Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №308/5613/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5613/26

3/308/2012/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Зарева Н.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, запроваджену Ужгородським РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 51 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №770273 від 09.04.2026, 03.04.2026 о 02:00 год за адресою: м. Ужгород, вул. О. Куцини, буд. 114, громадянин ОСОБА_1 в «АВС ЗІННА», вчинив дрібну крадіжку електронної цигарки марки «AUREN» за ціною триста сорок шість гривень п`ятдесят копійок, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 та його законний представник - ОСОБА_2 не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки не повідомили, у зв`язку з чим суддя розглянув справу у їх відсутності.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належним чином зібрані у справі докази, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, що повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 770273 від 09.04.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09.04.2026, рапортом першого заступника начальника управління – начальника слідчого відділу підполковника поліції Розмана І. від 03.04.2026, та іншими матеріалами справи.

Диспозицією ч. 1 статті 51 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

Враховуючи наведене, особу правопорушника, суд приходить до висновку, що в діях неповнолітнього ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, так як останній вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За змістом ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, 139, ч. 3 ст. 154, ч. 2 ст.156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У свою чергу, згідно з ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Беручи до уваги вищевикладене, вирішуючи питання щодо вид та міру відповідальності, суддя бере до уваги обставини справи та особу правопорушника ОСОБА_1 , враховує його молодий вік, що свідчить про недостатній рівень життєвого досвіду та сформованості правосвідомості.

Оцінюючи наведені обставини, суддя дійшов висновку, що застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу чи інших заходів відповідальності не є необхідним для досягнення мети адміністративного провадження, зокрема, виправлення особи та запобігання вчиненню нових правопорушень.

З урахуванням викладеного, керуючись принципами індивідуалізації відповідальності та гуманізму щодо неповнолітніх, суд вважає за доцільне застосувати до правопорушника ОСОБА_1 положення статті 24-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено можливість застосування до неповнолітніх заходів впливу.

За таких обставин суд дійшов переконання, що достатнім та обґрунтованим заходом реагування у даній справі буде застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 заходу впливу у виді попередження, що відповідатиме меті виховного впливу, сприятиме формуванню у нього поваги до вимог закону та запобігатиме вчиненню ним правопорушень у майбутньому.

У зв`язку із висновком судді про застосування до неповнолітнього ОСОБА_3 заходу впливу у виді попередження, підстави для стягнення з нього судового збору відсутні, позаяк, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується з порушника у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 13, 24-1, 51, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, та застосувати до нього захід впливу у виді попередження.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя . І. Зарева