Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №620/7666/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року Чернігів Справа № 620/7666/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

03.07.2026 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований у суді 06.07.2026), у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, яка мала бути нарахована та виплачена за період з 23.03.2020 по 25.06.2026, згідно із рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі № 620/16835/23;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, нарахованого за кожен місяць окремо за період з 23.03.2020 по 25.06.2026, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мала бути здійснена кожна щомісячна виплата, по день фактичної виплати боргу – 25.06.2026, згідно із рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі № 620/16835/23, відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі – Закон № 2050-ІІІ) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі – Порядок № 159).

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2024, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі № 620/16835/23, відповідач 25.06.2026 виплатив йому грошове забезпечення в сумі – 318 886, 40 грн, поряд з цим відповідачем не була виплачена компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Вважаючи, що він має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення та грошове забезпечення, звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 07.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 не уповноважений витрачати бюджетні кошти на грошове забезпечення поза межами затвердженого кошторису, оскільки в силу положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Нарахування та виплата грошового забезпечення за період проходження військової служби позивача у ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснювалась виключно з дотриманням вимог керівних документів, розпоряджень вищестоящого командування, за наявності відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Враховуючи вищезазначене, ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі та в межах наданих йому повноважень, в інтересах служби та у спосіб, передбачений чинним законодавством, тобто: з використанням своїх повноважень з метою, із якою це повноваження було надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішенні (вчинення дій); неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 у період з 23.03.2020 по 30.08.2023 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 ; наказом Міністра оборони України від 18.08.2023 № 1072, підполковника ОСОБА_1 , начальника відділення організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 , зараховано слухачем гуманітарного інституту Національного університету оборони України; наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.08.2023 № 101 (по стройовій частині), підполковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу зонального відділу, знято з речового забезпечення при військовій частині НОМЕР_1 , з інших видів забезпечення при ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зокрема, дії відповідача щодо обчислення і виплати позивачу за період з 23.03.2020 по 30.08.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань були предметом судової ревізії у справі № 620/16835/23, за наслідками розгляду якої, Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 19.01.2024, зокрема зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 23.03.2020 по 30.08.2023 грошове забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.07.2024 скасував рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 у частині задоволення позовних вимог за період з 20.05.2023 по 30.08.2023; ухвалив у вказаній частині нове рішення про відмову в задоволенні позову; в іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 - залишив без змін.

На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2024, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі № 620/16835/23, відповідач 25.06.2026 виплатив позивачу грошове забезпечення в сумі – 318 886, 40 грн.

Разом з тим, під час виплати заборгованості вказаних вище видів грошового забезпечення, відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми боргу грошового забезпечення за період з 23.03.2020 по день фактичної виплати 25.06.2026.

Вважаючи, що порушення строків виплати грошового забезпечення є підставою для нарахування спірної компенсації, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеною законом.

Право на своєчасне одержання винагороду за працю захищається законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом №2050-ІІІ та Порядком №159.

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (статті 3 та 4 Закону №2050-ІІІ).

Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: сума індексації грошових доходів громадян.

Отже, зазначеними положеннями Закону №2050-ІІІ встановлений імперативний обов`язок роботодавця здійснити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-III та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів на один і більше календарних місяців.

У постановах від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19, від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20 Верховний Суд вказав, що використане у статті 3 Закону № 2050-III формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 3 вказаного Закону № 2050-III дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17 та від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.

При цьому, зі змісту рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі № 620/16835/23 вбачається, що відповідач протиправно не виплачував позивачу частину доходу (грошового забезпечення) протягом декількох років. А виплата цієї частини грошового забезпечення відбулась лише в результаті зазначених судових рішеннях.

Наведене свідчить про порушення відповідачем положень Закону №2050-ІІІ, а також про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати, а саме з 23.03.2020 року по день фактичної виплати – 25.06.2026.

Окрім цього, варто зазначити, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошового забезпечення). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Також дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, індексації грошового забезпечення).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

З огляду на зазначене, можна констатувати, що несвоєчасне нарахування сум на виконання судового рішення у справі № 620/16835/23 відбулось з вини органу, що нараховує і виплачує грошове забезпечення.

Відтак оскільки несвоєчасне нарахування сум грошового забезпечення позивача відбулось у зв`язку з неправомірним нарахуванням грошового забезпечення, що встановлено зазначеним вище судовим рішенням, тобто з вини органу, що нараховує і виплачує грошове забезпечення, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 72-74, 77, 241-246, 250-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, яка мала бути нарахована та виплачена за період з 23.03.2020 по 25.06.2026, згідно із рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі № 620/16835/23.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, нарахованого за кожен місяць окремо за період з 23.03.2020 по 25.06.2026, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мала бути здійснена кожна щомісячна виплата, по день фактичної виплати боргу – 25.06.2026, згідно із рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі № 620/16835/23, відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_3 ).

Суддя Марія ДУБІНА