Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №127/14713/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/14713/26

Провадження № 33/801/839/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бессараб Н. М.

Доповідач: Медвецький С. К.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Медвецький С. К. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 липня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и в :

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що 15 квітня 2026 року о 07:25 год по вул. Гонти, буд. 35 А в м. Вінниці вона керувала автомобілем «Mercedes-Benz – 245», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння.

Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а відтак вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

огляд на стан сп`яніння проведено з істотним порушенням вимог статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак сп`яніння, у зв`язку з чим його результати є недійсними та не можуть бути належним доказом;

у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено конкретних ознак алкогольного сп`яніння, які були виявлені у особи, а також не наведено законних підстав для направлення на медичний огляд, що свідчить про його неналежне оформлення;

відеозапис процедури проходження медичного огляду є неповним та не забезпечує безперервної фіксації всіх процесуальних дій;

висновки суду ґрунтуються на недопустимих доказах, отриманих із порушенням вимог закону.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з`явилася. До суду подала заяву про відкладення розгляду справи, мотивуючи її тим, що її адвокат не має можливості прибути у судове засідання.

Водночас матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження здійснення захисту ОСОБА_1 адвокатом, зокрема відсутні ордер, договір про надання правничої допомоги чи інші документи, які б посвідчували повноваження захисника відповідно до вимог КУпАП.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Ураховуючи відсутність належних доказів участі захисника у справі, скорочені строки апеляційного розгляду, необґрунтованість заявленого клопотання про відкладення розгляду справи, а також те, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Частиною 7 ст. 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Установлено, що 15 квітня 2026 року о 07:25 год по вул. Гонти, 35А в м. Вінниці ОСОБА_1 керувала автомобілем «Mercedes-Benz 245», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервонінням очей, тремтінням пальців рук та запахом алкоголю з порожнини рота.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» та з використанням безперервної відеофіксації. Результат огляду – 0,42 проміле.

Не погодившись із результатом огляду, останню було направлено до КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка» для проходження медичного огляду.

Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовилась.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі за змістом – Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

DVD диск з відеозаписом є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення.

Апеляційним судом досліджено DVD диск з відеозаписом.

Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної бодікамери працівника поліції № 797086 встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz 245», державний номерний знак НОМЕР_1 , була зупинена працівниками поліції. Під час спілкування з водієм працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим їй було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820».

ОСОБА_1 погодилась на проходження огляду, за результатами якого прилад зафіксував 0,42 проміле. Не погодившись з указаним результатом, ОСОБА_1 висловила бажання пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, у зв`язку з чим працівники поліції доставили її до КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка».

Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечувала факт вживання алкогольних напоїв напередодні та висловлювала занепокоєння, що результати огляду можуть бути позитивними.

Як слідує з відеозапису, у медичному закладі ОСОБА_1 було роз`яснено порядок проведення медичного огляду та наслідки відмови від його проходження. Водночас вона відмовилася від проходження медичного огляду, мотивуючи це тим, що бажає пройти дослідження шляхом відбору крові для проведення аналізу.

Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 , що така поведінка відповідно до вимог статті 266 КУпАП буде розцінюватися як відмова від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Незважаючи на це, ОСОБА_1 наполягла на своїй відмові, що також зафіксовано у висновку медичного огляду № 0296 від 15 квітня 2026 року та підтверджується відеозаписом.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, тому апеляційний суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, судам слід урахувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовилась, що зафіксовано в акті огляду № 0296 від 15 квітня 2026 року та технічними засобами відеозапису. Отже, дії працівників поліції відповідають вимогам статті 266 КУпАП.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції вірно встановив обставини вчинення правопорушення водієм ОСОБА_1 , надав належну оцінку доказам в їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння, визначеного КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Дослідивши інші доводи сторони захисту та матеріали адміністративної справи, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено конкретних ознак алкогольного сп`яніння, а також не наведено законних підстав для направлення ОСОБА_1 на медичний огляд, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Як убачається з відеозапису з нагрудної бодікамери працівника поліції, після зупинки транспортного засобу поліцейський повідомив ОСОБА_1 про виявлені у неї ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

Указана ознака прямо передбачена пунктом 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, як ознака алкогольного сп`яніння, що є підставою для проведення огляду.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, працівниками поліції указані всі виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та тремтіння пальців рук, що узгоджується зі змістом відеозапису та іншими матеріалами справи.

Посилання апелянта на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення окремо не наведено ознаки алкогольного сп`яніння, не свідчить про їх відсутність та саме по собі не є підставою для визнання протоколу недопустимим доказом чи незаконності вимоги поліцейських про проходження огляду.

Доводи апеляційної скарги про те, що наявний у матеріалах справи відеозапис процедури проходження медичного огляду є неповним, відтак не підтверджує дотримання встановленої законом процедури проведення огляду, апеляційний суд не приймає до уваги з огляду на таке.

Для правильного вирішення справи значення мають лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою технічних засобів відеофіксації, які підтверджують або спростовують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Відсутність безперервного відеозапису всіх процесуальних дій сама по собі не свідчить про недотримання встановленої законом процедури, якщо наявні у справі докази у своїй сукупності дають можливість встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наявним у справі відеозаписом зафіксовано факт керування транспортним засобом та відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17 зроблено висновок, що: «відеозапис, навіть якщо він не відображає повну картину подій, визнається належним доказом, якщо з його змісту можливо встановити обставини, що мають значення для справи».

Інші обставини, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зводяться до незгоди з ухваленим рішенням суду першої інстанції та не містять належних доводів, які б спростовували встановлені судом фактичні обставини справи чи його правові висновки.

Наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують правильність висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а її дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно.

Ураховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування до неї адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду С. К. Медвецький