Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №280/2356/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2026 року м.Дніпросправа № 280/2356/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №280/2356/26 (суддя Чернова Ж.М.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач) щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №2303/свід 26.11.2021 року про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” № 103 від 21.02.2018 року , з урахуванням виплачених сум;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №2303/с від 26.11.2021 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018 року , з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року позовну заяву було залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших причин пропуску такого строку та наданням доказів їх поважності.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом, викладені у його заяві від 27.03.2026 про поновлення процесуального строку, позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачу на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скаржник стверджує, що застосування встановленого частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-XII, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.

Відповідач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався.

Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів розглядає апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, в порядку письмового провадження, у відповідності до ч.2 ст. 312 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України, прийшов до висновку, що про право на перерахунок пенсії за відповідною довідкою позивач дізнався у листопаді 2021 року, в той час як до суду з даним позовом звернувся лише у березні 2026 року. Наведені позивачем причини пропуску не є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк. До заяви не долучено доказів, які свідчать про об`єктивну неможливість позивача забезпечити своєчасне звернення до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про пропуск позивачем строків звернення до суду та необхідності застосування процесуальних наслідків, передбачених статтями 122, 123 КАС України, колегія суддів виходить із правової природи спірних правовідносин та моменту виникнення у відповідача обов`язку здійснити перерахунок пенсії.

Як вбачається з позовної заяви, позивач підставою для виникнення у відповідача обов`язку здійснити перерахунок пенсії вказує прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 01 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 01 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 01 січня 2018 року. Тобто, позивач вказує на наявність обставин, які тягнуть за собою зміну розміру грошового забезпечення та, як наслідок, необхідність перерахунку призначеної пенсії.

Такий перерахунок не поставлений у залежність від звернення пенсіонера та має бути здійснений органами Пенсійного фонду України у силу прямої вказівки закону з моменту настання відповідної підстави (зміни розміру грошового забезпечення).

При цьому, видача уповноваженим державним органом довідки про розмір грошового забезпечення у цій категорії справ не створює нового права на перерахунок пенсії, а є лише документальним підтвердженням складових грошового забезпечення, які повинні бути враховані органом Пенсійного фонду України під час реалізації вже існуючого обов`язку з перерахунку пенсії, що виник у силу закону.

Отримання позивачем довідки було зумовлене невиконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії, у зв`язку з чим позивач був вимушений вчиняти додаткові дії, спрямовані на підтвердження складових грошового забезпечення у належному розмірі та захист свого порушеного права.

За змістом частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв`язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком.

Зазначена норма є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 КАС України, та спрямована на забезпечення ефективного захисту права особи на належне пенсійне забезпечення у випадках, коли держава або її органи не виконали покладений на них обов`язок щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії у зв`язку зі зростанням розміру прожиткового мінімуму.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року у зразковій справі № 380/19324/23, у якій зазначено, що перерахунок пенсії, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або органів, уповноважених видавати довідки про розмір грошового забезпечення, здійснюється без обмеження строком, а застосування процесуальних строків звернення до суду у таких спорах є неприйнятним.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у цій справі чітко розмежувала спори щодо призначення або обчислення пенсії, у яких підлягають застосуванню загальні процесуальні строки, та спори щодо невиконання державою обов`язку з перерахунку пенсії, коли право особи вже існує, але не реалізоване з вини суб`єкта владних повноважень.

У справах останньої категорії звернення особи до суду є способом відновлення порушеного триваючого права, а не оскарженням разового управлінського рішення, що виключає можливість застосування шестимісячного строку, передбаченого статтею 122 КАС України.

Наведене вище відповідає також правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.02.2026 року у справі №560/17663/24.

Повернення позовної заяви позивачу згідно п.9 ч.4 ст.169 КАС України в спірному випадку, було здійснено з порушенням норм КАС України.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження, відповідно скарга підлягає задоволенню, оскаржена ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ч.2 ст.312, п.4 ч.1 ст. 320, ст.ст.322, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №280/2356/26 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш