Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №300/5809/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/5809/25 пров. № А/857/43635/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідача Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І.М., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року (головуючий суддя Матуляк Я.П., м. Івано-Франківськ) у справі № 300/5809/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16 квітня 2025 №104750009446 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії - нарахуванні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно п.7-1 Розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.04.2025, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 05.04.2003 по 13.10.2004 на посаді начальника гінекологічного відділення Центрального Госпіталю МВС України та з 13.10.2004 по 21.01.2014 на посаді начальника гінекологічного відділення – лікаря Центрального госпіталю МВС України, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги згідно із пунктом 7.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що записи у трудовій книжці позивача у повній мірі відображають характер виконуваної позивачем роботи у відповідні періоди на посадах працівника охорони здоров`я. Зазначає, що відповідачем взагалі не зазначено, які саме періоди наявного у позивача страхового стажу у 44 роки 10 місяців 12 днів, що вбачається з трудової книжки та наданих документів позивача, як навчання, так і всі періоди роботи позивача на посадах працівника охорони здоров`я не враховані у необхідний спеціальний страховий стаж роботи на посаді працівника охорони здоров`я. Також зазначає, що згідно із Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників охорони здоров`я, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я від 29.03.2002 № 117, професії начальника структурного підрозділу закладу охорони здоров`я, лікар належать до посад медичних працівників закладів охорони здоров`я

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "є"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 працював на посаді начальника гінекологічного відділення Центрального Госпіталю МВС України у період з 05.04.2003 по 13.10.2004 та на посаді начальника гінекологічного відділення - лікаря Центрального Госпіталю МВС України у період з 13.10.2004 по 21.01.2014 (а.с.121-130).

09.04.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати йому грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.97,98).

В зв`язку з впровадженням принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення за № 104750009446 від 16.04.2025 (а.с.103,104).

Вказаним рішенням відмовлено позивачу у призначенні та виплаті грошової допомоги, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "є"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не врахувавши при цьому стаж роботи позивача на посаді начальника гінекологічного відділення Центрального Госпіталю МВС України у період з 05.04.2003 по 13.10.2004 та на посаді начальника гінекологічного відділення - лікаря Центрального Госпіталю МВС України у період з 13.10.2004 по 21.01.2014.

Як вбачається з оскаржуваного рішення пенсійного органу, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком при загальному страховому стажі 40 років 7 місяців 2 дні, з яких 10 років 9 місяців 24 дні – працівник охорони здоров`я.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що періоди роботи позивача на посаді начальника гінекологічного відділення Центрального Госпіталю МВС України у період з 05.04.2003 по 13.10.2004 та на посаді начальника гінекологічного відділення - лікаря Центрального Госпіталю МВС України у період з 13.10.2004 по 21.01.2014 не є такими, що підлягають врахуванню при вирішенні питання про виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Також суд першої інстанції вказав, що необхідного стажу для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 35 років, не буде досягнуто навіть за умови врахування відповідачем спірних періодів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з пунктом 7-1 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №1191).

Порядок №1191 визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону №1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі-Перелік №909).

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IVта які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону №1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

За приписами пункту 6 Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058, станом на день її призначення.

Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

З аналізу наведених норм права вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.

Відповідачем не заперечується та обставина, що позивачу вперше призначено пенсію за віком з 26.03.2025. До цього часу позивач не отримував будь-якого іншого виду пенсії.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 працював на посаді начальника гінекологічного відділення Центрального Госпіталю МВС України у період з 05.04.2003 по 13.10.2004 та на посаді начальника гінекологічного відділення - лікаря Центрального Госпіталю МВС України у період з 13.10.2004 по 21.01.2014 (а.с.121-130).

Підставою відмови у зарахуванні вказаних періодів зазначено те, що посада начальника гінекологічного відділення не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджено "Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", яким встановлені заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років.

Відповідно до вказаного Переліку до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується час, зокрема, на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально- профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальних органах Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно - епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.

Отже, заклад, в якому працював позивач, відноситься до лікарняного закладу, визначеного у Переліку №909, що і визнається сторонами.

