Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №459/657/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 459/657/25 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М. Я.

Провадження № 22-ц/811/462/26 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря – Хоцяновича О.В.,

з участю: представника позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 06 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_4 , про стягнення майнової та моральної шкоди,

встановив:

У лютому 2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила: стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (далі – ПрАТ СК «Перша») майнову шкоду (страхове відшкодування) в розмірі 120646 грн. 01 коп. та витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертизи в розмірі 8000 грн.; стягнути з ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 20000 грн. Окрім цього, просила стягнути з ПрАТ СК «Перша» та ОСОБА_5 витрати на правову допомогу в розмірі 15000 грн. та судовий збір в розмірі 1636 грн. 46 коп. пропорційно до розміру задоволених вимог.

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), яка сталася 03.10.2023 року о 17:00 в м. Києві на проспекті Броварському з вини ОСОБА_5 , пошкоджено належний їй транспортний засіб марки «Toyota RAV 4», р.н.з. НОМЕР_1 . Зокрема, її транспортний засіб було пошкоджено внаслідок зіткнення з ним транспортного засобу марки «DAF XF460 FAR», р.н.з. НОМЕР_2 , з причепом марки «Wielton», р.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який зіткнувся з транспортним засобом марки «Toyota Corolla», р.н.з. НОМЕР_4 , та створив небезпеку для руху транспортному засобу марки «Toyota RAV 4», р.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , внаслідок чого остання зіткнулася з причепом.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, а саме: у зіткненні із транспортним засобом марки «Toyota Corolla», р.н.з. НОМЕР_4 , підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.11.2023 року, позаяк, відносно ОСОБА_6 закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Розмір майнової шкоди, завданої пошкодженням належного їй на праві власності автомобіля, становить 120646 грн. 01 коп., що підтверджується висновком експерта.

На момент даної ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ СК «Перша», з лімітом відповідальності 160000 грн., що повністю покриває завдану їй майнову шкоду, однак, страхова компанія незаконно відмовила їй у виплаті страхового відшкодування, зокрема, з тієї підстави, що в постанові про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП не визнано учасником ДТП транспортний засіб марки «Toyota RAV 4», р.н.з. НОМЕР_1 .

Також, позивачка зазнала душевних хвилювань через пошкодження належного їй майна, тому завдану моральну шкоду оцінює в 20000 грн., яку просить стягнути з ОСОБА_2 , як з винної в ДТП особи, та понесла витрати на проведення експертизи та сплату судового збору, які просить стягнути з обох відповідачів, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 06 січня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ СК «Перша» на користь ОСОБА_3 120646 грн. 01 коп. матеріальної шкоди (страхового відшкодування), 1403 грн. 75 коп. судового збору та 8000 грн. витрат на проведення транспортно-товарознавчої експертизи.

Рішення суду оскаржив відповідач ПрАТ СК «Перша», просить його скасувати в частині заявлених до нього та задоволених судом позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на те, що за результатами розгляду справ №755/15926/23, №755/15981/23, в яких судами досліджувались обставини даної ДТП, були прийняті судові рішення (постанови), якими водія транспортного засобу DAF, р.н.з. НОМЕР_5 , причіп WIELTON, р.н.з. НОМЕР_6 , ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у ДТП, яка сталася за участі автомобіля DAF, р.н.з. НОМЕР_2 , причіп WIELTON, р.н.з. НОМЕР_6 , та автомобіля TOYOTA, р.н.з. НОМЕР_7 . Вина ОСОБА_2 встановлена постановою по справі №755/15926/23 від 17.11.2023 року.

Наголошує, що вина водія ОСОБА_2 встановлена лише щодо завдання шкоди автомобілю TOYOTA, р.н.з. НОМЕР_7 , і не встановлено вини у пошкодженні автомобіля позивачки – TOYOTA RAV 4, р.н.з. НОМЕР_8 , під час ДТП.

Вважає, що суд безпідставно застосував правові висновки Верховного Суду без порівняння фактичних обставин справ, які не є подібними.

Зауважує, що при розгляді даної справи суд повторно досліджував докази та встановлював обставини, які вже були встановлені судовими рішення під час розгляду справ №№755/15981/23, 755/15926/23.

Вказує, що за відсутності вини ОСОБА_2 у завданні шкоди автомобілю позивача суд безпідставно дійшов висновку про стягнення з ПрАТ СК «Перша» суми страхового відшкодування на користь позивачки.

Також зазначає, що вимога про стягнення витрат на експертизу не підлягає задоволенню, оскільки вона є похідною від основної вимоги про відшкодування шкоди, яку вважає безпідставною.

02.03.2026 року позивач ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечила доводи та вимоги апелянта.

В судове засідання апеляційного суду 28.07.2026 року інші учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто у їхній відсутності.

Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 06.08.2026 року о 12:50.

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_2 в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.10.2023 року, близько 17:00, на проспекті Броварському в м. Києві, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «DAF XF460 FAR», р.н.з. НОМЕР_2 , з причепом марки «Wielton», р.н.з. НОМЕР_3 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не реагував на її зміни, не надав переваги у русі автомобілю марки «Toyota Corolla», р.н.з. НОМЕР_4 , який рухався по тій смузі, на яку він мав намір перелаштовуватися. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Відповідно до схеми місця ДТП від 03.10.2023 року, на місці події зафіксовано: автомобіль марки «Toyota Corolla», р.н.з. НОМЕР_4 , розташований частково на середній та частково на крайній лівій смузі руху, з пошкодженими заднім бампером та задньою кришкою багажника; автомобіль марки «DAF XF460 FAR», р.н.з. НОМЕР_2 , з причепом марки «Wielton», р.н.з. НОМЕР_3 , який розташований частково на середній смузі руху та частково на крайній правій смузі руху, з пошкодженим переднім бампером, решіткою радіатора, правою протитуманною фарою автомобіля і пошкодженою задньою правою блок-фарою причепа; автомобіль марки «Toyota RAV 4», р.н.з. НОМЕР_1 , який розташований на крайній правій смузі руху позаду причепа марки «Wielton», р.н.з. НОМЕР_3 , та на якому є пошкодження переднього бампера, лівої передньої блок-фари, капота, лівого та правого передніх крил, вітрового скла.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.11.2023 року в справі №755/15926/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме в тому, що він 03.10.2023 року, близько 17:00, на проспекті Броварському в м. Київ, керуючи автомобілем марки «DAF XF460 FAR», р.н.з. НОМЕР_2 , з причепом марки «Wielton», р.н.з. НОМЕР_3 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, при перестроюванні не надав перевагу в русі автомобілю марки «Toyota Corolla», р.н.з. НОМЕР_4 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.11.2023 року в справі №755/15981/23 закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Автомобіль марки «Toyota RAV 4», р.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 .

З висновку експерта №99 за результатами комплексного транспортно-трасологічного, фототехнічного та автотехнічного експертного дослідження обставин та механізму ДТП, складеного 10.11.2023 року, встановлено, що в діях водія автомобіля марки «DAF XF460 FAR», р.н.з. НОМЕР_2 , з причепом марки «Wielton», р.н.з. НОМЕР_3 , є невідповідність вимогам п.п.10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, які перебувають в прямому причинному зв`язку з виникненням ДТП, яка мала місце 03.10.2023 року, близько 17:00, на проспекті Броварському в м. Київ. В діях водія автомобіля марки «Toyota RAV 4» р.н.з. НОМЕР_1 не встановлено підстав технічного характеру невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, в тому числі п.п.2,3.б), 13.1., які б перебували в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

Вказаний висновок експерта було враховано судом при ухваленні судового рішення в справі №755/15981/23 про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

З висновку експерта №104 від 10.11.2023 року встановлено, що невідповідність дій водія автомобіля марки «DAF XF460 FAR», р.н.з. НОМЕР_2 , з причепом марки «Wielton», р.н.з. НОМЕР_3 , з вимогами п.п.10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України перебувають в прямому причинному зв`язку з виникненням ДТП. В діях водія автомобіля марки «Toyota RAV 4», р.н.з. НОМЕР_1 , вбачати невідповідність вимогам Правил дорожнього руху України, в тому числі п.п.2,3.б), 13.1., які б перебували в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, немає підстав.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «DAF XF460 FAR», р.н.з. НОМЕР_2 , з причепом марки «Wielton», р.н.з. НОМЕР_3 , на момент ДТП була застрахована в ПрАТ СК «Перша» (далі – страховик забезпеченого транспортного засобу).

До ПрАТ СК «Перша» позивачкою складено повідомлення про ДТП та надано письмові пояснення щодо обставин ДТП.

Листом №ЦВ23-0939 від 29.11.2023 року ПрАТ СК «Перша» відмовлено ОСОБА_8 у визнанні вказаної ДТП страховим випадком та у прийнятті рішення про виплату страхового відшкодування з тієї підстави, що не надано документального підтвердження вини водія транспортного засобу марки «DAF XF460 FAR», р.н.з. НОМЕР_2 , з причепом марки «Wielton», р.н.з. НОМЕР_3 , у пошкодженні транспортного засобу марки «Toyota RAV 4», р.н.з. НОМЕР_1 .

З протоколів огляду колісного транспортного засобу від 24.10.2023 року, висновку експерта ОСОБА_9 №485 від 22.12.2023 року та додатку до нього встановлено, що матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «Toyota RAV 4», р.н.з. НОМЕР_1 , в результаті ДТП, що сталася 03.10.2023 року, станом на дату ДТП, складає 120646 грн. 01 коп., в тому числі ПДВ та замінні складові в розмірі 14168 грн.

ОСОБА_3 сплатила на користь ОСОБА_9 8000 грн. за проведення експертизи та надання висновку

01.03.2024 року ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ СК «Перша» із заявою про страхове відшкодування, однак, їй надано відповідь №ЦВ24-0311 від 05.03.2024 року, якою відмовлено у визнанні події ДТП страховою та прийнятті рішення про виплату, оскільки не надано документального підтвердження вини водія транспортного засобу марки «DAF XF460 FAR», р.н.з. НОМЕР_2 , з причепом марки «Wielton», р.н.з. НОМЕР_3 , у пошкодженні транспортного засобу марки «Toyota RAV 4», р.н.з. НОМЕР_1 .

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст.1166 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦПК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

У відповідності до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про страхування», страховий ризик це – певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок – це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ч.2 ст.8 Закону України «Про страхування»).

Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Частиною першою статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Суд першої інстанції доречно звернув увагу, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини (така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі №686/10520/15, від 08.05.2018 року у справі №922/2026/17, від 21.09.2018 року у справі №910/19960/15).

Непритягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі №927/623/18).

В даному випадку, ОСОБА_2 не був притягнутий до відповідальності за скоєння ДТП, в якому завдано шкоду автомобілю позивача.

З метою доведеності вини ОСОБА_2 в завданні шкоди позивачу під час ДТП, яке мало місце 03.10.2023 року, о 17:00, в м. Києві на проспекті Броварському, на замовлення ОСОБА_6 здійснено комплексні транспортно-трасологічні, фототехнічні та автотехнічні експертні дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобілів DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_2 , з причепом WIEKTON, д.н.з. НОМЕР_3 , TOYOTA Rav 4, д.н.з. НОМЕР_1 , та TOYOTA Corolla, д.н.з. НОМЕР_9 , за результатами яких 10.11.2023 року складено експертні висновки №99 та №104. Цими висновками встановлено, що ОСОБА_2 , який 03.10.2023 року о 17:00 в м. Києві по проспекту Броварському, керуючи автомобілем DAF XF 460, д.н.з. НОМЕР_2 , з причепом WIELTON, д.н.з. НОМЕР_3 , порушивши п.п.10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, створив дорожню обстановку, в якій відбулося зіткнення з автомобілем, належним позивачу, під керуванням ОСОБА_7 , яка не мала технічної можливості попередити таке зіткнення шляхом застосування екстренного гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху.

Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_7 після ДТП, як водій пошкодженого транспортного засобу в ДТП, звернулася до ПрАТ СК «Перша» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи (ОСЦПВ). У виплаті страхового відшкодування ОСОБА_7 страховиком забезпеченого транспортного засобу було відмовлено у зв`язку з відсутністю документального підтвердження настання цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого транспортного засобу DAF XF 460 FAR, д.н.з. НОМЕР_2 , та самого звернення власника транспортного засобу TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 .

Після звернення 01.03.2024 року ОСОБА_3 із заявою про страхове відшкодування (ОСЦПВ) до ПрАТ СК «Перша», страховиком також було відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з відсутністю документального підтвердження вини водія транспортного засобі DAF, д.н.з. НОМЕР_2 , ( ОСОБА_2 ), у пошкодженні транспортного засобу TOYOTA RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 .

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_3 довела належними та допустимими доказами, що ДТП, під час якого завдано шкоду її автомобілю, настала у зв`язку з невірно вибраними діями водія транспортного засобу «DAF XF460 FAR», р.н.з. НОМЕР_2 , з причепом марки «Wielton», р.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 та порушення ним вимог п.2.3.б), п.10.1, п.10.3 Правил дорожнього руху України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «DAF XF460 FAR», р.н.з. НОМЕР_2 , з причепом марки «Wielton», р.н.з. НОМЕР_3 , на момент ДТП була застрахована на умовах полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №216698683 в ПрАТ СК «Перша».

Таким чином, ОСОБА_3 , як власник пошкодженого автомобіля марки «Toyota RAV 4», р.н.з. НОМЕР_1 , отримала право вимагати від відповідача виплати страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах, в порядку та у спосіб, що передбачені положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

ПрАТ СК «Перша» під час розгляду справи ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не довела, що ДТП, яке мало місце 03.10.2023 року, о 17:00, в м. Києві на проспекті Броварському, під час якого пошкоджено автомобіль позивача, відбулося не з вини ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки «DAF XF460 FAR», р.н.з. НОМЕР_2 , з причепом марки «Wielton», р.н.з. НОМЕР_3 , відповідальність якого на момент ДТП була застрахована на умовах полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №216698683 в ПрАТ СК «Перша».

Згідно висновку експерта №485, складеного 22.12.2023 року за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи, встановлено, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Toyota RAV 4», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження в ДТП, що сталася 03.10.2023 року, станом на дату ДТП, складає: 120646 грн. 01 коп., в тому числі ПДВ та замінні складові: 14168 грн. За проведення цієї експертизи та надання висновку ОСОБА_3 сплатила на користь експерта ОСОБА_9 8000 грн.

ПрАТ СК «Перша» не спростувала того, що автомобіль позивача 03.10.2023 року пошкоджено не з вини ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «DAF XF460 FAR», р.н.з. НОМЕР_2 , з причепом марки «Wielton», р.н.з. НОМЕР_3 , а також, що розмір завданої шкоди, про стягнення якої заявлено позивачем, є значно меншим.

ПрАТ СК «Перша» не надала альтернативного розрахунку завданої шкоди позивачу, а лише зазначала, що проведена експертиза на замовлення позивача з метою визначення розміру завданих збитків була безпідставною, оскільки представником страховика здійснювався огляд пошкодженого транспортного засобу.

ПрАТ СК «Перша» стверджує, що суд першої інстанції безпідставно надав перевагу поданому позивачем висновку експерта та одночасно відхилив звіт оцінювача, поданий відповідачем, без належного дослідження його змісту, методології проведення розрахунків та документів, які підтверджують повноваження осіб, залучених до огляду транспортного засобу.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять звіту оцінювача, здійсненого на замовлення ПрАТ СК «Перша», яким було б визначено розмір завданої шкоди позивачу. Окрім того, з досліджених матеріалів справи встановлено, що ПрАТ СК «Перша» під час розгляду даної справи не надавала суду жодних звітів оцінювачів, які б містили інформацію щодо вартості завданої позивачу шкоди.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги позивача, звернені до ПрАТ СК «Перша», задоволені, а судові витрати позивача документально підтверджені, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про покладення таких саме на відповідача ПрАТ СК «Перша».

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, які сторони подали на підтвердження своїх вимог та заперечень, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, не допустив порушень норм процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного спору, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» залишити без задоволення.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 06 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 06 серпня 2026 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич