Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №300/3849/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/3849/25 пров. № А/857/37376/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідача Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І.М., Пліша М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 липня 2025 року (головуючий суддя Волоско І.Р., м. Львів) у справі № 300/3849/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виключити з Єдиного реєстру боржників відомості щодо ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні № 64281628 з виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 17.12.2019 у справі № 461/8845/19.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що внаслідок того, що транспортний засіб, який підлягав конфіскації, не розшукано, постановою державного виконавця від 17.11.2021 виконавче провадження № 64281628 завершено на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ повернуто стягувачу - Галицькій митниці Держмитслужби. Повторно виконавчий документ для виконання органам державної виконавчої служби стягувачем не пред`являвся та згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) та облікових книг станом на день звернення із позовною заявою відкриті виконавчі провадження, за якими позивач значиться боржником, відсутні. Вважає, що наявність інформації щодо позивача в Єдиному реєстрі боржників за відсутності положень законодавства про можливість його виключення у зв`язку із поверненням виконавчого листа без виконання, не є пропорційним заявленій в законодавстві легітимній меті. Наголошує, що збереження запису про позивача в Єдиному реєстрі боржників обмежує його права та інтереси.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою позов задовольнити.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 64281628 з виконання постанови № 461/8845/19, виданої 17.12.2019 Галицьким районним судом м. Львова про конфіскацію транспортного засобу марки VOLKSWAGEN-PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

17.11.2021 державним виконавцем, керуючись пунктом 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

30.04.2025 позивачем на адресу відповідача подано заяву про винесення постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Відповідачем листом від 16.05.2025 № 6228/06.1-18/10537 надано відповідь на подану заяву, якою позивача повідомлено, що відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Завершення виконавчого провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Позивач не погоджується із такою відмовою, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що стаття 40 Закону України “Про виконавче провадження” та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження закріплюють вичерпний перелік підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, в той же час, доказів настання однієї з таких обставин суду не надано.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII).

Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна (ст. 9 Закону № 1404-VIII).

Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення суду (частина друга статті 9 Закону №1404-VIII).

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 9 Закону №1404-VIII).

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів (частина дев`ята).

Аналогічні норми передбачені Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 (далі - Положення № 2432/5), згідно п. 1 розділу ХІ якого, мета ведення Єдиного реєстру боржників полягає в оприлюдненні в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відповідно до п. 6 Розділу Х Положення № 2432/5 система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:

про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону № 1404-VIII;

про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”;

про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Як вже було встановлено, постановою Галицького районного суду міста Львова від 17.12.2019 року у справі № 461/8845/19 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді конфіскації автомобіля марки VOLKSWAGEN-PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . Стягнуто в користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 384,20 гривень.

В межах виконавчого провадження № 64281628 про позивача, як боржника, були внесені відомості до Єдиного реєстру боржників.

Внаслідок того, що транспортний засіб, який підлягає конфіскації, не розшукано, постановою державного виконавця від 17.11.2021 зазначене виконавче провадження завершено на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ повернуто стягувачу - Галицькій митниці Держмитслужби.

Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що ч. 7 ст. 9 Закону №1404-VIII та п. 6 Розділу Х Положення №2432/5 визначено вичерпний перелік підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, у яких не передбачено виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про боржника у зв`язку із завершенням виконавчого провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у відповідача не було правових підстав для виключення відомостей про позивача з Єдиного реєстру боржників, як це визначено частиною сьомою статті 9 Закону №1404-VIII, та, як наслідок, ним не була допущена протиправна бездіяльність.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 липня 2025 року у справі № 300/3849/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

М.А. Пліш