У примітці 2 Переліку №909 зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Відповідно до примітки 3 до Переліку №909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 01 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Наявність у позивача лікарської спеціальності підтверджується дипломом №392444, який доданий до заяви про призначення пенсії і також не є спірним у даній справі.

Перелік лікарських посад у закладах охорони здоров`я затверджено Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 жовтня 2002 року №385 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 06 травня 2021 року №884).

Згідно з Переліком закладів охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 №385, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за №892/7180, до закладів охорони здоров`я відносяться: лікувально-профілактичні заклади (лікарняні заклади, багатопрофільні, однопрофільні, спеціалізовані, особливого типу, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги, санаторно- курортні заклади); санітарно-профілактичні заклади; фармацевтичні (аптечні) заклади; інші заклади; заклади медико-соціального захисту; установи/заклади системи соціального захисту населення.

В свою чергу, лікарняні заклади складаються з: багатопрофільних (п. 1.1.1), однопрофільних (п. 1.1.2); спеціалізовані (п. 1.1.3); особливого типу (п. 1.1.4).

Як передбачено п.1.1.1 Переліку закладів охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 №385, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за №892/7180 до складу багатопрофільного лікарняного закладу відносяться: Госпіталь; Госпіталь ветеранів війни; Госпіталь (з поліклінікою); Державна установа «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України»; Дитяча басейнова лікарня на водному транспорті; Дитяча лікарня (республіканська, обласна, міська, районна); Дитяче територіальне медичне об`єднання; Дільнична лікарня (у тому числі сільських, селищних, міських рад); Лікарня (республіканська, обласна, центральна міська, міська, центральна районна, районна); Лікарня на водному транспорті (центральна басейнова, басейнова, портова); Лікарня на залізничному транспорті (центральна, дорожня, відділкова, вузлова, лінійна, дитяча); Лікарня нафтопереробної промисловості України; Лікарня професійних захворювань; Лікувально-діагностичний центр; Медико-санітарна частина (у тому числі, спеціалізована); Медична частина (медичний пункт) з`єднання, військової частини (навчального центру); Медичний реабілітаційний центр; Медичний центр (різного профілю); Міська лікарня швидкої медичної допомоги; Перинатальний центр зі стаціонаром; Пологовий будинок (обласний, міський, районний); Студентська лікарня (обласна, міська); Територіальне медичне об`єднання; Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ»; Український госпіталь для воїнів-інтернаціоналістів; Український державний медико- соціальний центр ветеранів війни; Заклад з надання психіатричної допомоги.

Колегія суддів зазначає, що вирішенню підлягає питання наявності підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 05.04.2003 по 13.10.2004 та з 13.10.2004 по 21.01.2014 на посаді начальника гінекологічного відділення – лікаря Центрального госпіталю МВС України, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги згідно із пунктом 7.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У пункті 2 розділу ІІ «Керівники структурних підрозділів» Наказу №385 визначено перелік лікарських посад у закладах охорони здоров`я, серед яких є посада начальника, лікаря.

Відповідно до розділу II Переліку № 909 право на відповідні пільги мають особи, які працювали на посадах лікарів (незалежно від найменування посад).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що період роботи позивача з 05.04.2003 по 13.10.2004 на посаді начальника гінекологічного відділення Центрального Госпіталю МВС України та період роботи з 13.10.2004 по 21.10.2014 на посаді начальника гінекологічного відділення – лікаря Центрального госпіталю МВС України повинен бути зарахований до страхового стажу, який дає право на виплату одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день її призначення, передбаченої п.7-1 розділу ХV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Наведене залишено поза увагою судом першої інстанції.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16 квітня 2025 №104750009446 підлягає скасуванню.

Враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений позивачем судовий збір (за подання позову та за подання апеляційної скарги) у загальному розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі № 300/5809/25 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16 квітня 2025 №104750009446 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії - нарахуванні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно п.7-1 Розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.04.2025, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 05.04.2003 по 13.10.2004 на посаді начальника гінекологічного відділення Центрального Госпіталю МВС України та з 13.10.2004 по 21.01.2014 на посаді начальника гінекологічного відділення – лікаря Центрального госпіталю МВС України, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги згідно із пунктом 7.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ: 20551088) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

М.А. Пліш