Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №465/5433/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/5433/26

3/465/2593/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06.08.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

22.05.2026 о 23:10, м.Львів, перехрестя вул. В.Великого-Тролейбусна водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Peugeot 408» номерний знак НОМЕР_1 проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не відреагував на її зміну, під час зміни напрямку руху не переконався, це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим завдано матеріальних збитків, а водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3Б, 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

20.07.2026 захисник ОСОБА_1 – адвокат Сікора В.Є. через систему «Електронний суд» подала клопотання про направлення матеріалів справи на доопрацювання.

Окрім того, 20.07.2026 захисником через систему «Електронний суд» подано клопотання про призначення судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Сікора В.Є. через систему «Електронний суд» подала клопотання про закриття провадження у справі. Окрім того, в судовому засідання пояснила, що Сторона захисту не заперечує того, що 22.05.2026 ОСОБА_1 керував автомобілем Peugeot 407, здійснював маневр повороту ліворуч із вул. Володимира Великого в напрямку вул. Богдана Кріля «Пірата» — колишньої вул. Тролейбусної — та що під час виконання цього маневру відбулося зіткнення з автомобілем Volkswagen Passat під керуванням ОСОБА_2 . Водночас самі собою факт керування транспортним засобом, виконання повороту ліворуч і факт зіткнення не є достатніми для притягнення особи до відповідальності за ст. 124 КУпАП. Вказала, що обов`язковою умовою відповідальності є встановлення не лише формального порушення певного пункту ПДР, а й безпосереднього причинного зв`язку між таким порушенням і пошкодженням транспортних засобів або іншого майна. Окрім того, підтримала попередньо подані клопотання від 20.07.2026, з підстав, що наведені у них. Просила справу закрити.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п.2.3 Б Правил дорожнього руху передбачено, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 , містять склад вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що підтверджується дослідженими в ході розгляду справи доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне порушення серії ЕПР 1 № 677815 від 28.05.2026;

- матеріалами ІКС ІПНП № 10158 від 22.05.2026 та № 10174 від 23.05.2026;

- протоколом огляду місця ДТП від 23.05.2026;

- схемою до протоколу огляду місця ДТП від 23.05.2026;

- фототаблицею по факту ДТП від 22.05.2026;

- поясненнями ОСОБА_2 .

Щодо призначення експертизи.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Автотехнічна експертиза - це експертне дослідження з метою встановлення механізму й обставин дорожньо-транспортної пригоди, технічного стану транспортних засобів, причин виходу з ладу їх деталей, а також обставин, що сприяли чи могли сприяти виникненню дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).

Відповідно до розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, основними завданнями автотехнічної експертизи є: установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди. Установлення відповідності дій водія ТЗ у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями водія та ДТП. Перед автотехнічною експертизою можуть бути поставлені й інші завдання, вирішення яких пов`язане з дослідженням технічного стану ТЗ, дорожньої обстановки і дій учасників дорожньої події.

Відповідно до положень КУпАП обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, перевіряються у спосіб та в порядок, що встановлений ст. 251, 252, 280 КУпАП.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять протокол про адміністративне правопорушення, належним чином складену схему місця дорожньо-транспортної пригоди, фотознімок транспортних засобів на місці події, пояснення її учасників, а саме водіїв.

Отже, на переконання суду, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, пояснень і доводів учасників судового розгляду, необхідності у призначенні судової автотехнічної експертизи немає, оскільки матеріали справи надають можливість встановити дійсні обставини справи, оцінити їх у сукупності та взаємозв`язку та зробити відповідний висновок про наявність чи відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Щодо клопотання сторони захисту про направлення матеріалів справи на доопрацювання.

Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Тобто, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та висунення обвинувачення до ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за описаними у ньому обставинами, орган-ініціатор звернення зі згаданим протокол самостійно, на свій розсуд займається збиранням доказів, встановленням особи, якій інкримінує вчинення правопорушення, та, підготувавши на його думку достатній об`єм доказової бази, звертається до суду для розгляду справи та прийняття вмотивованого рішення на основі попередньо зібраних поліцейськими доказами.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

У пункті 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17.10.2014 № 11 вказано, що норми Кодексу України про адміністративні правопорушення не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення складеного без додержання вимог статті 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

Отже, суд має право повернути адміністративний матеріал до відповідного органу, але у разі відсутності обов`язкового складового елементу, який перешкоджає та унеможливлює встановлення належної підсудності справи, розгляду по суті, виконання рішення суду тощо. У такі повноваження суду не входить можливість повернення матеріалів на доопрацювання для встановлення інших обставин справи для зміни вже наявного, висунутого обвинувачення у протоколі, або складання нового протоколу про адміністративне правопорушення щодо іншої особи, оскільки це суперечить принципу неупередженості суду, та наділяє його неналежними йому повноваженням по збиранню доказів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні такого клопотання сторони захисту.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та порушення п.п. 2.3Б, 10.1 Правил дорожнього руху - доведена повністю. ОСОБА_1 не надав доказів, які б ставили під сумнів встановлені судом обставини.

Беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з особи яка притягається до відповідальності на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 124, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665 гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І.Я. Чорний

?