Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №160/34346/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 рокуСправа №160/34346/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 1141 від 22.09.2025 в частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу по мобілізації, на особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;

скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування до військової частини НОМЕР_1 та включення до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військової служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є обвинуваченим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041360000120 від 20.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України, що підтверджується обвинувальним актом від 18.04.2025. 21.09.2025 позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , того ж дня стосовно нього проведено військово-лікарську комісію, а наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1141 від 22.09.2025 його призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та направлено до військової частини НОМЕР_1 . Позивач наголошує, що добровільної згоди на проходження військової служби не надавав, контракту не підписував та повідомляв про наявність у нього статусу обвинуваченого у кримінальному провадженні за ст. 336 КК України, однак цю обставину враховано не було. Вважає, що з підстав, прямо передбачених пунктом 4 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, він не міг бути призваний на військову службу, а тому дії відповідача щодо його призову та прийняті за їх наслідками накази є протиправними.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); відповідачам надано строк для подання відзиву.

Відповідач - військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на ст. 17, 65 Конституції України, ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України і зазначає, що зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється наказом по стройовій частині не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Вказує, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.09.2025 № 277 позивача зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, з дня зарахування він набув статусу військовослужбовця, а сам наказ є виконаним з моменту такого зарахування, у зв`язку з чим між позивачем та військовою частиною виникли правовідносини, пов`язані з проходженням військової служби. Відзив подано разом із заявою про поновлення (продовження) строку на його подання, наведені у якій причини суд визнає поважними, а відзив - таким, що приймається до розгляду.

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 правом на подання відзиву не скористався (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З огляду на наведене справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України.

Позивач є особою, стосовно якої 20.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 12025041360000120 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України, що підтверджується обвинувальним актом від 18.04.2025 та витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості». Тобто станом на час виникнення спірних правовідносин позивач мав статус обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

08.02.2025 позивач, будучи військовозобов`язаним, пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби.

21.09.2025 позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , того ж дня стосовно нього проведено військово-лікарську комісію, за наслідками якої його визнано придатним до військової служби.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 1141 від 22.09.2025 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується копією витягу з указаного наказу.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.09.2025 №277 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1/3117 від 31.10.2025, наданим на адвокатський запит представника позивача № 516 від 15.10.2025, надіслано копію витягу з наказу № 1141 від 22.09.2025; вказаний лист отримано 01.11.2025, а з позовом до суду позивач звернувся 01.12.2025, тобто в межах місячного строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо призову та прийнятими за їх наслідками наказами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Згідно з ч. 5 ст. 1 цього Закону від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно зі ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Видами військової служби є, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з абз. 1, 3 п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Відповідно до абз. 3 п. 7 Положення № 154 з метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема: здійснюють взяття громадян України на військовий облік призовників; розподіляють призовників під час їх взяття на військовий облік призовників і направлення для проходження базової військової служби за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями; сприяють особам, звільненим з військової служби, а також членам їх сімей в оформленні документів для надання визначених законодавством пільг та допомог. Відповідно до п. 12 Положення № 154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487). Відповідно до п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах відповідні відмітки; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обліку і військової служби, а обов`язки щодо призову громадян на військову службу під час мобілізації покладено, зокрема, на нього та на його структурний підрозділ - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин. Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок № 560). Згідно з п. 1 Порядку № 560 він визначає, зокрема, механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Пунктом 4 Порядку № 560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані, зокрема: підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України (зазначені особи, стосовно яких скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинні невідкладно, але не пізніше 48 годин з дня оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з`явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання); підозрювані або обвинувачені особи, до яких під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ухвали слідчого судді про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Наведені норми п. 4 Порядку № 560 спрямовані на визначення кола осіб, які, незважаючи на факт їхньої причетності до вчинення злочину, можуть бути мобілізовані. І саме при визначенні кола осіб, які можуть бути мобілізовані, Кабінет Міністрів України зробив виняток щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, статтями 335-337 Кримінального кодексу України.

Наведену редакцію п. 4 Порядку № 560 запроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 № 1558, яка набрала чинності 16.01.2025, а отже, вона була чинною станом на дату видання оскаржуваного наказу № 1141 від 22.09.2025 та підлягала застосуванню до спірних правовідносин.

Як установлено судом, позивач є обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України, тобто злочину, що прямо охоплюється переліком, наведеним у п. 4 Порядку № 560. Відтак позивач не міг бути призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з підстав, прямо передбачених п. 4 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону № 2232-XII органи досудового розслідування зобов`язані в семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідний підрозділ розвідувальних органів України про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а суди - про призовників, кримінальні справи стосовно яких розглядаються судом, а також про вироки щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що набрали законної сили.

З огляду на презумпцію належного виконання органами державної влади своїх обов`язків, ІНФОРМАЦІЯ_5 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 мав знати, що позивач обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, що унеможливлює його мобілізацію. Крім того, як убачається з матеріалів справи, позивач безпосередньо повідомив про наявність у нього статусу обвинуваченого під час перебування у ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте зазначена обставина під час оформлення призову врахована не була.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період, є протиправними, а відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ № 1141 від 22.09.2025 в частині призову ОСОБА_1 та направлення його для проходження військової служби, діяв недобросовісно та необґрунтовано, оскільки при прийнятті оскаржуваного наказу не врахував норми чинного законодавства, а саме Порядок № 560, відповідно до якого позивач, як обвинувачений за ст. 336 КК України, не підлягав призову на військову службу.

Враховуючи вищевикладене, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 1141 від 22.09.2025 в частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу по мобілізації, на особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 є протиправним, прийнятим не у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини та про зобов`язання командира військової частини НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби суд зазначає таке.

Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі. Громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом (п. 2 Положення № 1153/2008). За змістом п. 5 Положення № 1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Відповідно до п. 6 Положення № 1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом № 2232-XII.

Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за № 1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція № 280).

В силу пунктів 1, 3 розділу XII Інструкції № 280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі. Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції. Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період здійснюється наказом командира військової частини по стройовій частині.

Пунктом 14 розділу II Інструкції № 280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу здійснюється наказом по стройовій частині у день його прибуття до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. За змістом пунктів 1, 2, 8 розділу V Інструкції № 280 під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов`язково мають бути, зокрема, іменний список або припис; прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди.

Отже, організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Водночас зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини, при цьому відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Тобто для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, їх правовий статус військовозобов`язаного змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто з дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.

Визнання протиправним та скасування наказу про призов громадянина України на військову службу під час мобілізації має своїми правовими наслідками: зміну правового статусу з військовослужбовця на військовозобов`язаного; протиправність решти актів індивідуальної дії (наказів), що пов`язані з проходженням ним військової служби, оскільки вони є похідними від відповідного наказу про призов.

Зазначений підхід передбачає автоматичну оцінку наступних рішень суб`єктів по всьому ланцюгу правовідносин, безпосередньо пов`язаних між собою, як похідних від первинного рішення, з якого всі наступні слідують, незважаючи навіть на правомірну поведінку учасників відносин, залучених на реалізацію такого протиправного рішення.

Юридичні наслідки порушень прав особи, допущені внаслідок протиправності рішення чи дій суб`єкта владних повноважень, породжують необхідність виправлення таких помилок як необхідний захід, який поверне сторони в правовий стан, що мав місце до моменту порушення. Підсумовуючи викладене, ефективним захистом порушеного права позивача є визнання протиправними та скасування всіх рішень, прийнятих за наслідками порушення процедури призову позивача на військову службу.

Оскільки наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.09.2025 № 277 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 виданий на підставі та на виконання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1141 від 22.09.2025, який визнається судом протиправним, такий наказ є похідним від протиправного рішення та підлягає скасуванню. Відповідно, належним та ефективним способом поновлення порушеного права позивача є також зобов`язання командира військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідачами, на яких покладено обов`язок доказування правомірності своїх рішень та дій, правомірності призову позивача на військову службу під час мобілізації за наявності прямої заборони, встановленої п. 4 Порядку № 560, не доведено; відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 правом на подання відзиву не скористався.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у рівних частках.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 1141 від 22.09.2025 в частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу по мобілізації, на особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 22.09.2025 № 277 про зарахування до військової частини НОМЕР_1 та включення до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військової служби.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова