Вирок від 06 серпня 2026 р. у справі №733/1128/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження№ 1-кп/733/115/26

Єдиний унікальний №733/1128/26

Вирок

Іменем України

07 серпня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026270440000091 від 11.06.2026 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Колочава Міжгірського району Закарпатської області, з середньою-освітою, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України

за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 20.08.2015 Національна поліція України – це центральний орган виконавчої влади.

Наказом начальника Головного управління національної поліції в Чернігівській області №676 о/с від 21.10.2025 ОСОБА_5 призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (м. Ічня) Прилуцького районного відділу поліції Головного управління поліції у Чернігівські області.

У відповідності до посадової інструкції поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (м. Ічня) Прилуцького районного відділу поліції Головного управління поліції у Чернігівські області ОСОБА_5 його завданнями, обов`язками та повноваженнями, серед іншого є: сприяння дотримання правил громадського порядку, перешкоджання антигромадським та злочинним діям громадян; своєчасне реагування на всі звернення та повідомлення про вчинені кримінальні, адміністративні правопорушення або події, надання населенню всебічної допомоги, здійснення профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; взаємодія з іншими структурними підрозділами відділу, відділення поліції, що беруть участь у забезпеченні публічної безпеки та порядку, а також з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку; під час патрулювання, виявлення перешкоди та ускладнення в дорожньому русі, вживання в межах компетенції заходів з їх усунення, а у визначених законом випадках здійснення обмеження або перекриття руху; на підставі отриманої з відповідних баз даних Національної поліції та МВС України, Головного управління чи від громадян інформації про незаконне заволодіння транспортними засобами брання участі у заходах з виявлення та затримання, злочинців та інших осіб, причетних до вчинення такого правопорушення; надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров?я; складання, у межах компетенції, протоколів про адміністративні правопорушення та здійснення, у визначених законом випадках, провадження у справах про адміністративні правопорушення; на підставі отриманої з відповідних баз даних Національної поліції та МВС, чи від громадян наявної інформації виявлення і затримання розшукуваних транспортних засобів, злочинців та інших осіб та інші.

Згідно з ст. 222 КУпАП органи Національної поліції здійснюють розгляд справи про адміністративні правопорушення, щодо порушень правил дорожнього руху, правил

паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема, в тому числі передбачені ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (м.Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 є представником влади та службовою особою правоохоронного органу наділеного владними повноваженнями.

Судом встановлено , що 10.06.2026, о 23 год. 30 хв. поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м.Ічня) Прилуцького РВП ОСОБА_5 та поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ОСОБА_6 , які перебували на добовому чергуванні з патрулювання вулиць в м. Ічня та Прилуцького району Чернігівської області, перебуваючи на автомобільній дорозі Р-68 в напрямку руху з м. Ічня до с. Гужівка, було здійснено зупинку транспортного засобу – автомобіля марки «Renault» модель «Megane» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який допустив порушення вимог правил дорожнього руху, а саме: здійснював керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та керування транспортним засобом за відсутності відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП. У подальшому, поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ОСОБА_5 повідомлено про винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, які зафіксовані не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 126 КУпАП та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_3 , перебуваючи на проїжджій частині автомобільної дороги Р-68 в напрямку руху з м. Ічня до с. Гужівка, усвідомлюючи, що стосовно нього буде винесено постанову та протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на уникнення від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, 10.06.2026 о 23 - 35 год під час спілкування з поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (м.Ічня) Прилуцького РВП ОСОБА_5 висловив пропозицію про надання поліцейському неправомірної вигоди у розмірі 100 доларів США за не складання відносно нього адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що отримав відмову.

Отже, 10.06.2026 року о 23 - 35 год ОСОБА_3 пропонував надати неправомірну вигоду поліцейському сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (м.Ічня) Прилуцького РВП ОСОБА_5 , який є службовою особою правоохоронного органу, за невчинення ним відносно ОСОБА_3 дій, що пов`язані з використанням наданого йому службового становища.

Навиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» поліцейським ОСОБА_5 повідомлено про факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, на лінію «102».

Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.

Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, вказані дії ОСОБА_3 суд кваліфікує як кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 369 КК України, тобто пропозиція надання службовій особі неправомірної вигоди, за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дій з використанням службового становища.

Обвинувачений ОСОБА_3 заявив у судовому засіданні про те, що визнає себе винуватим у скоєному кримінальному правопорушенні та бажає надати суду показання.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про розгляд справи у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що після зупинки його працівниками поліції йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, але він відмовився та запропонував працівникам поліції 100 доларів США з метою уникнення відповідальності за те, щоб поліцейські не складали на нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП .

Обвинувачений у судовому засіданні визнав вину у вчиненому ним злочині та просив суд призначити мінімальне покарання в межах санкції статті.

Прокурор просив призначити покарання у вигляді штрафу.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю та визнає винуватим ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, а саме: у пропозиції надання службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.

Судом також було досліджено документи, які стосуються особи обвинуваченого та речових доказів, а саме: вимога щодо судимостей обвинуваченого; довідка-характеристика; довідка від лікаря психіатра, довідка лікаря нарколога, відповідно до яких , обвинувачений не перебуває на обліку.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання за вчинене кримінальне правопорушення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 50 Кримінального кодексу України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до положень ст. 65 Кримінального кодексу України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення за ч.1 ст. 369 КК України, який відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу віднесений до категорії нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, офіційно не працюючий, наявність обставини, що пом`якшує покарання у вигляді щирого каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання за ч.1 ст. 369 КК України у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

На думку суду, призначене покарання ОСОБА_3 , у відповідності до вимог ст. 65 КК України, відповідає тяжкості вчиненого ним кримінально караного діяння та є необхідним і достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.

Запобіжний захід не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1