Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Дата: 05 серпня 2026 р.
Справа: №380/25278/24
Суддя: Матковська Зоряна Мирославівна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/25278/24 пров. № А/857/41960/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіМатковської З. М.
суддів -Гуляка В. В.
Ільчишин Н. В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі № 380/25278/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ЕлектронМаш» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
(головуючий суддя першої інстанції Грень Н.М., час ухвалення за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту - 12.09.2025), -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод ЕлектронМаш» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 36497/13-01-07-04 від 23.08.2024 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що порушення термінів реєстрації податкових накладних відбулося не з його вини. Причиною стала відсутність коштів на електронному рахунку СЕА ПДВ, що було спричинено значною затримкою розрахунків з боку контрагента ЛКП «Львівелектротранс» за поставлені трамвайні вагони. Затримка оплати, у свою чергу, була зумовлена обставинами непереборної сили (форс-мажором), а саме військовою агресією російської федерації та введенням воєнного стану, що вплинуло на графік фінансування проєкту Європейським інвестиційним банком. Позивач стверджує, що діяв за відсутності вини, а наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення від фінансової відповідальності відповідно до пп. 112.8.9 ст. 112 Податкового кодексу України. Також вказує, що контролюючий орган не врахував спеціальні норми п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, які звільняють від відповідальності платників податків за неможливості своєчасного виконання податкових обов`язків у період дії воєнного стану. Просить задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 36497/13-01-07-04 від 23.08.2024 р. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ЕлектронМаш» (ЄДРПОУ 38172658) судовий збір у сумі 9383 (дев`ять тисяч триста вісімдесят три) грн. 26 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом неповно та неправильно встановлено обставини справи та порушено норми матеріального права та процесуального права, що призвело до винесення незаконного судового рішення.
Покликаючись на обставини справи, апелянт зазначає, що норми п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, інформація про неможливість ТзОВ «Завод ЕлектронМаш» своєчасно виконати свій податковий обов`язок в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до ГУ ДПС у Львівській області не надходила, що судом безпідставно не взято до уваги.
Також відповідач звертає увагу, що відсутність необхідного реєстраційного ліміту для реєстрації податкової накладної не є тією обставиною, що звільняє платника податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію уже виписаних податкових накладних чи розрахунків коригування, оскільки реєстраційна сума у системі електронного адміністрування ПДВ залежить від дій позивача та його контрагентів, яких позивач обирає самостійно, а тому позивач як суб`єкт підприємницької діяльності має розраховувати свої реєстраційні ліміти та діяти із урахуванням мінімізації ризиків.
Водночас, наголошує, що позивач не був позбавлений можливості скористатися передбаченою в Порядку № 225 можливістю підтвердити неможливість своєчасного виконання податкових обов`язків, однак, таким не скористався.
Крім цього, зазначає, що лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 не є у розумінні чинного законодавства сертифікатом, що засвідчує настання форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
У відповідь на подану апеляційну скаргу позивач подав відзив, в якому заперечує проти вимог скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Суд встановив та з матеріалів справи слідує, що в період з 07.06.2024 по 18.07.2024 року Головним управлінням ДПС у Львівській області було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ЕлектронМаш»» (38172658) (далі - ТОВ «Завод Електронмаш») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 31.03.2024, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 03.04.2012 по 31.03.2024.
За підсумками вказаної перевірки складено акт від 25.07.2024 р. № 31357/13-01-07 04/38172658 про результати планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ЕлектронМаш» (38172658) податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 31.03.2024, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 03.04.2012 по 31.03.2024 року.
Відповідно до висновків, викладених в розділі IV акту перевірки, податковим органом встановлено , зокрема, порушення ТОВ «Завод ЕлектронМаш» п.1201 ст.1201; п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу підприємством порушено термін реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань (загальна сума штрафних санкцій 781 937,71 грн.).
Не погоджуючись з висновками акта перевірки, ТОВ «Завод ЕлектронМаш» 09.08.2024 р. було подано до ГУ ДПС у Львівській області заперечення на вказаний акт перевірки.
Відповідно до листа ГУ ДПС України у Львівській області № 24852/6/13-01-07-04-17 від 21.08.2024 р. постійно діючою комісією з розгляду спірних питань ГУДПС у Львівській області вирішено висновки акту перевірки від 25.07.2024 р. № 31357/13-01 07-04/38172658 вважати правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ТзОВ «Завод ЕлектронМаш» від 09.08.2024 р. № 029/722 (вх. ГУ ДПС України у Львівській області від 09.08.2024 № 51226/6) залишити без задоволення.
28.08.2024 р. ТОВ «Завод ЕлектронМаш» отримано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 36497/13-01-07-04 від 23.08.2024 р., яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 ст. 201 та згідно зі ст. 1201 Податкового кодексу України застосовано до підприємства штраф у розмірі 781 937,71грн.
Не погодившись зі вказаним рішенням та вважаючи його протиправним позивач вирішив звернувся з цим позовом до суду.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст. 62 ПК України, згідно якої до них, серед іншого відноситься здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Як уже зазначалось вище та встановлено судом, податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ЕлектронМаш» (38172658) (далі - ТОВ «Завод Електронмаш») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період З 01.04.2017 по 31.03.2024, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 03.04.2012 по 31.03.2024.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Завод ЕлектронМаш» п.120-1.1 ст.120-1; п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу підприємством порушено термін реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань.
Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Завод ЕлектронМаш» порушено термін реєстрації податкових накладних, наведених в таблиці.
Відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної встановлена ст.1201 ПК України.
Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України- порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 Податкового кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 Податкового кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування,-у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування,-у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування,-у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування,-у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування,-у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.
Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ (далі Закон № 2876-ІХ), який набрав чинності 08 лютого 2023 року, підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90 наступного змісту:
« 89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/
або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.».
Судом також встановлено, що ТОВ «Завод ЕлектронМаш» укладено з ЛКП «Львівелектротранс» контракт на виробництво та постачання 10 нових трамвайних вагонів для м. Львова, який фінансується за рахунок кредитних коштів Європейського інвестиційного банку.
Несвоєчасний розрахунок ЛКП «Львівелектротранс» за поставлені трамвайні вагони призвів до того, що у ТОВ «Завод ЕлектронМаш» не було можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні/ розрахунки коригування ПН, зазначені в акті перевірки, через відсутність реєстраційного ліміту та від`ємне значення залишку на електронному рахунку СЕА ПДВ.
Для можливості своєчасної реєстрації податкових накладних підприємство мало перерахувати значну суму коштів на електронний рахунок СЕА ПДВ, проте такі кошти у підприємства були відсутні.
Відповідні дані про наявність чи відсутність коштів на електронному рахунку СЕА ПДВ були відомі податковому органу під час проведення планової перевірки, однак не були враховані податковим органом в акті перевірки.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, пряме передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (зокрема осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Згідно з абзацом 2 цього самого пункту діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 112.2 статті 112 ПК України встановлено, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачене відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що відповідачем не надано доказів того, що наведені вище обставини свідчать про те, що позивач діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, а тому застосування штрафних санкції до позивача в цій частині є безпідставним та протиправним.
Також суд першої інстанції вірно зауважив, що відповідно до п. 112.8.9 ст. 112 Податкового кодексу України обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Зактримка оплати ЛКП «Львівелектротранс» підприємству за трамвайні вагони сталася внаслідок запровадження в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим отримання чергових траншів кредитних коштів від Європейського інвестиційного банку для комунальних підприємств, які закуповували нових рухомий склад в рамках проекту «Міський громадський транспорт України» згідно з Фінансовою угодою між Україною та Європейським інвестиційним банком» від 11.11.2016 р. FI № 85.103 Serapis № 2015-0503, ратифікованою Законом України» від 12.04.2017 р. № 2009-VIII, у т.ч. для ЛКП «Львівелектротранс», у 2022-2023 роках відбувалось із значною затримкою.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0 7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану.
Крім цього, суд першої інстанції також правильно зауважив, що Податковим органом не враховано норми підпунктів 69.1, 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України щодо звільнення від відповідальності платників податків в умовах воєнного стану в Україні.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогоднішнього дня.
В подальшому Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі Закон № 2118-IX).
Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX(далі - Закон № 2260-IX).
У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. …
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків. …
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Також Законом № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
Судом встановлено, що реєстрація ТОВ «Завод ЕлектронМаш» в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування ПН, зазначених в акті перевірки, була здійснена відразу після відновлення такої можливості (появи відповідного ліміту для реєстрації ПН/надходження коштів від контрагентів та сплати коштів на електронний рахунок СЕА ПДВ), тобто в межах строку, передбаченого підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Як зазначалось вище, згідно з пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо реєстрації податкових накладних, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (у редакції, чинній на момент виникнення порушень).
Позивач стверджує, і це не спростовано відповідачем, що реєстрація спірних податкових накладних була здійснена одразу після відновлення такої можливості, тобто після надходження коштів від контрагента. Така поведінка Позивача свідчить про його добросовісність та намір виконати свій податковий обов`язок за першої ж нагоди.
Наведені вище обставини справи та норми ПК України спростовують доводи апелянта мав обов`язок звернення до податкового органу для підтвердження неможливості виконання обов`язків, оскільки норми пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ прямо звільняють від відповідальності за наявності факту неможливості, а не за умови дотримання певної процедури її підтвердження.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
За таких обставин, враховуючи все вищевикладене, суд першої інстанції вірно виснував про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 36497/13-01-07-04 від 23.08.2024 р.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 року у справі № 380/25278/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Оригінал: reyestr.court.gov.ua