Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №500/1574/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/1574/26 пров. № А/857/19295/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., суддів Димарчук Т.М., Сала П.І., розглянув в місті Львові в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду з питань забезпечення позову від 25.03.2026 про відмову в забезпеченні позову у справі №500/1574/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

18.03.2025 ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , або позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач), у якому просив: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо постановки його на військовий облік від 29.05.2025, визначення його як порушника та ініціювання розшуку (звернення до поліції від 12.09.2025); - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 скасувати рішення про постановку ОСОБА_1 на військовий облік, відновити запис про виключення з обліку згідно з Директивою МО № 321/1168-2018, виключити інформацію про розшук та припинити будь-які дії щодо примусового доставлення.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 виключено ІНФОРМАЦІЯ_6 з числа відповідачів, оскільки до нього не заявлені позовні вимоги; адміністративну справу №500/1574/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії передано за підсудністю на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

24.03.2026 позивач подав заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 , просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти будь-які дії щодо примусової доставки ОСОБА_1 , у тому числі направляти звернення до органів Національної поліції з цією метою, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. Заява обґрунтована такими обставинами: згідно з даними додатку «Резерв+» станом на 08.03.2026 щодо ОСОБА_1 в системі наявне попередження: ІНФОРМАЦІЯ_3 12.09.2025 звернувся до Національної поліції з метою примусової доставки позивача для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Ця обставина свідчить про те, що відповідач активно вживає заходи примусового характеру щодо позивача. Виконання таких дій з боку відповідача або органів поліції до ухвалення рішення суду у справі фактично унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також завдасть позивачу невідворотної шкоди - обмеження свободи пересування та інших конституційних прав. Існує реальна загроза того, що до ухвалення рішення суду відповідач або органи поліції за його зверненням здійснять примусову доставку позивача, що унеможливить захист його прав.

Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалою від 25.03.2025 відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 . Оцінюючи доводи заявника, суд першої інстанції зазначив, що: 1) не встановив ознак очевидної протиправності оскаржуваних рішень та дій відповідача; 2) заявник не довів та документально не підтвердив обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не довів того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.

Позивач подав апеляційну скаргу, просить апеляційний суд скасувати ухвалу від 25.03.2026 про відмову у забезпеченні позову у справі №500/1574/26 та постановити нову, якою: - заборонити ІНФОРМАЦІЯ_8 вчиняти будь-які дії щодо примусової доставки ОСОБА_1 , у тому числі направляти звернення до органів Національної поліції з цією метою, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі; - заборонити органам Національної поліції Тернопільської області виконувати звернення ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо примусової доставки ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги наводить аргументи, що зводяться до такого: - суд не врахував офіційне звернення відповідача до поліції як доведений факт; - суд не врахував лист самого відповідача як доказ реальної загрози доставлення до поліції; 3. суд неправильно застосував критерій «очевидності протиправності»; - суд порушив принцип ефективного захисту прав позивача.

Відповідач не скористався можливістю подати відзив на апеляційну скаргу. Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Під час апеляційного перегляду ухвали від 25.03.2026 ключовим питанням є перевірка дотримання судом першої інстанції вимог статей 150 - 154 КАС України в контексті наявності/відсутності підстав для забезпечення позову у цій справі, з урахуванням фактичних обставин і предмета позовних вимог, у спосіб, обраний позивачем.

Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні визначатись з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Приписами статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Відповідно до частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом: […] 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення; […] 10) зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Колегія суддів апеляційного суду вивчила аргументи апелянта та висновки суду першої інстанції та при їх оцінці керується такими мотивами:

1. Зі змісту позовної заяви та заяви про забезпечення позову зрозуміло, що ОСОБА_1 був виключений з військового обліку як засуджений за тяжкий злочин, що відбував покарання з 03.10.1994 по 27.08.2007. Позивач на підтвердження цієї обставини покликається на відмітку ІНФОРМАЦІЯ_9 : «Виключений з військового обліку як такий, що був засуджений за тяжкий злочин. Директива МО України № 321/1168 2018, п. 2» та стверджує, що підстава для його виключення з військового обліку не відпала.

Апеляційний суд враховує, що з 18.05.2024 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX) особи, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, визнаються військовозобов`язаними, а частина 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII більше не передбачає такої підстави для виключення особи з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні ознаки очевидної протиправності рішень та дій відповідача, а їх оцінка на предмет правомірності буде здійснюватися судом на стадії постановлення рішення по суті спору.

2. Заявник не навів переконливих аргументів, які б давали підстави вважати, що у випадку задоволення позову ОСОБА_1 рішення суду у цій справі без застосування заходів забезпечення позову буде неможливо виконати чи виконання такого рішення буде суттєво ускладнено. Доводи заявника, як правильно зауважив суд першої інстанції, зводяться до документально непідтверджених припущень. Більше того, бажаний для заявника спосіб забезпечення позову фактично зводиться до втручання в процес розгляду іншим органом справи про адміністративне правопорушення – адже сам заявник повідомляє, що його розшук ініційовано відповідачем для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, такий спосіб забезпечення позову не узгоджується із приписами пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, ці висновки доводами апеляційної скарги не спростовані. Підсумовуючи наведені мотиви, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції дотримав норм процесуального законодавства та вірно встановив обставини, які мають значення для прийняття рішення щодо заяви про забезпечення адміністративного позову, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали про відмову в забезпеченні позову немає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 229, 243, 294, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 26.03.2026 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 про відмову в забезпеченні позову у справі №500/1574/26 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р. М. Москаль

судді Т. М. Димарчук

П. І. Сало

Повне судове рішення складено 07.08.26