Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №460/12029/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2026 року м. Рівне№460/12029/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинення певних дій,

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі іменується – Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 24.06.2026 року № 262340034865, щодо відмови в призначені пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування до пільгового стажу за списком № 2 період роботи з 20.07.1992 року по 31.07.2018 року з моменту та період навчання з 01.09.1986 року по 25.06.1990 року та період проходження військової служби з 02.07.1990 року по 11.06.1992 року з моменту настання пенсійного віку, а саме з 21.02.2026 року.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області неправомірно не зарахувало до пільгового стажу Позивача періоди роботи за Списком №2, а тому рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню. Вважає, що вказані періоди роботи підлягають зарахуванню до пільгового стажу при призначенні пенсії. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 10.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся із заявою та документами до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області області прийнято рішення №172850019874 від 24.02.2026 №262340034865 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці. Страховий стаж становить 39 років 7 місяців 19 днів, пільговий стаж роботи за Списком №2 становить 9 років 11 місяців 20 днів. До пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховано: періоди пільгової роботи з 22.08.1992 по 28.02.2015, з 01.08.2018 по 02.09.2019.

Не погодившись з такими діями Відповідача, Позивач звернувся до суду.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж (ч.1 ст.8 Закону №1058-ІV).

Частиною 1 статті 9 Закону №1058- ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 114 Закону № 1058-ІV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Системний аналіз статті 114 Закону № 1058-IV вказує на те, що для отримання права на пенсію за віком на пільгових умовах для чоловіків необхідно дотримання певних критеріїв: досягнення 55 років, наявність страхового стажу 30 років та стажу на посадах віднесених до Списку № 2 не менше 12 років 6 місяців.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: зокрема чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфіковано обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків передбачених цим Законом.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме: до 01.01.2004, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу, в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2004.

За приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі – Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). (пункт 23 Порядку №637).

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

За положеннями пункту 4.1 цього Положення при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до пункту 4.2 Положення №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Основним документом, що підтверджує трудову діяльність, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17, від 10.12.2020 у справі №195/840/17, від 18.05.2021 у справі №229/2330/17.

Період роботи Позивача з 22.08.1992 по 28.02.2015 підтверджується такими доказами:

-трудовою книжкою Позивача, відповідно до записів якої з 20.07.1992 його прийнято на Київську ТЕЦ-5 електрослюсарем з ремонту та обслуговування автоматики і засобів вимірювань електростанцій 3 розряду до цеху теплової автоматики та вимірювань, а з 18.11.1992 переведено електрослюсарем з обслуговування автоматики та засобів вимірювань електростанцій, зайнятим у котлотурбінному цеху; подальші записи відображають продовження роботи за відповідною професією та переведення, пов`язані зі зміною кваліфікаційної групи, структурного підрозділу і найменування роботодавця;

-архівною довідкою Комунального підприємства «Міський архів» від 20.10.2025 №П-154, складеною на підставі наказів з особового складу, особових рахунків та відомостей нарахування заробітної плати, якою підтверджено роботу ОСОБА_1 на Київській ТЕЦ-5 у 1992– 2018 роках, зокрема електрослюсарем з обслуговування автоматики та засобів вимірювань електростанцій, зайнятим у котлотурбінному цеху, а також його звільнення 31.07.2018 у зв`язку з переведенням;

-архівною довідкою про перейменування підприємства від 20.10.2025, якою підтверджено послідовні зміни найменування Київської ТЕЦ-5, АЕК «Київенерго», ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та відповідних структурних підрозділів, а також походження і місце зберігання архівних документів;

-наказом ТЕЦ-5 від 12.07.1999 №158 про проведення атестації робочих місць та наказом від 09.09.1999 №231-к про затвердження переліку професій і посад, які за результатами атестації дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

-наказом ТЕЦ-5 від 03.12.2004 №183 про результати атестації робочих місць, додатки до якого містять професії електрослюсаря з обслуговування та електрослюсаря з ремонту й обслуговування автоматики і засобів вимірювань електростанцій, зайнятого у котлотурбінному цеху;

-наказом СВП «Київські ТЕЦ» ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» від 03.10.2014 №980 про підсумки чергової атестації робочих місць та наказом від 31.12.2014 №1220 про встановлення пільг і компенсацій за роботу у шкідливих умовах праці, у відповідних переліках яких передбачена професія електрослюсаря з обслуговування або ремонту й обслуговування автоматики та засобів вимірювань електростанцій, зайнятого у котлотурбінному цеху.

Наведені документи у своїй сукупності підтверджують не лише сам факт перебування Позивача у трудових відносинах із Київською ТЕЦ-5, але й найменування його професії, структурний підрозділ, характер роботи та віднесення відповідного робочого місця до робіт, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Позивач просить зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 20.07.1992 по 31.07.2018. Водночас оскаржуваним рішенням не зараховано до пільгового стажу саме період з 22.08.1992 по 28.02.2015. Отже, вимога Позивача в частині цього періоду є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Щодо решти заявленого періоду з матеріалів справи не вбачається наявності рішення пенсійного органу про його неврахування, а тому порушення права Позивача у цій частині судом не встановлено.

Таким чином, період роботи ОСОБА_1 з 22.08.1992 по 28.02.2015 на Київській ТЕЦ-5 на посадах електрослюсаря з обслуговування та ремонту й обслуговування автоматики і засобів вимірювань електростанцій, зайнятого у котлотурбінному цеху, підлягає зарахуванню до його пільгового стажу за Списком №2.

Щодо періоду проходження строкової військової служби суд зазначає таке. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 02.07.1990 по 11.06.1992, що становить 1 рік 11 місяців 10 днів.

Зазначений період підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 , у якому містяться відомості про призов Позивача на строкову військову службу 02.07.1990 та проходження ним військової служби до 11.06.1992, а також відповідними записами у трудовій книжці.

Трудовою книжкою та архівною довідкою Комунального підприємства «Міський архів» від 20.10.2025 №П-154 підтверджено, що після закінчення військової служби наступною трудовою діяльністю Позивача була робота на Київській ТЕЦ-5, куди його 20.07.1992 прийнято електрослюсарем з ремонту та обслуговування автоматики і засобів вимірювань електростанцій, а з 18.11.1992 переведено електрослюсарем з обслуговування автоматики і засобів вимірювань електростанцій, зайнятим у котлотурбінному цеху.

Відповідно до підпункту «к» пункту 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590, до стажу роботи зараховувалася служба у складі Збройних Сил СРСР.

Частиною третьою пункту 109 Положення №590 передбачалося, що при призначенні на пільгових умовах пенсій працівникам, які працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, період військової служби за вибором особи прирівнюється або до роботи, яка передувала цьому періоду, або до роботи, яка слідувала після його закінчення.

Оскільки після закінчення строкової військової служби наступною підтвердженою трудовою діяльністю Позивача була робота на Київській ТЕЦ-5, яка за результатами атестації робочих місць дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, період проходження строкової військової служби з 02.07.1990 по 11.06.1992 підлягає прирівнянню до такої роботи та зарахуванню до пільгового стажу Позивача.

Щодо вимоги про зарахування до пільгового стажу періоду навчання Позивача з 01.09.1986 по 25.06.1990 суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджено, що Позивач навчався у Київському технікумі міського електротранспорту, тобто в середньому спеціальному навчальному закладі.

Підпунктом «і» пункту 109 Положення №590 навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах було віднесено до періодів, які враховувалися до загального стажу роботи. Водночас частиною третьою пункту 109 Положення №590 можливість прирівняння до наступної пільгової роботи була передбачена для навчання, зазначеного у підпункті «з» цього пункту, тобто для навчання в училищах і школах системи професійно-технічної освіти. Навчання у середньому спеціальному навчальному закладі, передбачене підпунктом «і», до пільгової роботи не прирівнювалося.

Отже, період навчання Позивача у Київському технікумі міського електротранспорту з 01.09.1986 по 25.06.1990 міг бути врахований до загального трудового стажу, однак правових підстав для його зарахування до пільгового стажу за Списком №2 немає. У зв`язку із цим позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Оскільки вирішення питання наявності права на пенсію (підрахунку загального та пільгового стажу) є прерогативою пенсійного органу і суд не вправі замість пенсійного органу вдаватись до підрахунку стажу, чи прийняття рішення про призначення пенсії, тому суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 24.06.2026 року № 262340034865, щодо відмови в призначені пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 зарахувавши періоди роботи з 22.08.1992 по 28.02.2015 та з 02.07.1990 по 11.06.1992 до пільгового стажу.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 532 грн 48 коп, сплачена відповідно до квитанції від 05.07.2026, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 24.06.2026 № 262340034865 щодо відмови в призначені пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши періоди роботи з 22.08.1992 по 28.02.2015 та період строкової служби з 02.07.1990 по 11.06.1992 до пільгового стажу, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму судового збору у розмірі 532 грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 06 серпня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя К.М. Недашківська