Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил несення прикордонної служби
Дата: 05 серпня 2026 р.
Справа: №522/15417/26
Суддя: Коваленко В. М.
Справа №522/15417/26
Провадження №3/522/5203/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року місто Одеса
Суддя Приморського районного суду м.Одеси Коваленко В.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 прикордонного загону, відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) старшого солдата, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-18 КУпАП, -
УСТАНОВИВ:
26.06.2026 року близько 03 год 20 хв. було встановлено факт виходу трьох осіб на маломірному плавзасобі з узбережжя Чорного моря на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), які в подальшому були затримані за спробу незаконно перетнути державний кордон поза пунктом пропуском. Підтверджено, що склад прикордонних нарядів, які здійснювали висвітлення надводної обстановки візуально та за допомогою
Таким чином, інспектор прикордонної служби 2 категорії - кулеметник групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) старший солдат ОСОБА_1 належним чином не ніс службу в складі прикордонного наряду «Секрет» в частині неякісного спостереження, прослуховування за охоронюваною ділянкою відповідальності на імовірному напрямку маршруту руху правопорушників, що призвело до не виявлення виходу з узбережжя Чорного моря трьох осіб на маломірному плавзасобі, які були затримані за спробу незаконно перетнути державний кордон поза пунктом пропуском, чим порушив вимоги статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та підпункту 15 пункту 5 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 19.10.2015 № 1261., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст.172-18 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України в умовах особливого періоду та тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях правопорушника наявні ознаки та склад вказаного правопорушення.
Обставини правопорушення та вина правопорушника підтверджуються наступними доказами, а саме: протоколом серії ПДРУ №294618 від 06.08.2026 року, рапортом від 06.08.26, службовою характеристикою ОСОБА_1 та іншими матеріалами.
Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З урахуванням викладеного, при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на правопорушника, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне застосувати стосовно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність правопорушника є його щире розкаяння.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст.35 КУпАП, не встановлено.
З урахуванням викладеного, при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на правопорушника, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне застосувати по відношенню до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави.
Згідно п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то він підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.172-20, 283-285 КУпАП, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17 000 гривень в дохід держави.
На підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 , від сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua