Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №340/2762/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2762/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (надалі – відповідач), у якій просить визнати протиправною та незаконною бездіяльність Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської рад та зобов`язати видати будівельний паспорт ОСОБА_1 на земельну ділянку за цільовим призначенням “для будівництва індивідуального гаражу”, площею 0,0036га, кадастровий номер: 3510166900:09:096:0145, розташованої в АДРЕСА_1 (кінцева зупинка автобусного маршруту 274).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0036 га, кадастровий номер 3510166900:09:096:0145, розташована у АДРЕСА_1 , із цільовим призначенням земельної ділянки — «для будівництва індивідуального гаража».

Вказує, що земельна ділянка розташована у зоні, яка відповідно до містобудівної документації передбачає можливість розміщення гаражів.

Посилаючись на положення статті 27 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі — Закон №3038-VI) та Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 (далі — Порядок №103) стверджує, що така земельна ділянка може бути забудована на підставі будівельного паспорту.

Маючи намір реалізувати право на забудову належної їй земельної ділянки, 30.09.2025 звернулася до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради із заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельного ділянки для будівництва індивідуального гаража із необхідними документами. Однак відповідач протиправно відмовив у видачі будівельного паспорту з підстав неможливості будівництва індивідуального гаража на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Вважає такі висновки безпідставними, адже належна їй земельна ділянка надана саме для будівництва індивідуального гаража. На її переконання, відповідач не надав належної оцінки місцю розташування земельної ділянки та її відповідності містобудівній документації, чим порушив її право розпоряджатися земельними ділянками за цільовим призначенням.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначає, що не допустив бездіяльності під час розгляду звернення ОСОБА_1 , адже подану нею заяву про видачу будівельного паспорта було розглянуто та листом від 10.10.2025 №Л-9851 надана відповідь про відсутність правових підстав для видачі будівельного паспорта на будівництво індивідуального гаража.

Вказує, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0036 га, кадастровий номер 3510166900:09:096:0145, із цільовим призначенням 02.05 «для будівництва індивідуальних гаражів». Водночас, така земельна ділянка не належить до присадибних, дачних або садових земельних ділянок, забудова яких відповідно до статті 27 Закону №3038-VI може здійснюватися на підставі будівельного паспорта.

Зауважує, що належна позивачу земельна ділянка призначена виключно для будівництва гаража та не може розглядатися як присадибна, садова чи дачна ділянка. Тому намір позивача звести окремо розташований гараж не відповідає виду забудови, для якого законом передбачено оформлення будівельного паспорта.

Також відповідач зазначив, що право приватної власності на земельну ділянку не є абсолютним та має здійснюватися з дотриманням вимог земельного та містобудівного законодавства. Наявність права власності на земельну ділянку та відповідність запланованого об`єкта її цільовому призначенню не створюють обов`язку уповноваженого органу видати документ, оформлення якого для такого виду забудови законом не передбачено.

Вважає, що позивач помилково ототожнює право на забудову земельної ділянки з правом на отримання саме будівельного паспорта. Відмова у видачі такого дозвільного документа не позбавляє її права здійснити забудову земельної ділянки, проте його реалізація має відбуватися за процедурою, встановленою для нового будівництва окремого гаража.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

18.05.2026 позивач надала суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідачів. Просить позов задовольнити.

19.05.2026 представник відповідача надав суду заперечення на відповідь на відзив позивача, у яких знову наголосив, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки призначений для використання уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови лише присадибних, дачних і садових земельних ділянок. Водночас, земельна ділянка з кадастровим номером 3510166900:09:096:0145 має цільове призначення для будівництва індивідуальних гаражів. Тому її забудова має здійснюється після одержання містобудівних умов та обмеження для проектування об`єкта будівництва, в порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

30.04.2026 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі №340/2244/26 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій. Розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в строки, визначені статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 30.04.2026 роз`єднано позовні вимоги та виділено у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради.

Відділом організаційного забезпечення та контролю (канцелярії) суду на підставі зазначеної ухвали суду від 30.04.2026 зареєстровано виділені у самостійне провадження позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради.

05.05.2026 ухвалою суду адміністративну справу №340/2762/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, прийняти судом до свого провадження.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0036 га з кадастровим номером 3510166900:09:096:0145, що розташована у м. Кропивницькому, селищі Нове, з цільовим призначенням 02.05 «для будівництва індивідуальних гаражів», категорія земель — землі житлової та громадської забудови, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1871912435101.

Право приватної власності позивача на зазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.07.2019 на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) з індексним номером 47773605 від 15.07.2019, що підтверджується витягом №173774033 від 15.07.2019 (а.с. 5).

30.09.2025 ОСОБА_1 звернулася із заявою до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради про видачу будівельного паспорта на нове будівництво індивідуального гаражу (а.с. 6).

У заяві повідомила про намір здійснити нове будівництво індивідуального гаража. Також зазначила, що проектна документація на забудову, об`єкти нерухомості, в тому числі інші належні їй будівлі, на земельній ділянці відсутні. До заяви додала витяг про право власності на земельну ділянку, схему намірів забудови земельної ділянки (а.с. 8).

За результатами розгляду заяви Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради листом від 10.10.2025 №Л-9851 повідомив позивачу про відсутність правових підстав для видачі будівельного паспорта. Зазначив, що будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до будівництва індивідуального житлового, садового чи дачного будинку, а також господарських будівель та споруд, зокрема гаражів, які розміщуються в межах забудови відповідної присадибної, садової чи дачної земельної ділянки. При цьому запланований окремо розташований індивідуальний гараж не є складовою забудови присадибної, садової або дачної земельної ділянки, а тому його будівництво має здійснюватися на підставі містобудівних умов та обмежень та проектної документації. Роз`яснив порядок отримання містобудівних умов та обмежень (а.с. 11).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі – ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. ст. 317 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 318 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За приписами статті 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно із статтею 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Положеннями статей 78 та 91 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (далі — ЗК України) передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що обов`язковими ознаками права власності на землю є володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до закону і використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №280/12008/21.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону №3038-VI планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (ч. 2 ст. 24 Закону №3038-VI).

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані дотримуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування та будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Приписами статті 27 Закону №3038-VI встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

На виконання вимог статті 27 Закону №3038-VI наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного Порядку він розроблений відповідно до статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і призначений для використання уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

Пунктом 1.2. Порядку №103 встановлено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні (п. 1.4 Порядку №103).

Згідно із пунктом 2.1. Порядку №103 будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються:

копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту);

згода співвласника (співвласників) об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності);

схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;

проектна документація (за наявності);

згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об`єктів) (за умови перебування у спільній власності);

інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об`єкта (за наявності).

Копії документів, що подаються для отримання будівельного паспорта, засвідчуються замовником (його представником).

Відповідно до пунктів 2.3 та 2.4 Порядку №103 уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику, зокрема з такої підстави, як невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам.

Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що на підставі будівельного паспорта може здійснюватися забудова лише присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

Відповідно до статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на визначені цією нормою категорії, однією з яких є землі житлової та громадської забудови.

Статтею 381 ЦК України визначено, що садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, наведеним у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1050, вид цільового призначення « 02.05 Для будівництва індивідуальних гаражів» віднесено до категорії земель житлової та громадської забудови, розділу 02 «Земельні ділянки житлової забудови».

Водночас віднесення земельної ділянки до категорії земель житлової та громадської забудови та встановлення для неї виду цільового призначення 02.05 не свідчить про те, що така ділянка є присадибною, дачною або садовою. Присадибній земельній ділянці відповідає окремий вид цільового призначення — 02.01 «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)», дачній - 07.03 — «для індивідуального дачного будівництва», садовій - 01.05 — «для індивідуального садівництва».

Отже, земельні ділянки з кодами 01.05, 02.01, 07.03 та 02.05 належать мають різні види цільового призначення та різний правовий режим забудови.

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0036 га з кадастровим номером 3510166900:09:096:0145, із цільовим призначенням 02.05 «для будівництва індивідуальних гаражів». Зазначена земельна ділянка не є присадибною, дачною чи садовою.

Зі змісту поданої позивачем заяви та схеми намірів забудови вбачається, що вона має намір здійснити нове будівництво окремо розташованого гаража. При цьому на земельній ділянці відсутній індивідуальний житловий, садовий або дачний будинок, а запроектований гараж не є елементом забудови присадибної, садової чи дачної земельної ділянки.

Разом з тим, належність земельної ділянки та відповідність запланованого об`єкта її цільовому призначенню підтверджують право позивача на забудову цієї ділянки, однак не свідчать про наявність у неї права здійснювати таку забудову саме на підставі будівельного паспорта.

Зазначення гаражів у переліку об`єктів, вимоги до яких можуть визначатися будівельним паспортом, не означає, що будівельний паспорт може видаватися для будь-якого гаража незалежно від виду та цільового призначення земельної ділянки. Перше речення частини першої статті 27 Закону №3038-VI встановлює сферу застосування будівельного паспорта за видом земельної ділянки — присадибна, дачна або садова, тоді як наступне речення визначає об`єкти, які можуть розміщуватися в межах забудови таких ділянок.

Інше тлумачення фактично нівелювало б установлене законодавцем обмеження щодо видів земельних ділянок, забудова яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та безпідставно поширило б спрощений порядок забудови на земельні ділянки іншого цільового призначення.

Такий висновок узгоджується і зі змістом Переліку об`єктів будівництва, для проєктування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 №289. Цей Перелік пов`язує можливість будівництва індивідуальних гаражів без отримання містобудівних умов та обмежень із будівництвом садибних житлових, дачних і садових будинків та визначенням відповідної забудови будівельним паспортом. Самостійне нове будівництво окремо розташованого індивідуального гаража на земельній ділянці з цільовим призначенням 02.05 окремою підставою для ненадання містобудівних умов та обмежень у цьому Переліку не визначене.

За загальним правилом, установленим статтею 29 Закону №3038-VI, фізична або юридична особа, яка має намір забудувати земельну ділянку, що перебуває в її власності або користуванні, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Винятки з цього правила застосовуються лише до об`єктів, прямо включених до затвердженого центральним органом виконавчої влади переліку.

Оскільки нове будівництво окремо розташованого індивідуального гаража на земельній ділянці з цільовим призначенням 02.05 не охоплюється сферою застосування статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку №103, будівельний паспорт не є належним дозвільним документом для реалізації заявленого позивачем наміру забудови.

Тому доводи позивача про те, що зазначення гаражів у частині першій статті 27 Закону №3038-VI зобов`язує відповідача видати будівельний паспорт для будь-якого індивідуального гаража, ґрунтуються на вибірковому тлумаченні цієї норми без урахування її першого речення та предмета регулювання Порядку №103.

Аналогічна правова позиція Верховного суду наведена у постанові від 20.05.2020 № 495/10095/16-а, яка в силу частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Право власності на земельну ділянку не звільняє її власника від обов`язку дотримуватися встановленої законом процедури проектування та будівництва. Цільове призначення земельної ділянки визначає допустимий вид її використання, але не підміняє собою вихідних даних для проектування та не визначає автоматично процедуру набуття права на виконання будівельних робіт.

Суд також критично оцінює доводи позивача про розташування земельної ділянки в містобудівній зоні, у якій допускається розміщення гаражів, адже відповідність наміру забудови містобудівній документації може бути необхідною передумовою для будівництва, однак сама собою не змінює встановленого законом виду вихідних даних і не поширює процедуру видачі будівельного паспорта на земельні ділянки, які не є присадибними, дачними або садовими.

Таким чином, оскільки земельна ділянка позивача за цільовим призначенням не є присадибною, дачною або садовою земельною ділянкою, її забудову не можна здійснювати на підставі будівельного паспорта.

За змістом статей 5, 9 КАС України кожна особа, яка звертається до адміністративного суду та вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень були порушені її права, свободи або інтереси, самостійно обирає способи захисту таких прав, свобод або інтересів, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання його вчинити дії.

Для прийняття рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії суд повинен встановити факт його бездіяльності та констатувати її протиправний характер внаслідок порушення прав, свобод або інтересів позивача з боку відповідача-суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у постанові від 24.11.2022 у справі №9901/480/19 зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

В контексті наведеного та беручи до уваги проаналізовані вище норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд не може погодитися з твердженнями позивача про допущення відповідачем бездіяльності щодо розгляду її заяви від 30.09.2025, адже як свідчать матеріали справи, така заява про видачу будівельного паспорта була розглянута Департаментом містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради. Листом від 10.10.2025 №Л-9851 заявнику повідомлено про відсутність правових підстав для видачі будівельного паспорта на нове будівництво окремо розташованого індивідуального гаража та роз`яснено необхідність отримання містобудівних умов та обмежень.

Тобто, бездіяльності з приводу розгляду заяви позивача на дату звернення із цим позовом до суду відповідачем допущено не було. Саме по собі неприйняття рішення, на користь позивача, не вказує на бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі — КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням наведених норм чинного законодавства, встановлених обставин справи та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову, оскільки відповідачем в межах спірних правовідносин не було вчинено протиправної бездіяльності, а відтак його поведінка не призвела до порушення прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або з моменту прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 07 серпня 2026 року.

Повне найменування учасників:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач - Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 45215157, вулиця Велика Перспективна, 41, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25006).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК