Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №127/196/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/196/26

Провадження № 1-кп/127/4/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 06 вересня 2025 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62025240040003916 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця с. Некрасове, Вінницького району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, учасника бойових дій, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 06 вересня 2025 року о 21 годині 10 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Келецькій в м. Вінниці, у напрямку центру міста, поблизу тролейбусної зупинки «вул. М. Ващука», в порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР України), маючи об`єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_8 , який переходив проїзну частину дороги, зліва на право по напрямку руху автомобіля, при цьому рухаючись по розмітці нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість, та не надавши дороги пішоходу, з необережності допустив наїзд на останнього.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 , отримав тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми, яка належить до тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок вказаної вище сполучної травми тіла. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_8 є прямий причинний зв`язок.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзду та зупинити автомобіль до смуги руху пішохода, шляхом виконання вимог п. 18.1 ПДР України. В діях водія ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 18.1 ПДР України, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Порушення ОСОБА_4 вимог п. 18.1 «Правил дорожнього руху» знаходиться у причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками - настанням смерті ОСОБА_8 .

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся та суду пояснив, що перебуваючи у відпустці після отриманого поранення, 06.09.2025 року близько 21:00 год. рухався автомобілем «BMW» по вул. Келецькій в м. Вінниця, у напрямку центру міста. Освітлення дороге було штучне, дорожнє покриття знаходилося у задовільному стані. Рух автомобілем він здійснював у середній смузі для руху транспортних засобів, проте після проїзду регульованого перехрестя, продовжив рух у лівій смузі. При цьому, швидкість руху його автомобіля становила близько 50 км/год. Проїжджаючи повз тролейбусної зупинки «вул. М. Ващука» та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, здійснив наїзд на чоловіка, який переходив проїзну частину дороги, зліва на право по напрямку руху автомобіля. Пішохід був одягнений у футболку та штани сірого кольору.

Зіткнення автомобіля, а саме його правою стійкою, із чоловіком відбулося на середині нерегульованого пішохідного переходу. Зіткнення відбулося у зв`язку із тим, що ОСОБА_4 не побачив чоловіка, який переходив проїзну частину дороги. При цьому, аби уникнути зіткнення, ОСОБА_4 намагався проїхати автомобілем лівіше та гальмував.

Після здійсненого зіткнення, ОСОБА_4 зупинив автомобіль, намагався надати ОСОБА_8 першу медичну допомогу та попросив перехожих, аби ті викликали швидку медичну допомогу. Крім того, на момент вказаних подій, ОСОБА_4 перебував на лікуванні у м. Вінниці у зв`язку із струсом головного мозку та множинними осколковими пораненнями, жодних сильнодіючих препаратів він на той момент не приймав. Проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 та має нагороди за проходження військової служби. Починаючи із 2016 року, ОСОБА_4 двічі порушував швидкісний режим на дорозі.

Висловлював пробачення потерпілій та братові померлого ОСОБА_8 , цивільний позов визнав у повному обсязі та зазначив, що продасть автомобіль «BMW» аби здійснити відшкодування залишку суми шкоди потерпілій.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомила, що станом на 06.09.2025 року вона проживала разом із молодшим сином ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 . Її чоловік помер у 2024 році, а старший син проживає окремо. Того дня її молодший син приїхав із відрядження та протягом усього дня займався хатніми справами. Потерпіла прилягла та згодом почула, як вхідні двері квартири зачинилися. Тому вона подумала, що її син ОСОБА_8 пішов до своєї дівчини.

Після події ДТП, обвинувачений та його батько телефонували до потерпілої та просили зустрічі. Однак через стан її здоров`я, із ОСОБА_4 зустрівся її старший син. В ході розмови обвинувачений зобов`язався відшкодувати завдану ним шкоду. Старший син розповів про це все потерпілій, та вона погодилася отримати грошові кошти. Згодом, захисник обвинуваченого повідомив їй, що відшкодування шкоди буде здійснюватися частинами. Потерпіла ОСОБА_6 зазначила, що у разі добровільного відшкодування шкоди, призначити обвинуваченому покарання, не пов`язане із позбавленням волі. В судових дебатах зазначила, що покладається на розсуд суду та підтвердила здійснення відшкодування в сумі 673228,50 грн. і укладення угоди про порядок подальшого відшкодування моральної шкоди.

Свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що 06.09.2025 року близько 21:00 год. він йшов по вул. Келецька та зайшов за будинок № 113 по вказаній вулиці. Заходячи за будинок він почув гучний звук. На його переконання, вказаний звук виник внаслідок швидкого зрушення автомобіля із місця. А вже через декілька секунд від почув звук зіткнення. Після цього, близько через 7 хвилин він прийшов на місце ДТП, де знаходився ОСОБА_4 та особа, яка надавала потерпілому першу медичну допомогу. Служба швидкої допомоги приїхала через 10 хвилин на місце події від того часу, як туди прийшов свідок. На вказаній ділянці дороги відстань між двома світлофорами становить близько 300 метрів, а від світлофору до пішохідного переходу близько 150 метрів. На момент ДТП видимість на дорозі була задовільною, стан дороги був у належному стані.

Свідок ОСОБА_10 , у присутності законного представника суду повідомив, що 06 вересня 2025 року, у вечірню пору доби знаходився на зупинці громадського транспорту. Із перехрестя Вишенського базару їхало два автомобілі. Рухаючись на проїзній частині дороги, один із автомобілів встиг проїхати, а другий автомобіль здійснив зіткнення із людиною. Обидва автомобілі були марки «БМВ». Наїзд на пішохода здійснив автомобіль «БМВ Х5» неподалік острівця безпеки, на пішохідному переході. Зіткнення прийшлося на передню ліву частину автомобіля. Після наїзду на пішохода, обвинувачений та інші люди почали надавати потерпілому медичну допомогу.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 06.09.2025 року в ЄРДР зареєстровано відомості, згідно з якими 06 вересня 2025 року близько 21 години 10 хвилин, водій ОСОБА_4 (військовослужбовець національної гвардії, ВЧ НОМЕР_3 , перебуває на посаді розвідника та званні солдат), керуючи автомобілем «БМВ Х5», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Келецькій в м. Вінниці, у напрямку центру міста, біля тролейбусної зупинки «вул. М. Ващука», допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який переходив проїзну частину автодороги по нерегульованому пішохідному переході, зліва направо по ходу руху автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження та помер в автомобілі ШМД під час надання медичної допомоги.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 06.09.2025 року та додатків до нього вбачається, що під час досудового розслідування була досліджена ділянка дороги, а саме нерегульований пішохідний перехід по вул. Келецька в м. Вінниці. Так, в ході огляді зафіксовано розташування дорожніх знаків, нерегульованого пішохідного переходу, схему розташування транспортного засобу на даній ділянці дороги та розташування іншої інфраструктури. Дорожнє покриття – асфальтобетонне, сухе, чисте, загальною шириною 16.2 м. Число смуг для руху – дві, шириною 3,8 м. Число смуг для руху назустріч напрямку огляду – дві, 3.7 та 3,4, їх ширина 3,5 м. Ділянка дороги освітлена міським електроосвітленням. Сліди гальмування – відсутні. Дорожня розмітка зебри має ширину 4,3 м. На відстані 1,3 м. від краю вказаної дорожньої розмітки наявний осип лакофарбового покриття сірого кольору, який має розміри 10.0х4,6 м. На відстані 9,5 м. від краю осипу та 1,3 м. від осі правих коліс до краю смуги руху, у лівій смузі для руху, в напрямку центра міста розташований автомобіль марки БМВ Х5, державний номерний знак НОМЕР_4 . На відстані 3 м. від осі переднього правого колеса та 2,1 м. від краю смуги руху розташована пляма бурого кольору. На відстані 0,1 м. біля плями розташована пластикова частина автомобіля. На відстані 3,1 м. від плями бурого кольору та 1,4 м. до краю смуги руху розташована друга пластикова частина автомобіля.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , автомобіль марки «BMW X5» державний номерний знак НОМЕР_4 , сірого кольору, належить ОСОБА_4 .

Згідно з посвідченням водія серії НОМЕР_6 , ОСОБА_4 має право керування транспортними засобами, категоріями «В» та «С».

Як вбачається із протоколу отримання зразків для експертизи від 07.09.2025 року, у ОСОБА_4 з лівої руки відібрано 20 кубів крові.

Відповідно до висновку експерта № 2723 від 12.09.2025 року, при судово-медичній експертизі крові ОСОБА_4 методом газово-рідинної хроматографії, наявність метилового, етилового спиртів, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено.

Відповідно до висновку експерта № 2724 від 16.09.2025 року, при судово-медичній експертизі крові ОСОБА_4 методом тонкошарової хроматографії наявність похідних барбітурової кислоти, алкалоїдів групи опію, похідних 1,4-бензодіазипіну, піразолону, фенотіазіну та фенілалкіламіну, а також тетрагідроканабінолу не виявлено. При дослідженні методом хромато-мас-спектрометрії наркотичні та психотропні речовини ідентифіковані не були.

Постановою слідчого від 08.09.2025 року автомобіль марки БМВ Х5 д.н.з. НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_4 , який поміщено на штраф майданчик ДПП Національної поліції України Вінницькій області, за адресою: м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, буд. 17 та свідоцтво на вказаний транспортний засіб СТІ № 980181 було визнано речовими доказами.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.09.2025 року на вищевказані речові докази накладено арешт.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_6 .

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 , ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до висновку експерта № 1023 від 24.09.2025 року, на підставі даних отриманих при секції трупа ОСОБА_8 , а також враховуючи результати судово-токсикологічних експертиз, доходжу таких підсумків:

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлено сполучну травму тіла у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми - ран та саден на голові; поширеного крововиливу у м`які покрови голови; вдавленого перелому у потиличній ділянці голови зліва з утворенням множинних фрагментів та уламків з численними лініями розтріскувань, що поширюються на кістки склепіння та основи черепа; субдуральних нашарувань рихлих згортків крові; субарахноїдального розлитого крововиливу з ділянкою забою речовини головного мозку та проривом крові у бічний шлуночок, набряку та набухання речовини головного мозку; закритої тупої травми грудної клітки - множинних переломів ребер зліва з локальними крововиливами; забою обох легень; закритої тупої травми живота та заочеревинного простору - поширеного крововиливу у паранефральну та заочеревинну клітковину праворуч; множинних лінійних розривів капсули та тканини печінки; ознак загального струсу тіла - ізольованих крововиливів у зв`язкові апарати внутрішніх органів; перелому середньої третини правої плечової кістки; порушення цілісності тазового кільця - розриву крижово-клубового з`єднання; перелому гілки лонної кістки справа; косо-поперечних переломів правої велико- та малогомілкової кісток; рану правого стегна; множинні садна, осадження шкіри, синців та поверхневих ран волосистої частини шкіри голови, обличчя, спини, верхніх та нижніх кінцівок.

Характеристики та складові виявленої сполучної травми тіла у ОСОБА_8 , вказують на можливість її утворення в короткий проміжок часу, при комбінованій динамічній дії (удар та тертя) тупих твердих предметів жорсткої конструкції з різною величиною потужності їх впливу, як з обмеженою (вузькою), так і з переважаючою (широкою) контактуючими поверхнями, що можливо за умов дорожньо-транспортної пригоди від наїзду (удару) частинами автомобіля, що рухається.

Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок вказаної вище сполучної травми тіла. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_8 є прямий причинний зв`язок.

Сполучна травма тіла виявлена у ОСОБА_8 згідно п. 2.1.3 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" належить до тяжкого тілесного ушкодження, оскільки має ознаки небезпеки для життя в момент заподіяння.

Локалізація та характер складових, виявленої сполучної травми тіла у ОСОБА_8 , вказують на те, що в момент первинного контакту з транспортним засобом, він перебував у вертикальному чи близькому до такого положенні.

При судово-медичній експертизі крові та сечі від трупа ОСОБА_8 методом газово-рідинно хроматографи, виявлено етиловий спирту концентрації 6,8 проміле у крові та 2,97 проміле у сечі. При дослідженні методом хромато-мас-спектрометрії наркотичні та психотропні речовини ідентифіковані не були.

Відповідно до висновку експерта № 2730 від 10.09.2025 року, при судово-медичній експертизі крові та сечі від трупа ОСОБА_8 методом газово-рідинно хроматографи, виявлено етиловий спирту концентрації 6,8 проміле у крові та 2,97 проміле у сечі. Наявність метилового спирту, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено.

Відповідно до висновку експерта № 2731 від 16.09.2025 року, при судово-медичній експертизі крові ОСОБА_8 методом тонкошарової хроматографії наявність похідних барбітурової кислоти, алкалоїдів групи опію, похідних 1,4-бензодіазипіну, піразолону, фенотіазіну та фенілалкіламіну, а також тетрагідроканабінолу не виявлено. При дослідженні методом хромато-мас-спектрометрії наркотичні та психотропні речовини ідентифіковані не були.

Як вбачається із висновку експерта № СЕ-19/102-25/20126-ІТ від 18.11.2025 року, на момент експертного огляду робоча гальмова система, рульове керування автомобіля BMW X5 (номерний знак НОМЕР_4 ) знаходиться у працездатному стані.

У деталях та вузлах робочої гальмової системи, рульового керування автомобіля BMW X5 (номерний знак НОМЕР_4 ) на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-25/22153-ІТ від 13.10.2025 року, у цій дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля BMW X5 (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 12.2, 18.1 Правил дорожнього руху, зміст яких викладено в дослідницькій частині.

У цій дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, та при умові, що з моменту виникнення небезпеки для руху пішохід подолав 9,9 м, водій автомобіля BMW X5 (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзд на пішохода шляхом екстреного гальмування при русі із швидкістю Va 50 км/год., та зупинити автомобіль до смуги руху пішохода, тобто шляхом виконання вимог п. 18,1 Правил дорожнього руху.

У цій дорожньо-транспортній ситуації, при заданому комплексі вихідних даних, в діях водія автомобіля BMW X5 (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається із заяви ОСОБА_6 від 09.12.2025 року, вона просить долучити до матеріалів даного кримінального провадження DVD-диск із відеозаписом та фотознімками. Зміст вказаного диску було досліджено у судовому засідання. Вказаний відеозапис містить момент ДТП, яке сталося 06.09.2025 року об 21:04 год. та фотозображення містять пошкодження транспортного засобу.

Аналіз вказаних доказів свідчить, що винуватість ОСОБА_4 є доведеною.

Так, суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ у справі показання обвинуваченого, який в судовому засіданні визнав, що дійсно 06.09.2025 року близько 21:00 год., керуючи технічно справним автомобілем «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_2 , порушив Правила дорожнього руху, а саме рухаючись по вул. Келецькій у напрямку центру міста, поблизу тролейбусної зупинки, не побачив пішохода ОСОБА_8 , який переходив проїзну частину дороги, зліва на право по напрямку руху автомобіля, при цьому рухаючись по розмітці нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не надав дорогу пішоходу, внаслідок чого, з необережності допустив наїзд на останнього. Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_8 від отриманих травм загинув.

ОСОБА_4 добровільно повідомив суду всі обставини вчинення кримінального правопорушення, місце, час та обставини, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди за його участю, в тому числі і порушення ним Правил дорожнього руху України, механізм ДТП та такі показання повністю узгоджуються з письмовими доказами у справі, якими підтверджено всі обставини і причини ДТП, допущені порушення обвинуваченим під час керування транспортним засобом п. 18.1 Правил дорожнього руху та наслідки для потерпілого - настанням смерті.

Пунктом 18.1 Правил дорожнього руху України визначено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Вказана норма чітко регулює порядок дій водія, який наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи.

З показань обвинуваченого вбачається, що він діяв всупереч п. 18.1 ПДР, оскільки він, під час наближення до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував ОСОБА_8 , не зменшив швидкість та не зупинив транспортний засіб, щоб дати дорогу останньому, внаслідок чого попустив на нього наїзд.

Висновком експерта беззаперечно встановлено, що саме вказане порушення ПДР ОСОБА_4 стало причиною дорожньо-транспортної події, оскільки експерт зазначив, що ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 12.2, 18.1 Правил дорожнього руху. Порушення п. 18.1 Правил дорожнього руху ОСОБА_4 з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, показання ОСОБА_4 та подані суду письмові докази є належним та допустимим доказами у справі, які є достатніми для висновків суду про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення та надання правової кваліфікації дій обвинуваченого.

Суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до характеристик, виданих старостою Якушинецької сільської ради № 2-1-315 від 17.09.2025 року та № 2-1-63 від 18.02.2026 року, ОСОБА_4 характеризується позитивно, не байдужий в допомозі на прохання односельчан. Приймає участь в культурно-масових заходах. Скарг від жителів села не надходило.

Як вбачається із довідки про обставини травми № 10/28-509 м/с від 02.09.2025 року, солдат ОСОБА_4 17 серпня 2025 року одержав поранення: «Вибухова травма (17.08.2025). Акубаротравма з перфорацією барабанної перетинки обох сторін. ВОСП лівої кисті, лівого передпліччя. Дрібні ВОСП правого стегна, правого коліна. Садно верхньої третини лівої гомілки».

За обставин: 17.08.2025 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Миколаївка Покровського району Донецької області, внаслідок артилерійського обстрілу противником по позиції «ПАНТЕОН».

Поранення отримано в результаті бойових дій під час виконання ним обов`язків військової служби, пов`язаних із безпосередньою участю в бойових діях і заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України.

ОСОБА_4 в період з 28.01.2025 по 31.07.2025 року брав у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується довідкою № 5011 від 03.09.2025 року.

Відповідно до довідки № 5012 від 03.09.2025 року, солдат ОСОБА_4 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» та дійсно проходить службу у військовій частині НОМЕР_3 оперативно-тактичного з?єднання-1 корпусу Національної гвардії України «АЗОВ» з 24 січня 2025 року по теперішній час.

Відповідно до службових характеристик на солдата ОСОБА_4 від 15.09.2025 року та 19.02.2026 року, виданих т.в.о. командира військової частини НОМЕР_3 , за своїми професійними, діловими і моральними якостями ОСОБА_4 займаній посаді відповідає.

20.03.2026 року ОСОБА_4 була нагороджено відзнакою Президента України «ХРЕСТ БОЙОВИХ ЗАСЛУГ».

Як вбачається із результату огляду № 13165455 від 11.02.2026 року, ОСОБА_4 встановлено діагноз: Н52.1 – Міопія (слабкого ступеню обох очей).

Згідно вимоги про судимість обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив необережний тяжкий злочин, вину визнав, щиро розкаявся, позитивно характеризується, є діючим військовослужбовцем, який брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією рф проти України, є учасником бойових дій, нагороджений за бойові заслуги, отримав поранення, шкоду завдану кримінальним правопорушенням відшкодував частково та взяв на себе обов`язок відшкодувати її у повному обсязі.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що підтверджується показаннями, наданими обвинуваченим у судовому засіданні, висловленим щирим жалем та вибаченнями перед потерпілою.

Суд зазначає, що п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України визначено як обставину, що пом`якшує покарання добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, тобто такого поняття як часткове відшкодування вказана норма як пом`якшуючу обставину не містить. Лише повне і добровільне відшкодування є безспірною пом`якшуючою обставиною, що в даному випадку відсутнє.

Частиною 2 ст. 66 КК України визначено, що при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Суд враховує часткове відшкодування шкоди як пом`якшуючу покарання обставину на підставі зазначеної норми, оскільки вважає, що в даному випадку сума добровільно сплачених коштів у розмірі 673228,50 гривень є такою, що надає підстави для вказаного. Крім того судом враховано і зміст добровільно укладеного договору між обвинуваченим та потерпілою, поручителем якого виступив батько обвинуваченого, згідно із якими обвинувачений взяв на себе обов`язок у конкретно визначені строки добровільно відшкодувати залишок несплаченої суми моральної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням конкретних обставин справи, а саме вчинення необережного, але тяжкого злочину, що має тяжкий незворотній наслідок у виді смерті потерпілого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде основне покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання досягне мети, передбаченої ст. 50 КК України.

При вирішенні питання щодо призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд приймає до уваги наступне. Обвинуваченим вчинено необережне кримінальне правопорушення. Вказане правопорушення є тяжким злочином з комбінованою формою вини у виді умисного порушення правил дорожнього руху та необережного по відношенню до наслідків. Вказане порушення ПДР є умисним, що свідчить про нехтування обвинуваченим своїми обов`язками водія, тобто особи, що керує джерелом підвищеної небезпеки. Нехтування обвинувачуваним нормами Правил дорожнього руху, умисного порушення ним Правил дорожнього руху призвело до незворотних наслідків у виді смерті потерпілої. Сукупність зазначеного переконує суд у тому, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Разом з тим при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив необережне кримінальне правопорушення, частково відшкодував потерпілим шкоду завдану кримінальним правопорушенням, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, надавав потерпілому на місці першу медичну допомогу, що підтверджено записом із камер відеоспостереження, є учасником бойових дій, чинним військовослужбовцем, який брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією рф проти України, отримав поранення в ході захисту України, нагороджений Президентом України Хрестом бойових заслуг, думку потерпілої та її представника, які при призначенні покарання поклалися на розсуд суду, в той же час, просили суд не позбавляти волі обвинуваченого. Сукупність вказаних обставин та даних про особу обвинуваченого, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, щирий жаль та каяття, що знайшли своє відображення у діях з відшкодування шкоди, вибачення перед сім`єю загиблого, визнання винуватості, є підставою для прийняття судом рішення про можливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України з застосуванням положень ст. 76 КК України.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_6 до відповідача ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд зазначає наступне.

У своїх позовних вимогах позивач просить стягнути на її користь із відповідача завдану матеріальну шкоду в розмірі 184184 грн. та моральну шкоду в розмірі 1500000 грн.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_4 в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні є вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, потерпілою на обґрунтування матеріальної шкоди зазначено, що нею були понесені витрати на поховання її сина та спорудження надгробного пам`ятника. До цивільного позову потерпілою долучено квитанції, які підтверджують суму понесених нею витрат. Вказане зумовлює рішення суду про задоволення цивільного позову у цій частині у повному обсязі і стягнення вказаної суми шкоди з обвинуваченого.

Крім того, згідно із ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до п. 9 ППВСУ № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру й обсягу заподіяних позивачеві моральних чи фізичних страждань, наявності інших негативних наслідків, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Потерпілою ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 заявлено позовну вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 1500000 грн.

Потерпілою на обґрунтування моральної шкоди зазначено, що вона зазнала душевних страждань у зв`язку із смертю сина і втратою рідної людини, що є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню. Вона позбавлена можливості матеріальної та моральної підтримки сина у подальшому своєму житті та у старості, відновити попередній стан її життя неможливо. У зв`язку із втратою сина стан її здоров`я погіршився.

Між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 24.06.2026 року було укладено та посвідчено нотаріусом договір про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Предметом вказаного договору є домовленість між Сторонами про відшкодування моральної шкоди, завданої ДТП. Сторони оцінили розмір завданої моральної шкоди у розмірі 1499055,40 грн. Сторони домовилися, що частина моральної шкоди в сумі 673228,50 грн. сплачується у момент його підписання. До 01.09.2026 року сплачується сума 10000 доларів США. До 01.12.2026 року сплачується сума 8400 доларів США. Крім того, між ОСОБА_12 та потерпілою ОСОБА_6 24.06.2026 року був укладений договір поруки до договору про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за яким поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язання ОСОБА_4 .

Відповідно до розписки потерпілої ОСОБА_6 від 24.06.2026 року, вона отримала від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 673228,5 грн. відповідно до договору про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при визначенні суми, що підлягає стягненню з засудженого або з цивільного відповідача, мають бути зараховані суми, добровільно передані цивільному позивачеві до постановлення вироку, а також вартість поверненого йому майна.

Відповідно до розписки потерпілої ОСОБА_6 від 24.06.2026 року, вона отримала від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 673228,5 грн. відповідно до договору про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП. Таким чином, позивачем добровільно сплачено відповідачу 673228,5 грн. в рахунок моральної шкоди.

Таким чином, враховуючи тяжкість понесених моральних страждань, їх наслідки потерпілої, характер і тривалість страждань, стан її здоров`я, тяжкість вимушених змін у її житті, підтвердження вказаного сукупністю доказів у справі, дослідивши цивільний позов, розписку позивача та додані до нього докази, суд приходить до рішення про часткове задоволення вимог цивільного позову та стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди у в розмірі 826771,50 гривень.

Враховуючи, що сторонами досягнуто добровільної згоди щодо порядку та умов відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що підтверджено змістом договору зазначеного вище, суд вважає за можливе скасувати захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту на автомобіль обвинуваченого, оскільки його подальше застосування нерозривно пов`язано із способом лише примусового виконання вироку в частині цивільного позиву, що вбачається зі ст. 174 КПК України.

Крім того, з обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК України слід стягнути судові витрати у справі в сумі 5348,40 грн., що складаються з витрат на залучення експертів у провадженні, що підтверджено довідками про вартість експертних висновків.

Також, суд вирішує питання про речові докази відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 65-67, 286 КК України, ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком три роки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку обраховувати з дня ухвалення вироку, тобто з 05.08.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 5348,40 гривень.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.09.2025 року на речові докази – скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

автомобіль марки BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_4 , який поміщено на штраф майданчик ДПП Національної поліції України Вінницькій області, за адресою: м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, буд. 17 - безоплатно повернути ОСОБА_4 ;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу BMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_7 , серії НОМЕР_5 - повернути ОСОБА_4 .

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 184184 гривень матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 826771,50 гривень моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: