Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №340/3889/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3889/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі - відповідач), у якій просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 111450004088 від 16.10.2025 р. “Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»” ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи на підприємствах: з 24.03.1992 року по 01.03.2001 року на ВАТ “Маловисківський цукровий завод” (код ЄДРПОУ 00372061) за професією “випалювач вапна”, передбаченою Розділом ХХХІІІ «Загальні професії», позиція 23200000-15167 Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, що становить 8 років 11 місяців 6 днів; період роботи з 01.03.2001 року по 01.12.2001 року в ТОВ “Промторгцукор” (код ЄДРПОУ 30898914) за професією “футерувальник-муляр”, передбаченою Розділом XVII «Виробництво будівельних матеріалів», позиція 2180100а-19494 Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, що становить 9 місяців 1 день; періоди роботи в Маловисківській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №4 (код ЄДРПОУ 26504318) за професією “машиніст (кочегар) котельні” передбаченою Розділом 33 Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість у яких протягом повного робочого дня дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, а саме: з 16.10.2006 року по 15.04.2007 року; з 15.10.2007 року по 15.04.2008 року; з 15.10.2008 року по 15.04.2009 року; з 15.10.2009 року по 15.04.2010 року; з 15.10.2010 року по 15.04.2011 року; з 15.10.2011 року по 15.04.2012 року; з 15.10.2012 року по 15.04.2013 року; з 15.10.2013 року по 15.04.2014 року; з 15.10.2014 року по 15.04.2015 року, що становить 5 років і 8 днів;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 жовтня 2025 року та призначити пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.10.2025 №111450004088 йому відмовлено у призначені пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Зокрема, відповідач безпідставно не врахував до пільгового стажу періоди роботи у Маловисківському цукровому комбінаті на посадах випалювача вапна та муляра-футерувальника, муляра-футерувальника у ТОВ «Промторгцукор», а також машиніста (кочегара) котельні Маловисківської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів.

З таким висновками територіального органу ПФУ не погоджується, адже стверджує, що на час звернення за призначенням пенсії його страховий стаж становив 33 роки 9 місяців 6 днів, з яких 14 років 8 місяців 15 днів — стаж роботи зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2.

На підтвердження зазначених обставин посилається на записи у трудовій книжці, накази про прийняття та звільнення з роботи, уточнюючу довідку Маловисківської гімназії №4 від 06.10.2025 №155, документи про встановлення доплати за шкідливі умови праці й додаткової відпустки, свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації та документи про проходження навчання і перевірку знань з охорони праці.

Зауважує, що відсутність окремих документів про атестацію робочих місць, неналежне оформлення роботодавцем уточнюючої довідки або неточність первинної назви професії не повинні покладати на працівника негативні наслідки, оскільки він не відповідає за ведення та збереження документації підприємства.

Вказує, що відповідач не повідомив його про необхідність подання додаткових документів, не надав допомоги в їх одержанні та не запропонував подати такі документи у встановлений строк, унаслідок чого рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято передчасно та з надмірно формальним підходом.

Вважає рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, має право на пенсію на пільгових умовах.

Ухвалою суду від 16.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій залишено без руху. Запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду нової редакції позовної заяви, приведеної у відповідність до приписів статей 160, 161 КАС України із точним викладом змісту позовних вимог.

22.06.2026 представник позивача подала до суду заяву про усунення недоліків, у якій позовні вимоги виклала у новій редакції.

25.06.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази по справі.

06.07.2026 від відповідача надійшли витребувані судом ухвалою суду від 25.06.2026 докази, однак правом на подання суду відзиву на позовну заяву не скористався. Відтак, відповідно до частини шостої статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України 10.10.2025 із заявою про призначення?пенсії?за?віком?на?пільгових?умовах (а.с. 52-53).

Рішенням Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області № 111450004088 від 16.10.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу визначеного статтею 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV). Підтверджено загальний страховий стаж 33 років 9 місяців 6 днів. Пільговий стаж особи не підтверджений. Зазначено, що необхідний пільговий стаж, визначений статті 114 Закону №1058-IV за Списком №2 становить 12 років 6 місяців.

До пільгового стажу не зараховані періоди згідно довідки №155 від 06.10.2025, оскільки довідка не відповідає Додатку 5, а саме видана за одним підписом, та не надані накази про атестацію (а.с. 61).

Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 27.09.1984, копія якої міститься в матеріалах справи, позивач у спірні періоди працював у Маловисківському цукровому комбінаті, надалі перейменованому у ВАТ «Маловисківський цукровий завод», а також у ТОВ «Промторгцукор» (а.с. 171-180).

Так, 14.01.1992 позивач прийнятий на посаду стрілочника цеху залізничного транспорту Маловисківського цукрового комбінату на підставі наказу від 08.01.1992 №6Л;

- з 24.03.1992 переведений на посаду випалювача вапна 3-го розряду відповідно до наказу від 24.03.1992 №48Л;

- 13.12.1993 позивачу присвоєно 4-й розряд каменщика-футеровщика, із посиланням на наказ від 22.02.1994 №15Л;

- 16.06.1994 зроблено запис про перейменування Маловисківського цукрового комбінату у ВАТ «Маловисківський цукровий завод»;

- з 01.10.1996 позивач переведений на посаду незвільненого бригадира вапнякового відділення на підставі наказу від 27.09.1996 №55Л;

- 23.10.1996 присвоєно 5-й розряд каменщика-футеровщика згідно з наказом від 23.10.1996 №65-Л4;

- 01.03.2001 позивач звільнився з ВАТ «Маловисківський цукровий завод» у зв`язку з переведенням до ТОВ «Промторгцукор» на підставі наказу від 02.03.2001 №2Л.

Цього ж дня його прийнято до ТОВ «Промторгцукор» за переведенням із ВАТ «Маловисківський цукровий завод» на посаду каменщика-футеровщика 5-го розряду відповідно до наказу від 02.03.2001 №1-Л.

01.12.2001 позивач звільнився з ТОВ «Промторгцукор» за угодою сторін на підставі наказу від 26.11.2001 №36Л.

Наведені записи трудової книжки частково узгоджуються з відомостями архівної довідки Комунальної установи "Маловискіський міський трудовий архів" №158 від 21.04.2025 про стаж роботи, складеної на підставі книг наказів Маловисківського цукрового заводу.

У вказаній архівній довідці значиться:

- з 14.01.1992 - прийнятий стрілочником цеху залізничного транспорту з місячним випробувальним терміном;

- з 24.03.1992 - перевести "всередині підприємства стрілочника цеху залізничного транспорту - випалювачем вапна, вапняного відділення по 3 р";

- (дата підвищення розряду відсутня) - "підвищити розряд ОСОБА_1 муляра -футерувальника з 3- го на 4-ий" (наказ від 13.12.1993);

- з 01.10.1996 - " ОСОБА_1 муляра вапняного відділення перевести, за його згоди, незвільненим бригадиром цього ж цеху, з доплатою 10 % тарифної ставки";

- з 23.10.1996 -"підвищити розряд з 4-го на 5- й".

Наказ на звільнення відсутній. В книзі наказів директора ТОВ "Промторгцукор" за 2001 рік не значаться накази щодо ОСОБА_1 (а.с. 27).

У архівних довідках від 21.04.2025 №159 та №160 про заробітну плату ОСОБА_1 за період із січня 1992 року по грудень 1996 року, а також за період із січня 1997 року по лютий 2002 року, що охоплюють його роботу в Маловисківському цукровому заводі та ТОВ «Промторгцукор», позивач значиться як працівник цеху залізничного транспорту на посаді стрілочника, а також як працівник ТЕЦ. Водночас відомостей про його роботу на посадах випалювача вапна, муляра-футерувальника або незвільненого бригадира вапнякового відділення не містять (а.с. 76, 79).

Згідно наданих довідок ОСОБА_1 значиться "стрілочником цеху залізничного транспорту та в ТЕЦ".

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 упродовж опалювальних сезонів із 16.10.2006 по 15.04.2015 працював у Маловисківській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №4 Маловисківської міської ради Кіровоградської області.

Так, у періоди з 16.10.2006 по 15.04.2007, з 15.10.2007 по 15.04.2008, з 15.10.2008 по 15.04.2009, з 15.10.2009 по 15.04.2010, з 15.10.2010 по 15.04.2011, з 15.10.2011 по 15.04.2012 та з 15.10.2012 по 15.04.2013 ОСОБА_1 працював сезонним кочегаром на період опалювального сезону.

У періоди з 15.10.2013 по 15.04.2014 та з 15.10.2014 по 15.04.2015 позивач працював на посаді машиніста (кочегара) котельні. Відомості про прийняття на роботу та звільнення внесені до трудової книжки на підставі відповідних наказів роботодавця.

Наказом директора Маловисківської гімназії №4 від 28.04.2025 №10-К установлено, що під час оформлення трудової книжки позивача було допущено технічну помилку в найменуванні професії. У зв`язку із цим записи про роботу на посаді сезонного кочегара виправлено із зазначенням правильної назви професії — машиніст (кочегар) котельні. Факт внесення відповідних виправлень оформлено актом від 28.04.2025 №1 (а.с. 12, 67, 72).

Зазначені відомості узгоджуються з уточнюючою довідкою Маловисківської гімназії №4 від 06.10.2025 №155, відповідно до якої позивач протягом повного робочого дня працював у періоди з 16.10.2006 по 15.04.2007, з 15.10.2007 по 15.04.2008, з 15.10.2008 по 15.04.2009, з 15.10.2009 по 15.04.2010, з 15.10.2010 по 15.04.2011, з 15.10.2011 по 15.04.2012, з 15.10.2012 по 15.04.2013, з 15.10.2013 по 15.04.2014 та з 15.10.2014 по 15.04.2015 (а.с. 54).

Згідно з цією довідкою позивач виконував роботи з обслуговування котельного обладнання, зокрема: розпалювання та підтримання роботи котлів, контроль температурного режиму і тиску, дотримання вимог пожежної безпеки, технічне обслуговування та очищення обладнання.

Матеріали справи також містять свідоцтво про присвоєння позивачу робітничої кваліфікації за професією машиніста (кочегара) котельних установок серії СВ №069152 від 16.10.2006 (а.с. 95).

Крім того, у період із 17.09.2007 по 28.09.2007 ОСОБА_1 пройшов навчання за професією машиніста котельних установок (кочегара) тривалістю 38 годин теоретичного та 36 годин виробничого навчання, за результатами якого йому присвоєно IV кваліфікаційний розряд (а.с. 104).

Вважаючи рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (стаття 8 Закону № 1058-IV).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Частинами 1 статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (надалі - Порядок №637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За змістом пункту 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Крім цього, суд зауважує, що згідно пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 №1451/11731 (далі - Порядок № 383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

При цьому, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядком № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання за порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення.

У разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам, і правилам, установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 або №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 або №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №1 або №2.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої палати Верховного Суду по справі №520/15025/16-а від 19.02.2020.

Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

До цього Списку, зокрема, було включено:

у розділі XVII «Виробництво будівельних матеріалів» за позицією 2180100а-19494 — футерувальників-мулярів;

у розділі XVIII «Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових та фаянсових виробів» за позицією 2190100а-12682 — мулярів (пічників), чергових біля печей;

у розділі XXVII «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об`єктів» за позицією 2290000а-12680 — мулярів, які постійно працюють у бригадах мулярів та спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад;

у розділі XVII «Виробництво будівельних матеріалів», підрозділі 7 «Виробництво вапна (доломіту) і силікатної цегли», підрозділі «а) Робітники» Списку №2 зазначено професію «обжигальщики извести» за кодом позиції 2180700а-15167, що українською мовою відповідає професії «випалювачі вапна». Крім того, ця ж професія окремо включена до розділу XXXIII «Загальні професії» Списку №2 за кодом позиції 23200000-15167.

