Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №676/6426/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/6426/26

Номер провадження 3/676/1923/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Воєвідко Я.І., за участю секретаря судових засідань Мельник Р.Р., захисника Сохи В.В., розглянувши протокол та матеріали справи у відкритому судовому засіданні, в залі Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, що надійшли від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП Хмельницької області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя по АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), за ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

До Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП Хмельницької області ДПП, надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №726635 від 23 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно протоколу, ОСОБА_1 о 23:56 год. 22 липня 2026 року по вул. Ярослава Мудрого, 113 в м. Кам`янець-Подільський, керував транспортним засобом ВАЗ 2105 державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився в найближчому медичному закладі: Кам`янець-Подільська міська лікарня. Результати огляду відповідно до висновку лікаря №103/26 – 0,412‰, чим порушив вимоги п.2.9.а ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився без поважних причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Захисник Соха В.В. у судовому засіданні не заперечував щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши захисника Соху В.В., вивчивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №726635 від 23 липня 2026 року, відеозапис та інші матеріали справи, не здобув достатньо доказів доведення вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та вважає, що справа підлягає закриттю, зважаючи на наступне.

У судовому засіданні захисник Соха В.В. зазначив, що результати медичного огляду не можуть бути визнані належним доказом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Зокрема, під час проведення огляду в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 , останньому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального пристрою, який на його думку на час огляду не було відкалібровано, мундштук мав ознаки використанням, тобто вже був використаний, а також виникли обґрунтовані сумніви щодо технічної працездатності приладу. Захисник звернув увагу, що у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 заперечував факт вживання алкогольних напоїв, а зазначені у матеріалах справи ознаки алкогольного сп`яніння не узгоджуються із його фактичним станом, який зафіксований під час оформлення адміністративних матеріалів. Направлення ОСОБА_1 , на медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння містить ознаки підробки і його підзахисному не вручався, що ставить під сумнів дотримання встановленої процедури проведення огляду. Після першого огляду лікар повідом, тест позитивний, 0.4%, але результат йому продемонструвала та повідомила, що через 20 хв. потворять відповідну процедуру. При цьому не встановила будь-яких інших ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , не заміряла внутрішній тиск, не перевірила зіцині, тощо. Через халатне відношення лікаря до свої професійних обов`язків під час освідування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, останній відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння, при цьому погодився здати кров для експертного дослідження, але йому безпідставно відмовили. За вказаних обставин поліцейський зобов`язаний був скласти на ОСОБА_1 протокол за порушення вимог п.2.5 ПДР України, а не п.2.9а ПДР України,

З огляду на викладене захисник просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю належних доказів вини ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що доводи захисника частково знайшли своє підтвердження під час дослідження матеріалів справи.

Так, із досліджених судом матеріалів убачається, що єдиним доказом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння є висновок лікаря №103/26, відповідно до якого результат дослідження становить 0,412‰. Разом з тим зазначений висновок не містить чіткого та однозначного висновку лікаря щодо стану особи, а саме чи перебував ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння на момент проведення огляду. В даному висновку не вказано, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння, і процедура його огляду не була завершена, що викликає сумніви у дотриманні процедури направлення особи до закладу охорони здоров`я та проведення відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Досліджені судом відеозаписи не містять об`єктивних даних, які б беззаперечно підтверджували наявність у ОСОБА_1 явних ознак алкогольного сп`яніння, однак чітко зафіксовано відмова останнього від огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні докази, надати їм належну правову оцінку та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння.

Частина перша ст.130 КУпАП є бланкетною нормою, оскільки порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначається положеннями ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи з результатами такого огляду або її відмови від його проходження на місці огляд проводиться у закладі охорони здоров`я.

Частиною третьою ст.266 КУпАП передбачено, що огляд у закладі охорони здоров`я здійснюється саме у випадку незгоди водія на проведення огляду поліцейським або незгоди з його результатами.

Згідно з ч.5 ст.266 КУпАП огляд, проведений із порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п.7 Інструкції №1452/735 у разі незгоди водія з проведенням огляду на місці або незгоди з його результатами такий огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я.

При цьому результати медичного огляду можуть бути покладені в основу висновку про винуватість особи лише за умови безумовного дотримання встановленої законом процедури його проведення та належного документального оформлення.

Судом встановлено, що наданий до матеріалів справи висновок лікаря №103/26 не дозволяє однозначно встановити стан ОСОБА_1 на момент проведення огляду. У висновку зазначено лише цифровий показник 0,412‰, однак відсутній чіткий висновок лікаря про перебування особи саме у стані алкогольного сп`яніння, та не зафіксовано відмова останнього від огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, що не дає можливості суду беззаперечно встановити наявність події адміністративного правопорушення.

Із дослідженого відеозапису вбачається, що під час проведення огляду в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 повідомляв, що алкогольних напоїв не вживав, а захисник зазначив, що для проведення огляду особі було надано вже використаний мундштук та не проводилась калібровка приладу перед початком використання, ОСОБА_1 не доведено результати огляду, тобто його позитивного тесту, що викликало обґрунтовані сумніви ОСОБА_1 щодо достовірності отриманого результату.

Разом із тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б спростовували наведені доводи сторони захисту або підтверджували справність спеціального технічного засобу, правильність проведення дослідження та достовірність отриманого результату.

Крім того, із досліджених судом матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння. Разом із тим протокол про адміністративне правопорушення складений не за відмову від проходження огляду, а за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння за п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, що не відповідає фактичним обставинам справи.

За таких обставин суд позбавлений можливості виходити за межі фабули адміністративного правопорушення та фактично змінювати суть обвинувачення, переходячи від інкримінованого керування у стані сп`яніння до відмови від проходження огляду, оскільки це суперечило б принципам змагальності, правової визначеності та практиці Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти Росії», відповідно до яких суд не вправі самостійно змінювати фабулу обвинувачення або відшукувати докази на користь сторони обвинувачення.

Сам по собі факт подальшої відмови особи від повторного проходження огляду не може бути підставою для притягнення її до відповідальності за інше адміністративне правопорушення, ніж те, яке зазначене у складеному відносно неї протоколі.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 визначено, що адміністративна відповідальність та процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах верховенства права та презумпції невинуватості.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 зазначено, що положення Кодексу України про адміністративні правопорушення спрямовані на забезпечення дотримання прав особи та запобігання її безпідставному притягненню до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий судовий розгляд, а особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у законному порядку.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1988 року Суд зазначив, що принцип презумпції невинуватості покладає обов`язок доказування саме на сторону обвинувачення, а всі сумніви щодо доведеності вини повинні тлумачитися на користь особи.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти Росії» наголошено, що суд не вправі самостійно змінювати фабулу обвинувачення, відшукувати докази винуватості особи чи фактично виконувати функцію сторони обвинувачення, оскільки це порушує принцип рівності сторін та право особи на захист.

Практика Європейського суду з прав людини також виходить із того, що оцінка доказів повинна здійснюватися за критерієм доведеності вини «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою доказів.

Разом з тим у даній справі таких доказів судом не встановлено.

Наявний у матеріалах справи висновок лікаря №103/26 сам по собі не може бути безумовною підставою для висновку про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки він не містить однозначного медичного висновку щодо стану особи, а лише цифровий показник концентрації алкоголю. Крім того, судом встановлено невідповідність часу оформлення направлення на медичний огляд фактичному часу його складання, що ставить під сумнів дотримання процедури проведення такого огляду.

Досліджені у судовому засіданні відеозаписи також не містять достатніх об`єктивних даних, які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому будь-яких інших належних, допустимих та достатніх доказів, які б у своїй сукупності підтверджували перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд позбавлений можливості визнати доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки наявні у справі докази не відповідають критеріям достатності, належності та допустимості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи відповідно до вимог ст.62 Конституції України підлягають тлумаченню на її користь.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 130, 245, п.1 ч.1 ст. 247, ст.266, 283, 284, 287, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду

Я.І. Воєвідко