12, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 27 м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 142 м. Харків, вул. Електровозна, буд. 21 м. Харків».

Відповідно до п. 2.1 умов даних договорів ціна договорів визначена як «динамічна» договірна ціна.

За результатами проведених під час ревізії зустрічних звірок в 2-х підрядних організаціях (ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» та ТОВ «Ін-Тет Білдінг») встановлені випадки документального непідтвердження даними бухгалтерського обліку та первинних документів зазначених підрядних організацій в повному обсязі понесених ними витрат на виконання робіт за договорами від 17.10.2023 за № 362, № 363, і № 364 та від 11.09.2023 за № 353, № 354, № 355, а саме: кількість і вартість будівельних матеріалів, а також обсяги перевезеного будівельного сміття, які були включені в акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в (далі – акт ф. № КБ-2в) за листопад 2023 року № 1 за договором від 11.09.2023 № 353, за листопад 2023 року № 1 за договором від 11.09.2023 № 354, за листопад 2023 року № 1 за договором від 11.09.2023 № 355 і в акт ф. № КБ-2в за листопад 2023 року № 1 за договором від 17.10.2023 № 362, за листопад 2023 року № 1 за договором від 17.10.2023 № 363, за листопад 2023 року № 1 за договором від 17.10.2023 № 364, що відображено в акті ревізії від 07.07.2025 № 202006-07/72 та довідках зустрічних звірок від 16.05.2025 № 202006-07/66-з в ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» та від 05.05.2025 № 202006-07/62-з в ТОВ «Ін-Тет-Білдінг». Зокрема, в акти ф. № КБ-2в за листопад 2023 року № 1 за договорами від 17.10.2023 № 362, № 363, і № 364, укладеними між КСП «Харківміськліфт» і ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ», при виконанні робіт з поточного ремонту по усуненню аварій в житловому фонді багатоквартирних житлових будинків м. Харкова підрядною організацією ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» до відомостей ресурсів включено 15 найменувань будівельних матеріалів, використання яких частково або повністю не підтверджується даними бухгалтерського обліку ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» та за цінами, які відрізняються цін на дані матеріальні цінності, що були списані за даними бухгалтерського обліку ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» за даними договорами. Вказане є порушенням вимог ч. 3 ст. 843 Цивільного кодексу України та пунктів 6.1, 6.3 і 6.4 Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі – Настанова № 281) та призвело до завищення вартості робіт по усуненню аварій в житловому фонді 3 багатоквартирних житлових будинків м. Харкова на загальну суму 95 839,24 грн, в т.ч. ПДВ на суму 15 973,21 гривень. Детальна інформація про не підтвердження кількості і вартості використаних будівельних матеріалів відображена у Додатку 6 до довідки від 16.05.2025 № 202006-07/66-з зустрічної звірки в ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ», яка є Додатком 35 до акта ревізії від 07.07.2025 № 202006-07/72. Аналогічно, в акти ф. № КБ-2в за листопад 2023 року № 1 за договорами від 11.09.2023 № 353, 354, 355, укладеними між КСП «Харківміськліфт» і ТОВ «Ін-Тет Білдінг», при виконанні робіт з поточного ремонту по усуненню аварій в житловому фонді 3 багатоквартирних житлових будинків м. Харкова підрядною організацією ТОВ «Ін-Тет Білдінг» до відомостей ресурсів включено 4 найменування будівельних матеріалів (газ скраплений, розчин готовий, фарба, цегла), використання яких частково або повністю не підтверджується даними бухгалтерського обліку ТОВ «Ін-Тет-Білдінг». Вказане є порушенням вимог ч. 3 ст. 843 Цивільного кодексу України та п. 6.3 і п. 6.4 Настанови № 281 та призвело до завищення вартості робіт по усуненню аварій в житловому фонді 3 багатоквартирних житлових будинків м. Харкова на загальну суму 6 721,81 грн, в т.ч. ПДВ на суму 1120,27 гривень. Детальна інформація про не підтвердження використання будівельних матеріалів відображена у Додатку 2 до довідки від 05.05.2025 № 202006-07/62-з зустрічної звірки в ТОВ «Ін-Тет-Білдінг», яка є Додатком 36 до акта ревізії від 07.07.2025 № 202006-07/72.

В ході ревізії проведені контрольні обміри робіт, які не є прихованими, а саме: з улаштування покрівлі та примикань з руберойду та листової сталі на покрівлях машинних приміщень 6 багатоквартирних житлових будинків м. Харкова.

Тобто під час даних контрольних обмірів перевірено фактичне використання лише руберойду та листової сталі, за якими не встановлено завищення обсягів виконаних робіт.

В той час як у додатку 6 до довідки від 16.05.2025 за № 202006-07/66-з зустрічної звірки в ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» за вказаними номенклатурними позиціями відображено документальне непідтвердження не кількості використаного будівельного матеріалу, а завищення саме ціни на руберойд та листову сталь, водночас у додатку 2 до довідки від 05.05.2025 за № 202006-07/62-з зустрічної звірки в ТОВ «Ін-Тет Білдінг» взагалі не зазначено про документальне не підтвердження кількості руберойду та листової сталі.

Водночас у актах ф. № КБ-2в не підтверджується кількість будівельних матеріалів саме щодо матеріалів, які використовуються при виконанні прихованих робіт – ґрунтовка, електроди, пісок, пропан-бутан, фарба, цемент, газ скраплений, розчин готовий, фарба, цегла тощо, і не були охоплені контролем під час контрольних обмірів.

В акти ф. № КБ-2в за договорами від 17.10.2023 за № 362, від 17.10.2023 за № 363, від 17.10.2023 за № 364 ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» включено перевезення будівельного сміття в загальній кількості 8,073 т на загальну суму 2 842,84 грн (з урахуванням ПДВ), що документально не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку і первинних документів ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» (подорожніми листами та (або) актами надання послуг з перевезення будівельного сміття тощо). Зазначене є порушенням вимог ч. 3 ст. 843 Цивільного кодексу України та п. 6.1 і п. 6.3 Настанови № 281 і призвело до завищення вартості виконаних ремонтних робіт ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» за договорами від 17.10.2023 № 362, від 17.10.2023 № 363, від 17.10.2023 № 364 на загальну суму 2 842,84 грн, у т.ч. ПДВ на суму 473,81 гривень.

Аналогічно, у відомості ресурсів до актів ф. № КБ-2в за договорами від 11.09.2023 за № 353, 354, 355 ТОВ «Ін-Тет Білдінг» включено перевезення будівельного сміття в загальній кількості 6,44 т на загальну суму 2 268,48 грн (з урахуванням ПДВ), що документально не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку ТОВ «Ін-Тет Білдінг» (подорожніми листами та (або) актами надання послуг з перевезення будівельного сміття тощо). Зазначене є порушенням вимог ч. 3 ст. 843 Цивільного кодексу України та п. 6.1 і п. 6.3 Настанови № 281 і призвело до завищення вартості виконаних ремонтних робіт ТОВ «Ін-Тет Білдінг» за договорами від 11.09.2023 за № 353, № 354, 355 на загальну суму 2 268,48 грн, в т.ч. ПДВ 378,08 гривень.

Факт наявності невивезеного будівельного сміття на цих 6 об`єктах також підтверджується проведеними під час ревізії вибірковими контрольними обмірами, що зафіксовано в актах контрольних обмірів від 01.05.2025, які є додатком 39 до акта ревізії від 07.07.2025 за № 202006-07/72.

Отже, за висновком відповідача підрядниками не підтверджені в повному обсязі понесені ним витрати на виконання робіт, які включені в акти за договорами і відшкодовані КСП «Харківміськліфт».

Під час судового розгляду справи позивачем наведено аргументи про те, що завищення вартості тільки на підставі зустрічної звірки не є достатньою підставою для прийняття оспорюваної вимоги, адже відсутність таких документів не свідчить про те, що відповідні товари не використовувались під час надання робіт та послуги не надавались підрядними організаціями під час надання послуг.

Водночас відповідач стверджував про те, що підрядні організації не підтвердили придбання товарів, надання послуг, а тому відповідні матеріали не могли використовуватись позивачем під час виконання відповідних робіт та надання послуг.

Так, відповідачем під час перевірки направлялись запити до підрядних організацій.

30.04.2025 керівнику ТОВ «Ін-Тет Білдінг» адресовано запит № 3 для забезпечення якісного проведення зустрічної звірки з проханням надати інформацію: 1. Чому до акта ф.№ КБ-2в за листопад 2023 року № 1 (договір (договір від 11.09.2023), акт ф.№ КБ-2в за листопад 2023 року № 1 № 1 (договір № 354), акт ф.№ КБ-2в за листопад 2023 року, від 11.09.2023 за № 355) включено газ скраплений, розчин опоряджувальний л (14 кг), цеглу цементну 1:3, фарбу фасадну "Акріліка" 10, тоді як відсутні первинні документи придбання; 2. Чому до акта ф. № КБ-2в за листопад 2023 року № 1 (договір (договір № 353), акт ф.№ КБ-2в за листопад 2023 року № 1 № 1 (договір 11.09.2023 від № 354), акту ф. № КБ-2в за листопад 2023 року 11.09.2023 № 355) включено перевезення будівельного сміття до 30 км (без урахування вартості робіт) при відсутності первинних документів.

Проте відповідач не просив надати первинні бухгалтерські документи, а лише просив інформацію щодо зазначених у запиті питань.

15.04.2025 та повторно 29.04.2025 відповідачем направлялись запити керівнику ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» № 2 та № 2 відповідно. Зазначені запити містили вимогу про надання первинних документів з урахуванням наданої інформації.

На виконання вказаних запитів суб`єктами господарювання надані договори, додатки до них, локальні кошториси, відомості ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису, акти приймання виконаних робіт, видаткові накладні на грудень 2023 року від ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» /том 3 а.с. 76-80/.

Надалі відповідачем на підставі зібраних документів від учасників господарських правовідносин проведено зустрічні звірки, за результатами яких складено довідки від 16.05.2025 за № №202006-07/66-3та від 05.05.2025 за № 202006-07/62-3.

Так, відповідно до ч. 17 ст. 11 до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» зустрічні звірки, які проводяться органами державного фінансового контролю, не є контрольними заходами і проводяться у разі виникнення потреби у їх проведенні на підставі направлення, виписаного керівником органу державного фінансового контролю.

За результатами зустрічної звірки складається у чотирьох примірниках довідка, перший, другий і третій, примірники яких долучаються до додатків до акта ревізії. Четвертий примірник довідки складається для підприємства (установи чи організації), на якому проводилася зустрічна звірка.

Довідку зустрічної звірки підписує посадова особа органу державного фінансового контролю. У разі проведення посадовими особами органу державного фінансового контролю та залученими фахівцями зустрічної звірки у складі групи довідку зустрічної звірки підписує керівник групи.

Вручення підприємству (установі чи організації) довідки зустрічної звірки здійснюється у тому ж порядку, який визначено для акта ревізії.

Аналізуючи довідку відповідача від 16.05.2025 за № 202006-07/66-3 за результатами зустрічної звірки в Товаристві з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» з метою документального обсягу і якості та фактичного підтвердження виду, операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Комунального спеціалізованого підприємства «Харківміськліфт» за період з 01.01.2021 по 31.12.2024, суд установив, що не всі господарські операції, які проаналізовано в ході проведення зустрічної звірки, були підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Надаючи оцінку обставинам, які викладені у довідці відповідача від 05.05.2025 за № 202006-07/62-3 за результатами зустрічної звірки в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ін-Тет Білдінг» з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Комунального спеціалізованого підприємства «Харківміськліфт» за період з 01.01.2021 по 31.12.2024, установлено, що інформація щодо перевезення сміття не підтверджується первинними документами, адже таких не надано.

Проте, з урахуванням того, що ДАСУ під час проведення ревізії не було встановлено фактичного невикористання підрядними організаціями відповідних будівельних матеріалів, а такий висновок ґрунтується виключно на результатах проведення зустрічної звірки, під час якої лише досліджувався зміст наданих первинних документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем під час проведення ревізії не в повній мірі доведено факт наявності порушень під час здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та підрядними організаціями.

Так, під час перевірки не враховано того, що договори, які укладено з ТОВ «Ін-Тет Білдінг» та ТОВ «Еребус-ЛВ», є субпідрядними і КСП «Харківміськліфт» виступало в статусі генерального підрядника та, як наслідок, передавало прийняті від указаних контрагентів роботи замовнику (Департаменту житлово-комунального господарства), яким, у свою чергу, такі роботи належним чином прийняті та оплачені. За результатом виконання робіт за вказаними договорами від Департаменту житлово-комунального господарства не надходило жодних актів-претензій, а в актах приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в міститься підпис інженера з технічного нагляду, який і перевіряв повноту, кількість та якість виконаних будівельних робіт. Відповідно, виконання робіт у повному обсязі підтверджується прийняттям виконаних робіт замовником та прийняття їх за актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та, крім того, проведеними ДАСУ контрольними обмірами, під час проведення яких не було встановлено жодних відхилень.

Отже, досліджуючи правову природу встановлених порушень, аналізуючи як докази окремо, так і в сукупності між собою, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що встановлені обставини унеможливлюють однозначно встановити вину позивача під час здійснення фінансового-господарських операцій, що впливає на правомірність вимоги відповідача у частині законності і правильності обчислення розміру збитків.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що законність та правильність обчислення розміру збитків не може перевірятися судом у межах цієї справи, а може бути перевірена виключно у межах справи за позовом органу державного фінансового контролю, то колегія суддів ураховує, що Верховним Судом у постанові від 25.07.2024 у справі №160/12986/21 сформований висновок про можливість оскарження вимоги контролюючого органу.

Стосовно посилання апелянта на висновки Верховного Суду, зокрема, у постановах від 24.04.2020 у справі № 802/342/17-а, від 02.11.2023, то слід зазначити, що фактично правова позиція у них зводиться до того, що збитки чи інші суми, які підлягають стягненню, відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення та обґрунтованість вимог перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не суд, який розглядає адміністративний позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Водночас в цій справі оскаржуються саме вимога як рішення суб`єкта владних повноважень зобов`язального характеру і позивачем не зазначено в якості підстав позову доводів щодо незгоди з визначеними у вимозі сумами.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність оскаржуваної вимоги в частині, що стосується оспорюваних пунктів зобов`язального характеру, як акта індивідуальної дії, критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для визнання його протиправним та скасування у відповідній частині.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності доводів, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав уважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

З огляду на положення статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 у справі № 520/23171/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова

Повний текст постанови складено 07.08.2026