у главі 1 розділу XXVII «Підземні роботи з будівництва і ремонту метрополітенів, підземних споруд» за позицією 2290100а-12680 — мулярів.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 затверджено новий Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зазначеним Списком було передбачено:

у розділі XXXIII «Загальні професії» за позицією 23200000-15167 — випалювачів вапна;

у розділі XVII «Виробництво будівельних матеріалів» за позицією 2180100а-19494 — футерувальників-мулярів;

у розділі XVIII «Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових та фаянсових виробів» за позицією 2190100в-12682 — мулярів (пічників), чергових біля печей;

у розділі XXVII «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об`єктів» за позицією 2290000а-12680 — мулярів, які постійно працюють у бригадах мулярів і спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад;

у розділі XIV «Металообробка» за позицією 2150800а-15416 — вогнетривників, пічників-мулярів з ремонту печей і ковшів, пічників-обмурівників, пічників з ремонту печей і вагранок, а також пічників-футерувальників, зайнятих на гарячому ремонті печей.

Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 втратила чинність 16.01.2003 у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, якою затверджено нову редакцію Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість у яких протягом повного робочого дня дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У цьому Списку передбачено:

у розділі XVII «Виробництво неметалевих мінеральних виробів (будівельних матеріалів)» за позицією 17.1а — футерувальників-мулярів;

у розділі XVIII «Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових та фаянсових виробів» за позицією 18.1а — мулярів (пічників), чергових біля печей;

у розділі XXVII «Будівництво» за позицією 27а — мулярів, зайнятих у бригадах мулярів і спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад;

у главі 1 розділу XXVII «Підземні роботи з будівництва і ремонту метрополітенів, підземних споруд» за позицією 27.1а — мулярів.

Отже, професія випалювача вапна була передбачена позицією 23200000-15167 Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, а з 11.03.1994 – розділом XXXIII Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162.

Разом із тим із записів трудової книжки та архівної довідки вбачається, що надалі позивачу було присвоєно розряди муляра-футерувальника, а з 01.10.1996 його переведено незвільненим бригадиром вапнякового відділення. Отже, заявлений позивачем період із 24.03.1992 по 01.03.2001 не може без додаткової перевірки розглядатися як безперервний період роботи виключно випалювачем вапна.

Професія футерувальника-муляра також передбачалася Списками №2, чинними у відповідні періоди, однак у межах визначених виробництв і видів робіт. Тому для зарахування відповідного стажу необхідно встановити не лише відповідність найменувань «каменщик-футеровщик», «муляр-футерувальник» та «футерувальник-муляр», а й конкретний характер виконуваних позивачем робіт, належність робочого місця до відповідного виробництва та його зайнятість на таких роботах протягом повного робочого дня.

Архівні довідки №159 та №160 від 21.04.2025 про заробітну плату містять відомості про позивача як стрілочника цеху залізничного транспорту та працівника ТЕЦ, однак не відображають його роботу випалювачем вапна, муляром-футерувальником або незвільненим бригадиром.

У трудовій книжці наявний запис про період роботи позивача з 01.03.2001 по 01.12.2001 каменщиком-футеровщиком 5-го розряду у ТОВ «Промторгцукор», однак відомості про характер і умови фактично виконуваної роботи відсутні.

Стосовно роботи у Маловисківській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №4 суд ураховує, що записи трудової книжки, наказ директора Маловисківської гімназії №4 від 28.04.2025 №10-К, акт від 28.04.2025 №1 та уточнююча довідка від 06.10.2025 №155 у сукупності підтверджують періоди роботи позивача впродовж опалювальних сезонів і містять відомості про виконання ним роботи машиніста (кочегара) котельні протягом повного робочого дня.

Свідоцтво серії НОМЕР_2 від 16.10.2006 та документи про навчання у вересні 2007 року підтверджують наявність у позивача відповідної професійної підготовки і кваліфікації. Водночас ці документи не встановлюють фактичні умови роботи у конкретній котельні.

Разом з тим, Розділом XXXIII Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, передбачено машиністів (кочегарів) котельної, що працює на вугіллі та сланці, у тому числі зайнятих видаленням золи. Отже, для зарахування спірних періодів необхідно встановити вид палива, на якому працювали котли, що обслуговував позивач. Наведений у довідці №155 опис загальних обов`язків машиніста котельні цих відомостей не містить.

Підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи у школі відповідач зазначив невідповідність довідки №155 формі додатка 5 до Порядку №637 через наявність лише одного підпису, а також відсутність наказів про атестацію робочих місць.

Суд зауважує, що формальний недолік оформлення довідки не звільняв пенсійний орган від оцінки її змісту, документів, зазначених як підстава її видачі, виправлених записів трудової книжки та інших поданих матеріалів. За наявності сумнівів щодо обґрунтованості довідки відповідач мав можливість перевірити її видачу та витребувати відповідні первинні документи.

Частиною третьою статті 44 та пунктами 1, 2 частини першої статті 64 Закону №1058-IV органам Пенсійного фонду України надано право витребовувати від підприємств, установ, організацій і окремих осіб документи та відомості, необхідні для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, достовірність відомостей про стаж, характер та умови праці.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач використав зазначені повноваження для усунення розбіжностей між трудовою книжкою, архівними довідками та довідками про заробітну плату, перевірки первинних документів ТОВ «Промторгцукор», встановлення фактичних обов`язків незвільненого бригадира, а також з`ясування виду палива у шкільній котельні.

Крім того, спірне рішення не містить окремої оцінки кожного заявленого періоду роботи, не визначає, який саме Список №2 підлягає застосуванню до відповідного періоду, та не зазначає, які конкретні умови для зарахування кожного з цих періодів відповідач вважає непідтвердженими.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України суд перевіряє, зокрема, чи прийняте рішення суб`єкта владних повноважень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, добросовісно, розсудливо та пропорційно.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Оскільки рішення від 16.10.2025 №111450004088 прийнято без повного дослідження поданих документів, без усунення наявних у них суперечностей, без перевірки всіх умов відповідних позицій Списку №2 та без оцінки права позивача за Законом №1788-XII, воно не відповідає критерію обґрунтованості, установленому частиною другою статті 2 КАС України, тому протиправним та підлягає скасуванню.

Разом із тим, визначаючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а не підміна цього суб`єкта у виконанні покладених на нього функцій з оцінки первинних документів та встановлення спеціальних умов праці, що передували виникненню права на пільгове пенсійне забезпечення.

У межах цієї справи судом установлено, що відповідач під час розгляду заяви позивача не надав належної оцінки всім поданим документам, а також не з`ясував усіх обставин, які мають значення для зарахування кожного зі спірних періодів до пільгового стажу.

Суд також враховує, що трудова книжка, хоча і є основним документом, що підтверджує стаж роботи (стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пункт 1 Порядку №637), не є беззаперечним доказом за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності відповідних записів. Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.01.2025 у справі №300/8132/23, за яким запис у трудовій книжці підлягає додатковій перевірці за допомогою інших доказів, якщо він викликає обґрунтовані сумніви щодо достовірності, а висновок про наявність чи відсутність стажу без такої перевірки є передчасним. У цій справі такі сумніви випливають із розбіжності між записами трудової книжки та відомостями архівних довідок №159 і №160 про заробітну плату, які за весь спірний період відображають позивача виключно як стрілочника цеху залізничного транспорту та працівника ТЕЦ.

За таких обставин суд позбавлений можливості самостійно встановити, що позивачем виконано всі передбачені законом умови для зарахування спірних періодів до пільгового стажу. Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд не зобов`язує такого суб`єкта прийняти конкретне рішення, а зобов`язує вирішити відповідне питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Належним способом захисту порушеного права позивача є не самостійне зарахування судом спірних періодів до пільгового стажу, а зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням встановлених судом обставин, у тому числі шляхом витребування додаткових документів у порядку частини третьої статті 44, пунктів 1, 2 частини першої статті 64 Закону №1058-IV.

За таких обставин суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 532,48 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 — 246, 255, 295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії — задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 111450004088 від 16.10.2025 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.10.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 21910427, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49094) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 07 серпня 2026 року.

Повне найменування учасників:

Позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 21910427, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49094).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК