Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №601/1040/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/1040/26Головуючий у 1-й інстанції Коротич І.А.

Провадження № 22-ц/817/918/26 Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючої - Храпак Н.М.

Суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників, цивільну справу №601/1040/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 травня 2026 року (ухвалене суддею Коротич І.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Іннова-Нова” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Іннова-Нова” (далі — ТОВ “Іннова-Нова”) звернулося у суд із вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог зазначило, що 08.04.2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання грошових коштів у кредит №7745250425, який разом із Правилами надання споживчих кредитів складає єдиний договір.

На підставі вказаного договору відповідачці надано кредит у розмірі 10 500 грн, строком на 360 днів із встановленням плати за користування кредитними коштами у розмірі 1,0 % в день протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,87 % в день у період зі 181 календарного дня з дати укладення договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Стверджували, що окрім того, сторони погодили сплату комісії за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту.

Звертали увагу на те, що 08.09.2025 ТОВ «Іннова Фінанс» було перейменовано на ТОВ «Іннова-Нова».

Зазначали, що внаслідок порушення умов кредитного договору № 7745250425 від 08.04.2025 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за вказаним договором на загальну суму 47 418 грн., яка складається із: 10 500 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 35 343 грн. – заборгованості по процентам, 1 575 грн. - заборгованість по комісії.

На підставі наведеного, просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь зазначений розмір заборгованості, а також 2 662,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 травня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» заборгованість за кредитним договором № 7745250425 від 08.04.2025 року у розмірі – 47 418 грн., яка складається із: тіла кредиту в розмірі 10 500 грн.; 35 343 грн. – заборгованості по процентам, 1 575 грн. - заборгованість по комісії та судові витрати по справі в розмірі 2 662, 40 грн. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 травня 2026 року в частині стягнення 35 343 грн заборгованості за процентами та 1 575 грн заборгованості за комісією, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.

Вважає, що рішення суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, посилаючись на те, що умова кредитного договору про сплату комісії є нікчемною, оскільки суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування»

Вказує, що позивачем неправильно визначено розмір процентної заборгованості, оскільки проценти нараховувалися всупереч умовам договору, а наданий розрахунок заборгованості не підтверджений первинними бухгалтерськими документами, не містить алгоритму розрахунку та не може вважатися належним доказом розміру заборгованості.

Також посилається на несправедливість окремих умов договору, порушення принципів добросовісності та розумності, а тому вважає вимоги про стягнення процентів і комісії необґрунтованими.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.

В силу положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено такі обставини.

08.04.2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс», як кредитодавцем та ОСОБА_1 , як позичальником було укладено Договір про надання грошових коштів у кредит №7745250425.

У вересні 2025 року ТОВ «Іннова Фінанс» було перейменовано на ТОВ «Іннова-Нова».

Кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.11.2024 року складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник, при укладенні Договору був попередньо ознайомлений.

Договір про надання грошових коштів у кредит №7745250425 від 08.04.2025 року був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію".

За приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з п. 2.1. Кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Позичальнику через Веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет, в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний Позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві (в т.ч через месенджери).

Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту), проценти за користування Кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Основні умови Договору щодо надання коштів у кредит:

-п. 2.3. сума кредиту (загальний розмір) складає: 10500 гривень;

-п. 2.4. тип кредиту – кредит;

-п. 2.5. строк кредиту (строк дії договору) 360 днів;

-п. 3.2. дати надання кредиту: 08.04.2025 або наступний за ним календарний день;

-п. 2.8. мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби;

-п. 2.6., 2.6.1. тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору, та становить:-1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання позичальником право користування кредитом за зниженою процентною ставкою;-0.87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше);

- п. 2.7. комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту. Якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу Кредиту становить 0% (нуль процентів), це означає, що комісія за видачу кредиту відсутня.

Згідно з п. 10.6.10.7. кредитного договору, позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Офертою, яка містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «підписати».

Після створення Сторонами електронних підписів Одноразовими ідентифікаторами, текст оферти, реквізити підписів, які дають змогу встановити дату та час вчинення кожною з Сторін дій спрямованих на ознайомлення з Паспортом Кредиту та підписання цього Договору, та реквізити сертифікату кваліфікованого електронного підпису директора Товариства або уповноваженого працівника Товариства, зберігаються в файлі формату, що унеможливлює зміну чи видалення інформації. (п. 10.6.10.8. Кредитного договору).

На підтвердження укладення кредитного договору між кредитодавцем та позичальником, позивач додає доказ підтвердження направлення одноразового ідентифікатора (5390) для підпису кредитного договору № 7745250425 від 08.04.2025 року та паспорту споживчого кредиту на фінансовий номер телефону відповідача: + 380971633910.

Зазначений одноразовий ідентифікатор вказаний також у Кредитному договорі та паспорті споживчого кредиту після його підписання сторонами.

У відповідності до п. 2.5, 2.5.1. кредитного договору:

-періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 22 дні, останній платіж з періодом внесення 8 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту) та процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору;

-у позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Товариство, за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності позичальника, може направити позичальнику пропозицію щодо продовження строку кредиту. Якщо Позичальник погоджується з запропонованими умовами продовження строку кредиту, позичальнику в Особистому кабінеті, стає доступним до укладання правочину щодо зміни строку кредиту, за Договором. При цьому, позичальник розуміє та погоджується, що направлення Товариством вказаних пропозицій позичальнику є правом Товариства, а не обов`язком та залежить від можливостей Товариства та/або оцінки кредитоспроможності позичальника.

Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .

Перерахування позичальнику кредитних коштів у розмірі 10 500 гривень в рамках виконання умов Кредитного договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної відповідачем під час укладання Договору, що підтверджується квитанцією ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» до платіжної інструкції № 20186-1354-206413497.

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» співпрацює з ТОВ «ІННОВА-НОВА» (попередня назва - ТОВ «Іннова Фінанс»), як клієнтом, на підставі Договору №160523/1 від 16.05.2023 про надання послуг в системі «EasyРау» (небанківський оператор платіжних та фінансових сервісів в Україні), укладення якого передбачено ч. 1,2 ст. 29 Розділу 4 «Умови надання платіжних послуг» Закону України «Про платіжні послуги».

За Договором № 160523/1 від 16.05.2023 року, зокрема відповідно до п.п. 1.1.-1.2. клієнт доручає ФК за відповідну плату здійснювати перекази коштів (платежів) з використанням Реєстру виплат на користь Отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direct/Master Card Money Send.

Згідно з відповіддю Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»» № 3212-БТ від 18.05.2026, на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_1 до рахунку НОМЕР_2 . Зі змісту виписки слідує, що за період від 08.04.2025 до 11.04.2025 на платіжну картку НОМЕР_3 надійшли грошові кошти у розмірі 10 500 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 7745250425 від 08.04.2025, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 47 418 (сорок сім тисяч чотириста вісімнадцять) гривень, яка складається із: 10 500.00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 35 343.00 грн. – заборгованості по процентам, 1575.00 грн. - заборгованість по комісії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині стягнення 35343 грн. заборгованості за процентами та 1 575 грн. заборгованості за комісією, а тому в іншій частині не переглядається.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами у розмірі 35 343 грн, оскільки такий розмір заборгованості відповідає погодженим сторонами умовам кредитного договору № 7745250425 від 08 квітня 2025 року.

Так, пунктами 2.5, 2.6 та 2.6.1 кредитного договору визначено строк кредитування тривалістю 360 днів та встановлено фіксовану процентну ставку: 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів із дати укладення договору та 0,87 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181 календарного дня і до закінчення строку дії договору або до дня фактичного повернення всієї суми кредиту.

Зазначені умови викладені безпосередньо в електронному договорі, підписаному відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора, а тому були нею погоджені та відповідно до статей 526, 629 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, колегія суддів встановила, що заявлена до стягнення сума процентів визначена відповідно до розміру отриманого кредиту, погоджених процентних ставок та встановленого договором строку кредитування. Зокрема, за перші 180 днів користування кредитом проценти становлять 18 900 грн: 10 500 грн х 1 % х 180 днів, а за наступні 180 днів — 16 443 грн: 10 500 грн х 0,87 % х 180 днів. Загальна сума процентів становить 35 343 грн: 18 900 грн + 16 443 грн.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що проценти нараховані всупереч умовам кредитного договору, не відповідають матеріалам справи.

Розрахунок заборгованості здійснено в межах установленого договором 360-денного строку кредитування, без нарахування процентів понад цей строк, із послідовним застосуванням саме тих процентних ставок, які визначені пунктом 2.6.1 договору.

Доводи апеляційної скарги про не підтвердження розрахунку первинними бухгалтерськими документами також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Факт укладення кредитного договору, отримання відповідачкою 10 500 грн. кредитних коштів, строк кредитування та погоджені сторонами процентні ставки підтверджуються сукупністю наявних у справі доказів.

Більше того, вказаних обставин відповідачка по суті не заперечує.

Також відповідачка не надала власного контррозрахунку заборгованості.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув із ОСОБА_1 35 343 грн. заборгованості за процентами, а доводи апеляційної скарги у цій частині висновків місцевого суду не спростовують.

Разом з тим, місцевий суд залишив поза увагою наступне.

Щодо пункту 2.7. Договору, яким передбачено комісію за видачу кредиту у розмірі 15%, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов Кредитного договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 15%, встановлена в п.2.7. Договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Також, подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що п.2.7. Кредитного договору суперечить положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемним з моменту укладення договору.

Відтак, у позивача відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідачки 1 575 грн комісії за надання кредиту, а тому позовні вимоги ТОВ «Іннова-Нова» в цій частині не підлягають задоволенню.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 1 575 грн. заборгованості за комісією підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні зазначеної позовної вимоги. В решті рішення в оскаржуваній частині слід залишити без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено частково, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» підлягає стягненню судовий збір, сплачений при зверненні до суду першої інстанції, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у сумі 2 573,98 грн. (2 662,40 грн. х 45 843 грн. / 47 418 грн).

Водночас з ТОВ «Іннова-Нова» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги пропорційно до розміру задоволених вимог апеляційної скарги у сумі 170,38 грн. (3 993,60 грн. х 1 575 грн. / 36 918 грн.).

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 10 ст. 141 ЦПК України).

Здійснивши взаємозалік зазначених сум судового збору, колегія суддів приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» підлягає стягненню 2 403,60 грн. судового збору (2 573,98 грн - 170,38 грн).

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити частково.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 травня 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» 1 575 грн. заборгованості за комісією та в частині розподілу судових витрат скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення 1 575 грн. заборгованості за комісією відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 49001, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 10, поверх 2, офіс 5) судовий збір у розмірі 2 403, 60 грн.

В решті рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 травня 2026 року, в оскаржуваній частині, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Постанова складена 07 серпня 2026 року.

Головуюча Храпак Н.М.

Судді: Костів О.З.

Хома М.В.