Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №260/6244/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/6244/25 пров. № А/857/50310/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гуляка В. В.

Ільчишин Н. В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі № 260/6244/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії (головуючий суддя першої інстанції Плеханова З.Б., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Ужгород, дата складання повного тексту рішення 23 жовтня 2025 року),-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач) в якому просить суд

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.06.2025 року № 23842/03-16 яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії за віком, на пенсію державного службовця.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Документ сформований в системі «Електронний суд» 04.08.2025 17 здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 28.12.1993 року № 3723-XII з 12.06.2025 року, та провести нарахування та виплату пенсії державного службовця в розмірі 60 % суми заробітної плати, із врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Донецькою митницею Державної митної служби України.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком на загальних підставах. До травня 2024 позивач отримував пенсію в органах Пенсійного фонду Донецької області за місцем свого попереднього проживання. 02.05.2024 ОСОБА_1 подав заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виплату пенсії як внутрішньо переміщена особа за новим місцем проживання. Наразі позивач перебуває як пенсіонер на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області і отримує виплату пенсії за місцем проживання.

12.06.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії – про перехід на пенсію державного службовця, подав відповідні документи, що підтверджується розпискою-повідомленням від цієї ж дати.

19.06.2025 Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Позивачу надіслано рішення про відмову у перерахунку пенсії. Відмовляючи у перерахунку пенсії, Відповідач 2 вказав на те, що статтею 6 Закону № 889-VІІІ та ст 25 Закону № 3723-ХІІ визначені категорії посад державної служби, серед яких відсутні посади працівників митної служби.

Позивач вважаючи вказане рішення про відмову у перерахунку пенсії протиправним, звернувся з даним позовом до суду.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі № 260/6244/25 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.06.2025 року № о/р 053130008926 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» відповідно до заяви від 19.12.2024 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з 12.06.2025 року з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідки від 06.06.2025 року №5 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) виданої Донецькою митницею Державної митної служби України, довідку від 06.06.2025 року №6 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не перебуває на державній службі виданої Донецькою митницею Державної митної служби України.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 (судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт покликається на те, що оскільки посадовим особам митних органів відповідно до положень ст. 410 Митного кодексу України присвоюються спеціальні звання. Ці посади не належать до посад віднесених до категорії посад державної служби визначених положеннями ст. 25 Закону 3723 у зв`язку з чим, періоди роботи Позивача в рангах державної податкової служби не може бути зараховано до стажу роботи держслужбовця.

За результатом розгляду долучених справи документів встановлено, що ОСОБА_1 13.06.1995 року прийняв присягу державного службовця як працівник Донецької митниці, а 01.04.2004 заявнику присвоєно спеціальне звання. Враховуючи вищевикладене прийнято рішення від 19.06.2025 № 053130008926 відмовити Позивачу в перерахунку пенсії, оскільки згідно Закону № 889 посади працівників митної служби не віднесені до категорії посад державної служби. Рішення прийнято у відповідності до діючих положень законодавства та в межах повноважень.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу відповідача, суть якого зводиться до того, що рішення суду в частині, що оскаржує відповідач є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах пенсійного фонду як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

06 червня 2025 року, Донецькою митницею Державної митної служби України, були видані ОСОБА_1 , довідки про складові заробітної плати державного службовця №5 та №6 від 06 червня року.

12 червня 2025 року ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою №1968 щодо здійснення переведення з пенсії за віком згідно ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу» №889-VІІІ.

Дана заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Головне управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області рішенням від 19.06.2025 року відмовило позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до закону України «Про державну службу».

В Рішенні про відмову, було зазначене наступне:

« ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся із заявою від 12.06.2025 № 635 про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-ІV). на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889- VІІІ «Про державну службу» (далі ЗУ № 889-VІІІ).

До заяви про перерахунок додані наступні документи, зокрема:

- трудова книжка НОМЕР_1 ;

- довідка про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця від 06.06.2025 № 5;

- довідка про інші складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця від 06.06.2025 № 6.

Згідно з пунктом 10 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цього Закону (1 травня 2016 року) займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (зі змінами) (далі Закон № 3723-ХІІ) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців.

Ст. 6 Закону № 889-VІІІ та ст 25 Закону № 3723-ХІІ визначені категорії посад державної служби, серед яких відсутні посади працівників митної служби.

Посадовим особам митних органів відповідно статті 573 Митного кодексу України присвоюються спеціальні звання і відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до категорії посад державної служби визначених Законом № 889-VІІІ.

