Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №420/34496/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/34496/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якої діє адвокат Костинчук Василь Васильович, звернулася до суду з адміністративним позовом до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – третя особа), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 18.03.2025 № 9783, права та обов`язки якої здійснювала державна установа «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», якою було знято ОСОБА_1 другу групу інвалідності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 231121від 10.10.2022 позивачу вперше встановлено інвалідність ІІ групи, а надалі зазначений статус було підтверджено під час повторного медичного огляду від 17.10.2023, відповідно до виписки з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААГ № 945032, на строк до 15.10.2025.

Однак у червні 2025 року позивач дізналася, що рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" від 18.03.2025 № 3783 їй протиправно, невмотивовано та ретроспективно скасовано групу інвалідності з 17.10.2023.

Позивач наголошує на незаконності оскаржуваного рішення, оскільки оцінювання проведено суто заочно, без фактичного дослідження стану його здоров`я, опитування чи належного повідомлення, що грубо порушує процедуру експертизи, принципи правової визначеності та право позивача на соціальний захист.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

У зв`язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 17.10.2025 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

На виконання ухвали суду представник позивача надав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Ухвалою від 03.11.2025 причини пропуску строку звернення до суду визнано поважними, поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду, провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

24.02.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 23.02.2026) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Правомірність дій відповідача підтверджується тим, що аналіз медико-експертної справи позивача проведено експертною командою на виконання постанови ДБР від 31.01.2025 (кримінальне провадження № 62024000000000923). ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ», як носій прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи з 01.01.2025, діяла в межах законних повноважень. Норми чинного законодавства надають Центру право самостійно визначати потребу в повторному оцінюванні особи. Доводи позивача базуються на хибному тлумаченні процедури: уповноваженим органом здійснювався не безпосередній огляд, а перевірка обґрунтованості встановлення інвалідності на основі наявних документів.

27.02.2026 до суду надійшли заперечення на відзив, в якому представник позивача просить визнати доводи відзиву щодо неприбуття та відмови позивача від проходження медичного огляду необґрунтованими та такими, що спростовуються письмовими доказами.

Ухвалою від 05.03.2026 поновлено Центру оцінювання функціонального стану особи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» строк для подання відзиву на позовну заяву.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Згідно з випискою з акта огляду Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії до довідки серії 12 ААГ № 945032, серія 12ААБ № 715968 ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності на строк до 15.10.2025.

Згідно з рішенням державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від № 3783 від 18.03.2025 відповідач прийшов до висновку, що даних для встановлення групи інвалідності з 17.10.2023 не встановлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-ХІІ.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-ХІІ (далі Закон №875-ХІІ) захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.

Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

За визначенням, наведеним в абз.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» №2961-IV (далі Закон №2961-IV), інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.

З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян України, посилення протидії корупції в державних органах, недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи Радою національної безпеки і оборони України 22.10.2024 прийнято рішення Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів.

Означене рішення введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024.

Пунктом 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Згідно підпунктів б-ґ пункту 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів Кабінету Міністрів України рекомендовано:

- забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів (далі - робочі групи);

- у тримісячний строк доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування;

- підготовку та подання Міністерством охорони здоров`я України разом з Міністерством цифрової трансформації України на розгляд Кабінету Міністрів України у двотижневий строк плану цифровізації проходження всіх етапів медико-соціальних експертних комісій;

- проведення разом із Пенсійним фондом України, Державним бюро розслідувань, Національною поліцією України, Службою безпеки України у тижневий строк аудиту нарахувань пенсійних виплат по інвалідності посадовим особам державних органів.

Законом України від 19 грудня 2024 року № 4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі Закон № 4170-ІХ), який введено в дію з 01.01.2025 року, внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Відповідно до абз. 1-6 пункту 2, що йде за Розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4170-IX установлено, що: особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності; документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є: видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування; особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 25.10.2024 № 1207 «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу», від 08.11.2024 №1276 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317».

Згідно з пунктом 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 (далі - Положення №1317) з урахуванням змін, внесених зазначеними вище постановами Уряду України, МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

26.10.2024 Міністерством охорони здоров`я України видано наказ №1809 Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

Пунктом 1 цього наказу права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» з дати підписання цього наказу.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809 Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.

У пункті 5 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809 вказано про необхідність виконуючій обов`язки державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» згідно з актом приймання-передачі.

Перелік повноважень, якими наділено комісію визначений в пункті 11 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 № 1809, згідно із яким комісія, зокрема, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх; повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми; на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.

01.01.2025 набули чинності положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджено: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 2 та 6 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024.

Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Згідно з пунктом 51 Порядку №1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді; за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу); за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що процес ухвалення рішення експертною командою передбачає чітку та структуровану процедуру, спрямовану на забезпечення об`єктивності, прозорості й точності.

Відповідно до абзаців четвертого та десятого пункту 13 Положення №1317, відповідач мав право проводити перевірку обґрунтованості рішень стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями і приймати відповідне рішення.

У постанові від 20 лютого 2026 року у справі № 280/4630/25 Верховний Суд дійшов висновку, що обов`язковий до виконання процесуальний акт правоохоронного органу, винесений у межах кримінального провадження, створює для відповідача імперативний правовий обов`язок відреагувати на нього. Така реакція має здійснюватися виключно в межах компетенції, що регламентована пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Водночас для визнання такого документа належною підставою у розумінні пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи судам необхідно встановити його процесуальну природу та відповідність формі, передбаченій законом. Сам по собі лист правоохоронного органу без з`ясування, чи є він процесуальним рішенням у межах кримінального провадження або належним запитом робочої групи з моніторингу, не може автоматично свідчити про виникнення у відповідача обов`язку проведення перевірки.

Судом встановлено, що постановою Державного бюро розслідувань про залучення спеціалістів від 31.01.2025, яка долучена відповідачем до матеріалів справи, залучено у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Перелік питань, які підлягають дослідженню спеціалістами :

- чи обґрунтовано прийняті рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення груп інвалідності наступним особам, зокрема, ОСОБА_1 .

Аналіз положень частин 1– 3 статті 110 КПК України свідчить, що процесуальні рішення охоплюють усі акти органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду. Законодавством чітко розмежовано їхні форми: якщо суд ухвалює рішення у вигляді ухвали, постанови чи вироку (з дотриманням ст. 369, 371– 374 КПК), то рішення слідчого, дізнавача або прокурора викладаються виключно у формі постанови. Вказана постанова виноситься як у прямо визначених законом випадках, так і за власною ініціативою цих осіб за наявності відповідної процесуальної необхідності.

За таких обставин, постанова Державного бюро розслідувань про залучення спеціалістів від 31.01.2025 є процесуальним рішенням у межах кримінального провадження, яке у розумінні пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи дає відповідачу право на проведення перевірки обґрунтованості рішення стосовно особи, зазначеної у такому рішенні, зокрема, ОСОБА_1 , що спростовує твердження про зворотне.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача надійшов лист від Державного бюро розслідування за вих. № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 з додатком: постановою слідчого Державного бюро розслідувань від 31.01.2025 із списком особі у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 для її виконання Центром оцінювання функціонального стану особи державної установи «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ», щодо ОСОБА_1 , яка була вказана у постанові слідчого державного бюро розслідувань за порядковим № 368.

За таких обставин відповідач мав обов`язок виконати вимоги Порядку №1338, Положення №1317 (у редакції постанови КМУ №1276) та наказу МОЗ №1809 за постановою слідчого від 31.01.2025 у кримінальному провадженні №6202400000000923 щодо необхідності проведення перевірки обґрунтованості рішення про становлення інвалідності позивачу.

Згідно пункту 6.2 оскаржуваного рішення від ЦО-3783 від 18.03.2025 встановлено, що підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці є лист від Державного бюро розслідування за вих. № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 кримінальне провадження № 62024000000000923 від 21.10.2024.

Постанова слідчого є документом, що передбачений зокрема абз. 1 п. 51 Порядку №1338.

Обґрунтованість доводів відповідача підтверджується тим, що на момент ухвалення рішення існували визначені законом підстави для відповідних дій. Наявність листа ДБР від 31.01.2025 та постанови слідчого у кримінальному провадженні № 62024000000000923 свідчить, що відповідач виконував прямий обов`язок, передбачений Порядком № 1338 та Наказом МОЗ № 1809, а не діяв на власний розсуд.

Суд наголошує, що формальні помилки органу влади при ухваленні рішення не тягнуть за собою його автоматичне скасування, якщо воно є законним по суті. Це узгоджується з практикою Верховного Суду та ЄСПЛ, які вказують на необхідність дотримання балансу між стабільністю правових відносин і справедливістю. Суто процедурне порушення не може перекреслювати правильне по суті рішення, оскільки зміст та законність акта мають вищий пріоритет, ніж дрібні процедурні недоліки.

Розмежування істотних і неістотних процедурних порушень базується на гіпотетичному моделюванні правомірної поведінки суб`єкта владних повноважень. Суду слід оцінити, чи могли допущені процедурні відхилення змінити вектор прийняття рішення. У разі, якщо за будь-яких умов результат розгляду справи був би ідентичним, допущене порушення процедури визнається неістотним. Оскільки воно жодним чином не спотворило змісту правового регулювання та не вплинуло на об`єктивність висновків органу, таке порушення не є правовою підставою для скасування акта адміністративного органу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.04.2020 у справі №813/1790/18.

Так, у подальшому, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи здійснено перевірку обґрунтованості виписки Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 24.10.2023, серія 12ААГ № 945032 ОСОБА_2 встановлено II групу інвалідності безстроково.

За наслідком такої перевірки відповідачем прийнято оскаржуване рішення ЦО-3783 від 18.03.2025 щодо скасування II групи інвалідності безстроково.

Пункт 5 Положення №1317 встановлює умови, за яких комісія може приймати рішення заочно:

- у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до комісії за станом здоров`я згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії у зв`язку з тим, що проживає у віддаленій місцевості, огляд проводиться за місцем проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров`я, в яких така особа перебуває на лікуванні;

- у разі подання письмової заяви особою, що звертається для встановлення інвалідності (її законним представником), у якої наявні захворювання, дефекти, необоротні морфологічні стани, порушення функцій органів та систем організму, за яких група інвалідності встановлюється безстроково, перелік яких затверджується МОЗ, комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії;

Встановлення інвалідності заочно не проводиться за п`ятьма найбільш поширеними нозологічними формами захворювань, визначеними у переліку, що затверджується МОЗ, а також у разі, коли вона спричинена:

- нещасним випадком на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я);

- професійним захворюванням;

- захворюванням, одержаним під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;

- захворюванням, пов`язаним з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- захворюванням, одержаним в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

Процедура перевірки обґрунтованості рішень МСЕК обов`язково включає аналіз медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями, та колегіальне прийняття рішення, однак обов`язковість особистої присутності особи може бути нівельована правом комісії на заочне прийняття рішення лише у випадках, передбачених пунктом 5 Положення №1317.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» від 08 березня 2022 року №225 (далі - постанова КМУ №225) був спрощений принцип заочного прийняття рішень комісією у зв`язку з адаптацією всієї системи МСЕК до умов воєнного стану.

Згідно з пунктом 1 постанови КМУ №225 установлено, що на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування:

1) у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії;

2) Кримська республіканська, обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, міські, міжрайонні та районні медико-соціальні експертні комісії здійснюють свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативною комісією незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

Абзацом першим пункту 2 Постанови КМУ встановлено, що на період дії воєнного стану на території України, зокрема, пункт 5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», не застосовується.

Спеціальний порядок проведення медико-соціальної експертизи в умовах воєнного стану, передбачений постановою КМУ №225, спрямований на забезпечення безперервності соціального захисту шляхом спрощення процедур, зокрема через запровадження принципу екстериторіальності та можливості заочного прийняття рішень. Водночас, таке спрощення не звільняє контролюючий орган від обов`язку забезпечити високий стандарт доказування при скасуванні раніше встановленого статусу особи з інвалідністю. Заочна процедура перевірки є правомірною лише у тому разі, якщо вона ґрунтується на всебічному аналізі наявних медичних даних.

Статтею 6 Закону №2073-IX встановлено умови законності дискреційного повноваження, серед яких - здійснення вибору для досягнення мети, з якою надано повноваження, та відповідність принципам адміністративної процедури. Зокрема, передбачений статтею 14 цього Закону принцип ефективності, вимагає від органу організації розгляду справ у простий спосіб з найменшими витратами ресурсів. Враховуючи контрольно-наглядову природу повноважень ЦМСЕК МОЗ, вимога обов`язкового очного огляду особи у випадках, коли наявна медична документація очевидно не підтверджує критерії інвалідності, була б надмірним тягарем для органу та суперечила б меті оперативного виправлення помилок у системі соціального захисту.

Таким чином, системний аналіз пункту 13 Положення №1317 та пункту 1 Постанови КМУ №225 дає підстави для висновку, що у період дії воєнного стану ЦМСЕК МОЗ наділена повноваженням приймати рішення за результатами перевірки обґрунтованості рішень МСЕК заочно, якщо виявлена невідповідність медичної документації критеріям інвалідності є очевидною і не потребує повторного клінічного підтвердження.

Запроваджений в державі воєнний стан та норми Постанови КМУ № 225 визначають особливий правовий порядок, де пріоритетом найвищого рівня є національна безпека та недопущення протиправних маніпуляцій зі статусом інвалідності. Сама лише відсутність фіксації виклику особи на огляд не може спростувати законність ухваленого рішення, якщо воно базується на об`єктивних, верифікованих медичних даних, що виключають наявність інвалідності. Процедурне відхилення не може слугувати інструментом для легалізації неправомірного статусу, оскільки формальне порушення не змінює суті виявлених медичних фактів.

Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.03.2026 у справі №360/660/25.

Таким чином, позиція позивача про процедурні дефекти під час перевірки та перегляду її медико-соціальної справи є хибною. Центр оцінювання функціонального стану особи має законне право заочно скасувати рішення про інвалідність, якщо воно суперечить медичним стандартам або позбавлене клінічної бази. Оцінюється не фізичний стан особи, а правомірність та медична достовірність оскаржуваного акта.

Реалізація дискреційних повноважень органу вищого рівня в межах адмінпроцедури перевіряється судом через триелементний критерій: наявність правових підстав для контролю, належна медико-юридична вмотивованість скасування та дотримання балансу між суспільною безпекою і приватним інтересом.

Комплексний аналіз нормативно-правових актів підтверджує: у період воєнного стану відповідач правомірно здійснює заочний перегляд рішень щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо медична документація явно суперечить критеріям інвалідності.

Досліджене судом рішення Центру оцінювання функціонального стану особи від 18.03.2025 № ЦО-3783, ухвалене за скаргою на первинний висновок МСЕК, не містить дефектів неумотивованості. Відповідач належним чином виклав клінічні фактори стану здоров`я позивача та навів правові аргументи щодо відсутності підстав для встановлення інвалідності у контексті Постанови КМУ № 1338.

В матеріалах справи містяться медичні документи з медико-експертної справи на підставі яких Центром оцінювання функціонального стану особи проведено перевірку обґрунтованості рішення про встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 .

Наведене свідчить, що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень ухвалене з повним та всебічним урахуванням усіх обставин, які мають значення для його прийняття, відповідно до вимог пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України.

За таких обставин, на основі системного аналізу законодавства України та комплексної оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами частини 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Згідно із статтею 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 72 - 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

.