Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №683/528/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 683/528/26

Провадження № 33/820/631/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Кравчука В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14 липня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , не працює,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з неї на користь держави 665 грн 60 коп судового збору.

За постановою суду, 17 лютого 2026 року о 02 год 33 хв у м.Старокостянтинові на вул. Лікарняній, 1, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Mercedes-Benz С 180», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.5 ПДР України та вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14 липня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі через відсутність в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Уважала, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошувала, що від проходження огляду відмовилася, бо транспортним засобом вона не керувала, автомобіль був у нерухомому стані, двигун незаведений, а матеріали справи не містять жодного доказу факту руху та керування нею транспортним засобом.

Отже, на думку апелянта, суд розглянув справу без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не з`ясував усіх обставин, що й призвело до прийняття протизаконного рішення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника Кравчука В.М. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримався.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, – визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п.12 розділ ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та порушення нею п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджена зібраними у справі та дослідженими доказами, а саме:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №593461 від 17 лютого 2026 року, де зафіксовано факт керування автомобілем ОСОБА_1 , яка мала ознаки алкогольного сп`яніння та відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, яким зафіксована відмова від проходження огляду;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким зафіксовано ознаки сп`яніння а саме: запах алкоголю з рота;

- відеозаписами із нагрудних камер поліцейських, якими було зафіксовано всі обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 , зокрема факт керування транспортними засобами та факт дотримання працівниками поліції вимог закону, зокрема, водію було неодноразово запропоновано на місці зупинки та в медичному закладі пройти огляд на стан сп`яніння, на що остання відмовилася.

Дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного вищевказаною інструкцією.

Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Як видно з матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції мали всі підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки певні ознаки (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя поведінка, що не відповідає обстановці) свідчили, що остання може перебувати в стані алкогольного сп`яніння, а також керувала транспортним засобом.

З відеозапису з бодікамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 має ознаки сп`яніння, однак, відмовилася на вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі.

З огляду на викладене, проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона не керувала транспортним засобом, є безпідставними.

Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а саме факт керування транспортним засобом за її, як водія участі, її розмову з працівником поліції, де на слова працівника поліції «комендантська година», ОСОБА_1 повідомила, що їде додому. На запитання: «А чому у комендантську годину?» Бо так вийшло! «Пред`явіть документи, страховий поліс. Чи вживали алкоголь і чи пройдете огляд на стан сп`яніння?» ОСОБА_1 відповіла, що не зобов`язана проходити такий огляд. Просила вимкнути камеру та «закрити те все».

Цим доводам місцевий суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.

Невизнання вини розцінюється як форма умисного уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення.

Апеляційним судом не встановлено недотримання працівником поліції вимог ст.254, 255, 256 КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, вимог ст.266 КУпАП, відповідних Порядку та Інструкції, які регламентують процедуру проведення огляду.

Суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, уважав їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність – достатньою для того, щоб покласти в основу вказаного судового рішення щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки остання, керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, на вимогу поліцейського відмовилася пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР України.

Переконливих доводів у апеляційній скарзі, які би спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови, не встановлено.

Порушень вимог закону, які би ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, немає.

Доводи апеляційної скарги спростовані зібраними та дослідженими доказами у справі, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних, допустимих та достовірних доказах.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП ураховано характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Отже, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а її апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду М.С. Матущак