Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №457/2132/24 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 липня 2026 р.

Справа: №457/2132/24

Суддя: Савуляк Р. В.

Справа № 457/2132/24 Головуючий у 1 інстанції: Василюк Т.В.

Провадження № 22-ц/811/803/26 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

секретаря: Іванової О.О.

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики, –

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики.

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2026 року направлено цивільну справу №457/2132/24, провадження № 2/457/12/26, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (04119, вул. Джонса Гарета, 5, м. Київ), для проведення комплексної психолого-почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 24 березня 2025 року.

Зупинено провадження у справі №457/2132/24, провадження № 2/457/12/26, до отримання висновку експертизи.

Ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2026 року оскаржив представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що позивачем було реалізовано право на проведення експертизи, однак така не була ним оплачена, тому судом безпідставно повторно направлено справу для проведення експертизи.

Позивач у встановленому законом порядку не довів дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять безпосередньо до предмета доказування проведенні експертизи.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт перебування позивача під впливом психологічного чи фізичного тиску під час написання розписки.

Судова експертиза призначається лише у разі дійної потреби, однак в матеріалах справи міститься висновок експертів від 06 вересня 2024 року № 487/488/24-26 з цих самих питань.

Висновком експертів від 06 вересня 2024 року № 487/488/24-26 не виявлено ознак почерку, які могли б свідчити про вплив збиваючих факторів на виконавця під час виконання рукописних записів розписки від 23 лютого 2023 року про отримання коштів ОСОБА_3 у ОСОБА_1 .

Просить скасувати ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з`явилися, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи предмет спору, складність справи, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, колегія суддів ухвалила проводити розгляд справи без участі сторін.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення – 31 липня 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Направляючи справу для проведення комплексної психолого-почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для встановлення обставин справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, в матеріалах справи відсутній висновок комплексної психолого-почеркознавчої експертизи, представником позивача обґрунтовано потребу у призначенні комплексної психолого-почеркознавчої експертизи, однак експертиза, призначена ухвалою суду, не виконана, тому справу необхідно направити для проведення комплексної психолого-почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 24 березня 2025 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Судова експертиза – це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Відповідно до ч. 1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Частина 3 ст. 103 ЦПК України передбачає, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експерту установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку(комісійна або комплексна експертиза).

Згідно з ч. 4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення чи зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5 ст. 103 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно з роз`ясненнями пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30 травня 1997 року призначення експертизи в цивільних справах допускається як під час судового розгляду, так і в процесі підготовки до нього. У разі коли необхідність експертного висновку обумовлена обставинами, викладеними у позовній заяві, чи поданими доказами, суддя має призначати експертизу, як правило, при підготовці справи до судового розгляду, враховуючи при цьому думку осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з роз`ясненнями пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є визнання недійним договору позики, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , оформленого у вигляді розписки.

Згідно з розпискою від 23 лютого 2023 року ОСОБА_3 взяв у борг кошти в розмірі 33000 доларів США, що еквівалентно 124700 грн у ОСОБА_1 та зобов`язався повернути вказані кошти протягом місяця з дати написання цієї розписки (до 23 квітня 2023 року).

Позовні вимоги ОСОБА_3 мотивовані тим, що коштів у борг від ОСОБА_1 він не отримував, а розписку писав під примусом.

Згідно з висновком експертів від 06 вересня 2024 року № 487/488/24-26 за результатами проведення комплексної судово-технічної та судово-почеркознавчої експертизи записи у розписці про отримання коштів ОСОБА_3 виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів без ознак монтажу. Підпис від імені ОСОБА_3 у розписці про отримання коштів ОСОБА_3 у ОСОБА_1 від 23 лютого 2023 року виконано самими ОСОБА_3 . Рукописний текст у розписці про отримання коштів ОСОБА_3 у ОСОБА_1 від 23 лютого 2023 року виконано ОСОБА_3 .

Звертаючись з клопотанням про призначення комплексної психолого-почеркознавчої експертизи, позивач обгрунтовує його тим, що висновком експертів від 06 вересня 2024 року № 487/488/24-26 за результатами проведення комплексної судово-технічної та судово-почеркознавчої експертизи виявлено розбіжність ступеня виробленості та координації рухів із зразками почерку ОСОБА_3 , що пояснюється виконанням даних рукописних записів під впливом на процес письма збиваючих факторів, як внутрішніх – незвичний психофізіологічний чи емоційний стан, стрес, тощо, так і зовнішніх – обмеження рухливості пишучої руки, незручне тримання пишучого приладу, незручне розміщення матеріалу письма по відношенню до пишучого, фізичне стомлення, незручна поза виконавця, виконання почергового об`єкта незвичною для письма рукою тощо, що, як він вважає, може свідчити про те, що правочин вчинено під впливом, тобто без вільного волевиявлення, що в свою чергу не породжує настання відповідних наслідків.

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 24 березня 2025 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року, призначено по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики комплексну психолого-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1) у якому емоційному психофізіологічному стані перебував ОСОБА_3 під час написання розписки від 23 лютого 2023 року?;

2) чи виконаний текст розписки від 23 лютого 2023 року та підпис на ній ОСОБА_3 під диктовку інших осіб, під впливом збиваючих факторів (природних чи штучних) чи у незвичному для нього стані, що міг бути спричинений фізичним чи психічним тиском на нього?;

3) чи здатний був ОСОБА_3 з урахуванням визначених обставин повною мірою та усвідомлено приймати рішення з приводу написання розписки від 23 лютого 2023 року та реалізовувати його добровільно і з власної волі?

Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (04119, вул. Джонса Гарета, 5, м. Київ).

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Попереджено сторони про наслідки статті 109 ЦПК України, а саме: у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Витрати, пов`язані з проведенням комплексної психолого-почеркознавчої експертизи покладено на позивача ОСОБА_3 .

Зобов`язано позивача ОСОБА_3 надати суду оригінали документів, на яких містяться вільні та умовно-вільні зразки почерку та підписів ОСОБА_3 , які за часом виконання максимально наближені до часу виконання боргової розписки від 23 лютого 2023 року.

Зобов`язано позивача ОСОБА_3 з`явитися впродовж десяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили до Трускавецького міського суду Львівської області для надання суду експериментальних зразків почерку та підпису.

Витребувано з Хмельницького апеляційного суду (пл. Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29000) з цивільної справи № 686/30960/23, провадження №22-ц/820/601/25 оригінал розписки від 23 лютого 2023 року про отримання ОСОБА_3 у борг від ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 33000 доларів США для проведення комлексної психолого-почеркознавчої експертизи.

Зобов`язано надати необхідні докази впродовж двадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Роз`яснено особі, у якої витребовуються судом докази, що відповідно до вимог статті 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи №457/2132/24.

Провадження у справі зупинено на період проведення судової експертизи.

08 жовтня 2025 року експерт Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру звернулася до суду з клопотанням № КСЕ-19/111-25/57406, в якому просила надати документацію, що містить інформацію про психологічний стан ОСОБА_3 до, під час та після написання розписки; будь-яке листування між ОСОБА_3 та особою, якій була написана розписка, характеристики з місця роботи чи проживання; медичну документацію; довідки про відсутність/наявність психічних захворювань у ОСОБА_3 ; за наявності відеоматеріали на яких зафіксовано ОСОБА_3 під час написання розписки для аналізування психоемоційного стану.

В подальшому матеріали справи повернуто без виконання ухвали Трускавецького міського суду Львівської області від 24 березня 2025 року у зв`язку з неможливістю проведення комплексної судової психолого-почеркознавчої експертизичерез ненадання додаткових матеріалів, які просив експерт, та відсутність оплати проведення експертизи.

28 січня 2026 року представник позивача надав довідку № 17 КНП «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров`я», характеристику ОСББ «Зелений квартал +», характеристика БО «Міжнародний благодійний фонд «Краплина доброти», виписку №3863 із медичної карти амбулаторного хворого, карту виїзду екстреної медичної допомоги, а також переписку ОСОБА_3 з ОСОБА_1 в месенджері «Viber».

Європейський суд з прав людини вказав у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Оскільки підставою для залишення без виконання ухвали Трускавецького міського суду Львівської області від 24 березня 2025 року про призначення у даній справі комплексну психолого-почеркознавчу експертизу та повернення матеріалів цивільної справи була не тільки відсутність оплати ОСОБА_3 вартості експертизи, але й ненадання експерту необхідних для проведення експертизи документів, зазначених в клопотанні експерта № КСЕ-19/111-25/57406 від 08 жовтня 2025 року, для долучення яких необхідно проводити судове засідання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність перешкод для виконання ухвали суду про призначення експертизи, що є підставою для направлення матеріалів справи до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення комплексної психолого-почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 24 березня 2025 року.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно норм ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, постановлено справедливе судове рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 31 липня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua