Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №420/24496/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24496/25

Головуючий в 1 інстанції: Бабенко Д.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Тарновецького І.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України”, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-4552 від 03.02.2025 р., яким не встановлено групу інвалідності з 23.04.2018 р. ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1400 від 08.04.2025 р. про прийняття суми переплати пенсії на облік, яким у квітні 2025 р. поставлено на облік суму переплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 100429 грн. за період з 23.04.2018 р. по 02.03.2020 р.;

- стягнути з Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-4552 від 03.02.2025 р., яким не встановлено групу інвалідності з 23.04.2018 р. ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1400 від 08.04.2025 р. про прийняття суми переплати пенсії на облік, яким у квітні 2025 р. поставлено на облік суму переплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 100429 грн. за період з 23.04.2018 р. по 02.03.2020 р. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 968,96 грн. Стягнуто з Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 968,96 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна установа “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, Державна установа “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог до відповідача, стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору; Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт в апеляційній скарзі вказує, що 03.02.2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного аналізу медико - експертної справи Позивача було встановлено, що ІІ група інвалідності, загальне захворювання, безстроково, встановлена необґрунтовано та не відповідає чинному законодавству. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмежень життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни з боку серцево-судинної та нервової системи, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності та не дають підстав визнати його особою з інвалідністю. Враховуючи дані наявної в достатній мірі медичної документації та обстеження надані в медичній справі Позивача підстави для визнання його особою з інвалідністю відсутні. Апелянт вважає, що ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі позивача, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством. Враховуючи вищезазначене, на думку апелянта, рішення про встановлення групи інвалідності позивачу було законно та обґрунтовано скасовано Центром оцінювання функціонального стану особи 03.02.2025 року. Апелянт вказує, що суд першої інстанції надаючи оцінку доказам по справі не звернув увагу на відсутність в оскаржуваному позивачем рішенні ЦО-4552 від 03.02.2025 року будь- якої інформації стосовно дати - 23.04.2018 року, з якої скасовано позивачу інвалідність, а лише формально послався на витяг з рішення (поданий позивачем разом з позовною заявою), який не був предметом позовних вимог. Отже, на думку апелянта, рішення суду першої інстанції саме в цій частині є формальним та необґрунтованим, а відтак підлягає безумовному скасуванню.

Доводами апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначено, що згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи “Український державний науководослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України”, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 03.02.2025 ЦО № 4552 було скасовано інвалідність. Отже, припинення інвалідності є фактом, що впливає на право на отримання пенсійних виплат. Після рішення експертної команди про скасування інвалідності, позивач втратив право на отримання пенсії з моменту, коли інвалідність не було підтверджено, тобто з 23.04.2018. З урахуванням вищевикладених фактів, за період з 23.04.2018 по 02.03.2020 виникла переплата пенсії в сумі 100429,00 грн, у зв`язку з чим винесено рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 08.04.2025 № 1400.

Представником позивача надано відзив на апеляційну скаргу.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12ААА №895724 від 23.04.2018 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності безстроково на підставі акту огляду МСЕК №2128/4 (т.1 а.с. 24-25).

З матеріалів справи вбачається, що на адвокатський запит від 02.06.2025 за №02/4 представника позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 09.06.2025 №1500-0308-8/105052 повідомили представника позивача, що ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності II групи з 10.04.2013 по 30.04.2014 (довідка МСЕК від 10.04.2013 серії 10ААВ № 561735) згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі- Закон). Подовження виплати пенсії по інвалідності проводилось на підставі довідок МСЕК від 20.04.2014 серії 10ААВ № 727342, від 20.04.2016 серії 10ААВ № 798839 та від 23,04.2018 серії 10ААВ№ 895724.

Надалі пенсія перераховувалася згідно нормативно - правових актів.

Згідно із заявою від 03.03.2020 ОСОБА_1 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи” встановлено, що з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією ж постановою.

Згідно витягу з рішення №ЦО-4552 від 03.02.2025 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» в Дніпропетровської області, ОСОБА_1 з 23.04.2018 не встановлена група інвалідності, що не дає підстав для виплати пенсії по інвалідності. У зв`язку з цим виникла переплата пенсії за період з 23.04.2018 по 02.03.2020 в сумі 100429,00 грн.

Утримання переплати з пенсії не здійснюється. Станом на 01.06.2025 переплата пенсії не погашена.

Переплату пенсії прийнято на облік згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.04.2025 №1400, про що ОСОБА_1 повідомлено листом від 10.04.2025 №1500-0404-8/75054 (т.1 а.с. 26-27).

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини постанови ДБР про залучення спеціалістів від 31.01.2025, прийнятої в межах кримінального провадження №62024000000000923 від 21.10.2024, поставлено перелік питань, які підлягають дослідженню спеціалістами Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», а саме: чи обґрунтовано було прийняті рішення МСЕК про встановлення груп інвалідності, зокрема ОСОБА_1 .

Згідно з пунктом 1 рішення №4552 від 03.02.2025 р. експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії, було переглянуто акт №2128/4 огляду МСЕК від 23.04.2018.

У пункті 11 вказаного рішення зазначено, що команда вивчила надану медико-експертну документацію, та прийшла до висновку, що II група інвалідності, загальне захворювання, безстроково, встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни з боку серцево-судинної та нервової системи, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності та не дають підстав визнати його особою з інвалідністю (Постанова КМУ №1317 від 03.12.2009р.) (т.2 а.с. 26-28).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 08 квітня 2025 року №1400, в якому зазначено, що розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 і одержує пенсію за віком в розмірі 10133 грн. 54 коп. на місяць, встановлено, що сума переплати 100429 грн. 00 коп. згідно з довідкою відділу опрацювання документації №2 управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області утворилася за період з 23.04.2018 по 02.03.2020.

У зв`язку з тим, що згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціювання особи від 03.02.2025 було скасовано інвалідність з 23.04.2018, утворилася сума переплати 100429 грн 00 коп., яка прийнята на облік в квітні 2025 року (т.1 а.с. 79).

Вважаючи рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що датою невстановлення групи інвалідності мала бути - 03.02.2025, а не 23.04.2018, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-4552 від 03.02.2025 р., яким не встановлено групу інвалідності з 23.04.2018 р. ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім цього, суд першої інстанції вважав, що відсутність позивача під час здійснення перевірки обґрунтованості рішення не вплинуло на правильність цього рішення.

Беручи до уваги відсутність встановленого факту зловживання з боку позивача при призначенні пенсії, суд першої інстанції дійшов висновку, що ГУПФ України в Одеській області, припинивши виплату пенсії позивачу та заявивши йому про необхідність повернення вже сплачених коштів пенсії з 23.04.2018 по 02.03.2020 у виді прийняття рішення №1400 від 08.04.2025 р. про прийняття суми переплати пенсії на облік, діяло необґрунтовано, тому вимоги щодо визнання протиправним та скасування цього рішення підлягають задоволенню.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон №875-ХІІ).

Відповідно статті 2 Закону №875-ХІІ, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Положення частин 1, 2 статті 6 Закону №875-ХІІ встановлюють, що захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.

Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 №2961-IV в статті 1, яка визначає терміни, що застосовуються у цьому законі унормовує, що інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який у подальшому продовжений та триває станом на цей час.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 №576/2023, доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні. У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень, ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

На виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанови №1207 від 25.10.2024 та №1276 08.11.2024, якими були внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

Далі, 19.12.2024 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» №4170-IX (далі - Закон №4170-ІХ) яким внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Згідно абзацу 1 пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2025 (окрім деяких пунктів).

Відповідно пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4170-IX особам, яким встановлена інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності; документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є: видані до 31.12.2024 органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування; особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності);

На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.

Пункт 3 розділу ІІ Закону №4170-ІХ передбачає, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31.12.2024.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – Постанова №1338).

Пунктом 1 Постанови №1338 затверджені Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Приписи абзацу 7 пункту 3 Постанови №1338 визначають, що документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Відповідно до пункту 1 Порядку, затвердженого Постановою №1338 цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).

Пункт 10 Порядку затвердженого Постановою №1338 визначає, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності Постановою №1338, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Згідно підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338, Центр оцінювання функціонального стану особи, крім іншого, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийняте рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Підпунктом 5 Положення визначено перевірку під час оскарження рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання (медико-соціальної експертизи) та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

З аналізу даних правових норм слідує, що під час проведення перевірки рішення медико-соціальної експертизи на виконання ухвали слідчого судді або рішення, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи має право діяти відповідно до Порядку.

При цьому, зазначений Порядок не передбачає право Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення медико-соціальної експертизи іншим шляхом, ніж як проведення повторного оцінювання функціонального стану особи, з її викликом та повідомленням. Таке оцінювання проводиться на підставі дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень.

Колегія судді зауважує, що у випадку, коли під час перевірки обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності, у комісії виникає сумнів, відповідач повинен здійснити призначення повторного оцінювання, як це встановлено Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338, про що має бути повідомлена особа, повторне оцінювання якої має бути проведене.

Відповідно до приписів Положення, затвердженого Постановою №1338, на адресу такої особи засобами електронної пошти, або засобами поштового зв`язку має бути направлене повідомлення щодо проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі закладу охорони здоров`я.

Варто зазначити, що у контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, за умови протилежного нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.

При розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Повертаючись до обставин цієї справи встановлено, що Службою безпеки України на адресу Міністерства охорони здоров`я України скеровано листи від 04.11.2024 №14/1-6971 щодо перевірки достатності підстав для встановлення груп інвалідності посадовим особам відповідних державних органів і місцевого самоврядування, від 06.11.2024 №10-2-02-01-27449 щодо перевірки достовірності діагнозів та достатності підстав для встановлення групи інвалідності особам з числа працівників державних і правоохоронних органів.

У свою чергу, Міністерством охорони здоров`я України на адресу Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України та Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» скеровано листи від 12.11.2024 №25/42780/2-24, від 08.11.2024 №25/42372/2-24, якими доручено здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках осіб, а у разі необхідності провести переогляд осіб, шляхом проведення медико-соціальної експертизи таких осіб і прийняти відповідні рішення.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акта №2128/4 огляду МСЕК від 23.04.2018 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково.

Судами встановлено, що експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, з метою підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, проведено перевірку обґрунтованості рішення, за результатом якої прийняте рішення, за результатом якої встановлено, що II група інвалідності, загальне захворювання, безстроково, встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни з боку серцево-судинної та нервової системи, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності та не дають підстав визнати його особою з інвалідністю (Постанова КМУ №1317 від 03.12.2009р.).

У зв`язку з чим, рішення про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності довічно Центром оцінювання функціонального стану особи було скасовано рішенням №4552 від 03.02.2025.

При цьому, у відзиві на позовну заяву, відповідач не заперечує того факту, що позивач не був сповіщений про розгляд вказаного питання, натомість стверджує, що таке сповіщення не є обов`язковим, посилаючись на приписи Положення №1338.

Суд першої інстанції також погодився з такою позицією, зробивши висновок, що відсутність позивача під час здійснення перевірки обґрунтованості рішення не вплинуло на правильність цього рішення.

Водночас, колегія суддів вважає хибними такі висновки суду першої інстанції та такими, що свідчать про порушення приписів підпункту 2 пункту 8 Положення №1338, якими прямо встановлено, що якщо за результатами перевірки прийняте рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведене.

Колегія суддів зауважує, що апелянт не надав доказів виконання вимог щодо належного повідомлення позивача про проведення повторного оцінювання, а також не надав доказів відображення в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив цю особу на оцінювання.

Наведене свідчить про те, що позивач, як особа з інвалідністю II групи не був повідомлений про розгляд зазначеного питання, а повторне оцінювання повсякденного функціонування стосовно нього та стану його здоров`я проведені за відсутності останнього, без проведення будь-яких досліджень та повного медичного обстеження, що є порушенням його прав та інтересів.

Висновки суду першої інстанції, що відповідачем проводилась лише перевірка обґрунтованості рішення і в такому разі виклик особи не є обов`язковим, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи, а саме прийняттям нового рішення.

Відповідно до підпункту 8 п. 1 критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 особа направляється лікуючим лікарем або головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертна команда) для проведення оцінювання її повсякденного функціонування в таких випадках: необхідність зміни причини інвалідності.

У підпункті 2 зазначено, що у разі направлення на оцінювання в медичній документації повинно бути зафіксоване стійке обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, спілкування, навчання, провадження трудової діяльності.

Отже, встановлені судом апеляційної інстанції обставини свідчать, що ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» була грубо порушена процедура перевірки рішення МСЕК щодо позивача з прийняттям нового рішення.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що спірне рішення приймалось на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, із проведенням необхідних досліджень або доказів того, що позивач від проходження повного медичного обстеження відмовився.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що недотримання відповідачем зазначеного порядку говорить про його порушення при проведенні переогляду та повторного оцінювання осіб з інвалідністю, а тому рішення експертної команди ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» № ЦО-4552 від 03.02.2025 року яким визнано, що ОСОБА_1 ІІ група інвалідності встановлена необґрунтовано та відсутні підстави визнати його особою з інвалідністю.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач не дотримався законодавчих вимог щодо повідомлення позивача про проведення щодо нього оцінювання повсякденного функціонування особи та призначення повного медичного обстеження, з проведенням досліджень, що за встановлених у справі обставин має суттєве значення для можливості прийняття відповідачем законного та обґрунтованого рішення.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про відсутність порушення процедури, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідач здійснивши перевірку обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії та вважаючи, що даних для встановлення жодної групи інвалідності немає, мав прийняти рішення про необхідність проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи та направити позивача на повне медичне обстеження на базі закладу охорони здоров`я, як вимагає Порядок №1338, із повідомленням особи про таке обстеження.

За таких умов, слід констатувати, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються встановленими судом обставинами та наведеними вище нормами права.

При цьому приймаючи рішення, суд першої інстанції допустився порушення норм матеріального та процесуального права, та підлягає зміні в цій частині з мотивів викладених у цій постанові.

Водночас, стосовно висновку суду першої інстанції про визначення у рішенні експертної командою з оцінювання повсякденного функціонування особи від 03.02.2025 періоду, з якого скасована інвалідність, а саме з « 23.04.2018», колегія суддів погоджується з висновком, що скасування групи інвалідності зворотним числом є протиправним, адже в такій ситуації з боку позивача відсутні будь-які зловживання або подання ним недостовірних даних.

Щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1400 від 08.04.2025 р. про прийняття суми переплати пенсії на облік, колегія суддів зазначає.

Порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-ІV) та статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (надалі - Закон №1788-ХІІ).

Відповідно до статті 50 Закону №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Статтею 103 Закону №1788-ХІІ визначено, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.

Колегія суддів зауважує, що діючим законодавством України визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на страхувальника.

Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Всупереч вимогам статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органом ПФУ не зазначено, які зловживання з боку позивача, як пенсіонера або подання яких недостовірних даних страхувальником призвели до надміру виплати пенсії.

На підставі акта огляду МСЕК №2128/4 від 23.04.2018 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково.

Беручи до уваги відсутність встановленого факту зловживання з боку позивача при призначенні пенсії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ГУПФ України в Одеській області, припинивши виплату пенсії позивачу та заявивши йому про необхідність повернення вже сплачених коштів пенсії з 23.04.2018 по 02.03.2020 у виді прийняття рішення №1400 від 08.04.2025 р. про прийняття суми переплати пенсії на облік, діяло необґрунтовано, тому вимоги щодо визнання протиправним та скасування цього рішення підлягають задоволенню.

З огляду на вищезазначене, враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у цій постанові, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року – змінити в мотивувальній частині, з підстав, викладених у цій постанові.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року залити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: І.І. Тарновецький