Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №620/3354/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/3354/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, Позаштатної ВЛК «Чернігівської міської лікарні №3» ЧМР при ЧОМЦ, військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство оборони України, про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування наказів, стягнення моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

25.03.2026 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований у суді 26.03.2026), у якому просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо незаконного затримання його 25.01.2026 в м. Чернігові та примусового доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо незаконного утримання його в Чернігівському обласному мобілізаційному центрі в АДРЕСА_1 з 25.01.2026 по 04.02.2026 та незабезпечення йому своєчасної та належної медичної допомоги під час перебування під контролем держави;

визнати протиправними дії та бездіяльність Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції щодо незаконного затримання його 25.01.2026 в м. Чернігові;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо невжиття заходів реагування на повідомлення про незаконне утримання його в обласному центрі мобілізації в м. Чернігові з 25.01.2026 по 04.02.2026 та незабезпечення йому своєчасної та належної медичної допомоги під час перебування під контролем держави;

стягнути солідарно з відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області моральну шкоду у розмірі 1200000 (один мільйон двісті тисяч) гривень;

визнати протиправною процедуру проходження військово-лікарської комісії 26.01.2026, визнати протиправним висновок Позаштатної ВЛК «Чернігівської міської лікарні №3» ЧМР при ЧОМЦ від 26.01.2026 № 2026-0126-1640-2083-0 щодо нього та скасувати;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.02.2026 №205 в частині призиву його на військову службу під час мобілізації;

визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2026 № 33 про зарахування до списків частини та на всі види забезпечення і призначення на посаду рядового ОСОБА_1 робітника підсобного 1 інженерного відділення 3 інженерного взводу 2 інженерної роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС-169647А;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , ВОС-169647А виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначає, що внаслідок незаконних дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 його незаконно затримали та утримували в обласному мобілізаційному центрі ІНФОРМАЦІЯ_1 ; примусово змусили пройти військово-лікарську комісію, що не було добровільним волевиявленням позивача та неможливість надати на ВЛК всю необхідну медичну документацію, після чого він не був ані звільнений, ані направлений до військової частини, що підтверджує відсутність будь-якої законної мети такого утримання до 04.02.2026, що є порушенням статті 29 Конституції України; статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543-XII), зокрема ст.27 , яка передбачає , що тільки у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою , третьою-1 статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; Положенню про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі – Положення № 154). Також позивача зазначає, що працівник поліції був присутній під час фактичного його затримання, проте всупереч положенням статей 2, 3, 23 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі – Закон № 580-VIII). Такі незаконні дії та бездіяльність стали наслідком того, що 01.02.2026 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 видав наказ щодо призиву на військову службу під час мобілізації №205 громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким позивача не ознайомлювали, про наявність такого розпорядження позивач дізнався 04.02.2026 від представників ТЦК; 01.02.2026 тимчасово виконуючий обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 видав наказ № 33 про зарахування до списків частини та на всі види забезпечення і призначити на посаду: рядового ОСОБА_1 , ПН 2924513152, робітника підсобного 1 інженерного відділення 3 інженерного взводу 2 інженерної роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС-169647А. Окрім того позивач наголошує на тому, що він перебував на військовому обліку за задекларованим своїм місцем проживання до моменту протиправної постановки його на військовий облік 01.02.2026 у обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке відбулося без його волевиявлення та відповідних на те підстав. Також позивач вказує й на протиправність процедури проходження ВЛК 26.01.2026, та визнання протиправним висновок Позаштатної ВЛК КНП від 26.01.2026 щодо нього, оскільки суперечить Положенню про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі– Положення № 402), зокрема, щодо можливості надати всю необхідну медичну документацію, ВЛК проходив під примусом; під час проходження ВЛК лікарі не фіксували його скарги і незважаючи на те, що в нього був сильний кашель та температура, неконтрольовані приступи бронхіальної астми не направили на лікування; 04.02.2026 у нього була діагностована вже лівостороння пневмонія; під час проходження ВЛК всі необхідні обстеження не були проведені; не проводилося рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, не проводилося вимір внутрішньоочного тиску

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 16.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву представник Департаменту патрульної поліції зазначає, що спірні правовідносини не стосуються ні Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, 03048), ні його територіального (відокремленого) підрозділу Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП (м. Чернігів, вул. Громадська, 66, 14037), оскільки жодним чином не порушували права позивача; також відповідач вказує на безпідставну позовну вимогу про солідарне стягнення з відповідачів моральної шкоди в розмірі 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч гривень) гривен, оскільки поліцейськими управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції не здійснювалися дії по затриманню та доставленню 25.01.2026 позивача ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У відповіді на відзив на позову заяву позивач зазначає, що відзив фактично не спростовує обставин незаконного позбавлення мене свободи та подальшого незаконного утримання. Відповідач обмежився твердженням про те, що поліцейський ОСОБА_3 не є працівником Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, а проходить службу в Головному управлінні Національної поліції в Чернігівській області. Однак зазначена обставина не спростовує факт участі працівника поліції у подіях 25.01.2026 року та не звільняє органи поліції від відповідальності за допущену бездіяльність щодо захисту моїх прав та свобод.

Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська міська лікарня № 3» Чернігівської міської ради у відзиві на позовну заяву за результатами проведення медичного огляду та проходження військово лікарської комісії Позаштатною ВЛК складено довідку військово-лікарської комісії від 26.01.2026 №2026-0126-1640-2083-0 за змістом якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено діагноз: M23.2 – Ураження меніска у зв`язку зі старим розривом або ушкодженням. Опис діагнозу: Застаріле ушкодження медіального меніску правого колінного суглобу. ПФС І ст. K86.1 – Інший хронічний панкреатит. Опис діагнозу: Хронічний панкреатит, стадія ремісії. J34.0 – Абсцес, фурункул та карбункул носа. Опис діагнозу: Викривлення перетинки носу з порушенням носового дихання. G44.3 – Хронічний посттравматичний головний біль. T90.5 – Наслідки внутрішньочерепної травми. Q76.4 – Інші та неуточнені вроджені вади розвитку хребта, не пов`язані зі сколіозом. M54.5 – Біль у нижній ділянці спини. Опис діагнозу: Наслідки повторних ЗЧМТ (2002, 2016, 2017 р.р. – струс головного мозку) у вигляді розсіяної дрібноосередкової симптоматики, цефалгічного синдрому помірно вираженого. Хронічна вертеброгенна люмбалгія, ремісія. Аномалія Кіммерлі двобічно. J45.0 – Астма з переваженням алергічного компонента. Опис діагнозу: Бронхіальна астма з переваженням алергічного компонента, середньоважка персистуюча неконтрольована. Дихальна недостатність І ст. Встановлення такого об`ємного переліку специфічних хронічних захворювань із детальним описом стадій технічно й практично було б неможливим без проведення ретельного профільного медичного огляду та детального вивчення анамнезу особи. Вказане свідчить про те, що між позивачем та Позаштатною ВЛК відсутній будь-який спір щодо характеру та змісту встановленого діагнозу, який фактично відповідає як медичній документації позивача та стану його здоров`я, так і доводам його позовної заяви; відсутні підстави вважати неправильним чи необ`єктивним встановлення Позивачу діагнозу або прийняте ВЛК рішення. Позивач не надав жодного доказу, що відповідні дослідження були медично необхідними, членами ВЛК було встановлено потребу у проведенні таких досліджень, а непроведення окремих досліджень призвело до помилкового визначення ступеня придатності. Більше того, сама довідка ВЛК містить значний перелік діагнозів позивача, що свідчить про проведення медичного огляду та врахування стану його здоров`я. Незгода позивача з медичним висновком не є доказом нібито незаконності діяльності ВЛК. Вимоги Положення № 402 Позаштатною ВЛК порушені не були, адже огляди лікарями інших спеціальностей, не передбачених пунктом 3.2, здійснюється у разі наявності медичних показань. У даному випадку, таких додаткових показань не було, оскільки стан здоров`я Позивача був належним чином оцінений Позаштатною ВЛК КНП «Чернігівська міська лікарня № 3» ЧМР, встановлений діагноз є правильним та відповідає як доводам Позивача, так і його медичній документації. Наведені позивачем обставини самі по собі жодним чином не впливають на встановлення основного діагнозу, який став підставою для прийняття спірного рішення ВЛК. Позивач фактично незгоден з наданням оцінки його діагнозу на предмет придатності до військової служби та того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Проте надання оцінки цим доводам виходить за межі судового розгляду, оскільки є компетенцією медичних працівників та посадових осіб ВЛК. Тому, у разі незгоди із висновками ВЛК особа, яка проходила медичний огляд, має право оскаржити постанови позаштатних ВЛК до ВЛК вищого рівня, які мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на повторні або контрольні медичні огляди. Така процедура чітко передбачення Положенням № 402 (пункти 2.3.3, 2.3.4). Тобто, позивачу необхідно було ініціювати питання повторного направлення на ВЛК та у подальшому за необхідності оскаржувати отримане рішення ВЛК.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивача зазначає, що будь-якого рентгенологічного обстеження 26.01.2026 йому не проводилося; він безперервно перебував під контролем представників ТЦК та СП та не проходив рентгенологічного обстеження у медичному закладі, зазначеному у довідці; лише 04.02.2026 таке обстеження було фактично проведене у пересувному рентгенологічному кабінеті на території ІНФОРМАЦІЯ_6 . Саме після проведення цього обстеження були виявлені патологічні зміни, що стали підставою для подальшого медичного обстеження. Відповідач не надав жодного належного доказу того, що 26.01.2026 рентгенологічне дослідження дійсно проводилося: відсутні докази мого перебування у відповідному медичному закладі, направлення, доставки до нього, журналів обліку або інших первинних медичних документів, які б підтверджували факт проведення такого дослідження. За таких обставин зазначена довідка викликає обґрунтовані сумніви щодо її достовірності та не може бути належним доказом дотримання відповідачем вимог Положення № 402 та підлягає критичній оцінці судом.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що оцінка придатності особи до військової служби проводиться виходячи з її фактичного стану здоров`я саме на дату проходження медичного огляду (26.01.2026). Захворювання на пневмонію, яке було діагностовано лише 04.02.2026 (через 9 днів після огляду), є динамічним медичним фактом, що виник пізніше, і жодним чином не свідчить про протиправність дій ВЛК у минулому. По-друге, огляди лікарями інших спеціальностей або додаткові Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.07.2026 4 інструментальні дослідження, які не викликані об`єктивною клінічною картиною на момент огляду, проводяться виключно за наявності медичних показань. Станом на 26.01.2026 у лікарів ВЛК, з урахуванням наявних даних ЕСОЗ та результатів актуального медичного огляду ОСОБА_1 , не було клінічних показань для підозри на гострі запальні процеси легень. Крім того, позивач не надав суду жодного доказу (письмового клопотання, заяви), який би підтверджував, що він звертався до комісії з проханням відкласти огляд для надання додаткових документів або заявляв про незгоду з діями лікарів безпосередньо під час огляду. КНП «Чернігівська міська лікарня №3» ЧМР не є суб`єктом, що здійснює затримання, а тому тези позивача щодо «примусу» взагалі не можуть стосуватися саме процедури медичного огляду. Довідка ВЛК є офіційним документом, складеним уповноваженим суб`єктом. Відповідно до презумпції правомірності рішень і дій суб`єкта владних повноважень, відомості в довідці є достовірними, допоки вони не спростовані висновком контрольного обстеження ВЛК вищого рівня або ЦВЛК. Позивач не надав жодного належного та допустимого доказу, який би ставив під сумнів дійсність записів від 26.01.2026.

Головне управління Національної поліції в Чернігівській області у відзиві на позовну заяву зазначає, що на кожне звернення було належним чином опрацьоване підрозділами ГУНП в Чернігівської області, а тому доводи позивача щодо того, що ГУНП в Чернігівській області не вжило заходів реагування на повідомлення про незаконне утримання його в обласному центрі мобілізації в м. Чернігові з 25.01.2026 по 04.02.2026 та незабезпечення йому своєчасної та належної медичної допомоги є хибними та такими, що не ґрунтуються на виключно внутрішніх переконаннях позивача. Таким чином, будь-яка протиправна бездіяльність із боку ГУНП в Чернігівській області відсутня. Оскільки посадовими особами ГУНП в Чернігівській області не було допущено протиправної бездіяльності, а виклики позивача були належно опрацьовані, причинно-наслідковий зв`язок між діями поліції та загостренням хронічних захворювань позивача під час його перебування в ОЦМ повністю відсутній. Позовна вимога про солідарне стягнення з ГУНП та інших відповідачів 1 200 000 грн моральної шкоди є безпідставною та незаконною.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначає, що відзив відповідача фактично не містить відповіді на один із ключових доводів позову щодо законності затримання позивача; позивач послідовно зазначає, що його фактичне затримання було здійснено працівниками ТЦК за відсутності будь-яких законних повноважень на таке затримання; водночас відповідач не спростовує цих обставин та не надає жодної правової оцінки тому, хто саме здійснив фактичне позбавлення позивача свободи та на підставі яких норм закону. При цьому до матеріалів справи долучено фотоматеріали, які свідчать про присутність працівників поліції під час затримання позивача. Однак відповідач взагалі не висловлює своєї позиції щодо цієї обставини: не підтверджує участь працівників поліції, але й не заперечує її.

ІНФОРМАЦІЯ_7 , заперечуючи проти заявлених позовних вимог зазначає, що відповідно до даних наявних в ЄДРПВР, позивач, був взятий на військовий облік 04.11.2005, як такий, що переданий з обліку призовників. Відповідно до даних в ЄДРПВР позивача, він 04.11.2005 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 як призовник був визнаний придатним відповідно до Наказу МО України №2 від 1994 року. Також відповідач зазначає, що у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, або Законом № 3543-XII, виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів, що і було здійснено щодо позивача оскільки він не пройшов медичний огляд для визначення придатності під час дії воєнного стану, не повідомив фактичну адресу проживання, що унеможливило оповіщення військовозобов`язаного та не прибув за розпорядження, які неодноразово надсилалися на селищну раду для оповіщення військовозобов`язаного. Позивач знятий 01.02.2026 з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_9 у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 . Додатково відповідач зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр) ОСОБА_1 уточнено військово-облікові дані 28.05.2024 через центр надання адміністративних послуг. До Осьмаківсько-Ушнянського старостинського округу 09.09.2025 першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслано розпорядження №933 від 09.09.2025 (за вих. №7569) щодо оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 та вручення повістки №4790849 від 09.09.2025 задля прибуття 17.09.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_10 з метою уточнення даних. За даними Осьмаківсько-Ушнянського старостинського округу (пояснення від 15.09.2025 №109/18-17/09) ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Зі слів батька мешкає у місті Чернігові. У подальшому, до Осьмаківсько-Ушнянського старостинського округу 08.10.2025 першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслано розпорядження №1042 від 08.10.2025 (за вих. №8584) з приводу оповіщення ОСОБА_1 , вручення повістки №5102742 від 07.10.2025 задля прибуття 20.10.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_10 з метою уточнення даних. За даними Осьмаківсько-Ушнянського старостинського округу (пояснення від 13.10.2025 №122/18-17/09) ОСОБА_1 не оповіщено через відсутність військовозобов`язаного за зареєстрований місцем проживання. Надалі до ІНФОРМАЦІЯ_11 13.01.2026 надіслано розпорядження №25 від 13.01.2026 (за вих. №1в/218) щодо оповіщення ОСОБА_1 з метою вручення повістки №6372161 від 13.01.2026 задля прибуття 23.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_10 з метою уточнення даних. За даними Осьмаківсько-Ушнянського старостинського округу (пояснення від 10.01.2026 №8/18-17/09) ОСОБА_1 відсутній за зареєстрованим місцем проживання. У ході оповіщення 25.01.2026, проведеного на території міста Чернігова другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час перевірки військово-облікових документів ОСОБА_1 на вимогу уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлено відсутність військово облікових документів встановленого зразка у порушення вимог частини шостої статті 22 Закону № 3543-XII. У встановлений спосіб Реєстром 26.01.2026 сформовано направлення № 6481903 на проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 2026-0126-1640-2083-0 від 26.01.2026 ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони на підставі ст.ст. 39б, 45б, 47б, 75в графи ІІ розкладу хвороб, графи таблиці додаткових вимог до стану здоров`я. Встановлено діагноз бронхіальна астма з переважанням алергічного компонента, неконтрольована. Дихальна недостатність І ст. середньоважка персистуюча Додатково проводилася перевірка військово-облікових документів, уточнення і перевірка облікових (персональних та службових) даних, професійно-психологічний відбір на відповідність вимогам проходження військової служби у окремому роді військ (сил) та попередній відбір кандидатів військовими частинами. Під час дії воєнного стану проведення мобілізаційних заходів ускладнено відсутністю електроенергії, оголошенням сигналу повітряної тривоги, забезпеченням заходів безпеки для військовозобов`язаних та військовослужбовців. У таких умовах проведення призову на військову службу під час мобілізації в особливий період займає більший проміжок часу з об`єктивних причин, незалежних від волі особи, відповідних комісій та є необхідним для прийняття законного та обґрунтованого рішення встановленим порядком. У подальшому, наказом начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.02.2026 №205 ОСОБА_1 у складі команди направлено до військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2026 №33 ОСОБА_1 зараховано до списків військової частини. В період здійснення мобілізаційних заходів ОСОБА_1 екстреної медичної допомоги не потребував, звернень від ОСОБА_1 або його законних представників до ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходило. Позивач за результатами медичного огляду був визнаний придатним до військової служби у в/ч, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ .. відповідно до графи ІІ розладу хвороб, права на відстрочку не мав. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.02.2026 №205 був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлений до військової частини НОМЕР_1 . За таких обставин задоволення позовних вимог та зобов`язання відповідача скасувати наказ №205 від 01.02.2026 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період в частині призову на військову службу позивача суперечитиме вимогам Закону від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон № 2232-XII), а також чинному порядку проведення військово лікарської експертизи в умовах дії правового режиму воєнного стану. Позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної (матеріальної) шкоди у розмірі 1 200 000 грн є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідач на відзив на позовну заяву позивач зазначає, що відповідач мав довести не лише наявність у позивача ознак можливого порушення правил військового обліку, а й конкретну правову норму, яка надавала саме посадовим особам ТЦК право самостійно затримати позивача, примусово перемістити його та фактично позбавити свободи на тривалий строк; твердження відповідача про те, що позивач «добровільно погодився» прослідувати до Чернігівського обласного мобілізаційного центру, не може розглядатися як встановлений факт та потребує оцінки судом у сукупності з наведеними вище доказами. Відповідач не навів конкретної норми закону, яка б надавала посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_4 право затримати позивача та фактично позбавити його свободи. Так само відзив не спростовує належними доказами доводів позивача щодо обставин проходження ВЛК, можливості надати медичні документи, повноти медичного огляду, стану здоров`я позивача та подальших наслідків проведених щодо нього мобілізаційних заходів. Посилання відповідача на можливі порушення позивачем правил військового обліку не може саме по собі легалізувати дії, які не мають самостійної правової підстави.

Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовозобов`язаний, перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 04.11.2005).

За даними Реєстру ОСОБА_1 уточнено військово-облікові дані 28.05.2024 через центр надання адміністративних послуг. ОСОБА_1 при постановці на облік до ІНФОРМАЦІЯ_10 пройдено військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_12 та 04.11.2005 ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби на підставі Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 04.01.1994 № 2.

До Осьмаківсько-Ушнянського старостинського округу 09.09.2025 першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслано розпорядження №933 від 09.09.2025 (за вих. №7569) щодо оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 та вручення повістки №4790849 від 09.09.2025 задля прибуття 17.09.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_10 з метою уточнення даних.

За даними Осьмаківсько-Ушнянського старостинського округу (пояснення від 15.09.2025 №109/18-17/09) ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі слів батька мешкає у місті Чернігові. У подальшому, до Осьмаківсько-Ушнянського старостинського округу 08.10.2025 першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслано розпорядження №1042 від 08.10.2025 (за вих. №8584) з приводу оповіщення ОСОБА_1 , вручення повістки №5102742 від 07.10.2025 задля прибуття 20.10.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_10 з метою уточнення даних.

За даними Осьмаківсько-Ушнянського старостинського округу (пояснення від 13.10.2025 №122/18-17/09) ОСОБА_1 не оповіщено через відсутність військовозобов`язаного за зареєстрований місцем проживання.

Надалі до ІНФОРМАЦІЯ_11 13.01.2026 надіслано розпорядження №25 від 13.01.2026 (за вих. №1в/218) щодо оповіщення ОСОБА_1 з метою вручення повістки №6372161 від 13.01.2026 задля прибуття 23.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_10 з метою уточнення даних.

За даними Осьмаківсько-Ушнянського старостинського округу (пояснення від 10.01.2026 №8/18-17/09) ОСОБА_1 відсутній за зареєстрованим місцем проживання.

У ході оповіщення 25.01.2026, проведеного на території міста Чернігова другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час перевірки військово-облікових документів ОСОБА_1 на вимогу уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлено відсутність військово облікових документів встановленого зразка у порушення вимог частини шостої статті 22 Закону № 3543-XII.

25.01.2026 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ) позивач був доставлений в ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ), де був поставлений на військовий облік.

26.01.2026 сформовано направлення ІНФОРМАЦІЯ_4 (Сновськ) №6481903 та підписано електронним підписом ОСОБА_4 на позаштатну ВЛК КНП Чернігівська міська лікарня №3 ЧМР при ЧОМЦ на проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби. В направленні зазначено, що ВЛК відбудеться на базі закладу охорони здоров`я КНП Чернігівська міська лікарня №3 ЧМР при ЧОМЦ за адресою м. Чернігів, вул.М.Грушевського,170.

На підставі вказаного направлення позивач пройшов ВЛК, за результатами проведення медичного огляду та проходження військово лікарської комісії Позаштатною ВЛК «Чернігівської міської лікарні №3» ЧМР при ЧОМЦ складено довідку військово-лікарської комісії від 26.01.2026 №2026-0126-1640-2083-0 за змістом якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено діагноз: M23.2 – Ураження меніска у зв`язку зі старим розривом або ушкодженням. Опис діагнозу: Застаріле ушкодження медіального меніску правого колінного суглобу. ПФС І ст. K86.1 – Інший хронічний панкреатит. Опис діагнозу: Хронічний панкреатит, стадія ремісії. J34.0 – Абсцес, фурункул та карбункул носа. Опис діагнозу: Викривлення перетинки носу з порушенням носового дихання. G44.3 – Хронічний посттравматичний головний біль. T90.5 – Наслідки внутрішньочерепної травми. Q76.4 – Інші та неуточнені вроджені вади розвитку хребта, не пов`язані зі сколіозом. M54.5 – Біль у нижній ділянці спини. Опис діагнозу: Наслідки повторних ЗЧМТ (2002, 2016, 2017 р.р. – струс головного мозку) у вигляді розсіяної дрібноосередкової симптоматики, цефалгічного синдрому помірно вираженого. Хронічна вертеброгенна люмбалгія, ремісія. Аномалія Кіммерлі двобічно. J45.0 – Астма з переваженням алергічного компонента. Опис діагнозу: Бронхіальна астма з переваженням алергічного компонента, середньоважка персистуюча неконтрольована. Дихальна недостатність І ст.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 2026-0126-1640-2083-0 від 26.01.2026 ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони на підставі ст.ст. 39б, 45б, 47б, 75в графи ІІ розкладу хвороб, графи таблиці додаткових вимог до стану здоров`я. Встановлено діагноз бронхіальна астма з переважанням алергічного компонента, неконтрольована. Дихальна недостатність І ст.

У подальшому, наказом начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.02.2026 №205 ОСОБА_1 у складі команди направлено до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2026 №33 ОСОБА_1 зараховано до списків військової частини.

ОСОБА_1 , вважаючи такі дії, бездіяльність, рішення відповідачів протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан.

В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений відповідними указами Президента України та діє наразі.

При цьому, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон № 3543-XII).

У статті 1 Закону № 3543-XII містяться визначення понять «мобілізація» та «особливий період», відповідно до яких:

мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу; Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Загальна мобілізація, згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3543-XII, проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до статті 2 Закону № 3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що громадяни (військовослужбовці) мають обов`язок з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, зокрема, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон №2232-ХІІ.

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 30.12.2022 № 1487 затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) – це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Згідно із підпунктом 2, 4 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який є Додаток 2 до Порядку №1487 до правил військового обліку, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

3) не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів СБУ, Служби зовнішньої розвідки без дозволу відповідного керівника);

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

6) особисто прибувати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, за межі України на постійне місце проживання або на строк більше трьох місяців, у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району.

Пунктом 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У свою чергу, статтею 210 КУпАП України саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Так, відповідно до положень пункту 56 Порядку №1487 передбачено, що Національна поліція, за зверненням районних (міських) РТЦК та СП, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до повноважень відповідного ТЦК та СП належить притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови у спосіб та порядку, що наведений вище, а також і внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності та даних про порушення ним правил військового обліку.

Відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі – Порядок № 560) передбачена перевірка військово-облікових документів під час мобілізації, пунктом 49 якого передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

За правилами пункту 54 Порядку № 560 у ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов`язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком № 1487, або Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів.

У справі, яка розглядається судом встановлено, що після повномасштабного вторгнення рф на територію України за даними Реєстру ОСОБА_1 уточнено військово-облікові дані 28.05.2024 через центр надання адміністративних послуг, проте позивач не пройшов медичний огляд для визначення придатності під час дії воєнного стану, не повідомив фактичну адресу проживання, що унеможливило оповіщення військовозобов`язаного та не прибув за розпорядження, які неодноразово надсилалися на селищну раду для оповіщення військовозобов`язаного.

Щодо позивача було сформовано направлення на проходження медичного огляду, за результатами якого було визнано придатним до військової служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ.. відповідно до статті 39б, 45б, 47б, 75в графи ІІ розладу хвороб.

У подальшому, наказом начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.02.2026 №205 ОСОБА_1 у складі команди направлено до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2026 №33 ОСОБА_1 зараховано до списків військової частини.

Суд враховує, що, за правилами абз.3 пункту 2 частини п`ятої статті 37 Закону № 2232-XII зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які призвані чи прийняті на військову службу.

Відповідно до Закону № 2232-XII, з моменту призову особа перестає бути «військовозобов`язаним» і набуває статусу «військовослужбовця» і з цього часу військовослужбовці не перебувають на загальному військовому обліку в ТЦК.

Суд зазначає, що з 01.02.2026 припинились правовідносини позивача з будь-яким ТЦК щодо військового обліку, оскільки з цієї дати він вже є суб`єктом військового обліку в розумінні Закону № 2232-XII, тому в межах цієї справи вирішити питання про правомірність чи неправомірність дій чи бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 чи то ІНФОРМАЦІЯ_1 не відновить його права, навіть за умови встановлення судом порушень з боку цих відповідачів, якщо вони мали місце.

Суд зазначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і в частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх установлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорюване таке право відповідачем (відповідачами), а також з`ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від з`ясованого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення/невизнання/оспорення або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов.

Водночас відмова в позові з підстав обрання неефективного способу захисту може мати місце тоді, коли в судовому процесі відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача в обраний ним спосіб.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про визнання протиправними дій: ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо незаконного затримання позивача 25.01.2026 в м.Чернігові та примусового доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо незаконного утримання повивача в Чернігівському обласному мобілізаційному центрі в АДРЕСА_1 з 25.01.2026 по 04.02.2026 та незабезпечення йому своєчасної та належної медичної допомоги під час перебування під контролем держави, не підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон № 2232-ХІІ.

Згідно із статтею 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Частина дев`ята статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначає такі категорії громадяни України щодо військового обов`язку:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (частина друга статті 2 Закону № 2232-ХІІ).

Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону № 2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом № 3543-XII.

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Статтею 22 Закону № 3543-XII встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до частини третьої вищезазначеної статті під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначено Законом України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з частиною другою статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до абзацу 1 частини десятої статті 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.

Частиною другою статті 2 Закону №2232-ХІІ передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Згідно з частиною тринадцятою статті 2 Закону № 2232-ХІІ військовозобов`язані, які, зокрема, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону № 2232-ХІІ та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення №402.

Так, згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів (пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово- лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Питання медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення № 402.

Зокрема, згідно пункту 3.1. глави 3 розділу II Положення № 402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Відповідно до пункту 3.4. глави 3 розділу ІІ Положення № 402 перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші лабораторні та інструментальні дослідження виконуються за показанням.

Відповідно до пункту 3.6. глави 3 розділу ІІ Положення № 402 картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у ТЦК та СП до чергового огляду, а на офіцерів, прапорщиків (мічманів) у їх особових справах - постійно.

Абзацом 10 пункту 5.1.глави 5 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що на кожного кандидата заводиться Картка обстеження та медичного огляду.

Отже, під час проходження ВЛК результати усіх аналізів, медичних оглядів, військовозобов`язаного заносяться до картки обстеження та медичного огляду, форма якої затверджена Положенням № 402.

За змістом Положення № 402 в картці обстеження та медичного огляду наявний, зокрема розділ дев`ятий під назвою: «Результати додаткових методів обстеження». Даний розділ картки обстеження та медичного огляду, згідно із додатком 13 до Положенням № 402 має таких вигляд: « 9. Результати додаткових методів обстеження. Назва дослідження. Дата Результат. Загальний аналіз крові. Група крові та резус-фактор. Біохімічний аналіз крові: вміст глюкози, вміст білірубіну, вміст АЛТ, вміст загального білка. Серологічний аналіз крові на: ВІЛ, антиген до вірусу гепатиту В, антитіла до вірусу гепатиту С, реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном. Загальний аналіз сечі. Флюорографія органів грудної клітки. ЕКГ. Інші дослідження. Місце для вклеювання направлення командира військової частини (військового комісара), характеристик, інших медичних та додаткових матеріалів, додаткових методів обстеження тощо.».

Вирішуючи спір, суд враховує і правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 12.06.2020, що ухвалена у справі №810/5009/18, згідно якого до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає позивач під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2026 Позаштатною ВЛК «Чернігівської міської лікарні №3» ЧМР при ЧОМЦ проведено медичний огляд позивача.

Позаштатною ВЛК складено довідку військово-лікарської комісії від 26.01.2026 №2026-0126-1640-2083-0 за змістом якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено діагноз: M23.2 – Ураження меніска у зв`язку зі старим розривом або ушкодженням. Опис діагнозу: Застаріле ушкодження медіального меніску правого колінного суглобу. ПФС І ст. K86.1 – Інший хронічний панкреатит. Опис діагнозу: Хронічний панкреатит, стадія ремісії. J34.0 – Абсцес, фурункул та карбункул носа. Опис діагнозу: Викривлення перетинки носу з порушенням носового дихання. G44.3 – Хронічний посттравматичний головний біль. T90.5 – Наслідки внутрішньочерепної травми. Q76.4 – Інші та неуточнені вроджені вади розвитку хребта, не пов`язані зі сколіозом. M54.5 – Біль у нижній ділянці спини. Опис діагнозу: Наслідки повторних ЗЧМТ (2002, 2016, 2017 р.р. – струс головного мозку) у вигляді розсіяної дрібноосередкової симптоматики, цефалгічного синдрому помірно вираженого. Хронічна вертеброгенна люмбалгія, ремісія. Аномалія Кіммерлі двобічно. J45.0 – Астма з переваженням алергічного компонента. Опис діагнозу: Бронхіальна астма з переваженням алергічного компонента, середньоважка персистуюча неконтрольована. Дихальна недостатність І ст.

Наведені позивачем обставини самі по собі жодним чином не впливають на встановлення основного діагнозу, який став підставою для прийняття спірного рішення ВЛК. Позивач фактично незгоден з наданням оцінки його діагнозу на предмет придатності до військової служби та того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Проте надання оцінки цим доводам виходить за межі судового розгляду, оскільки є компетенцією медичних працівників та посадових осіб ВЛК.

Тому, у разі незгоди із висновками ВЛК особа, яка проходила медичний огляд, має право оскаржити постанови позаштатних ВЛК до ВЛК вищого рівня, які мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на повторні або контрольні медичні огляди. Така процедура чітко передбачення Положенням № 402 (пункти 2.3.3, 2.3.4).

Тобто, позивачу необхідно було ініціювати питання повторного направлення на ВЛК та у подальшому за необхідності оскаржувати отримане рішення ВЛК.

При цьому суд зазначає, що ініціювати повторну ВЛК можна через погіршення стану здоров`я або якщо попередня ВЛК не врахувала важливі діагнози може самостійно позивач, подавши відповідний рапорт на ім`я командира частини з проханням направити його на ВЛК, проте у справі відсутні докази того, що позивачем оскаржувалась постанова позаштатної ВЛК до ВЛК вищого рівня чи зініціювалось повторне проходження ВЛК.

При цьому, направлення позивача на стаціонарне лікування з 06.02.2026 з попереднім діагнозом ГРВІ. Трахебронхіт. Правобічна пневмонія, також не спресовує наведених вище висновків щодо проходження позивачем ВЛК на придатність до військової служби.

З урахуванням наведеного позовні вимоги до Позаштатної ВЛК «Чернігівської міської лікарні №3» ЧМР при ЧОМЦ не підлягають задоволенню.

Щодо послідуючого наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №205 від 01.02.2026 в частині призиву його на військову службу під час мобілізації, суд зазначає, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Відповідно до пункту 82 Порядку № 560 наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається, зокрема керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи).

У справі, яка розглядається такий наказ був виданий з дотриманням вимог наведеної норми права. При цьому, такий наказ є актом індивідуальної дії, мав разовий характер та вичерпав свою дію фактом виконання, оскільки з дні зарахування позивача до списків особового складу військової частини, припинились правовідносини щодо призову позивача на військову службу та виникли правовідносини між позивачем та Державою Україна щодо проходження військової служби, які врегульовані Законом № 2232-XII, Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим указом Президента України №1153/2008 та іншими нормативно правовими актами з питань проходження військової служби.

Тому позовні вимог в частині визнання противним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №205 від 01.02.2026 в частині призиву позивача на військову службу під час мобілізації , є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Інші позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2026 № 33 про зарахування до списків частини та на всі види забезпечення і призначення на посаду рядового ОСОБА_1 робітника підсобного 1 інженерного відділення 3 інженерного взводу 2 інженерної роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС-169647А та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 , ВОС-169647А виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , також не підлягають задоволенню як похідні та окремо суд вважає за необхідне зазначає таке.

Відповідно до пункту 253 Положення № 1153/2008 початком проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період є день, визначений статтею 24Закону № 2232-XII.

Відповідно до пункту 4 частини першої, частини третьої статті 24 Закону № 2232-XII початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

За змістом пункту 12 Положення №1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за № 1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція 280).

Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу XII Інструкції № 280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

Військовослужбовці військової служб за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів від мобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.

Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції № 280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Відповідно до пунктів 1, 2, 8 Розділу V вказаної Інструкції військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється як у складі команд, так і поодинці. Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов`язково мають бути такі документи, зокрема, іменний список або припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди. Прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди. Приймати поповнення без поіменної перевірки заборонено.

Як було зазначено вище, організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Водночас зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець.

Тобто у спірних правовідносинах відповідні командири військових частин не мали права не зарахувати позивача до особового складу цих військової частини, адже вони отримали усі передбачені чинним законодавством документи (іменні списки) та беззаперечні правові підстави для видання оспорюваних позивачем наказів.

Враховуючи вище наведене, підстави для задоволення взаємопов`язаних позовних вимог про визнання протиправними та скасування тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2026 № 33 про зарахування до списків частини та на всі види забезпечення і призначення на посаду рядового ОСОБА_1 робітника підсобного 1 інженерного відділення 3 інженерного взводу 2 інженерної роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС-169647А та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 , ВОС-169647А виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 - відсутні.

Окремо, щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо невжиття заходів реагування на повідомлення про незаконне утримання позивача в обласному центрі мобілізації в м. Чернігові з 25.01.2026 по 04.02.2026 та незабезпечення йому своєчасної та належної медичної допомоги під час перебування під контролем держави, суд вважає за необхідним зазначити таке.

Так, спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції, є Закон № 580-VIII, за змістом статті 2 якого, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах визначених законом послуг допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Стаття 23 Закону № 580-VIII містить вичерпний перелік повноважень поліції. Зокрема, поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Порядок реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події регулюється наказом МВС України від 27.04.2020 № 357 «Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події в органах (підрозділах) Національної поліції України» та Порядком організації роботи органів (підрозділів) Національної поліції України з приймання та реагування на повідомлення за скороченим номером екстреного виклику «102», затвердженим Наказом МВС від 13.11.2023 № 1111 (далі — Порядок № 1111).

Відповідно до цих нормативно-правових актів, критерієм належного виконання обов`язків поліції є своєчасне прийняття, реєстрація повідомлення в інформаційній системі (ІС) органів поліції та направлення на місце події найближчого наряду поліції (патрулю) для перевірки обставин.

Позивач зазначає, що органи поліції проігнорували звернення його та його родичів щодо його «незаконного утримання» в Чернігівському обласному мобілізаційному центрі по АДРЕСА_3 .

Натомість надані відповідним відповідачем витяги з ІС органів поліції (які свідчать про стовідсоткове, оперативне та нормативно обґрунтоване реагування на кожен із 5 викликів позивача та його батьків у період з 25 по 28 січня 2026 року, що свідчить про те, що кожне звернення було належним чином опрацьоване підрозділами ГУНП в Чернігівської області, а тому доводи позивача щодо того, що ГУНП в Чернігівській області не вжило заходів реагування на повідомлення про незаконне утримання його в обласному центрі мобілізації в м. Чернігові з 25.01.2026 по 04.02.2026 та незабезпечення йому своєчасної та належної медичної допомоги є хибними та такими, що не ґрунтуються на виключно внутрішніх переконаннях позивача.

При цьому, як уже було зазначено вище правові засади мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначаються Законом № 3543-XII та Порядком № 560, організація призову громадян, направлення на медичний огляд (ВЛК), безпосереднє ведення військового обліку, а також визначення місць збору та формування команд військовозобов`язаних належать до виключної компетенції ТЦК та СП та органів військового управління. Повноваження поліції у взаємодії з ТЦК та СП чітко регламентовані частиною третьою статті 38 Закону № 2232-ХІІ та нормами Порядку № 560.

Поліція за зверненням ТЦК та СП здійснює виключно заходи щодо затримання та доставки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП. Оцінка правомірності утримання особи в межах збірного (мобілізаційного) центру для формування команд, оцінка законності проведення військово-лікарської комісії поза межами лікувального закладу (Позаштатною ВЛК КНП «Чернігівська міська лікарня №3»), а також перевірка побутових умов утримуваних осіб чи якості їхнього харчування не входять до жодного повноваження Національної поліції України, визначеного статтею 23 Закону № 580-VIII.

Суд зазначає, що протиправною бездіяльністю є зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, що на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта належать до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Натомість, в рамках цієї справи, оскільки судом встановлено, що на кожен із 5 викликів позивача та його батьків у період з 25 по 28 січня 2026 року уповноважені посадові особи поліції реагували негайно, у тому числі шляхом виїзду до відповідного ТЦК та СП, у суду відстутні підстави вважати, що відповідачем вчинено будь-яку бездіяльність, яку можна кваліфікувати як протиправну.

Не підлягають задоволенню також і позовні вимоги до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції щодо незаконного затримання його 25.01.2026 в м. Чернігові, оскільки судом не встановлено, що Департамент патрульної поліції чи то його територіальний (відокремлений) підрозділ Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП якимось чином порушував права позивача, через те, що відповідно до наявної інформації, ОСОБА_1 в період з 25.01.2026 по 28.01.2026 поліцейськими УПП в Чернігівській області ДПП в адміністративному порядку не затримувався та до ІНФОРМАЦІЯ_14 не доставлявся.

До того ж, суд також відмовляє у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення моральної шкоди через те, що судом не встановлено протиправності оспорюваних позивачем дій, бездітності чи рішення, а сам лише факт, що він вважає що його права були порушені в процедурі мобілізації, не може слугувати підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки завдана моральна шкода полягає у чітко визначених проявах та має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспані» від 01.12.1994, серія A, N 303-A, пункт 29).

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 250- 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, Позаштатної ВЛК «Чернігівської міської лікарні №3» ЧМР при ЧОМЦ, військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство оборони України, про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування наказів, стягнення моральної шкоди – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Марія ДУБІНА