Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №128/2836/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2836/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого водієм ТОВ «Ековін»,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №701585 від 24.06.2026, 24.06.2026 біля 11 год. 158 хв. на автомобільній дорозі «М-30», 389 км, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Камаз 55102», д.н.з. НОМЕР_1 , створив небезпеку для руху, внаслідок чого вилетів камінь з-під самоскиду, що призвело до пошкодження автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався позаду. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 1.5 ПДР України.

Поліцейським БУПП у Вінницькій області Міськовим Є.Є. складено протокол серії ЕПР1 №701585 від 24.06.2026 відносно водія ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні 06.07.2026 ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнав, вказав, що він вивозив сміття на полігон та повертався вже без вантажу. Їхав по окружній дорозі м. Вінниці. Попереду нього їхав автомобіль «ЗіЛ» дуже повільно, він вирішив його обігнати. Коли завершив маневр обгону, то зайняв крайню ліву смугу руху, після цього його обігнав автомобіль «Тойота», зупинився попереду руху і зупинив його. Коли він зупинився та вийшов до водія автомобіля «Тойота», щоб з`ясувати, що сталося, той повідомив йому, що з-під коліс його автомобіля вилетів камінь та влучив в лобове скло його автомобіля, від чого воно пошкодилося. Дані обставини він не визнає, оскільки на його автомобілі за задніми колесами встановлені широкі та майже до самої землі бризговики, які призначені для уникнення викиду з-під коліс всякого бруду.

В судовому засіданні 06.08.2026 захисник ОСОБА_1 – адвокат Кундеус С.І. заперечив щодо протоколу про адміністративне правопорушення, який складено відносно ОСОБА_1 , оскільки вважає, що матеріали справи не містять жодних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зокрема, відповідно до письмових пояснень водія автомобіля «Тойота» ОСОБА_2 вбачається, що на його думку саме з-під коліс автомобіля «Камаз» вилетів камінь, який влучив у лобове скло його автомобіля. До матеріалів справи також додано план схему. Проте, матеріали справи не містять встановленого причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та наслідками, які настали у вигляді пошкодженого лобового скла іншого автомобіля. Крім того, відповідно до протоколу відносно ОСОБА_1 , ним порушено п. 1.5 ПДР України. Дана норма ПДР є бланкетною, а з протоколу, яке саме спеціальне правило було порушено ОСОБА_1 , зокрема, перевезення багажу чи порушення правил технічної експлуатації транспортного засобу чи будь-якого іншого, недотримання яких призвело до пошкодження майна. Крім того, посилання на те, що вилетів камінь є не зовсім зрозумілим, оскільки не має конкретного визначення звідки він вилетів, чи з під-коліс, чи впав з кузова, чи з дороги. З огляду на це, є незрозумілим, яким чином працівники поліції встановили, що саме в момент руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 вилетів цей камінь та влучив в автомобіль «Тойота». До того ж, не можна виключати і той факт, що лобове скло автомобіля «Тойота» було пошкоджено раніше, а не в момент спірних обставин із водім ОСОБА_1 .. Лише твердження водія автомобіля «Тойота» про подію, внаслідок якої було пошкоджено його автомобіль, не може бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 , оскільки він є упередженим у вирішені даної справи, позитивний результат вирішення якої може стати підставою для пред`явлення до ОСОБА_1 вимог майнового характеру щодо ремонту транспортного засобу. Крім того зазначив, що працівниками поліції не було а ні спростовано, а ні підтверджено існування самого каменю. Також вказав, що виліт каменю з-під коліс взагалі є форс-мажорною обставиною, а не наслідком дій водія ОСОБА_1 .. З огляду на вищевикладене, просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Захисником Кундеусом С.І. подано аналогічне письмове клопотання про закриття провадження у справі .

Суд, вислухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, його захисника, оглянувши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.

Так, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом даного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення дорожнього руху та у сфері власності.

Об`єктивна сторона порушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Суб`єкт правопорушення загальний.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортним засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Таким чином, особа несе відповідальність за ст. 124 КУпАП не просто за будь-яке порушення правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, що характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Враховуючи, що стаття 124 КУпАП є бланкетною, то при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з`ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що було звернуто увагу в Постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України та відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлено єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п.1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил. Вимоги цього пункту означають, що знання Правил є обов`язковим для кожного учасника дорожнього руху, чітке виконання їх положень сприяє взаємній довірі та повазі, безпечному співіснуванню на дорозі всіх учасників дорожнього руху, будь-які відхилення від положень цих правил можуть привести до ДТП, заподіянню шкоди майну, здоров`ю та життю людей.

За змістом пунктів 1.4 та 1.5 Правил дорожнього руху України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 12.1. Правил дорожнього руху України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Досліджені в судовому засіданні матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, схема ДТП, письмові пояснення водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не доводять беззаперечно та поза розумним сумнівом факт порушення ОСОБА_1 п. 1.5 ПДР України та вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, згідно письмових пояснень водія ОСОБА_1 від 24.06.2026 зазначено, що він рухався на транспортному засобі «Камаз», номерний знак НОМЕР_1 , з с-ща Десна по об`їзній дорозі. Під час випередження побачив невідомий автомобіль, який ближнім світлом фар сигналізував надати йому дорогу, випередивши транспортні, які рухалися попереду, він прийняв праворуч аби надати дорогу водію автомобіля «Тойота». Випередивши його автомобіль даний водій за допомогою аварійної сигналізації здійснив заходи для його зупинки. В подальшому водій автомобіля «Тойота» підійшов до нього та повідомив, що з-під коліс автомобіля «Камаз» вилетів камінь і пошкодив сколо його автомобіля.

Згідно письмових пояснень водія ОСОБА_2 від 24.06.2026 зазначено, що він 24.06.2026 біля 11-30 год. на належному йому автомобілі «Тойота», д.н.з.. НОМЕР_3 , рухався по окружній дорозі м. Віннциі від с-ща Десна до Стрижавського мосту. Під час об`їзду автомобіля «Камаз», д.н.з. НОМЕР_1 , з нього вилетів камінь, який влучив в лобове скло його автомобіля, в результаті чого скло було пошкоджено. Після цього він зупинив свій автомобіль і зупинив автомобіль «Камаз», з якого вилетів камінь. Після цього він викликав працівників поліції з метою фіксації вказаної події.

Також судом досліджено долучено до протоколу про адміністративне правопорушення схем ДТП, з якої вбачається, що на А/Д «М-30», 389 км 80 м, зображено у крайній правій смузі руху, в одному напрямку під №1 автомобіль марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_4 , під №2 автомобіль марки «Камаз», д.н.з. НОМЕР_1 . На схемі також відображено відстані між автомобілями та відбійником, ширину смуг руху в кожному напрямку, дорожні знаки. Окрім того, в графі «Вид пригоди» вказано – «наїзд на сторонній предмет на проїзній частині». Щодо пошкоджень транспортних засобів, то вказано, що у автомобіля «Камаз» механічні пошкодження відсутні», у автомобіля «Тойота» механічні ушкодження у передній центральній частині.

Судом також досліджено диск із відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, що здійснено під час оформлення адміністративних матеріалів. Відповідно до вказаного відеозапису, на узбіччі автодороги стоять автомобілі «Камаз», а перед ним «Тойота». Водій автомобіля «Тойота» пояснює працівникам поліції, що він не побачив чи то з-під коліс чи то звідки, можливо з іншого місця, воно вилетіло, він його відразу обігнав і зупинився. На запитання працівника поліції ОСОБА_1 пояснив, що в кузові він нічого не перевозить. Дану обставину перевірено працівником поліції та встановлено, що у кузові автомобіля «Камаз» вантаж відсутній. Після цього водій автомобіля «Тойота» повідомив, що скло його автомобіля коштує 38 тисяч гривень. Після цього, водій автомобіля «Тойота» показав місце пошкодження скла, яким виявився невеличкий скол, розташований в нижній частині скла по середині. Надалі працівником поліції з`ясовано чи є у водії поліси страхування та чи їх влаштує процедура Європотоколу. Проте, після з`ясування у єврокомісара щодо можливості складання європротоколу було встановлення, що його складання можливе лише після зіткнення транспортних засобів, а тому було вирішено складати протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП за порушення п. 1.5 ПДР України.

Також огляду даного відеозапису судом встановлено, що на автомобілі «Камаз» наявні позаду задніх коліс широкі бризговики, які за своєю довжиною майже доходять до асфальтного покриття.

Окрім того, за змістом даного відеозапису судом встановлено, що водій автомобіля «Камаз» ОСОБА_1 в телефонній розмові із представником підприємства, де він працює та якому належить транспортний засіб, пояснюючи обставини події, повідомляв, що він обганяв два автомобілі «ЗіЛ», після цього, метрів за 300 позаду свого автомобіля побачив, як йому ближнім світлом фар блимав автомобіль «Тойота», який його обігнав, зупинився сам і його зупинив.

При цьому, суд звертає увагу, відповідно до висновку Верховного Суду, сформульований у постанові від 22 червня 2023 року у справі №752/5417/19, про те, що факт складання поліцейським протоколу не вказує на фактичну вину особи в ДТП. Протокол є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи. Протокол фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є рішенням, що створює правові наслідки і не змінює стан суб`єктивних прав особи, оскільки таким рішенням є постанова, яка приймається на підставі протоколу.

Тобто, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним та достатнім доказом вини особи.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що долучені до справи про адміністративне правопорушення матеріали не містять беззаперечних доказів винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог пункту 1.5 ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, адже за матеріалами справи існує лише припущення, що дане пошкодження автомобіля «Тойота» могло відбутися внаслідок вилитівшого з-під автомобіля «Камаз» стороннього предмету.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Суд, будучи органом що здійснює правосуддя, не може брати на себе функцію збирання доказів та документальну законну фіксацію правопорушення. Також, суд не вправі самостійно змінювати фабулу викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Так, частиною першою статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до частини другої статті 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями частини третьої статті 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 124 КпАП України, а тому провадження в справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 124, 245, 247, 251, 252, 254, 255, 257, 276, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.

Суддя Л.П. Шевчук