Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №495/2055/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/2055/26

№ провадження 2/495/2258/2026

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

07 серпня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря Чибукової О.В.

справа № 495/2055/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород – Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно,

представника позивача – адвоката Мартишко А.С.,

представника відповідача – адвоката Каланжова В.І.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно, просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 67,4 кв.м., житловою площею 39, 6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що її чоловік – ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Те, що вона є дружиною спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого подружжя № 00056516075 від 13 лютого 2026 року.

За життя спадкодавцю ОСОБА_4 належала частка квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 67,4 кв.м., житловою площею 39, 6 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, надане 26 серпня 1993 року міжміським бюро технічної інвентаризації м. Білгород – Дністровський.

Від шлюбу з чоловіком вони мають повнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки, виданої ОСББ «Юг», її чоловік ОСОБА_4 , вона та їх діти проживали разом з моменту придбання квартири та вели спільне господарство по день смерті спадкодавця.

Звернувшись до нотаріальної контори з заявою про оформлення спадщини нотаріус їй відмовив у вчинені нотаріальної дії та їй було роз`яснено право на звернення до суду.

На підставі вищевикладеного вона і звернулася з позовом до суду.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії по справі

16 березня 2026 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області позовна заява прийнята до розгляду, відкрито загальне позовне провадження з витребуванням доказів по справі.

16 квітня 2026 року Ухвалою суду підготовче провадження по справі було закрито з призначенням справи до її розгляду по суті.

07.05.2026, 21.05.2026 витребувані судом докази надійшли на адресу суду.

Позивач в позовній заяві зазначила про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Відповідачі надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, просять позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідачів з позовними вимогами погодився, не заперечує проти їх задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом дійсно встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується актовим записом про смерть № 409 від 29.03.2017. (а.с. 65)

Відповідно до листа Білгород – Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород – Дністровському районі Одеської області на звернення позивача, зазначено, що до заяви не додано документів, які підтверджують родинні відносини із померлим або інші законні підстави для отримання повторного свідоцтва про смерть.

У зв`язку з відсутністю документального підтвердження родинних відносин, відповідно до вимог чинного законодавства України, у видачі повторного свідоцтва про смерть відмовлено. (а.с. 8)

Відповідно до довідки, виданої ОСББ «Юг», зазначено, що зі слів сусідів, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 . ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) жили разом з моменту придбання квартири та вели спільне господарство.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 26.08.1993 року квартира по АДРЕСА_2 належить на праві спільної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . (а.с. 18-19)

05 грудня 2020 ОСОБА_6 перемінив прізвище на ОСОБА_7 . (а.с. 17)

Відповідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого подружжя, зазначено: номер актового запису 241, дата складання 17.06.1989, відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород – Дністровському Білгород – Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області відомості про чоловіка: ОСОБА_8 до реєстрації шлюбу, після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 ; відомості про дружину: ОСОБА_9 до реєстрації шлюбу, після реєстрації ОСОБА_10 (а.с. 22)

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі батько зазначено: ОСОБА_12 , в графі мати: ОСОБА_1 . (а.с. 23)

07 вересня 2017 року відповідно до свідоцтва про зміну імені ОСОБА_13 змінила власне ім`я, по батькові після державної реєстрації імені: ОСОБА_3 . (а.с. 24)

Відповідно до акту про незалежну оцінку ринкової (оціночної) вартості 3-кімнатної квартири, загальною площею 67,4 кв.м, житловою площею 39,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 зазначена вартість частки 50 000, 00 грн. (а.с. 25-36)

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі батько зазначений ОСОБА_12 , в графі мати: ОСОБА_1 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів до суду 07.05.2026 надійшов актовий запис про смерть ОСОБА_4 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів 21.05.2026 до суду від Першої державної нотаріальної контори надійшов лист № 800/01-16, відповідно до якого зазначено, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилася.

Нормативне обґрунтування, оцінка аргументів сторін, висновки суду

Частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

У пункті 1 частині 2 статті 16 ЦК передбачено такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права.

Важливо підкреслити, що законодавством визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину (глава 89 ЦК).

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року по справі № 175/654/22 зазначив, що з урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, відповідно до статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Так, предметом позову, у справі що розглядається є визнання права власності на спадкове майно - частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 67,4 кв.м., житловою площею 39, 6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК Україна).

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами частин першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Системний аналіз зазначених норм права власності про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часом її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку, на чому акцентував увагу Верховний Суд у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц.

Позивач посилається на те, що приватний нотаріус відмовив їй в оформленні права власності на частку спірної квартири, однак матеріали справи не містять звернення позивача до нотаріуса про прийняття спадщини та відмови останнього в надані свідоцтва про право на спадщину позивачу.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

У ч. 1 ст. 13 ЦПК України законодавець наголосив на тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. /ч.6 ст. 81 ЦПК України/.

До матеріалів справи позивачем приєднано довідку, видану ОСББ «Юг», відповідно до якої зазначено, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_5 . ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) зі слів сусідів жили разом з моменту придбання квартири та вели спільне господарство.

Однак матеріали справи не містять відмови від прийняття спадщини відповідачів у встановлений законом строк.

Більш того, на виконання ухвали суду про витребування доказів 21.05.2026 від Першої державної нотаріальної контори надійшов лист № 800/01-16, відповідно до якого зазначено, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилася.

Тож, посилання позивача, що нотаріус не має можливості видати їй свідоцтво на спадщину не узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Окрім того, матеріали справи не містять такої відмови нотаріуса щодо видачі позивачу свідоцтва про право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_3 та звернення позивача з такою вимогою.

Виходячи з того, що судом не встановлено жодних дійсних перешкод у нотаріальному оформленні спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає за доцільне відмовити ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 1220, 1223, 1225, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 76-81, 89, 95, 263-265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст судового рішення складено 07.08.2026.

Суддя: