Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №504/4693/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5075/26

Справа № 504/4693/25

Головуючий у першій інстанції Якимів А.В.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,

за участю секретаря Соболєвої Р.М.,

учасники справи: стягувач – ОСОБА_1 , боржник – Фермерське господарство «Соти», заявник – Приватне підприємство «Тиква», третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕЗЕРВ»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тиква» в особі свого представника Соколова Дмитра Сергійовича

на ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 21 січня 2026 року, постановлену Доброславським районним судом Одеської області, у складі: судді Якиміва А.В. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за заявою Приватного підприємства «Тиква», стягувач: ОСОБА_1 , боржник: Фермерське господарство «Соти», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕЗЕРВ» про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 11 листопада 2025 року № 504/4693/25, виданого Доброславським районним судом Одеської області за заявою ОСОБА_1 про стягнення з Фермерського господарства «Соти» нарахованої, але невиплаченої заробітної плати,

в с т а н о в и в:

Предметом апеляційного перегляду є ухвала Доброславського районного суду Одеської області від 21 січня 2026 року, якою у відкритті провадження за заявою Приватного підприємства «Тиква», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕЗЕРВ»; стягувач: ОСОБА_1 ; боржник: Фермерське господарство «Соти», про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, поданої в межах розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про видачу судового наказу про стягнення з Фермерського господарства «Соти» нарахованої, але невиплаченої заробітної плати відмовлено (а.с. 153-154).

В апеляційній скарзі заявник Приватне підприємство «Тиква» просить скасувати ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 21.01.2026 № 504/4693/25. Направити справу для продовження розгляду заяви до Доброславського районного суду Одеської області.

Доводами апеляційної скарги є те, що хоча частина 1 статті 170 ЦПК України формально передбачає суб`єктний склад наказного провадження боржник та стягувач, така норма не може тлумачитися обмежувально, оскільки виконання судового наказу в даному випадку, по-перше - прямо порушує права ПП «Тиква»; по-друге - створює ризик неправомірного позбавлення майна; по-третє - є наслідком зловживання процесуальними правами; по четверте - має наслідки кримінального правопорушення.

Норми ЦПК України не містять механізму апеляційного оскарження судового наказу. Судовий наказ переглядає суд, який його видав, за заявою божника або стягувача (ст. 170 ЦПК України). Таким чином, застосування правової позиції, що третя особа не має права на подання заяви про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, а повинна звернутися до суду з апеляційною скаргою із заявленням клопотання про поновлення строку на оскарження, в даному випадку не може бути застосовано, оскільки судовий наказ не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. До того ж, ПП «Тиква» в рамках ст. 170 ЦПК України зверталося до Доброславського районного суду Одеської області із заявою про скасування судового наказу. На що ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 19.12.2025 вказану заяву було повернуто без розгляду. Тим не менше у цій же ухвалі, суд роз`яснив, що процесуальний закон не позбавляє заявника права звернутись до суду із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленим обставинами. Тобто фактично суд роз`яснив таке право на перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, а в подальшому відмовив у відкритті, що також порушує принцип належного урядування.

Вважає, дії ОСОБА_1 та ФГ «СОТИ» направлені виключно на створення штучного боргу з метою ухилення від виконання судового рішення, введення суду в оману шляхом подачі підроблених документів з метою отримання судового наказу, на підставі якого в подальшому будуть отримані кошти, за рахунок яких підлягають задоволенню вимоги ПП «Тиква» до ФГ «СОТИ».

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).

У судове засідання 04.08.2026, учасники справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, зокрема, стягувач ОСОБА_1 , боржник Фермерське господарство «Соти», заявник Приватне підприємство «Тиква», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕЗЕРВ» - у відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, так як отримали судові повістки-повідомлення на 04.08.2026 в електронних кабінетах підсистеми «Електронний суд» 06.06.2026 о 14:44:43 та 14:50:58 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (а.с. 233-234зв.), не з`явилися. Незважаючи на постановлення ухвали від 03.08.2026 про задоволення заяви ОСОБА_1 про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, вказана особа у визначений час не приєдналася до відеоконференції, його участь судом не визнавалася обов`язковою.

Вказане в силу ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи оскаржувану ухвалу,суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

При цьому, указаною нормою не визначено можливості перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу.

Інших, спеціальних випадків перегляду судового наказу – крім можливості перегляду судового наказу про стягнення аліментів, виданого відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу (ч. 8 ст. 170 ЦПК України) - законом не визначено, що вказує на відсутність процесуального механізму з перегляду судового наказу про стягнення заробітної плати за нововиявленими обставинами.

При вирішенні питання про видачу судового наказу суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, оскільки на час видачі судового наказу суду невідомо про наявність спору між сторонами, через що в разі незгоди із таким наказом боржник може подати заяву про його скасування чи перегляд за нововиявленими обставинами, наслідком чого є скасування судом такого судового наказу, виданого в порядку наказного провадження.

В свою чергу, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

У пункті 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30 березня 2012 року, зазначено, що особа, яка не була залучена до участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов`язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами; суд ухвалою відмовляє у прийнятті такої заяви. У цьому разі особа має право звернутися до суду з апеляційною або касаційною скаргою із заявленням клопотання про поновлення строку на оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ЦПК України при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

Відтак, враховуючи те, що ПП «Тиква» не була учасником у справі №504/4693/25 та не залучалась судом до участі у ній, суд не вбачав підстав для відкриття провадження за заявою ПП «Тиква» про перегляд судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу за доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

У ч. 2 ст. 423 ЦПК України зазначені підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 258 ЦПК України, судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, а також судові накази.

Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1, 4, 5 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про: стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу (частина восьма статті 170 ЦПК України).

Системний аналіз наведеного законодавства дає підстави зробити висновок про те, що законодавець встановлює можливість перегляду за новивявленими обставинами саме рішення, постанови або ухвали суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а не судового рішення, до яких, зокрема, відноситься і судовий наказ.

Для перегляду за нововиявленими обставинами саме судового наказу як форми судового рішення процесуальний закон встановлює виключно два випадки – видані відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК України судові накази.

Отже, видані на підставі п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судові накази не підлягають перегляду за нововиявленими обставинами.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Отже, право подавати заяву про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст. 56 та ч. 4 ст. 57 ЦПК України право звертатися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами має також прокурор, незалежно від того, чи брав участь у справі, якщо він діє в інтересах осіб, що брали участь у розгляді справи.

У пункті 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30 березня 2012 року, зазначено, що особа, яка не була залучена до участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов`язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами; суд ухвалою відмовляє у прийнятті такої заяви. У цьому разі особа має право звернутися до суду з апеляційною або касаційною скаргою із заявленням клопотання про поновлення строку на оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ЦПК України при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

Враховуючи те, що ПП «Тиква» не було учасником у справі №504/4693/25 та не залучалась судом до участі у ній, судом вірно виснувано про відсутність підстав для відкриття провадження за заявою ПП «Тиква» про перегляд судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Вказані висновки повністю узгоджується із усталеною практикою Верховного Суду, що зазначена у постановах від 06 вересня 2018 року у справі № 215/6648/15-ц (провадження № 61-36732св18), від 08 квітня 2020 року у справі № 2018/2-3638/11 (провадження № 61-940св19).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вказані норми процесуального зкону вірно витлумачені судом та застосовані до судових процедур у теперішній справі, чого помилкові доводи апеляційної скарги не спростовують.

Намагання заявника довести порушення їхніх прав оскаржуваним судовим наказом не може підмінювати собою визначені законом судові процедури, які мають бути здійснені з дотриманнях прав та свобод всіх учасників справи, у тому разі і стягувача, і боржника.

Посилання заявника на роз`яснення йому судом в ухвалі Доброславського районного суду Одеської області від 19.12.2025 під час повернення його заяви без розгляду про те, що він не позбавлений права звернення до суду із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, не може підмінювати собою процесуальний закон та зобов`язувати суд в подальшому приймати заяви, які не передбачені законом.

Як не впливають на правильність постановленої судом ухвали і намагання заявника довести порушення своїх прав оскаржуваним судовим наказом через наявність невиконаних зобов`язань з боку ФГ «Соти» на користь ПП «Тиква», відсутність трудових відносин між стягувачем та боржником за судовим наказом, оскільки під час вирішення питання про відкриття провадження не перевіряється обґрунтованість/необґрунтованість заяви по суті, а лише дотримання процедури та форми такої заяви, строку її подачі, тощо.

Таким чином, порушень норм процесуального права за доводами апеляційної скарги, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тиква» в особі свого представника Соколова Дмитра Сергійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Доброславського районного суду Одеської області від 21 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови – 04 серпня 2026 року

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.А. Коновалова

В.В. Кострицький