Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №477/1094/26 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1094/26

Провадження №3/477/501/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Саукова А.А., вивчивши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 2 статті 184 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 09 травня 2026 року о 09:30 год. за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилялась від належного виконання батьківських обов`язків, передбачених статтею 150 СК України, щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 09.05.2026 року близько 20.30 год. не ночував за місцем свого проживання.

В судове засідання ОСОБА_1 викликалася, однак не з`явилася.

Крім того, відповідна інформація була розміщена на сайті Вітовського районного суду Миколаївської області у вкладці «Громадянам», в розділі «Список справ призначених до розгляду».

Відповідно до статті 268 КУпАП, присутність особи під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 184 КУпАП, не є обов`язковою.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно зі статтею 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На підтвердження вини особи суду мають бути надані докази, які підтверджують суб`єктивний та об`єктивний склад правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

З зазначеного слідує, що фактично опис суті правопорушення має відповідати диспозиції правової норми, яка передбачає відповідальність за вказане правопорушення. При її викладенні необхідно відображати склад адміністративного правопорушення: об`єкт, об`єктивну сторону, дані про суб`єкт та суб`єктивну сторону правопорушення.

За диспозицією частини першої статті 184 КУпАП настає адміністративна відповідальність батьків за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Отже, диспозиція даної статті посилається на певне законодавство, яке передбачає виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Тобто, частина перша статті 184 КУпАП є бланкетною нормою і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно зазначати, яка саме норма законодавства порушена.

В той же час, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , вбачається, що у ньому в порушення вимог статті 256 КУпАП не повною мірою викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, зважаючи на те, що у ньому не зазначено, які саме обов`язки щодо виховання дитини та яка норма законодавства порушені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, статтею 150 Сімейного кодексу України визначено, що: 1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; 2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; 3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; 4. Батьки зобов`язані поважати дитину; 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Таким чином, вказана стаття має сім частин, у зв`язку з чим посилання у протоколі про адміністративне правопорушення на вказану статтю без зазначення її частини є неконкретизованим щодо батьківських обов`язків, невиконання яких інкриміноване ОСОБА_1 .

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними і достатніми доказами.

Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Притягнення до адміністративної відповідальності обумовлює певні обмеження щодо особи, тому складання протоколу про адміністративне правопорушення має бути лише з обґрунтованих підстав.

Суд зазначає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Ураховуючи наведене, а саме, що складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, зазначений протокол не може бути визнаний належним та допустимим доказом у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 184 КУпАП.

Окрім того, в матеріалах справи міститься свідоцтво серії НОМЕР_1 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де матір`ю зазначено « ОСОБА_3 ». Вказане свідоцтво не може слугувати однозначним доказом у справі через невідповідність прізвища матері дитини, зазначеному у ньому, прізвищу особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення від 10 травня 2026 року серії ВАД №724612.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За результатами судового розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, та на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП вважає необхідним провадження у даній справі закрити.

Керуючись статтями 247, 283, 284, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, через відсутність події і складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Вітовський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А.А. Саукова