Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №420/21453/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21453/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - позивач, ГУПФУ в Одеській області, Головне управління, боржник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 (далі – третя особа, стягувач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП №80109566 від 03.07.2026 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо протиправності оскаржуваної постанови позивач вказує, що вона прийнята відповідачем без урахування усіх обставин у справі, а саме тимчасової відсутності технічної можливості здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги на виконання рішення суду в підсистемі ІКІС ПФУ «Призначення та виплати деяких соціальних виплат», при тому що Головним управлінням було виконано рішення суду в межах повноважень та технічних можливостей, а саме внесено відомості про заборгованість у розмірі 1000000 грн за судовим рішенням у справі № 420/14536/25 до Реєстру судових рішень та повідомлено Пенсійний фонд України про необхідність доопрацювання програмного забезпечення для можливості проведення виплати заборгованості. Також посилається на те, що Головним управлінням включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії, а отже неможливо стверджувати, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Ухвалою суду від 17.07.2026 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.

Ухвалою від 31.07.2026 провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 КАС України. Судове засідання призначено на 07.08.2026 об 11:00 годині, відповідача зобов`язано надати до суду в якості доказів засвідчені належним чином копії усіх матеріалів виконавчого провадження №80109566. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 .

Відповідач 05.08.2026 подав відзив, в якому заперечує проти задоволення позову. Вказує, що боржником не виконано рішення суду і не вказано причин його невиконання, які можливо було б визнати поважними. У той же час, безумовною підставою для накладення на боржника штрафу відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є встановлення виконавцем факту невиконання рішення суду без поважних причин.

Також відповідач надав матеріали виконавчого провадження.

В судове засідання учасники справи не з`явились, будучі належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду згідно з правилами, установленими статтею 268 КАС України.

Згідно із частиною 3 статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути цю справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі №420/14536/25, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року, задоволено позов ОСОБА_1 та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до приписів Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 №2980-ІХ на підставі його заяви від 19.09.2024 №12892.

18 грудня 2025 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/14536/25 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити дії.

Виконавчий лист звернуто до примусового виконання.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28.01.2026 ВП № 80109566 відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого листа.

Отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження, Головне управління листом від 06.02.2026 №1500-0314-5/18654 повідомило державного виконавця про те, що «… Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов`язань, в установленому чинним законодавством порядку. Головним управлінням для технічного вирішення питання нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за Законом України № 2980 надіслано листа до Пенсійного фонду України за № 1500-0314-5/171703 від 15.10.2025. 18.08.2025 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.08.2025 № 977 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 902 і від 27.12.2023 № 1396 (далі - Постанова № 977). Відповідно до Постанови № 977 Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 902 (далі - Порядок № 902) визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за відповідною програмою, для забезпечення виконання рішень суду, прийнятих національними судами, зокрема, стосовно забезпечення виконання грошових зобов`язань щодо призначення (нарахування) і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбаченої Законом України № 2980, та відшкодування судових витрат, боржниками у виконанні яких визначено Пенсійний фонд України та його територіальні органи. Згідно з пунктом 3 Порядку № 902 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України. Відповідно до норм Порядку № 902 забезпечення виконання грошових зобов`язань щодо нарахування і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, а також забезпечення сплати судових витрат здійснюється в порядку черговості та в межах відповідних видатків на поточний рік. Інформація про виконання рішення суду від 24.07.2025 по справі № 420/14536/25 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України …».

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.07.2026 ВП № 80109566 на ГУПФУ в Одеській області на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду.

Висновок виконавця про відсутність поважних причин невиконання рішення суду мотивовано таким.

Як вказує виконавець, « … на підтвердження викладених у листів обставин Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не надало зокрема, безпосередньо прийнятого рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, також не надало листа адресованого Пенсійному фонду України за №1500-0314-5/171703 від 15.10.2025, окрім того, доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду, зокрема щодо відсутності фінансування та інших доказів, які б у своїй сукупності свідчили про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом або поважності причин його не виконання. Відсутність у державного виконавця інформації, підтвердженої належними доказами щодо вчинення боржником дій з метою виконання судового рішення робить неможливим для державного виконавця встановити наявність чи відсутність поважності причин його невиконання. При цьому, обов`язок доведення поважності причин невиконання судового рішення покладається на боржника, який повинен надати належні та переконливі докази наявності такої поважної причини. Установлені обставини є підставою вважати, що боржник не вжив заходів щодо належного виконання судового рішення у справі № 420/14536/25, яке підлягає обов`язковому виконанню. Відтак, судове рішення у справі № 420/14536/25 набрало законної сили і з наявних в матеріалах виконавчого провадження відомостей можна зробити висновок, що боржником рішення суду не виконано. В той же час, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не надано інших відомостей (доказів) виконання рішення або пояснень з доказами та нормативно-правовим обґрунтуванням підстав його не виконання».

Не погоджуючись із постановою державного виконавця про накладення штрафу, ГУ ПФУ в Одеській області звернулось до суду.

При вирішенні цього спору суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 (справа № 1-7/2013) Конституційний Суд України наголосив, що він неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.04.2025 у справі № 440/10814/24, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України (аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 23.04.2020 у справі № 560/523/19, від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та від 18.05.2022 у справа № 140/279/21).

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно із частинами другою, третьою статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та/або КАС України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі – Закон №1404-VIII; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частинами першою – третьою статті 63 Закону №1404-VIII установлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно із приписами частин першої, другої статті 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення Закону №1404-VIII в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як видно з матеріалів справи, рішенням суду у справі № 420/14536/25 та виконавчим документом на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області покладено обов`язок прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до приписів Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 №2980-ІХ на підставі його заяви від 19.09.2024 №12892.

Стаття 3 Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» містить імперативний припис про те, що одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Отже, виконання зазначеного рішення суду полягало у прийнятті Головним управлінням рішення конкретного змісту, визначеного судом.

Те, що боржник не надав рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та не надав доказів наявності поважних причин невиконання рішення суду, слугувало для державного виконавця підставою для висновку про невиконання без поважних причин боржником рішення та накладення штрафу.

У спірному випадку боржник стверджує, що існує технічна неможливість здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги на виконання рішення суду в підсистемі ІКІС ПФУ «Призначення та виплати деяких соціальних виплат».

Водночас, відповідач жодним чином не доводить технічної неможливості прийняти саме рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Суд підкреслює, що відповідач не надав ані державному виконавцю, ані суду під час розгляду цієї справи оригіналу або копії рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до приписів Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 №2980-ІХ на підставі його заяви від 19.09.2024 №12892.

Таким чином, рішення суду не виконане.

Ба більше того, відповідач не надав і доказів існування «технічної неможливості» здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги на виконання рішення суду, а отже і не було доведено наявності поважних причин невиконання рішення суду.

Отже, державний виконавець дійшов правомірного висновку, що боржник не виконав рішення суду і не довів наявності поважних причин його невиконання.

Ураховуючи наведене, постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП №80109566 від 03.07.2026 про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду є правомірною і скасуванню не підлягає.

Інших доводів в обґрунтування протиправності оскарженої постанови позивач не наводить.

Відповідно, позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється згідно з приписами статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-77, 139, 242-246, 259-262, 271, 287 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

.