Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №308/7069/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7069/26

2/308/3836/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , до

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ,

про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатскої області з позовною заявою до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовної заяви позивачка вказала, що 24 січня 2015 року між нею ОСОБА_3 та відповідачем - ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 25, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 . Після укладення шлюбу сторони проживали однією сім?єю в місті Ужгород.За час перебування у шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 .

Проте, поступово сімейні відносини почали погіршуватися. Між сторонами почалися часті сварки та непорозуміння. Як виявилося, у неї з відповідачем зовсім різні погляди на життя та моральні цінності. Спроби примирення не дали позитивного результату. Наразі відповідач перестав проживати спільно з нею та дітьми. Спроби зберегти сім?ю не дали результату. Подальше спільне подружнє життя і збереження шлюбу неможливе, шлюбні відносини між сторонами фактично припинені більше п?яти років тому, спільне господарство не ведеться. Фактично шлюб носить суто формальний характер. Спільно набуте майне за період шлюбу відсутнє.

Розгляд справи позивачка просила провести у її відсутності, про що подала через канцелярію суду відповідну заяву, в якій також вказала, що тимчасово проживає та працює за кордоном, шлюбні відносини припинені більше шести років тому, врятувати сім`ю змоги нема.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у його відсутності не подав, у зв`язку з чим суд розглянув справу у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належним чином зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 , 24 січня 2015 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 25. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - « ОСОБА_7 », дружини – « ОСОБА_7 ».

За час перебування у шлюбі у сторін народилися:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 .

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .

Як вбачається з матеріалів справи, подружнє життя між сторонами не склалося через відсутність між ними взаєморозуміння, шлюбних стосунків між собою не підтримують.

Згідно зі ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно з ст. 112 СК України, під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 Сімейного кодексу України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Підстав для надання сторонам строку для примирення суд не знайшов.

Позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини, утримання та порядку її виховання, поділу спільного майна сторонами не заявлено.

Враховуючи наведене, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя сторін та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивачки, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб слід розірвати.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, враховуючи висновок суду про задоволення позову, з відповідача на користь позивачки належить стягнути сплачений нею судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 56, 105, 110, 112, 115 СК України, ст. ст. 4, 13, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву задовольнити.

2. Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 24 січня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 25 від 24 січня 2015 року, - розірвати.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Суддя Н. І. Зарева