Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №675/445/26 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/445/26

Провадження № 1-кп/675/68/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" серпня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , прокурора – ОСОБА_3 , потерпілої – ОСОБА_4 , обвинуваченого – ОСОБА_5 , його захисника – адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав кримінальне провадження № 12026244000000183 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта середня-спеціальна, раніше судимого 18.11.2025 Ізяславським районним судом Хмельницької області за ст. 126-1 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 годин,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 126-1, 390-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 з 28.09.2024 перебуває на обліку осіб, що вчинили домашнє насильство - «Кривдник» у Шепетівському РУН ГУІІІІ в Хмельницькій області, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість за ст. 126-1 КК України, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання домашньому насильству», в період часу з 01.11.2025 до 22.02.2026, маючи прямий умисел на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, систематично вчиняв психологічне насильство відносно своєї матері ОСОБА_4 , що призвело до психологічних та фізичних страждань останньої.

Так, 01.11.2025, близько 06 год. 00 хв. та 21.12.2025 близько 05 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання, що в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_4 , насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, які виразились у висловлюванні на її адресу нецензурними словами та погрозах фізичною розправою, словесному приниженні, тобто протиправні дії, які завдали психологічних страждань потерпілій. За вказані протиправні дії, ОСОБА_5 , 24.12.2025, притягнутий Ізяславським районним судом Хмельницької області, до відповідальності за ст. 173-2 ч. 3 КУпАП та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень.

Попри неодноразові притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, а також кримінальної відповідальності за правопорушення, пов`язані із вчиненням домашнього насильства, останній продовжив вчиняти систематичне психологічне насильство відносно своєї матері ОСОБА_4 .

Так, 07.02.2026, близько 17 год. 50 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання, що в АДРЕСА_1 , підійшов до матері - ОСОБА_4 та почав вимагати щоб вона передала йому у тимчасове користування свій мобільний телефон. Отримавши відмову в передачі йому мобільного телефону, ОСОБА_5 почав виражатися в сторону ОСОБА_4 нецензурними словами та погрожував фізичною розправою. Як наслідок, ОСОБА_5 вчинив відносно своєї матері, насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, які виразились у висловлюванні на її адресу нецензурними словами та погрозах фізичною розправою, словесному приниженні, тобто протиправні дії, які завдали психологічних страждань потерпілій.

Того ж дня, а саме 07.02.2026, близько 22 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання, що в АДРЕСА_1 , підійшов до матері - ОСОБА_4 та вчинив конфлікт з приводу того, що вона, ніби випила його слабоалкогольний напій «Шейк». Отримавши пояснення від ОСОБА_4 , що такого не було, ОСОБА_5 почав виражатися в її сторону нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, окрім цього вирвав з її рук мобільний телефон та кинув його на підлогу. Як наслідок, ОСОБА_5 вчинив відносно своєї матері, насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, які виразились у висловлюванні на її адресу нецензурними словами та погрозах фізичною розправою, словесному приниженні, тобто протиправні дії, які завдали психологічних страждань потерпілій.

Окрім вказаного, 08.02.2026, близько 16 год. 40 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання, що в АДРЕСА_1 , підійшов до матері - ОСОБА_4 та попросив, щоб вона дала йому 500 гривень. Отримавши відмову, ОСОБА_5 вчинив конфлікт та почав виражатися в її сторону нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, окрім цього пошкодив її мобільний телефон. Як наслідок, ОСОБА_5 вчинив відносно своєї матері, насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, які виразились у висловлюванні на її адресу нецензурними словами та погрозах фізичною розправою, словесному приниженні, тобто протиправні дії, які завдали психологічних страждань потерпілій.

Також, 22.02.2026, близько 20 год. 20 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання. що в АДРЕСА_2 , підійшов до матері - ОСОБА_4 та попросив, щоб вона передала йому у тимчасове користування свій мобільний телефон. Отримавши відмову, ОСОБА_5 вчинив конфлікт та почав виражатися в її сторону нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, окрім цього вирвав з рук та кинувши на підлогу, пошкодив її мобільний телефон. Як наслідок, ОСОБА_5 вчинив відносно своєї матері, насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, які виразились у висловлюванні на її адресу нецензурними словами та погрозах фізичною розправою, словесному приниженні, тобто протиправні дії, які завдали психологічних страждань потерпілій.

В результаті вчинення протиправних дій ОСОБА_5 , пов`язаних з насильством в сім`ї, відносно своєї матері, ОСОБА_4 систематично переживала психологічне насильство, вчинене її сином, через залякування, погрози, словесні образи, приниження та агресію, патологічний стан, коли емоційні потреби та самооцінка стають залежними від поведінки та стану близької особи, яка страждає від залежності (в даному випадку - наркотичної), що призвело її до стану емоційного виснаження, погіршення психічного здоров`я (тривожні розлади), вразливості, соціальної ізоляції та руйнування стосунків, зниження якості життя та втрати життєвих перспектив. Систематичний стрес під час ситуацій домашнього насильства у вказаний період та 08.02.2026, близько 16.40 год. спричинив: негативні реакції на фізичному рівні (труднощі з засинанням та сном, тремор рук, пітливість, інші проблеми зі здоров`ям); емоційні реакції (виснаження, тривогу, ймовірні острахи, гнів, нестійкість, вразливість, пасивність); когнітивні реакції (погану концентрації уваги, занепокоєність); міжособистісні реакції (недовіру, дратівливість, сором).

Конфліктні ситуації, які постійно створює ОСОБА_5 та накопичуваний стрес, змінили життя потерпілої ОСОБА_4 , а систематичні образи, відчуття безпорадності, емоційна вразливість - спричинили психологічні страждання. На базі безнадійності та відчаю, невміння керувати своїми почуттями, у потерпілої сформувався високій рівень емоційної вразливості, а як наслідок – нездатність захистити себе від болісних переживань та емоційного перегоряння. Насильницькі дії ОСОБА_5 відносно ОСОБА_4 викликали у неї побоювання за власну безпеку (постійну тривожність з цього приводу), спричинили безнадію, емоційну невпевненість, втрату підтримки та завдали шкоди психічному здоров`ю жінки.

Діяння ОСОБА_5 кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, що виразились у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні, психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Крім того, вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області, у справі № 675/1211/25 від 18.11.2025, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, згідно якого, щодо нього застосовано обмежувальні заходи на строк 2 місяці у виді направлення для проходження програми для кривдників. 21.01.2026 між ОСОБА_5 та Комунальною установою «Центр надання соціальних послуг» Ізяславської міської ради, що розташований за адресою: Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Шевченка, 10В, укладено договір №2/2026 від 21.01.2026, для проходження програми для кривдників строком на 2 два місяці згідно з порядком, передбаченим Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яка відповідно до частини першої статті першої вказаного Закону передбачає комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків. Того ж дня, ОСОБА_5 був належним чином ознайомлений з вказаним вироком, умовами договору № 2/2026 від 21.01.2026, індивідуальним планом проходження корекційної програми та графіком проведення корекційної програми, а також попереджений про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від проходження вказаної програми для кривдників.

Однак, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про покладений на нього обов`язок проходити програму для кривдників, діючи умисно, маючи реальну можливість проходити програму для кривдників, з метою ухилення від її проходження, без поважних причин в обумовлені графіком дні, 26.01.2026, 29.01.2026, 02.02.2026 та 05.02.2026, не з`явився для проходження програми для кривдників до Центру надання соціальних послуг Ізяславської міської ради, що розташований за адресою: Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Шевченка, 10В, чим своїми діями умисно ухилився від проходження програми для кривдників.

Діяння ОСОБА_5 кваліфіковані за ст. 390-1 КК України, що виразились в умисному ухиленні від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

06 серпня 2026 року начальник Білогірського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Сторонами угоди узгоджено покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме:

- за ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 3 роки 6 місяців;

- за ст. 390-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 роки 6 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків призначити покарання шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 листопада 2025 року за ст.126-1 КК України та призначити остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 роки 6 місяців 20 днів.

Також сторони даної угоди дійшли згоди про проходження ОСОБА_5 програми для кривдників на строк 3 місяці відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України.

ОСОБА_5 , якому роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, надав згоду на призначення узгодженого покарання.

Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, судом враховано наступні обставини.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений у судовому засіданні просив затвердити угоду, вказав, що з його боку угода була укладена добровільно. Зазначив, що насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував. ОСОБА_5 повідомив, що беззастережно визнає свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, розуміє характер пред`явленого обвинувачення та погоджується з його формулюванням, вказав, що здатен виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 469 КПК України потерпіла ОСОБА_4 надала письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим, яку підтримала в судовому засіданні та просила затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

В судовому засіданні судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Захисник у судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене в ній покарання.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України, є кримінальним проступком та нетяжким злочином.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції ст. 126-1 та ст. 390-1 КК України. Також дотримано правила складання покарань визначеними положеннями ст.72 КК України та правовим позиціям Верховного Суду у постановах від 12 травня 2025 року у справі № 638/7426/24, від 13 травня 2024 року у справі № 335/1211/23, відповідно до яких при складанні покарань за сукупністю вироків слід виходити із того, що одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт.

При цьому враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані, що характеризують особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди, є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком інших обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1 та ст. 390-1 КК України.

Враховуючи наведене вище, суд встановив, що укладена у цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність.

Судом не встановлено підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, для відмови в її затвердженні.

Обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття.

Обставиною, що обтяжуює покарання є повторність (епізод за ст. 126-1 КК України), та рецидив кримінальних правопорушень (епізод за ст. 390-1 КК України).

З огляду на вказане суд дійшов висновку про необхідність затвердження вказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання із покладенням передбачених ст. 59-1 КК України обов`язків.

З огляду на призначене покарання, підстав для застосування запобіжних заходів, передбачених ст. ст. 176, 177 КПК України, суд не вбачає.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 314, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 06 серпня 2026 року між начальником Білогірського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , його захисником – адвокатом ОСОБА_6 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 126-1, 390-1 КК України, і призначити йому покарання:

- за ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

- за ст. 390-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 листопада 2025 року та призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців 20 (двадцять) днів.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: DVD-R диск із відеозаписом вчинення протиправних дій ОСОБА_5 відносно ОСОБА_4 ; копії матеріалів адміністративних справ № 675/1832/25 (провадження № 3/675/660/2025), яка містить у собі ще 1 адміністративну справу №675/2095/25 (провадження № 3/675/742/2025) на 30 арк.; постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24.12.2025 на 1 арк., залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення:

обвинуваченому виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: ОСОБА_1