Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №380/633/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року

справа №380/633/26

провадження № П/380/646/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , у якому просить:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 27.05.2025 з урахуванням базового місяця березень 2018 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 27.05.2025 з урахуванням базового місяця – березень 2018 року;

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з 19.05.2023 по 27.05.2025, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та грошову допомоги на оздоровлення з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з 19.05.2023 по 27.05.2025, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704;

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди під час дії воєнного стану на підставі Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 19.05.2023 по 27.05.2025;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму додаткової винагороди під час дії воєнного стану на підставі Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 19.05.2023 по 27.05.2025.

Ухвалою суду від 13.01.2026 (головуючий суддя Москаль Р.М.) роз`єднано позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 в самостійні провадження, в провадженні цієї справи ухвалено розглядати такі вимоги:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди під час дії воєнного стану на підставі Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 19.05.2023 по 27.05.2025;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму додаткової винагороди під час дії воєнного стану на підставі Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 19.05.2023 по 27.05.2025.

В обґрунтування зазначених позовних вимог зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , правонаступником якої є військова частина НОМЕР_1 . Зазначає, що у період з 19.05.2023 по 27.05.2025 відповідач протиправно не виплачував йому додаткову винагороду в розмірі до 30 000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Для відновлення свого порушеного права звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 15.01.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 26.01.2026 замінено неналежного відповідача – військову частину НОМЕР_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на належного відповідача – військову частину НОМЕР_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_5 ).

Відповідно до частини дев`ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

У зв`язку із призначенням судді Москаля Ростислава Миколайовича на посаду судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Указом Президента України від 24.02.2026 №167/2026 “Про призначення суддів” на підставі розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 №19/р проведено повторний автоматизований розподіл справи №380/633/26.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.02.2026 визначено суддю для розгляду справи – Чаплик І.Д.

Ухвалою від 03.03.2026 прийнято справу до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали – подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Копію позовної заяви з додатками відповідачу було надіслано в його електронний кабінет 27.01.2026, а копію ухвали від 03.03.2026 було надіслано 03.03.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Ухвалою від 07.05.2026 суд витребував у військової частини НОМЕР_1 особові картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27.05.2025 по 23.09.2025 з вказаними видами грошових виплат та інформацію про участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за цей період.

Ухвалою від 22.06.2026 суд витребував у військової частини НОМЕР_1 особові картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.05.2023 по 27.05.2025 з вказаними видами грошових виплат, інформацію про проходження позивачем військової служби та участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за цей період та продовжив строк розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії на двадцять днів.

Витребувані матеріали надійшли до суду 09.07.2026.

Ухвалою від 13.07.2026 суд повторно витребував у військової частини НОМЕР_1 особові картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.05.2023 по 27.05.2025 з вказаними видами грошових виплат, а також витребував письмові пояснення щодо обставин, зазначених у цій ухвалі суду, відомості про періоди, за які позивачеві нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, згідно із наявними особовими картками грошового забезпечення, відомості про проходження позивачем військової служби та участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України або виконання інших обов`язків, які є підставою для нарахування і виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у спірний період та продовжив строк розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії на двадцять днів.

Витребувані матеріали надійшли до суду 03.08.2026.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 з 19.05.2023 по 26.05.2025 на посаді командира зенітно-ракетного відділення.

Як видно з особистих карток грошового забезпечення, відповідачем почало нараховуватись і виплачуватись позивачеві грошове забезпечення з 01.09.2023, та позивачу виплачувалась додаткова винагорода з розрахунку до 30 000,00 грн на місяць, зокрема, у жовтні 2023 року - у розмірі 30 000,00 грн; у листопаді 2023 року – в розмірі 10 645,16 грн; у грудні 2023 року – в розмірі 30 000,00 грн; у січні 2024 року – в розмірі 27 096,77 грн; у лютому 2024 року – в розмірі 30 000,00 грн; у березні 2024 року – в розмірі 14 482,76 грн; у квітні 2024 року – в розмірі 3870,97 грн; у травні 2024 року – в розмірі 20 000,00 грн; у червні 2024 року – в розмірі 2903,23 грн; у жовтні 2024 року – в розмірі 3000,00 грн; в листопаді 2024 року – в розмірі 7741,94 грн; в грудні 2024 року – в розмірі 20 677,41 грн, у січні 2025 року - в розмірі 967,74 грн, у березні 2025 року - в розмірі 26 785,71 грн, у червні 2026 року - в ромірі 2903,23 грн.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 08.07.2026 №432 молодший сержант ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України у період із 08.08.2023 по 02.10.2023, із 08.10.2023 по 14.10.2023, із 01.11.2023 по 25.03.2024, із 12.04.2024 по 03.05.2024 приймав участь в захисті держави проти збройної агресії російської федерації.

Вважаючи, що відповідач не у повному обсязі виплатив йому додаткову винагороду в розмірі до 30 000 грн щомісячно за період з 19.05.2023 по 27.05.2025, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

У Рішенні від 06 квітня 2022 року №1-р(II)/2022 Конституційний Суд України зазначив, що частину п`яту статті 17 Конституції України викладено так, що реалізація права на соціальний захист осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей потребує якісного і ефективного законодавчого регулювання та запровадження механізмів забезпечення їх державної підтримки" (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини); а також, що з урахуванням вимог частини п`ятої статті 17 Конституції України метою законодавчого регулювання в цій сфері є як усебічне соціальне забезпечення військовослужбовців, яке компенсуватиме установлені законом обмеження та умови служби, властиві цій категорії громадян, так і підвищення мотивації особового складу Збройних Сил України у виконанні ними покладених на них функцій щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності (частина друга статті 17 Основного Закону України).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 (далі Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказом міністра оборони України від 07.06.2018 №260 було прийнято Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі – Порядок №260).

Пунктом 2 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення включає: -щомісячні основні види грошового забезпечення; -щомісячні додаткові види грошового забезпечення; -одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: -посадовий оклад;-оклад за військовим званням; -надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: -підвищення посадового окладу; -надбавки; -доплати; -винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; -премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: -винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; -допомоги.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, було введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №50/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 08.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №704/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025, від 20.10.2025 №793/2025, від 12.01.2026 №40/2026, від 27.04.2026 №342/2026, від 13.07.2026 №596/2026) з 2 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Підпунктом 2 пункту 4 Указу №64/2022 Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого восьмого пункту 2 розділу IІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 р. № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168 (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 217 від 07.03.2022; № 350 від 22.03.2022; № 400 від 01.04.2022; № 754 від 01.07.2022; № 793 від 07.07.2022; № 1066 від 27.09.2022; № 1146 від 08.10.2022; № 43 від 20.01.2023, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

Пунктом 2 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема, 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.

Пунктом 17 розділу І Порядку №260 визначено, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Міністром оборони України в Окремому дорученні від 23 червня 2022 року №912/з/29, яке є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01 червня 2022 року.

Пунктом 2 Окремого доручення №912/з/29 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлюється виплата щомісячної додаткової винагороди (пропорційно з розрахунку на місяць) в розмірах:

100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях та заходах);

30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

Згідно з п.5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.

Станом на травень 2025 року пунктом 2 розділу XXXIV Порядку №260 було визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема, 30 000 гривень:

з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;

з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;

з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;

у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;

у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).

Отже, чинні у спірний період редакції Постанови №168 та Порядку №260 передбачали виплату на період воєнного стану додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн у залежності від виконуваних військовослужбовцем завдань та залученості до бойових дій або здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є виплата позивачеві додаткової винагороди в розмірі до 30 000,00 грн за період з 19.05.2023 до 27.05.2025. Представник позивача у позовній заяві зазначає, що є підстави вважати, що відповідач не в повному розмірі нараховував та виплачував позивачу додаткову винагороду.

Разом з цим, суд зазначає, що пунктом 2 розділу XXXIV Порядку №260 було визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема, 30 000 гривень: у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління); з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

При цьому у матеріалах справи відсутні відомості, що позивач у спірний період постійно виконував вищеперелічені завдання, як і завдання згідно з внесеними в травні 2025 року змінами до Порядку №260, що б було підставою для виплати позивачеві вказаної додаткової винагороди.

У позовній заяві представником позивача також не наведено обставин про наявність підстав для виплати позивачеві відповідної додаткової винагороди, а доводи представника позивача базуються виключно на припущеннях, які не підтверджені належними та допустимими доказами. Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що позивач у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України у період із 08.08.2023 по 02.10.2023, із 08.10.2023 по 14.10.2023, із 01.11.2023 по 25.03.2024, із 12.04.2024 по 03.05.2024. При цьому відповідач здійснював у спірний період позивачеві виплату додаткової винагороди як у розмірі до 100 000 грн на місяць, так і у розмірі до 30 000,00 грн, зокрема, у жовтні 2023 року - в розмірі 30 000 грн; у листопаді 2023 року – в розмірі 10 645,16 грн; у грудні 2023 року – в розмірі 30 000,00 грн; у січні 2024 року – в розмірі 27 096,77 грн; у лютому 2024 року – в розмірі 30 000,00 грн; у березні 2024 року – в розмірі 14 482,76 грн; у квітні 2024 року – в розмірі 3870,97 грн; у травні 2024 року – в розмірі 20 000,00 грн; у червні 2024 року – в розмірі 2903,23 грн; у жовтні 2024 року – в розмірі 3000,00 грн; в листопаді 2024 року – в розмірі 7741,94 грн; в грудні 2024 року – в розмірі 20 677,44 грн, у січні 2025 року - в розмірі 967,74 грн, у березні 2025 року - в розмірі 26 785,71 грн, у червні 2026 року - в розмірі 2903,23 грн. Водночас, при зверненні до суду представником позивача не наведено обґрунтувань неправильного нарахування вказаних сум додаткової винагороди та не надано доказів права на отримання її у більшому розмірі. Суд також враховує, що позивачу за період з жовтня 2023 року по червень 2025 року було виплачено додаткову винагороду у розмірі до 30 тис. грн щомісячно, у загальному розмірі було виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 на загальну суму 231 074,92 грн, тобто вказана сума відповідає сумі додаткової винагороди, належної позивачеві за час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації (231 день).

Згідно зі статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи позивачем не було доведено порушення його права у зв`язку з ненарахуванням та невиплатою у спірні періоди додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. Тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Судові витрати, на підставі вимог статті 139 КАС України, при відмові в задоволенні позову, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.