Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №335/6963/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 335/6963/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/6963/26 Головуючий у 1 інст. Крамаренко І.А.

Провадження № 33/807/1035/26 Доповідач у 2 інст. Клименко Л.В.

Категорія – ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Клименко Л.В., за участі захисника – адвоката Мурашка І.О., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Мурашко І.О. на постанову Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 16 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя першої інстанції встановив, що 08.06.2026 о 14 год. 20 хв. у м. Запоріжжі, просп. Соборний, 172, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lexus IS 200, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. Автомобіль залишено на місці зупинки без порушень ПДР України та не створено перешкоди для інших учасників дорожнього руху. Чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Мурашко І.О., який здійснював захист інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції, подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначив, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції за ч. 1 ст. 130 КУпАП та п. 2.9а ПДР України, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій керував транспортним засобом «з ознаками наркотичного сп`яніння», а не «в стані наркотичного сп`яніння». Таким чином, на переконання сторони захисту, відповідальність водія за діяння, яке зазначено в протоколі, виключається.

З огляду на викладене, захисник вважає, що оскільки склад інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не відповідає складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то дії водія правопорушенням не являються.

Крім того, судом першої інстанції не було взято до уваги те, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння до медичного закладу було виписане поліцейським 08.06.2026 року о 14 годині 30 хвилин, але вже на цей час в цьому ж направлені зазначено про складання протоколу серії ЕПР1 № 687394. Разом з тим, зазначений протокол про адміністративне правопорушення складений 08.06.2026 року о 15 годині 33 хвилини.

Також зазначено про те, що зазначене вище направлення водія до медичного закладу не відповідає вимогам Додатку 1 Інструкції 1452/735, оскільки саме по собі направлення не містить графи «Серія та номер протоколу про адміністративне правопорушення». Таким чином, захисник вважає, що направлення на медичний огляд водія транспортного засобу має бути визнано недопустимим доказом.

Щодо наявного відеозапису захисник зазначає наступне. Як вбачається зі змісту відеозапису, поліцейським не перевірялась наявність такої ознаки як «звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло», більш того, про вказану ознаку ОСОБА_1 не повідомлялось. Окрім того, не перевірялась також і ознака «сповільненості або підвищеної жвавості чи рухливості ходи, мови», яка також не повідомлялась водію.

З відеозапису також слідує, що почервонінь на обличчі ОСОБА_1 не мав, а повідомлена ознака у вигляді тремтіння пальців рук не відноситься до ознак наркотичного сп`яніння. Саме тому захисник вважає, що ознаки наркотичного сп`яніння, які нібито виявлені у водія, були вигадані працівниками поліції і формально внесені до протоколу та направлення водія до медичного закладу, що робить вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння незаконною.

З огляду на викладене, адвокат Мурашко І.О. просить апеляційний суд змінити постанову судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2026 року та визнати ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, присутність його захисника адвоката Мурашка І.О., який зазначив про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП.

Заслухавши захисника Мурашка І.О., який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вирішуючи питання за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, апеляційний суд зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687394 від 08.06.2026 року підтверджується:

- рапортом працівника поліції від 08.06.2026 року, зі змісту якого слідує, що 08.06.2026 року о 15 годині 25 хвилин під час несення служби з охорони громадського порядку за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 172, був зупинений транспортний засіб Lexus IS 200, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого в ході спілкування виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме розширені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР від 08.06.2026 року, складеного о 14 годині 30 хвилин, з якого слідує, що в результаті огляду, проведеного уповноваженою особою патрульної поліції, у ОСОБА_1 виявлені наступні ознаки наркотичного сп`яніння: зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальці рук, почервоніння обличчя. Огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я не проводився у зв`язку з відмовою водія на місці зупинки транспортного засобу;

- довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізької області, з якої слідує, що водій ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП не має, посвідчення водія отримував;

- відеозаписом події, відтвореним під час судового розгляду, яким зафіксовано факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 транспортним засобом 08.06.2026 року о 14 годині 20 хвилин, а також подальшу його зупинку працівниками патрульної поліції внаслідок порушення водієм вимог ПДР України. В ході спілкування ОСОБА_1 було повідомлено працівниками патрульної поліції про виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя та тремтіння пальців рук, на що останній повідомив, що сильно нервує. Разом з тим, водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, щоб впевнитись, що він дійсні нічого не вживав. Окрім того, працівниками поліції було детально роз`яснено про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, а також у чому саме полягає така відмова. За проханням ОСОБА_1 , йому було надано час для консультації з адвокатом в телефонному режимі, після чого водій виявив бажання проїхати до медичного закладу виключно в присутності захисника. Натомість, поліцейські зауважили, що законодавство не вимагає обов`язкової участі адвоката, захисника при здійсненні огляду на стан сп`яніння, проте адвокат може прибути одразу до лікарні. Після того, як ОСОБА_1 продовжував наполягати на тому, щоб проїхати до медичного закладу виключно в супроводі адвоката, працівниками поліції було наголошено на тому, що водій тільки тягне час, а тому такі дії можуть бути розцінені як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Далі ОСОБА_1 підтвердив факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, проте в ході роз`яснення його прав зазначив, що змінив свою думку. З огляду на викладене, працівником поліції було повторно запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, проте під час вказаного діалогу водій знову відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Вказаним відеозаписом також зафіксовано спробу водія залишити місце події, внаслідок чого його було затримано із застосування спецзасобів, а також доставлено до найближчого РТЦК та СП для складання адміністративних матеріалів.

Отже, наведені вище докази в їх сукупності підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.5 ПДР України.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

При цьому, доводи захисника – адвоката Мурашка І.О. про невідповідність інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, в тому числі, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.

На противагу доводам захисника, апеляційний суд зазначає, що диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає одночасно декілька складів адміністративного правопорушення, які можуть бути інкриміновані особі, яка керує транспортним засобом, зокрема:

- керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного, іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції;

- передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного, іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції;

- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В ході апеляційного перегляду встановлено та належним чином підтверджено, що водію ОСОБА_1 внаслідок виявлених у нього ознак наркотичного сп`яніння, було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, проте за результатом тривалого діалогу з працівниками патрульної поліції, останній відмовився від його проходження.

Таким чином, дії водія ОСОБА_1 правомірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як працівниками поліції, так і судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови, як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Неспроможними також є доводи захисника щодо визнання направлення на медичний огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 недопустимим доказом, оскільки сама по собі наявність графи про серію та номер протоколу не може автоматично нівелювати такий доказ. Використання шаблону медичного направлення при складанні адміністративних матеріалів, який відрізняється від Додатку 1 Інструкції 1452/735 виключно наявністю вказаної графи, хоч і є незначним відхиленням від вимог Інструкції, проте не тягне за собою такого процесуального наслідку як визнання його недопустимим доказом.

Апеляційний суд також погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що доводи адвоката Мурашка І.О. про недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення з огляду на те, що направлення на медичний огляд та протокол про адміністративне правопорушення було складено у різний час, не свідчать про порушення встановленої законом процедури, не ставить під сумнів достовірність відомостей, викладених у цих документах, та не є підставою для визнання їх недопустимими доказами. Безперервний відеозапис підтверджує послідовність подій: виявлення та повідомлення ознак наркотичного сп`яніння, пропозицію пройти огляд, відмову особи від його проходження та подальше оформлення адміністративних матеріалів, а тому доводи захисника в цій частині є необґрунтованими та спростовуються дослідженими судом доказами.

Доводи захисника про невідповідність виявлених ознак наркотичного сп`яніння Інструкції № 1452/735 є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Як визначено п. 3 Розділу І, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови та виражене тремтіння пальців рук.

Згідно п. 4 Розділу І, ознаками наркотичного сп`яніння є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.

З наведеного слідує, що така ознака як тремтіння пальців рук може бути проявом як і стану алкогольного, так і стану наркотичного сп`яніння.

Як встановлено з відеозапису, на місці зупинки транспортного засобу водію ОСОБА_1 повідомлено про виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння, а саме почервоніння обличчя та тремтіння пальців рук. Неповідомлення такої ознаки як «зіниці очей, які не реагують на світло», як це вірно зазначено захисником, не спростовує виявлених інших ознак, про які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення. Більш того, наявність навіть однієї з ознак також породжує обов`язок у водія пройти огляд на відповідний стан сп`яніння.

Апеляційний суд наголошує про чітко визначений порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння, зміст таких норм вказує на їх імперативний характер. Крім того, виявлені уповноваженою особою ознаки сп`яніння, хоч і можуть бути суб`єктивними, оскільки їх наявність чи спростування може констатувати виключно лікар спеціалізованої медичної установи, проте їх виявлення тягне за собою обов`язкове виконання водіями, у яких виявлені ознаки відповідного виду сп`яніння, вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України в частині проходження повного медичного огляду за вимогою працівника поліції у закладі охорони здоров`я з метою подальшого підтвердження чи спростування раніше виявлених ознак.

Вказані вимоги закону дотримані працівниками поліції.

Таким чином, наявним відеозаписом події зафіксовані як належні підстави для проведення огляду на стан сп`яніння, а саме виявлені у водія транспортного засобу ознак відповідного сп`яніння, так і безумовну відмову такої особи від проходження огляду на стан сп`яніння.

З огляду на викладене, суд дослідив всі докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

У апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без врахування всіх фактичних обставин справи.

Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, встановлено не було.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Мурашка Ігоря Олександровича – залишити без задоволення.

Постанову Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 16 липня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Л.В. Клименко