Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №280/9052/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 280/9052/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 р. (суддя Калашник Ю.В) в адміністративній справі №280/9052/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку з ним при звільненні, а саме не нарахування та невиплати його середнього грошового забезпечення за весь час затримки із урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі) за період з 26 вересня 2017 р. по 18 липня 2022 р. у повному обсязі та у період з 19 липня 2022р. по 19 вересня 2025 р. (дата фактичної виплати індексації грошового забезпечення) не більш як за шість місяців відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 р.;

- зобов`язати відповідача виплатити йому середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку із урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі) за період з 26 вересня 2017 р. по 18 липня 2022 р. у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 р. по 19 вересня 2025 р. (дата фактичної виплати індексації грошового забезпечення) не більш як за шість місяців відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 р.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Запорізькій області, а з 25 жовтня 2017 р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію. 19 вересня 2025 р. на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/1988/25, відповідачем виплачена йому індексація грошового забезпечення у розмірі 2 801,65 грн., без виплати середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку відповідно до статті 117 КЗпП України та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 р.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Судом стягнуто з

Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні зі служби в поліції в загальному розмірі 73 436,67 грн. із відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Запорізькій області із посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що стаття 117 КЗпП України в редакції Закону №3248-IV не обмежувала періоду, за який може стягуватися середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні. Водночас, із прийняттям Закону №2352-IX законодавець обмежив строк, за який роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові середній заробіток шістьма місяцями, чим усунув обставини, які призводили до порушення критеріїв співмірності, недобросовісності. Середньоденне грошове забезпечення позивача за останні два місяці перед звільненням складає 386,46 грн. Середній заробіток за період з 19 липня 2022 р. до 19 вересня 2025 р. розраховано судом першої інстанції без урахування принципу співмірності.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзив обґрунтовує тим, що судом першої інстанції вірно визначено суму середнього заробітку за період з 27 вересня 2017 р. по 18 липня 2022 р. - до набрання чинності Закону №2352-IX із урахуванням істотної частки складових грошового забезпечення до заробітку, виплаченого за останні два місяця перед звільненням, помножених на кількість днів затримки. В частині періоду з 19 липня 2022 р. суд вірно застосував статтю 117 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX, яка передбачає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, не більш як за шість місяців.

Розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_1 наказом начальника ГУНП в Запорізькій області від 26 вересня 2017 р. №473 о/с звільнено зі служби в поліції з 27 вересня 2017 р. відповідно до пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 р. у справі №280/1988/25 зобов`язано Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01 червня 2016 р. по 27 липня 2017 р. у відповідності до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078. На виконання рішення суду позивачу 19 вересня 2025 р. виплачено 2 801,65 грн.

Не погодившись із невиплатою середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки 27 вересня 2017 р. позивача було звільнено зі служби у поліції, а остаточний розрахунок із ним проведено лише 19 вересня 2025 р. (індексація грошового забезпечення), наявні підстави для настання відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. Судом вказано, що за період з 27 вересня 2017 р. по 18 липня 2022 р. - до набрання чинності Закону №2352-IX, сума середнього визначається із урахуванням істотної частки складових грошового забезпечення та сумою заробітку, виплаченого за останні два місяця перед звільненням, помножених на кількість днів затримки. В частині періоду з 19 липня 2022 р. - після набрання чинності Закону №2352-IX, сума середнього заробітку визначається шляхом множення середньоденного грошового забезпечення, виплаченого за останні два місяця перед звільненням, на кількість днів затримки, але не більш як за шість місяців.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 1 статті 117 КЗпП України в редакції, що діяла до 19 липня 2022 р. визначено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 р. у справі №761/9584/15-ц дійшла висновку, що суд може зменшити розмір середнього заробітку, який має сплатити роботодавець працівникові за час затримки розрахунку при звільненні, враховуючи розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-ІХ від 01 липня 2022 р., положення статті 117 КЗпП України викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Цей Закон та, відповідно, і нова редакція статті 117 КЗпП України набрали чинності з 19 липня 2022 р.

Верховний Суд у постанові від 29 січня 2024 р. у справі № 560/9586/22 сформулював наступний правовий висновок: "Період затримки розрахунку при звільненні до 19 липня 2022 р. (до набрання чинності Законом №2352-ІХ) регулюється редакцією статті 117 КЗпП України до внесення у неї змін Законом №2352-ІХ, тобто без обмеження строком виплати у шість місяців. Період затримки розрахунку при звільненні з 19 липня 2022 р. регулюється редакцією статті 117 КЗпП України після внесення змін Законом №2352-ІХ, яка передбачає обмеження виплати такому працівникові шістьма місяцями".

Верховним Судом в постанові від 20 березня 2025 р. у справі №400/5427/24 вказано, що період стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється періодом з наступного дня після звільнення і до дня, що передує дню фактичного розрахунку.

Застосовуючи наведений Верховним Судом підхід, колегія суддів вважає, що загальний період затримки розрахунку з позивачем при звільненні становить з 28 вересня 2017 р. (наступний день після звільнення) по 18 вересня 2025 р. (день, що передує остаточному розрахунку), який поділяється на два періоди: з 28 вересня 2017 р. (наступний день після звільнення, оскільки день звільнення вважається останнім днем служби) по 18 липня 2022 р. включно (останній день чинності попередньої редакції ст. 117 КЗпП) та з 19 липня 2022 р. (день набрання чинності Законом №2352-ІХ) по 18 вересня 2025 р. (день, що передує дню остаточного розрахунку).

Велика Палата Верхового Суду в постанові від 08 жовтня 2025 р. у справі №489/6074/23 вказала, що, розглядаючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 р., необхідно брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи. При здійсненні такої оцінки необхідно керуватися критеріями, встановленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 р. у справі №761/9584/15-ц, зокрема, враховувати розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком.

Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 р. визначено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Згідно довідки Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №3678-2025 від 13 листопада 2025 р. середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням складає 386,46 грн. (а.с. 54).

Істотність частки складових грошового забезпечення в порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28 вересня 2017 р. по 18 липня 2022 р. складає: 2 801,65 грн. (розмір несвоєчасно виплачених сум) / 678 237,30 грн. (середній заробіток за весь час затримки розрахунку (386,46 грн. х 1 755 днів затримки) = 0,004.

Середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28 вересня 2017 р. по 18 липня 2022 р. включно із врахуванням принципу співмірності становить 2 712,94 грн. (386,46 грн. х 1755 х 0,004).

Істотність частки складових грошового забезпечення в порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 липня 2022 р. по 19 січня 2023 р. (шість місяців) складає: 2 801,65 грн. (розмір несвоєчасно виплачених сум) /71 495,10 грн. (середній заробіток за весь час затримки розрахунку (386,46 грн. х 185) = 0,039.

Середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні з 19 липня 2022 р. по 19 січня 2023 р. включно із врахуванням принципу співмірності становить 2 788,30 грн. (386,46 грн. х 185 календарних днів х 0,039).

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28 вересня 2017 р. по 18 липня 2022 р. включно в розмірі 2 712,94 грн. та за період з 19 липня 2022 р. по 19 січня 2023 р. включно в розмірі 2 788,30 грн. Загальний розмір 5 501,24 грн.

Суд першої інстанції вірно застосував до середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні до 19 липня 2022 р. принцип співмірності, однак невірно розрахував дні затримки, а саме 1756 днів, замість 1755 днів, не врахувавши, що днем відліку є наступний день після звільнення позивача - 28 вересня 2017 р., а не день звільнення - 27 вересня 2017 р. Також, суд, враховуючи правову позицію Великої Палати Верхового Суду в постанові від 08 жовтня 2025 р. у справі №489/6074/23, помилково не застосував до розрахунку належної позивачу до виплати суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 липня 2022 р. по 19 січня 2023 р. включно (шість місяців) принципу співмірності розміру простроченої заборгованості із розміром середнього заробітку.

Колегія суддів вважає, що сума середнього заробітку у розмірі 5 501,24 грн. за несвоєчасну виплату при звільнення індексації грошового забезпечення у розмірі 2 712,94 грн. є співмірною та такою, що забезпечує справедливий баланс інтересів сторін у спірних правовідносинах.

Отже, враховуючи приписи статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції в частині позовної вимоги про середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та ухвалення в цій частині нового судового рішення.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 р. в адміністративній справі №280/9052/25 - скасувати в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби в поліції в загальному розмірі 73 436,67 грн., із відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів, та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (ЄДРПОУ 40108688) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні зі служби в поліції в загальному розмірі 5501 (п`ять тисяч п`ятсот одна) гривня 24 копійки із відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 р. в адміністративній справі №280/9052/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 06 серпня 2026 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий