Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №560/13979/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 06 серпня 2026 р.

Справа: №560/13979/26

Суддя: Блонський В.К.

Справа № 560/13979/26

РІШЕННЯ

іменем України

07 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 30.06.2026 у виконавчому провадженні №80985572 про накладення на позивача штрафу в розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі №560/4068/25, яке набрало законної сили 09.12.2025, на нього покладено обов`язок провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.02.2023, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (від 20.11.2024 №ХС57531), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №560/8722/25 ним вже проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.02.2023 за тією самою довідкою від 20.11.2024 №ХС57531, а розмір пенсії після перерахунку станом на 01.02.2023 становить 21139,16 грн. Оскільки розмір пенсії, обчислений за вказаною довідкою, не змінився, доплата відсутня, а тому рішення у справі №560/4068/25 виконано в межах наданих повноважень відповідно до вимог чинного законодавства. За таких обставин, на переконання позивача, оскаржувана постанова про накладення штрафу є безпідставною.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні) з урахуванням положень статті 287 КАС України.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що станом на 30.06.2026 боржником не надано доказів виконання рішення суду у справі №560/4068/25 та доказів наявності поважних причин його невиконання, у зв`язку з чим у державного виконавця були наявні передбачені статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для накладення штрафу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив таке.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі №560/4068/25, яке набрало законної сили 09.12.2025, задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (від 20.11.2024 №ХС57531), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.02.2023, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (від 20.11.2024 №ХС57531), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №560/8722/25 задоволено позов того самого позивача - ОСОБА_1 - до того самого відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (від 20.11.2024 №ХС57531), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.02.2023 без обмеження максимальним розміром, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (від 20.11.2024 №ХС57531), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Предметом обох зазначених судових рішень є той самий позивач, той самий відповідач, той самий юридичний факт (протиправна відмова у перерахунку пенсії за новою довідкою), той самий документ, покладений в основу перерахунку - довідка від 20.11.2024 №ХС57531, та той самий період, з якого належить провести перерахунок - з 01.02.2023, а відмінність між резолютивними частинами обмежується виключно уточненням у справі №560/8722/25 щодо здійснення перерахунку без обмеження максимального розміру пенсії.

22.04.2026 на підставі рішення у справі №560/4068/25 видано виконавчий лист, за яким 12.05.2026 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80985572, якою Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зобов`язано протягом десяти робочих днів виконати рішення суду у спосіб і порядку, визначені виконавчим документом. Зазначену постанову направлено боржнику за вих. №8739 рекомендованим поштовим відправленням 14.05.2026 (трек-номер АТ «Укрпошта» №R067172817618) та вручено боржнику за довіреністю 19.05.2026.

На виконання зобов`язання щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 за довідкою від 20.11.2024 №ХС57531 позивачем фактично проведено такий перерахунок, за результатом якого розмір пенсії станом на 01.02.2023 становить 21139,16 грн. Оскільки перерахунок здійснено за тією самою довідкою, яка покладена в основу як рішення у справі №560/4068/25, так і рішення у справі №560/8722/25, розмір пенсії, обчислений за цією довідкою, залишився незмінним, а доплата - відсутньою.

03.06.2026 до Відділу примусового виконання рішень надійшла заява стягувача ОСОБА_1 про невиконання боржником рішення суду у справі №560/4068/25 з проханням вжити заходів примусового виконання шляхом накладення штрафу.

15.06.2026 державним виконавцем боржнику направлено вимогу №9809, якою боржника зобов`язано до 15.06.2026 повідомити державного виконавця про причини невиконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2026 №80985572, виконати рішення суду у справі №560/4068/25 у порядку та спосіб, визначені виконавчим документом, а у разі наявності заборгованості - повідомити про включення рішення суду до черги на виплату та зазначити дату такої виплати. Зазначену вимогу вручено боржнику 04.06.2026 (трек-номер АТ «Укрпошта» №R067187511418).

Доказів виконання боржником рішення суду у справі №560/4068/25 або наявності поважних причин його невиконання до Відділу примусового виконання рішень не надходило.

30.06.2026 державним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні №80985572 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі №560/4068/25.

Позивач, не погоджуючись із цією постановою, звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваної постанови, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до положень пункту першого частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII.

Відповідно до ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, вказаною нормою встановлено визначальну ознаку для накладення на боржника штрафу, а саме невиконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Так, відповідно до 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що правовою підставою накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання останнім судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Отже, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Застосовуючи наведені норми до встановлених у справі обставин, суд зазначає, що покладений на позивача обов`язок здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 за довідкою від 20.11.2024 №ХС57531, передбачений рішенням у справі №560/4068/25, за своїм змістом є тотожним обов`язку, встановленому рішенням у справі №560/8722/25, і фактично реалізований позивачем шляхом проведення відповідного перерахунку. За таких обставин на момент прийняття оскаржуваної постанови 30.06.2026 відсутній факт невиконання боржником рішення суду у справі №560/4068/25 як необхідна юридична підстава для накладення штрафу за статтями 63, 75 Закону №1404-VIIІ, оскільки те саме зобов`язання, що випливає з обох тотожних судових рішень, вже було виконано.

Разом з тим, суд зазначає, що правомірність постанови державного виконавця оцінюється станом на момент її прийняття та з урахуванням тієї інформації, яка на цей момент була об`єктивно доступна виконавцю в межах виконавчого провадження, а не з урахуванням обставин, про які виконавцю відомо не було та які боржником йому не повідомлялися.

Суд встановив, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2026 №80985572, врученою боржнику 19.05.2026, а також вимогою державного виконавця від 03.06.2026 №9809, врученою боржнику 04.06.2026, на позивача покладено обов`язок повідомити державного виконавця про причини невиконання рішення суду, а у разі його виконання - надати відповідні підтвердні документи. Позивачем не надано доказів того, що ним у встановлений строк або принаймні до моменту винесення оскаржуваної постанови 30.06.2026 було повідомлено державного виконавця про факт проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за довідкою від 20.11.2024 №ХС57531 на виконання рішення у справі №560/8722/25 або надано будь-які документи чи пояснення з цього приводу.

За таких обставин державний виконавець, не маючи в розпорядженні жодної інформації про виконання боржником покладеного на нього обов`язку ні у вигляді письмового повідомлення, ні у вигляді підтвердних документів, на законних підставах виходив із факту невиконання рішення суду у справі №560/4068/25 станом на 30.06.2026, оскільки саме на боржника Законом №1404-VIII покладено обов`язок повідомляти виконавця про виконання рішення та подавати відповідні докази, а не на виконавця, самостійно з`ясовувати наявність інших, не пов`язаних із цим виконавчим провадженням судових рішень і подій.

Посилання позивача на те, що зобов`язання за рішенням у справі №560/4068/25 фактично охоплювалося виконанням тотожного за змістом рішення у справі №560/8722/25, не спростовує правомірності дій державного виконавця, оскільки ця обставина не була доведена до відома виконавця у встановленому законом порядку до прийняття оскаржуваної постанови, а орган державної виконавчої служби не наділений законом обов`язком з власної ініціативи встановлювати інші судові рішення, ухвалені на користь того самого стягувача, за відсутності відповідного повідомлення чи документів від боржника.

Таким чином, на момент винесення постанови від 30.06.2026 державний виконавець діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений Законом №1404-VIII, встановивши факт невиконання боржником рішення суду на підставі наявної у нього інформації, а бездіяльність позивача щодо своєчасного повідомлення виконавця про виконання зобов`язання не може бути підставою для визнання постанови державного виконавця протиправною.

За таких обставин оскаржувана постанова державного виконавця від 30.06.2026 у виконавчому провадженні №80985572 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн прийнята правомірно, у зв`язку з чим підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 30.06.2026 у виконавчому провадженні №80985572 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Відповідач:Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Тернопільська, 13/2,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29018 , код ЄДРПОУ - 45798761)

Головуючий суддя В.К. Блонський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua