Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №296/531/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/531/26

2/296/1803/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Петровська М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галагуз Дарина Миколаївна, звернулась до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, у якій просить:

- розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 18.06.2016 Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №1206;

- судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу, стягнути з відповідача на користь позивачки.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18.06.2016 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №1206. Від шлюбу сторони мають дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , доньку ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 . В зв`язку з повномасштабним вторгненням рф в Україну позивачка змушена була поїхати на той час ще з трьома дітьми за кордон, а відповідач залишився в Україні. За кордоном народилася донька ОСОБА_8 . З того часу позивачка підтримувала зв`язок з відповідачем, але їх відносини почали погіршуватись. Позивачка вирішила не повертатись в Україну до завершення війни з міркувань безпеки дітей, а відповідач не бажав переїхати жити до них. За цей час виявилось, що між ними зникло взаєморозуміння, кожен з них фактично жив окремим життям. Позивачка виховувала дітей, намагалась влаштувати нормальне життя собі і дітям в чужій країні, а відповідач жив в Україні своїм життям. Між сторонами зникли почуття любові, дружби, поваги, підтримки та взаємодопомоги, які мають бути між подружжям, в зв`язку з чим позивачка вважає, що подальше збереження сім`ї суперечить інтересам кожного з них та інтересам дітей.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 21 січня 2026 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

19.02.2026 на адресу Корольовського районного суду м. Житомира від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бойчук Наталії Петрівни надійшов відзив на позовну заяву. Зазначає, що укладення шлюбу для відповідача було свідомим, обдуманим кроком. Протягом всього часу перебування у шлюбі відповідач відповідально відносився і відноситься до своїх обов`язків як чоловіка та батька, намагався і намагається якнайкраще забезпечити добробут сім`ї. За час шлюбу у подружжя народилося четверо дітей, що свідчить про бажання обох з подружжя створити велику міцну сім`ю. На початку військових дій на території України подружжя прийняло рішення, що задля безпеки дітей, на час військових дій, ОСОБА_1 разом з дітьми поїде до Франції, а відповідач залишиться в Україні задля можливості працювати та утримувати родину, що й робить до теперішнього часу. Відповідач спілкується з дітьми за допомогою відео та аудіозв`язку. Відвідував сім`ю у Франції. Причиною того, що подружжя не веде спільне господарство та спільний бюджет є факт проживання в різних країнах. У подружжя народилося четверо дітей, які мають право на виховання у повній сім`ї. Відповідач зацікавлений у збереженні сім`ї і спільному вихованні дітей.

23.02.2026 від представника позивачки - адвоката Галагуз Д.М. надійшла відповідь на відзив. Вказує, що викладені відповідачем доводи з приводу поспішності в прийнятті рішення про необхідність розірвання шлюбу є надуманими. Після виїзду з дітьми в зв`язку з війною за кордон, відповідач за чотири роки приїхав до сім`ї один раз, хоча завдяки наявності у нього чотирьох дітей може виїжджати за кордон без перешкод. Матеріально допомогу дітям надає лише останні рік-півтора мізерними сумами. Неодноразові прохання приїхати та допомогти у догляді дітей проігноровані відповідачем.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 24 лютого 2026 року провадження у вказаній вище цивільній справі зупинено до 24 червня 2026 року у зв`язку із наданням сторонам строку для примирення.

Ухвалою суду від 26.06.2025 провадження у цивільній справі №296/531/26 поновлено.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (повторно), 18 червня 2016 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був укладений шлюб, зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено відповідний актовий запис №1206.

Від шлюбу сторони по справі мають неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Частиною першою статті 1 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З матеріалів справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 бажає розірвати шлюб, укладений з відповідачем ОСОБА_2 .

Враховуючи, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки ОСОБА_1 , яка бажає його припинити, та судом надавався строк для примирення подружжя, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу та задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачкою судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 331,20 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу представником позивачки надано до суду:

- договір про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року, укладений між адвокатом Галагуз Д.М. та клієнтом ОСОБА_1 ;

- акт виконаних робіт по наданню правової допомоги від 15 січня 2026 року згідно якого вартість виконаних робіт складає 6 000,00 грн: консультація з приводу ряду питань по сімейним правовідносинам – 500,00 грн; формування матеріалів для позову про розірвання шлюбу, отримання дубліката свідоцтва про шлюб, підготовка позовної заяви, подача до суду позову – 4 000,00 грн; судовий супровід справи, що включає подачу заяв, клопотань, участь у судових засіданнях, врегулювання інших процесуальних питань з приводу судових засідань, отримання рішень, ухвал суду тощо - 1 500,00 грн;

- ордер на надання правничої допомоги серії АМ №1180109 від 19.01.2026.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Згідно ч.6 ст.137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням незначної складності справи, розгляд якої проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та судового/судових засідань, сталої судової практики щодо розгляду справ даної категорії, беручи до уваги невеликий обсяг доказування, співмірність витрат із наданими адвокатом послугами (складання позовної заяви), суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн, що відповідає критерію розумних витрат у даній справі.

Керуючись статтями 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Цивільний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований 18 червня 2016 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1206.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну гривню двадцять копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн (одна тисяча гривень).

В решті суми стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 06.08.2026.

Суддя М. В. Петровська