За результатом розгляду долучених справи документів встановлено, що ОСОБА_1 13.06.1995 року прийняв присягу державного службовця як працівник Донецької митниці, а 01.04.2004 заявнику присвоєно спеціальне звання.

На підставі вищевикладеного прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно заяви від 12.06.2025 № 635, оскільки згідно Закону № 889-VІІІ посади працівників митної служби не віднесені до категорії посад державної служби.»

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 19.06.2025 року №о/р 053130008926 про відмову у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» є протиправним та підлягає скасуванню.

Ураховуючи вимоги Порядку №622, пенсія позивачу має бути призначена саме з 12.06.2025 року, тобто з дати звернення.

Апеляційний суд зазначає наступне.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Після 01 травня 2016 року зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.

Згідно з пунктом 6 цього Порядку стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Пунктом 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

На виконання постанови Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року «Про введення в дію Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.491) постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 було затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (Порядок №283). Цим Порядком визначено посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи (пункт 4 Порядку №283).

Отже, вірно зазначено судом першої інстанції, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З матеріалів справи вбачається а також із записів у трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював: запис 28.03.1991 року – призначений на посаду інспектора Донецької митниці. запис 04.07.1991 року – переведений на посаду старшого інспектора; запис 01.11.1992 – призначений начальником оперативного відділу; запис 25.12.1992 – призначений начальником митного поста «Горловський»; запис 13.06.1995 – прийняв присягу державного службовця; запис 31.03.1997 – звільнений з посади у зв`язку з ліквідацією Донецької митниці; запис 01.04.1997 – призначений начальником митного поста «Горлівка»; запис 01.04.2004 – присвоєне спеціальне звання «Радник митної служби 1 рангу»; запис 15.08.2005 – звільнений з посади в порядку переведення до Донецької митниці; запис 16.08.2005 – призначений на посаду начальника митного поста «Горлівка» в порядку переведення з Донбаської митниці; запис 08.02.2007 – звільнений в порядку переведення до Східної регіональної митниці; запис 09.02.2007 – призначений на посаду заступника начальника регіональної митниці в порядку переведення з Донецької митниці; запис 24.04.2008 – звільнений з займаної посади в порядку переведення до Східної митниці; запис 25.04.2008 – призначений на посаду начальника митного поста «Горлівка» в порядку переведення зі Східної митниці; запис 04.06.2013 – призначений на посаду начальника митного поста «Горлівка» в порядку переведення (згідно постанови КМУ № 229 від 20.03.2013 Східна митниця ДМСУ реорганізована шляхом приєднання до Східної митниці Міндоходів); запис 05.02.2015 – переведений на посаду заступника начальника митного поста «Краматорськ»; запис 12.12.2016 – переведений на посаду заступника начальника митного поста – начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краматорськ»; запис 12.12.2019 – звільнений з займаної посади в порядку переведення до Азовської митниці Держмитслужби; запис 13.12.2019 – призначений на посаду заступника начальника митного поста – начальника відділу № 1 митного поста «Краматорськ» в порядку переведення з Донецької митниці ДФС; запис 30.06.2021 – звільнений з займаної посади в порядку переведення до Донецької митниці; запис 01.07.2021 – призначений на посаду заступника начальника митного поста – начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Краматорськ» в порядку переведення з Азовської митниці Держмитслужби, шляхом укладення контракту про проходження державної служби з встановленням випробування на шість місяців; запис 25.07.2023 – переведений на посаду заступника начальника митного поста «Краматорськ», шляхом укладення контракту про проходження державної служби; запис 17.05.2024 – припинено державну службу та звільнено за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.

Відповідно до ст.430 Митного кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу».

Пенсійне забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, які не є посадовими особами, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення.

Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє дотепер, визначено, що посадові особи Державної митної служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що періоди роботи позивача в митних органах (до 01.05.2016) підлягають зарахуванню до стажу державної служби, а доводи відповідача про те, що стаж роботи в митних органах не може бути зарахований як стаж державного службовця за наявності присвоєнння персональних та спеціальних звань, є безпідставними не узгоджуються з наведеними нормами Законів та нормативно-правових актів.

Судом першої інстанції встановлено, що на час звернення до із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у позивача наявний необхідний вік (понад 62 роки), страховий стаж та стаж державної служби (понад 20 років), що підтверджується записами у трудовій книжці позивача.

Відтак апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 19.06.2025 року №о/р 053130008926 про відмову у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які ґрунтуються на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі № 260/6244/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин