Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №336/12552/24 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 336/12552/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 336/12552/24

Провадження № 33/807/963/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Нікітін В.В., за участю захисника – адвоката Ткач В.О., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою суду, 10.04.2024 року о 23:04 год., за адресою: селище Комишуваха, Запорізька обл., Запорізький район по вул. Заводська, 9, ОСОБА_1 , керував т/з ЗАЗ 1103, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, та на вимогу працівника поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

В апеляційній скарзі захисник Ткач В.О. просить поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2025, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог захисник Ткач В.О. зазначає, що у поліцейського не було правової підстави для зупинки т/з ЗАЗ 1103, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Законом встановлений вичерпний перелік підстав для зупинки транспортних засобів, основний серед них – порушення ПДР. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факт порушення особою ПДР, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів є неправомірними.

Крім того, зазначає захисник, що у ОСОБА_1 не було помітно тремтіння рук та поведінки, що не відповідає обстановці, хоча водій пояснив, що він учасник бойових дій та в цілому після пережитого може мати незвичні ознаки поведінки.

Як вважає захисник, протокол про адміністративне правопорушення від 10.12.2024, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки фактичні обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимогам його достовірності.

Захисник зазначила, що ознаки сп`яніння, про які наголошували поліцейські, нічим не підтверджені, на відео водій не проявляє ознак сп`яніння, тільки зі слів поліцейських.

З матеріалів справи вбачається, що поліцейськими було складено направлення та акт огляду, однак суд не встановив: які саме ознаки сп`яніння були виявлені; чи відповідали вони вимогам Інструкції № 1452/735; чи були достатні підстави для направлення на огляд; чи було дотримано процедури проведення огляду. Наведені питання судом взагалі не досліджувалися. Постанова містить лише загальні висновки без аналізу доказів.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , до судового засідання не з`явився. Вказане, з урахуванням думки його захисниці, яка вважала можливим провести апеляційний розгляд без нього, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши захисника ОСОБА_1 – адвоката Ткач В.О., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Заявлене захисником клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 участі у розгляді справи судом першої інстанції не брав. Відомості про отримання особисто ОСОБА_1 копії постанови суду першої інстанції в матеріалах справи відсутні. ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем ЗСУ. Адвокат Ткач В.О. направила 01.05.2026 до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя заяву про ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення в електронному вигляді та 29.06.2026 направила клопотання про завантаження відеозаписів з боді-камер на гугл диск та надала посилання. Протягом десятиденного строку, а саме 01.07.2026, звернулась до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з апеляційною скаргою, в якій, окрім іншого, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Тобто, зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана захисником апеляційна скарга підлягає розгляду.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За приписами статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (пункт 6 розділу І Інструкції).

Згідно з п. 7 Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав його вину доведеною, разом з тим такий висновок суду об`єктивно не підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.

Згідно з Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від огляду на місці ОСОБА_1 відмовився (а.с. 3).

В матеріалах справи також міститься Направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.12.2024, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від такого огляду.

Вказана обставина не узгоджується з іншими доказами, наявними у справі.

Так, доданим до матеріалів справи відеозаписом підтверджено, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції під час спілкування з ОСОБА_1 запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. У відповідь ОСОБА_1 відмовився. Надалі працівник поліції, роз`яснив ОСОБА_1 відповідальність за відмову у проходженні огляду на стан сп`яніння, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП, після чого відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Системний аналіз наведених вище норм свідчить про те, що відмова водія від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу має наслідком обов`язкову пропозицію поліцейського пройти водію медичний огляд у закладі охорони здоров`я та, у разі згоди водія, забезпечити проведення такого огляду не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Проте, інспектор патрульної поліції не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я та не вчинив дій, спрямованих на забезпечення проведення такого огляду.

Недотримання працівниками поліції вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 9 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 є істотним порушенням встановленого законом порядку проведення огляду на стан сп`яніння і воно не було враховано судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення.

Інші доводи захисника, як окремі підстави для скасування судового рішення апеляційним судом не досліджуються, оскільки не впливають на вирішення справи в цілому через наявність істотного порушення поліцейським вимог закону щодо процедури проведення медичного огляду на стан сп`яніння.

За таких обставин, суд першої інстанції не мав достатньо допустимих доказів для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та визначив його винуватість доведеною помилково, не врахувавши допущення працівниками поліції грубого порушення процедури проведення медичного огляду на стан сп`яніння, визначеного ч. 3 ст. 266 КУпАП та Інструкцією, а тому постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику – адвокату Ткач Вікторії Олександрівні строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника Ткач Вікторії Олександрівни задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю складу та події правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.В. Нікітін