Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №380/1865/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/1865/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ), від імені якого діє адвокат Масюк Петро Михайлович, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо встановлення в довідці - розрахунку ОСОБА_1 індексації-різниці його грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.07.2019 включно, із з зазначенням загального розміру в сумі 0,00 грн., при проведенні нарахування грошового забезпечення на виконання судового рішення по справі №380/2684/24;

- ???зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_4 підготувати та надати ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір індексації-різниці його грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.07.2019 включно із зазначенням загального розміру в сумі 62464,16 грн;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» на користь ОСОБА_1 невиплачене йому грошове забезпечення (індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по12.07.2019) з урахуванням судового рішення по справі №380/2684/24 в загальній сумі 62464,16 грн.

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо встановлення в довідці від 06.01.2026 №1159/13/39 ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні загального розміру в сумі 2584,00 грн при проведенні нарахування грошового забезпечення на виконання судового рішення по справі №380/2684/24;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 підготувати та надати ОСОБА_2 оновлену довідку про розмір одноразової грошової допомоги при звільненні із зазначенням загального розміру в сумі 49553,27 грн;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» на користь ОСОБА_1 невиплачене йому грошове забезпечення (одноразова допомога при звільненні) з урахуванням судового рішення по справі №380/2684/24 в загальній сумі 46969,27 грн;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2015 - 2019 роки з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в сумі 3811,79 грн.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 підготувати та надати ОСОБА_1 довідку про розмір перерахованої грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2015 - 2019 роки з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в сумі 3811,79 грн.

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» на користь ОСОБА_1 невиплачене йому грошове забезпечення (грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2015 - 2019 роки з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення) в загальній сумі 8894,15 грн;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.12.2025 по 28.02.2018 з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в сумі 85927,85 грн;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 підготувати та надати ОСОБА_1 довідку про розмір перерахованої щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.12.2025 по 28.02.2018 з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення в сумі 85927,85 грн;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» на користь ОСОБА_1 невиплачене йому грошове забезпечення (щомісячна додаткова грошова винагорода за період з 01.12.2025 по 28.02.2018 з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення) в загальній сумі 85927,85 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 у справі №380/2684/24 підтверджено право позивача на належний розмір грошового забезпечення, зокрема індексацію грошового забезпечення та інших основних та додаткових видів грошового забезпечення. Однак відповідач на виконання рішення суду склав довідки із невірним визначенням індексації грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди з урахуванням індексації грошового забезпечення. Невірне зазначення таких складових у довідках призвело до недоотримання позивачем всіх належних йому до виплати сум. Вважає, що така поведінка відповідача порушує його право на належний розмір грошового забезпечення. Для відновлення порушеного права звернувся з даним позовом до суду.

Відповідачем позову не визнано, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. За результатом розгляду запиту Міністерство соціальної політики України надало відповідь 4901/0/290-24/51 від 18.10.2024 (далі - Відповідь), яке доведено до військових підрозділів для застосуванні при здійсненні нарахування індексації-різниці станом на 01.03.2018. З врахуванням прикладу 2 додатку 4 та роз`яснення уповноваженого органу ІНФОРМАЦІЯ_4 було проведено розрахунок індексації грошового забезпечення у зв`язку із підвищенням посадового окладу з 01.03.2018.

Відповідно до п.3 наказу Міністерства оборони України №595 від 15.11.2010 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).

Вказує, що стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає перелік основних та додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, який є вичерпним, і індексація до таких не відноситься. З врахуванням вищезазначеного, підстав для включення індексації грошового забезпечення до щомісячної додаткової грошової винагороди не має.

Щодо видачі довідок зазначає, що форма та інформація у довідках про перераховані суми на виконання рішення суду не визначено, а отже будь-яка довідка, яка буде видана відповідачем за вимогою позивача може бути розцінена позивачем не вірною. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 06.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 02.03.2026 (вх. №16302) подано відзив на позовну заяву.

Позивачем 02.03.2026 (вх. №16396) подано відповідь на відзив.

Позивачем 20.07.2026 (вх. №63659) подано клопотання процесуального характеру.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаюється як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 проходив службу у Збройних Силах України.

Неповнота проведеного розрахунку при звільненні з військової служби зумовила оскарження такого в судовому порядку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 у справі №380/2684/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2014-2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 та індексації грошового забезпечення; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 роки, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 та індексації грошового забезпечення; індексацію грошового забезпечення за період з період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум; індексацію грошового забезпечення, розрахованої відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, за період з 01 березня 2018 року по 12 липня 2019 року включно; одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням у складі грошового забезпечення для її обрахунку суми індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми, компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку як учасника бойових дій за 2015 - 2019 роки.

Додатковим судовим рішенням від 16.01.2026 у справі №380/2684/24 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2018-2019 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018-2019 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення; одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням висновків суду.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 у справі №380/2684/24 ІНФОРМАЦІЯ_4 склав довідку про розмір нарахованої та виплаченої суми грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період 2014-2017 роки, одноразової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки від 06.01.2026 №1159/13/39, у якій зазначено:

1. Грошова допомога на оздоровлення: виплачено - 22 558 грн; по рішенню суду – 37 327 грн; сума доплати – 14 769 грн;

2. Матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань: виплачено – 14 499 грн; по рішенню суду – 24 717 грн; сума доплати – 10 218 грн;

3. ОГД при звільненні: виплачена сума – 249 834 грн 38 к; сума згідно рішення суду – 252 418 грн 38 к; сума доплати – 2 584 грн;

4. Компенсаця додаткової відпустки як учаснику бойових дій: виплачена сума – 0,00 грн; сума згідно рішення суду 46 634 грн 75 к; сума доплати 46 635 грн 75 к.

Всього сума доплати по рішенню суду становить 74 207 грн 13 к.

Також відповідно до довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення на звільненого військовослужбовця ОСОБА_1 справа №380/2684/24 від 30.08.2024 розмір індексації різниці ОСОБА_1 починаючи з березня 2018 року по липень 2019 року становить 0,00 грн.

Позивач вважаючи, що відповідачем неналежно здійснено розрахунок його грошового забезпечення на виконання рішення суду від 30.08.2024 у справі №380/2684/24, звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з частинами 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

При цьому, згідно частиною 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Так, за приписами статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як встановлено судом, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 у справі №380/2684/24, 27 серпня 2025 року видано виконавчі листи №380/2684/24.

Питання примусового виконання рішень врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII).

У частині першій статті 11 Закону України “Про виконавче провадження” йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.

Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Такий порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на частину п`яту статті 383 КАС України відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

Відповідно до частини шостої вказаної статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 у справі №380/2684/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2014-2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 та індексації грошового забезпечення; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 роки, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 та індексації грошового забезпечення; індексацію грошового забезпечення за період з період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум; індексацію грошового забезпечення, розрахованої відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, за період з 01 березня 2018 року по 12 липня 2019 року включно; одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням у складі грошового забезпечення для її обрахунку суми індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми, компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку як учасника бойових дій за 2015 - 2019 роки.

Додатковим судовим рішенням від 16.01.2026 у справі №380/2684/24 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2018-2019 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018-2019 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення; одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням висновків суду.

У даному випадку, з зібраних матеріалів у справі вбачається, що на виконання вказаного рішення відповідач здійснив розрахунок індексації грошового забезпечення за період починаючи з березня 2018 року по липень 2019 року, згідно з яким загальний розмір індексації становить 0,00 грн.

При цьому в мотивувальній частині рішення суду від 30.08.2024 у справі №380/2684/24 зазначено, що сума «індексації-різниці» грошового забезпечення позивача склала 3811,79 грн щомісячно. Вказана обставина проігнорована відповідачем.

Суд зазначає, що фактично позивачем у зв`язку з невиплатою суми індексації грошового забезпечення, належної суми одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні відпустки за 2015-2019 роки, та щомісячної додаткової грошової винагороди нарахованої на виконання рішення суду, подано позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити новий перерахунок та доплату шляхом стягнення належної позивачеві індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 01.03.2018 по 12.07.2019 в розмірі 62 464 грн 16 к., одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 46 969 грн 27 к., грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки, в сумі 8 894 грн 15 к. в загальному порядку, а не в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, що вбачається з позовної заяви.

Набрання рішенням суду законної сили породжує такі правові наслідки: вирішується спір між сторонами, рішення суду стає загальнообов`язковим, є незмінним та остаточним та може бути виконано примусово.

Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення, прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Саме така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 355/1648/15-а, від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 та від 15.04.2020 у справі № 367/1240/16-а та в силу частини п`ятої статті 242 КАС України урахована судом при розгляді цієї справи.

Суд констатує, що спірні правовідносини між сторонами з приводу неповноти грошового забезпечення вже вирішені судом при розгляді справи у справі №380/2684/24 та перейшли у стадію виконання судового рішення.

Таким чином, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими саме стаття 381-1 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення у справі у справі №380/2684/24 порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку, визначеному статтею 383 КАС України), а не подавати новий адміністративний позов.

Тому суд висновує, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17.

Крім того, слід зазначити вважає, що суд не має права зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення фактично про те ж саме, оскільки цим порушуються норми КАС України, яким передбачено вирішення цих питань в порядку статей 381-1 та 383 КАС України, тобто шляхом винесення судом окремої ухвали.

Викладене в сукупності зумовлює висновок суду про неправильно обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права, оскільки заявлено позовні вимоги, які стосуються питання неналежного виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 у справі №380/2684/24.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку викладеним обставинам, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги суд дійшов висновку про безпідставність таких, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хома О.П.