Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №753/18591/24 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 06 серпня 2026 р.

Справа: №753/18591/24

Суддя: Ромазан В. В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2026 Справа №753/18591/24 Провадження №2/607/735/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бойко О.В.

представника позивача Петровської І.Ю.

представника відповідача Парубія І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Державна іпотечна установа (надалі ДІУ, Позивач) звернулось 24.09.2024 в суд із позовом до ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1 , Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого позивач просить стягнути із відповідача на користь Державної іпотечної установи заборгованість за кредитним договором №116/П/9/2008-840 від 28.08.2008 в загальній сумі 2 338 015, 50 грн., у тому числі: прострочена сума основного боргу 154 833,47 грн. (за період з 12.06.2020 по 12.07.2024 відповідно до графіку), прострочені відсотки за користування кредитом в сумі 2 183 182,03 грн. (за період з 12.06.2020 по 12.07.2024 відповідно до графіку), а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог, Позивач вказує на те, що 18.08.2008 ОСОБА_1 уклала договір №2655-9/095Р-1-15 про резервування об`єкту нерухомості та порядок погашення облігацій з ТзОВ «Інвестеційно-будівельна копманія «Столиця» відповідно до якого остання забронювала за відповідачем об`єкт нерухомості – квартиру в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 28.08.2008 між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №116/П/9/2008-840 відповідно до якого Банк надав Відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності кошти у розмірі 130 885,11 доларів США зі сплатою 15,19 відсотків річних. 13.03.2020 сторонами укладено додаткову угоду №1, відповідно до якої визначено щомісячну суму мінімального платежу Відповідачу 1761,11 доларів США із кінцевим терміном повернення 27.08.2038 року. Пунктом 2.4 зазначеного договору із урахуванням унесених змін, передбачено, що погашення суми основної заборгованості відбувається шляхом внесення необхідного платежу щомісячно до 10 числа поточного місяця. Позичальник повертає кредит, сплачує Банку проценти, комісії та інші платежі, шляхом здійснення перерахування на рахунок. Позивач зазначив, що первинний кредитор виконав усі умови даного кредитного договору, відкрив Відповідачу рахунок та здійснив видачу кредитних коштів. Проте, Відповідач не належним чином виконувала взяті на себе зобов`язання згідно умов кредитного договору, відтак у неї утворилась заборгованість. 21.05.2020 між Позивачем та ВАТ КБ «Надра» укладено нотаріально-посвідчений договір про відступлення прав вимоги. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі №910/19158/16 затверджено мирову угоду, яку укладено між ДІУ та ВАТ КБ «Надра». Згідно із п.1 договору про відступлення прав вимоги визначено, що Банк відступає новому кредитору/іпотекодержателю/заставодержателю належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до заставодавців/іпотекодержателів та/або майнових поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору. Позивач вважає, що він набув усі права за даним кредитним договором до Відповідача, а також договором іпотеки, посвідченого 08.04.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зокрема право на нарахування процентів за користування кредитними коштами. Повідомлення про відступлення прав вимоги від 05.06.2020 №2279/32/4 було надіслано Відповідачу засобами зв`язку АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, відповідач кошти передбачені узгодженим Графіком за кредитним договором №116/П/9/2008 не вносила, у зв`язку із чим у неї утворилась заборгованість перед ДІУ на суму 2 338 015,50 грн., у тому числі: прострочена сума основного боргу – 154 883,47 грн. (за період з 12.06.2020 по 12.07.2024 відповідно до графіку); - прострочені відсотки за користування кредитом – 2 183 182,03 грн. (за період з 12.06.2020 по 12.07.2024 відповідно до графіку), яку ДІУ просить стягнути у свою користь.

2.Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень відповіді на відзив.

14.02.2025 через систему «Електронний Суд» представником Відповідача подано відзив на позов, згідно якого сторона Відповідача позов не визнала. Серед іншого вказала, що згідно Статуту ДІУ у редакції, яка діяла на момент укладення мирової угоди від 18.05.2020, не мала права набувати право вимоги за кредитним договором №116/П/92008-840 від 28.08.2008, а також договором застави цінних паперів №Б2059-08/К-007-05 від 28.08.2008. Крім цього, Відповідач звернув увагу суду на ту обставину, що згідно пункту 40 статуту ДІУ, до компетенції правління ДІУ належить прийняття рішення щодо вчинення правочинів. У разі вчинення правочину на суму, що дорівнює або перевищує 10 відсотків суми активів балансу станом на останню звітну дату, таке рішення приймається за погодженням із наглядовою радою. Згідно звіту про фінансовий стан ДІУ станом на 31.12.2019 сума активів балансу зазначеною установи склала 14457050000 грн. Згідно із п.2 мирової угоди від 18.05.2020 у справі №910/19158/16, заборгованість ПАТ «КБ «Надра» перед ДІУ, вимоги за якою забезпечені заставою згідно договору застави майнових прав №7/1-3 від 15.10.2008, становить 150520500,14 грн., що встановлено постановою Північного апеляційного Господарського суду від 13.02.2019 у справі №910/5783/18. Відтак, вважає, що мирова угода від 18.05.2020, як правочин, вчинений на суму, що перевищує 10 відсотків суми активів балансу станом на останню звітну дату (150520500,14/1445705000х100%=10,41%) повинен був укладатись за погодженням за наглядовою радою ДІУ. Однак, зауважив, що мирову угоду від 28.05.2020 підписано від імені ДІУ лише радником голови правління, який діяв на підставі довіреності. Відтак, сторона відповідача вважає, що правочини, за якими до ДІУ перейшло право вимоги за спірним кредитним договором є нікчемними. Крім цього, сторона Відповідача вважає, що вимоги Позивача не доведені належними та допустимими доказами. Так, у меморіальних валютних ордерах №4NPK11 від 28.08.2008 на суму 120 000 доларів США та №4NPK10 від 28.08.2008 на суму 10 885,11 доларів США відображена внутрішньобанківська операція з оприбуткування у касу банку грошових коштів у доларах США. Відтак, зазначив, що докази надані позивачем, а саме меморіальні валютні ордери не мають відношення до Відповідача. Також, звертає увагу суду на те, що у наданій позивачем заяві на видачу готівки №310 від 28.08.2008 на суму 130885,11 доларів США, яку позивач вважає доказом отримання відповідачем кредиту, відсутні підписи ОСОБА_1 , як отримувача коштів та посадової особи ВАТ КБ «Надра». Також вважає, що зарахування сплачених відповідачем коштів проводилось банком на власний розсуд. Крім цього, сторона Відповідача вважає, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення із заявленими ним вимогами до Відповідача.

24.02.20205 через систему «Електронний Суд» представником Позивача надано відповідь на відзив, у якому останній зазначив, що на його думку, мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні. Також вважає, що первинний кредитор – ПАТ КБ «Надра» належним чином виконав свій обов`язок щодо надання ОСОБА_1 кредиту, що підтверджується заявою про видачу готівки №310 від 28.08.2008 року. Зазначив, що відповідно до пункту 6 мирової угоди, яка затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 передбачено, що майнові права за договорами зазначеними в цій мировій угоді переходять до стягувача з дня набрання законної сили ухвалою суду про затвердження мирової угоди. Тому, станом на 02.06.2020 уповноважений представник Банку надав ДІУ розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором №116/П/9/2008-840 від 28.08.2008, а саме: заборгованість за кредитом, в тому числі прострочена 131 706,94 долари США, що еквівалентно 3 532 129,89 грн. (по курсу станом на 02.06.2020); заборгованість по сплаті відсотків, в тому числі прострочена: 122 064,46 долари США, що еквівалентно 3 273 536,89 грн. Загальна сума заборгованості Відповідача становить 253 771,40 долари США, що еквівалентно 6 805 666,78 грн. Також, сторона позивача звернула увагу суду на ту обставину, що Відповідачу було відомо про мирову угоду, про суму заборгованості за кредитним договором, так, як ОСОБА_1 відвідувала 27.10.2020 офіс ДІУ, перебуваючи на зустріч з представником Установи, яким було повідомлено їй про суму заборгованості та про перехід прав вимоги за даним кредитним договором до Позивача.

27.02.2025 представником відповідача через систему «Електронний Суд» подано заперечення на відповідь на відзив у якому сторона Відповідача вважає, що Позивачем не спростовано жодних доводів ОСОБА_1 наведених у відзиві на позов, які унеможливлюють задоволення позовних вимог ДІУ.

3.Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді.

Ухвалою судді від 27.12.2024 відкрито провадження у даній справі та ухвалено проводити її розгляд у порядку загального позовного провадження із призначенням у ній підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 26.08.2025 за клопотанням сторони відповідача призначено у даній справі судово-економічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 13.10.2025 ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 26.08.2025 про призначення експертизи скасовано, справу направлено для продовження розгляду по суті.

Ухвалою від 19.01.2026, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у даній справі, справу призначено до розгляду по суті.

Представник ДІУ Петровська І.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просить суд їх задовольнити, з підстав викладених у позові та відповіді на відзив. Додатково звернула увагу суду на те, що виконання укладеного 28.08.2008 між ВАТ АКБ «Надра» та ОСОБА_1 кредитного договору підтверджено наданими позивачем доказами - заявою на видачу готівки №310 від 28.08.2008 та меморіальними валютними ордерами №4NPK10, №4NPK10 від 28.08.2008. Крім цього, звертає увагу суду на те, що 13.03.2010 до кредитного договору, між сторонами укладена Додаткова угода №1, відповідно до якої п.1.1. внесено зміни до суми кредитних коштів, а саме, Відповідачу надано на умовах забезпечення, повернення, строковості кошти в розмірі 135 569,97 доларів США, а також внесено зміни та визначено щомісячну суму мінімального необхідного платежу, яка складає 1761,11 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту 27.08.2038. Також, між сторонами був узгоджений та підписаний новий Графік платежів від 29.10.2010, де визначено конкретний щомісячний платіж (по тілу кредиту та відсотках) з розбивкою на період (дату, місяць), сумою та призначення суми. На дату відступлення Кредитного договору ДІУ відповідно до графіку погашення від 29.10.2010 щомісячна сума до повернення Відповідачем складала в розмірі 1 743,51 дол. США. Також, зазначила, що сума кредитних коштів, яка була видана Відповідачу в розмірі 135 569,97 доларів США, на думку Позивача, підтверджується банківською випискою, яку долучено до матеріалів справи. Звертає увагу суду на те, що позивач в момент укладання Договору відступлення прав вимоги діяв згідно Статуту ДІУ та набув право вимоги за кредитним договором та іпотечним договором на підставі мирової угоди укладеної з ПАТ «КБ «Надра», що була затверджена Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі №910/19158/16. Крім цього, зазначила, що позовна давність станом на день звернення з позовною заявою до суду не сплила, а її перебіг був зупинений до кінця дії карантину, який був введений на території України та стосуються періоду нарахованого та заявленого до стягнення боргу.

Представник Відповідача адвокат Парубій І.М. в судовому засіданні позовних вимог не визнав, просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав зазначених у відзиві на позов, а також запереченнях на відповідь на відзив. Серед іншого зазначив, що ОСОБА_1 надано суду висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертиза № 826/25-22 від 23.12.2025, яку проведено на підставі звернення відповідача, у якому експерту не вдалось за можливим визначити, чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок простроченої заборгованості за кредитним договором №116/П/9/2008-840 від 28.08.2008 станом на 26.06.2024 умовам укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Надра» кредитного договору №116/П/9/2008-840 від 28.08.2008 та розрахунковим документам, а також визначити, чи підтверджено документально сума простроченої заборгованості ОСОБА_1 перед Державною іпотечною установою в сумі 2 338 015,50 грн.. Також, зазначає, що на думку сторони Відповідача, Позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки такий, на його думку, сплив ще у квітні 2018 року, а позивач заяви про його поновлення суду не подавав. Також, зазначив, що вимоги, які надсилались ДІУ про сплату заборгованості в розмірі 2338015,50 грн. № 1938/15/36 від 28.06.2024 та № 1939/15/36 від 28.06.2024, відповідачем отримані не були та ОСОБА_1 не було відомо, що позивач набув прав вимоги до відповідача за спірним кредитним договором. Звертає увагу суду на те, що на його думку, ні кредитним договором, ні додатковою угодою № 1 не визначено порядок погашення заборгованості банком при сплаті відповідачем коштів, тобто з передбаченого мінімально необхідного платежу яка сума може зараховуватись банком в погашення кредиту, а яка – в погашення відсотків. У зв`язку із відсутністю доказів на отримання кредиту в сумі 135596,97 доларів США, на думку сторони Відповідача, усі надані ДІУ розрахунки є такими, що не відповідають фактичним обставинам та є недоведеними. Також, вважає, що Позивачем не доведено який саме курс врахований ПАТ «КБ «Надра» для проведення розрахунку станом на 02.06.2020 (офіційний НБУ, ринковий – для купівлі чи для продажу, якого саме банку). Вказав, що зважаючи на наявність істотних протиріч у порядку, строках та сумах зобов`язань відповідача перед банком, підтвердити суму заборгованості ОСОБА_1 не має можливості та вважає суму позовних вимог необґрунтованою.

ІІ. Мотивувальна частина

1.Фактичні обставини, встановлені судом

18.08.2008 між ТзОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Столиця» (Сторона-1) та ОСОБА_1 (Сторона -2) укладено договір №2655-9/095Р-1-15 про резервування об`єкту нерухомості та порядок погашення облігацій, згідно п.п.1.1 якого сторона-1 зобов`язується закріпити (здійснити резервування) за Стороною-1 об`єкту нерухомості, яким є окрема квартира в житловому будинку, який буде збудовано за адресою: АДРЕСА_1 (надалі–Будинок), характеристики якої вказані в п.1.4 договору, а Сторона-2 зобов`язується надати (пред`явити) у встановлений строк, до погашення пакет облігацій, емітованих ТОВ «Каштанове місто», власником яких є Сторона-2, у кількості, що встановлена п.1.4 цього договору. Об`єктом, що резервується, визначено двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 77,81 кв.м. (п.1.4 договору).

18.08.2008 між ТзОВ «Столиця» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір №вБ2059-08//К-007-05;2655-9/095Р-1-15 купівлі-продажу облігацій ТОВ «Каштанове місто», згідно п.2.1 якого, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця пакет облігацій, а Покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити пакет облігацій з такими характеристиками: вид облігацій: іменні безвідсоткові (цільові облігації)серії С; емітент – «Каштанове місто»; номінальна вартість однієї облігації 477,90 грн., кількість облігацій 779, термін погашення облігацій з 31.12.2008,але не раніше дати введення будинку в експлуатацію, до 01.10.2009.

28 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір №116/П/9/2008-840, згідно з умовами якого, Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 130 885,11 доларів США в порядку і на умовах визначений цим договором за програмою кредитування Житло дітям.

У пункті 1.2 зазначеного договору сторони передбачили цільове використання кредиту: - придбання цінних паперів – облігацій у без документарній формі випуску у кількості 779 штук, емітованих ТОВ «Каштанове місто» з номінальною вартістю кожної облігації 477,90 грн. з метою фінансування будівництва/реконструкції житлової нерухомості, згідно договору купівлі-облігацій №Б2059-08/К-007-05;2655-9/095Р-1-15 від 18.08.2008, що укладений між Позичальником та продавцем цінних паперів ТОВ «Інвестиційно-будівельною компанією «Столиця» та договору про резервування об`єкту нерухомості та порядок погашення облігацій №2655-9/095Р-1-15 від 18.08.2008, що укладений між Позичальником та ТОВ «Інвестеційно-будівельною компанією «Столиця», на підставі якого за Позичальником резервується/бронюється об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Пунктом 1.3.1 сторони передбачили, що відсотки за користування кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 15,19% відсотків на рік. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/360) на залишок заборгованості.

Банк надає позичальнику кредит строком до 27 серпня 2038 року (пункт 1.4 договору).

В якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, інших платежів, передбачених цим договором, а також можливих штрафних санкцій, Позичальник укладає з Банком у зазначені нижче строки наступні договори:

- в день укладення цього договору, договір застави майнових прав по договору купівлі-продажу цінних паперів №Б2059-08/К-007-05; 2655-9/095Р-1-15 від 18.08.2008 за умовами якого Позичальник передає Банку в заставу майнові права, оціночною вартістю 906405,05 грн., що в еквіваленті при перерахуванні на долари США по офіційному курсу НБУ на день прийняття цінних паперів у заставу складає 187053,43 грн.;

- в день зарахування цінних паперів на рахунок в цінних паперах Позичальника, відкритий у ВАТ КБ «Надра», як зберігача договір застави цінних паперів, за умовами якого Позичальник передає Банку в заставу цінні папери (облігації), придбані на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №Б2059-08/К-007-05; 2655-9/095Р-1-15 від 18.08.2008р. (пункти 2.1.1-2.12 п.2.1 договору) У пункту 3.1 зазначеного договору сторони передбачили, що надання кредиту проводиться шляхом зарахування на поточний рахунок обраного тарифного пакету при наявності належним чином оформленої заяви на переказ готівки, сума у якій зазначена в іноземній валюті – доларах США або заяви на видачу готівки, сума у якій зазначена в іноземній валюті – доларах США.

Згідно із пунктом 3.3 сторони передбачили повернення кредиту, а саме:

3.3.1. Щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 1761,11 доларів США

3.3.2. Позичальник повертає кредит та сплачує Банку передбачені п.п.1.3.1 цього договору платежі безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок № НОМЕР_1 тарифного пакету у порядку передбаченому п.3.3.3 шляхом сплати мінімально необхідного платежу у валюті кредиту.

3.3.3. Позичальник вносить мінімально необхідний платіж по кредиту, визначений у п.п.3.3.1 цього договору, щомісячно до 10 числа поточного місяця, а Банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 12 числа поточного місяця. У випадку, коли Позичальник до 10 числа поточного місяця не вніс (повністю або частково) суми мінімально необхідних платежів, внаслідок чого станом на 12 число поточного місяця не була погашена поточна заборгованість Позичальника, Банк починаючи з 13 числа поточного місяця застосовує до Позичальника штрафні санкції, передбачені цим договором. Якщо 10 число є небанківським днем, то платіж необхідно внести в останній банківський

3.3.4 кінцевий термін повернення кредиту – 27 серпня 2038 року.

3.4 Якщо на протязі дії цього договору Позичальник несвоєчасно та/чи неповністю вніс черговий мінімально необхідний платіж та/чи інші платежі, передбачені цим договором, то Банк приймає виконання Позичальником своїх зобов`язань по цьому договору в наступному порядку: - прострочені відсотки за користування кредитом; - відсотки за користування кредитними коштами; - пені та штрафи; - прострочена сума кредиту; - сума кредиту.

3.5 З метою виконання умови, передбаченої п.3.4 цього договору, якщо Позичальник несвоєчасно та/чи не в повному об`ємі сплачує свої обов`язкові платежі, Банк самостійно розподіляє грошові кошти згідно черговості, передбаченої п.3.4 цього договору або іншої черговості, встановленої на розсуд Банку.

Відповідно до п.п.4.3.8 п.4.3 зазначеного договору, Позичальник зобов`язаний сплачувати мінімально необхідні платежі у розмірі та порядку, визначених у п.п.3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 цього договору.

Зазначений кредитним договір підписано ОСОБА_1 власноручним підписом у графі «Позичальник» розділу 9 «Реквізити та підписи сторін», із зазначенням її даних особистих документів та місця проживання, що не заперечується стороною Відповідача.

Як вбачається із копії заяви на видачу готівки №310 від 28.08.2008, ОСОБА_1 перераховано на рахунок, відкритий на виконання означеного кредитного договору 130 885,11 доларів США, що еквівалентно у гривнях 634229,98 грн., призначення платежу зазначено: видача кредитних коштів на підставі кредитного договору №116/П/9/2008-840 ОСОБА_1 . Зазначені обставини також підтверджено копією меморіальних валютних ордерів №4NPK11 від 28.08.2008 на суму 120 000 доларів США та №4NPK10 від 28.10.2008 на суму 10885,11 доларів США, із зазначенням у них операції як купівля валюти по курсу 4,58, банк отримувача філія ВАТ КБ «Надра».

Відтак, суд вважає, що первісний кредитор ВАТ КБ «Надра» виконав свої зобов`язання за кредитним договором №116/П/9/2008-840, надавши ОСОБА_1 суму кредитних коштів, яка була обумовлена ним та на цілі, які передбачені даним кредитним договором.

13.03.2010 між ВАТ «Банк «Надра» (Банк, Кредитор, Заставодержатель) та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №116/П/9/2008-840 від 28.08.2008, відповідно до якого сторони домовились викласти договір у наступній редакції:

Пункт 1.1. Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 135 596, 97 доларів США зі сплатою 15,19 відсотків річних. Позичальник сплачує комісію у вигляді плати за управління кредитом щомісячно протягом всього терміну користування кредитними коштами із розрахунку 0 відсотків річних від суми кредиту/суми зобов`язань позичальника (під сумою зобов`язань Позичальника сторони розуміють різницю суми кредитних коштів, що надані Кредитором Позичальнику за цим договором, та суми кредитних коштів, що повернені Позичальником кредитору). Щомісячна сума мінімального необхідного платежу (надалі за текстом «мінімальний необхідний платіж») складає 1761,11 доларів США. Щомісячна сума мінімального необхідного платежу визначається графіком (додатку до цього договору). Кінцевий термін повернення кредиту – 27.08.2038 року.

Пункт 1.4. Порядок погашення суми основної заборгованості відбувається шляхом внесення необхідного платежу щомісячно до 10 числа поточного місяця, якщо 10 число є небанківським днем, то платіж необхідно внести в останній банківський день, який передує цій даті, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 27 серпня 2038 року на умовах, визначених договором.

Зазначену додаткову угоду підписано ОСОБА_1 власноручним підписом, що відображено у розділі «Реквізити та підписи сторін», а також те, що остання отримала його оригінал 13.03.2010 року.

Також, сторонами 13.03.2010 підписано Графік додаткової угоди до кредитного договору №116/П/9/2008-840 від 28.08.2008.

Крім цього, 29.10.2010 сторонами підписано Графік додаткової угоди до кредитного договору №116/П/9/2008-840 від 28.08.2008, відповідно до якого з дати підписання цього додатку Позичальнику встановлюється щомісячна сума мінімально необхідного платежу.

Також, 21.05.2020 року між ПАТ КБ «Надра» (Банк) та ДІУ (Новий кредитор) укладено нотаріально-посвідчений договір відступлення прав вимоги, згідно із п.1. якого, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає Новому кредитору /іпотеко держателю/заставодержателю належні Банку, а Новий кредитор/іпотеко держатель,заставодержатель набуває права вимоги Банку до заставодавців/іпотекодавців та/або поручителів та/або майнових поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору, надалі (Боржники), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору. Пункт 2 договору передбачає, що за цим договором Новий кредитор/іпотеко держатель/заставодержатель в день настання відкладальної умови, визначеної в п.14.1 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами. Права кредитора/іпотекодержателя/заставодержателя за основними договорами переходять до Нового кредитора/іпотекодержателя/заставодержателя у повному обсязі та на умовах, які існують на момент набуття права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів із рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов основних договорів.

Як вбачається із Витягу із додатку №1 до вказаного договору, у ньому зазначено боржник та заставодавець ОСОБА_1 за кредитним договором №116/П/9/2008-840 та договором застави цінних паперів за №вБ2059-08//К-007-05;2655-9/095Р-1-15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі №910/19158/16 за позовом ДІУ до ПАТ КБ «Надра», треті особи фонд гарантування вкладів фізичних осіб НБ України про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яка набрала законної сили, затверджено мирову угоду яку укладено 18.05.2020 між ДІУ та ПАТ КБ «Надра», у якій містяться наступні пункти:

1. Сторони погоджуються та підтверджують, що акцептовані кредиторські вимоги Державної іпотечної установи включено ПАТ «КБ «Надра» до 7-ї черги реєстру акцептованих вимог кредиторів, в розмірі 438 790 743 гривні 27 коп., з них частина вимог,розмір яких визначено в п. 3 Мирової угоди, забезпечені заставою, згідно Договору застави майнових прав №7/1-З від 15.10.2008р.

2. Сторони зауважують, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 13 лютого 2019 року по справі №910/5783/18 встановлено, що заборгованість ПАТ «КБ «Надра» перед Державною іпотечною установою, вимоги за якою забезпечені заставою згідно Договору застави майнових прав №7/1-З від 15.10.2008р. становить 150520500 гривень 14 коп., та складається із встановленої судовими рішеннями заборгованості по справах № 54/267, № 5011-35/14679-2012, № 9/343-33/125 та № 34/218-22/171.

3. Сторони підтверджують, що до моменту укладення Мирової угоди Боржником здійснено часткове погашення забезпечених заставою вимог Стягувача, в результаті чого, поточний розмір непогашених/незадоволених вимог Стягувача, які забезпечені заставою та підлягають задоволенню за рахунок предмета застави згідно Договору застави майнових прав №7/1-З від 15.10.2008р., на момент укладення Мирової угоди становить 105405318 гривень 00 коп.

Відповідно, предметом врегулювання за Мировою угодою виступають вимоги Стягувача за Договором застави майнових прав №7/1-З від 15.10.2008р. в розмірі 105405318 гривень 00 коп.

4. З метою задоволення вимог Стягувача забезпечених заставою та погашення заборгованості, визначеної в п. 3 Мирової угоди, Боржник передає, а Стягувач приймає майнові права (далі по тексту – майнові права), а саме – права вимоги за вказаними нижче кредитними договорами, що виступають предметом застави згідно Договору застави майнових прав №7/1-З від 15.10.2008р., укладеними між Боржником та фізичними особами, у тому числі за кредитним договором №116/П/9/2008-840 на суму заборгованості за основним зобов`язанням 3 119 636,92 грн.

6. Майнові права за договорами, зазначеними у п.4 Мирової угоди, переходять до Стягувача з дня набрання законної сили ухвалою суду про затвердження мирової угоди.

05.06.2020 за №2279/32/4 та 28.07.2020 за №3/37/3214 ДІУ на адресу Відповідача направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення повідомлення про відступлення прав вимоги, у яких ДІУ повідомила про набуття усіх прав вимоги за вказаним кредитним та іпотечним договором, із покликанням на ухвалу Господарського суду міста Києва про затвердження мирової угоди між ДІУ та ПАТ КБ «Надра» та зазначила, що із 02.06.2020 здійснення усіх платежів в погашення заборгованості слід здійснювати на рахунок нового кредитора.

Крім цього, 28.07.2024 за №1938/15/36 ДІУ на адресу відповідача направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення Вимогу по сплату заборгованості в розмірі 2 338 015,50 грн. у якій ДІУ зазначила, що ОСОБА_1 порушила умови п.1.1, 2.4, 3.2.3 кредитного договору внаслідок чого станом на 26.06.2024 у неї виникла заборгованість перед ДІУ в розмірі 2 338 015,50 грн., яка включає: прострочену суму основного боргу – 154833,47 грн. (за період з 12.06.2020 по 12.07.2024 відповідно до графіку), - прострочені відсотки за користування кредитом – 2 183 182,03 грн. (за період з 12.06.2020 по 12.07.2024 відповідно до графіку). Відтак, повідомило Відповідача, що у випадку непогашення простроченої заборгованості упродовж 60 днів з дати направлення цієї вимоги, що станом на 26.06.2024 становить 2 338 015,50 грн. ДІУ буде вчиняти дії про стягнення такої заборгованості у примусовому порядку.

Зазначені повідомлення та вимога, адресовані ОСОБА_1 повернулись за закінченням терміну зберігання.

Як вбачається із Розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором №116/П/9/2008-840 від 28.08.2008, складеного уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «Надра», станом на 02.06.2020, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 253 771,40 доларів США, що еквівалентно 6 805 666,78 грн., з яких 131 706,94 долари США заборгованість за кредитом, в тому числі прострочена, що складає у гривневому еквіваленті 3 532 129,89 грн.; заборгованість по сплаті відсотків в тому числі прострочена 122 064,46 долари США, що у гривневому еквіваленті складає 3 273 536,89 грн. Також, зазначено, що ОСОБА_1 за період з 28.08.2008 по 18.08.2014 року сплачено 3890,03 долари США. При цьому, курс долара США по відношенню до гривні у даному розрахунку зазначено 1 долар США – 26,818100 грн.

Позивачем надано виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 28.08.2008 22.06.2020 року, з якої вбачається відображення надання Відповідачу кредитних коштів у розмірі 135 596,97 доларів США, а також проведення останньою його погашення, сплату відсотків, останній платіж здійснено ОСОБА_1 18.08.2014 року

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 23.12.2025 №826/25-22, здійсненої на підставі ОСОБА_1 , в результаті дослідження представлених документів, визначити чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок простроченої заборгованості за кредитним договором №116/П/9/2008-840 від 28.08.2008 станом на 26.06.2024 №1924/32/36 від 27.0-6.2024 Державної іпотечної установи умовам укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Надра» кредитного договору №116/П/(/2008-840 від 28.08.2008 та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором не видається за можливе. В результаті дослідження представлених документів, визначити, чи підтверджена документально сума простроченої заборгованості ОСОБА_1 перед Державною іпотечною установою в сумі 2 338 015,50 грн., в тому числі прострочена сума основного боргу -154 833/47 грн. (за період з 12.06.2020 по 12.07.2024 відповідно до графіку) та прострочені відсотки за користування кредитом 2 183 182,03 грн. (за період з 12.06.2020 по 12.07.2024 відповідно до графіку) експерту не видається за можливе.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердили суду ту обставину, що ОСОБА_1 27.10.2020 року приходила до ДІУ за її викликом для проведення співбесіди щодо наявної у неї заборгованості за кредитним договором №116/П/9/2008-840, під час якої їй було повідомлено про суму заборгованості та те, що ДІУ набула усіх прав кредитора від ПАТ КБ «Надра» та вручено повідомлення про це.Однак, остання відмовилась про його тримання.

Як вбачається із розрахунку заборгованості Відповідача, складеного позивачем за період з 12.06.2020 до 12.07.2024, розмір планового щомісячного платежу ОСОБА_1 зазначено 46 760,31 грн. Відтак, позивачем визначено, що заборгованість ОСОБА_1 за вказаний період згідно визначеного графіка склала 2 338 015,50 грн., з яких, 154 833,47 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2 183 182,03 грн. заборгованість за відсотками.

2.Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (сплатити гроші).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом частин 1, 2 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої особи за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 2-383/2010, ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд вважає, що позивачем на підставі наданих ним доказів доведено факт укладення між первинним кредитором ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 28.08.2008 кредитного договору №116/П/9/2008-840, як наслідок виникнення зобов`язань за ним. Крім цього, суд погоджується із тим, що первісним кредитором були виконанні у повному обсязі свої зобов`язання за вказаним правочином, надано кредит у розмірі 135 569,97 доларів США що підтверджується наведеними судом вище доказами, у тому числі випискою із її банківського рахунку. При цьому, суд зауважує, що докази, які б спростовували наведені ним обставини, Відповідачем не надано. Більше того, як свідчить дана виписка, яку суд вважає належним та допустимим доказом, ОСОБА_1 упродовж 2008-2014 років здійснювала виконання своїх зобов`язань за вказаним договором, тим самим погодившись із його умовами. Також, суд вважає, що наведеними вище доказами Позивачем доведено, що він, з урахуванням вимог ст.ст.512-514 ЦК України, набув права вимоги унаслідок заміни кредитора до ОСОБА_1 за даним кредитним договором на підставі нотаріально-посвідченого договору відступлення прав вимоги від 21.05.2020 року, укладений між ПАТ КБ «Надра» та ДІУ, а також мирової угоди яку укладено 18.05.2020 між ДІУ та ПАТ КБ «Надра» та яку затверджено ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі №910/19158/16, та яка на момент розгляду справи є чинною та не скасована. При цьому, суд відкидає твердження сторони Відповідача про те, що на його думку така угода є нікчемною, оскільки не укладена правлінням ДІУ, як того вимагав пункт 40 Статуту даної Установи. Так, у Звіті про фінансовий стан ДІУ, станом на 31.12.2019 сума активів балансу становила 1 445 705 000 грн. Відтак, десять відсотків суми активів балансу ДІУ становить 144 570 500 грн. Предметом врегулювання за мировою угодою виступали вимоги стягувача до договором застави майнових прав №7/-3 від 15.10.2008 у розмірі 105 405 318 грн., що не перевищує десяти відсотків суми активів балансу станом на останню звітну дату, що складало 144 570 500 грн. Також, суд констатує, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025, яку залишено без змін постановою ВС від 04.11.2025 у справі №910/19158/16, закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 у справі №910/19158/16 про затвердження мирової угоди.

Також, суд вважає доведеним ті обставину, що ОСОБА_1 належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №116/П/9/2008-840 від 28.08.2008, грошові кошти у встановленому порядку та строки на підставі визначених умов даного кредитного договору та додаткової угоди №1 від 13.03.2010, а також узгодженого графіку платежів, не вносила. Вказану обставину не спростовано стороною Відповідача та визнано у судовому засіданні, а також те, що останній платіж за даним договором вона сплачувала у січні 2015 року.

Суд приймає до уваги те, що відповідач не належним чином виконував умови кредитного договору, тому при таких обставинах банк має право відповідно до ст. 526 ЦК України вимагати від іншої сторони по договору повернення належних йому грошових коштів.

Визначаючи розмір заборгованості, яку слід стягнути із ОСОБА_1 за кредитним договором №116/П/9/2008-840 від 28.08.2008 за період визначений позивачем, а саме з 12.06.2020 по 12.07.2024, тобто у межах строку кредитування, суд бере до уваги те, що сторонами у тому числі ОСОБА_1 29.10.2010 підписано Графік платежів до укладеної додаткової угоди №1 до кредитного договору №116/П/9/2008-840 від 28 серпня 2008 року, згідно якого у вказаний період сторонами погоджено та встановлено позичальнику мінімальний необхідний щомісячний платіж за вказаний період у розмірі 1743,51 долар США. При цьому, суд зауважує, що ОСОБА_1 погодилась із таким розміром, підписавши даний Графік. Таким чином, загальна сума платежів ОСОБА_1 за період з 12.06.2020 по 12.07.2024 буде складати 85431,99 долар США, із розрахунку (1743,51х49=85431,99), де 49 кількість повних місяців за вказаний період, 1743,51 долар США щомісячний мінімальний платіж, передбачений Графіком щомісячних плетежів.

Таким чином, загальний розмір платежів ОСОБА_1 за вказаний період буде складати у розмірі 85431,99 долар США, що у гривневому еквіваленті становить 2 291 123,65 грн. із розрахунку: 1 долар США =26,8181 по курсу НБ України станом на 02.06.2020, як визначив позивач, тобто на момент набуття його прав за договором.

Відтак, суд доходить до переконання, що за вказаний період ОСОБА_1 зобов`язана була б сплати згідно узгодженого сторонами Графіку щомісячних платежів за тілом кредиту - 6 943,37 долари США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 02.06.2020 – 186 207,99 грн. (6943,37х26.8181=186207,99).

Крім цього, за вказаний період ОСОБА_1 зобов`язана була б сплатити за відсотками 78 488,62 долари США згідно узгодженого сторонами Графіку щомісячних платежів, що еквівалентно 2 104 915,66 грн. (78488,62х26.8181=2 104 915,66).

Відтак, оскільки позивач просив стягнути заборгованість по тілу кредиту у розмірі 154 833,47 грн. за період 12.06.2020 по 12.07.2024, відтак його вимоги у цій частині суд вважає підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо вимог позивача у частині стягнення із Відповідача нарахованих відсотків у розмірі 2 183182,03 грн., суд вважає, що такі вимоги слід задовольнити частково, стягнувши із ОСОБА_1 у користь ДІУ заборгованість за нарахованими відсотками за період з 12.06.2020 по 12.07.2024згідно графіку, відтак такі вимоги слід задовольнити на суму 2 104 915,66 грн.

Таким чином, загальна сума боргу ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором буде складати 2 259 749,13 грн.

Визначаючи суму боргу Відповідача суд також враховує, те, що ОСОБА_1 за період з 28.08.2008 по 18.04.2014 було сплачено 3890,03 долари США, що відображено у розрахунку заборгованості за кредитом станом на 02.06.2020 складеного первісним кредитором – уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб за здійснення ліквідації ПАТ КБ «Надра». Доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором Відповідачем не надано.

Також, суд вважає, що наданий суду висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 23.12.2025 №826/25-22, проведений на замовлення Відповідача у даній справі, не спростовує наведених вище судом обставин, оскільки, як уже зазначав суд 13.03.2010 сторонами було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №116/П/9/2008-840 від 28.08.2008 та 29.10.2010 ними було підписано Графік щомісячних платежів, згідно із яким із дати підписання цього додатку Відповідачу (Позичальнику) був встановлений щомісячний мінімально необхідний платіж на строк до 12.08.2037 року, тобто до моменту закінчення строку договору.

Задовольняючи вимоги позивача частково, суд також відхиляє твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, виходячи із такого.

Згідно з ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положеннями ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, п. 12 якого визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року, а тому саме з цієї дати строк позовної давності продовжувався у зв`язку із введенням на території України карантину. Строк карантину неодноразово продовжувався й закінчився 30 червня 2023 року.

Крім того, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією РФ проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і на даний час.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема п.19, згідно якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, з огляду на те, що з 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон № 540-IX, згідно з яким в Україні запроваджений з 12 березня 2020 року загальнодержавний карантин, який тривав до 30 червня 2023 року, а з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє на усій території України, а також на встановлені судом обставини, а саме звернення позивача з даним позовом 24.09.2024 року, тому суд вважає, що строк позовної давності щодо вимог у даній справі позивачем не пропущено.

Також, суд, вирішуючи даний позов зауважує, що позивач просив стягнути борг із Відповідача лише за період із 12.06.2020 по 12.07.2024 року. При цьому, суд ураховує, що позивач із вимогою про сплату заборгованості у розмірі 2 338 015,50 грн. звернувся до ОСОБА_1 28.06.2024 у якій просив сплатити таку заборгованість протягом 60 днів із дати направлення цієї вимоги. Як свідчать матеріали справи, а саме дані опису цінного листа та відмітки АТ «Укрпошта», дану вимогу було направлено ОСОБА_1 . Позивачем 01.07.2024.

Вирішуючи питання про стягнення заборгованості із Відповідача у визначеній позивачем національній грошовій одиниці гривні, суд зазначає наступне.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до ч.1 ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Згідно із ст.524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України визначено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях визначається зо офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Тобто, відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року по справі № 464/3790/16–ц зазначено, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти – фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно–правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці.

Відтак, враховуючи наведені норми законодавства України, а також вимоги ч.1 ст.13 ЦПК України, суд вважає, що позивач не позбавлений можливості визначити суму боргу Відповідача у національній валюті України – гривні до еквіваленту валюти зобов`язання – долара США, яка визначена у даному кредитному договорі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Суд проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази надані сторонами вважає, що позов Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромпідлягає до часткового задоволення, а тому вважає, що слід стягнути із Відповідача на користь Позивача заборгованість за кредитним договором №116/П/9/2008-840 від 28.08.2008 за період 12.06.2020 по 12.07.2024 на загальну суму 2 259 749,13 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту у розмірі 154 833,47 грн., заборгованість за відсотками на суму 2 104 915,66 грн.У решті вимог слід відмовити, за наведених вище підстав.

Також, суд вважає, що із ОСОБА_1 у користь ДІУ слід стягнути сплачений позивачем судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, що складає 96,65 відсотків від усієї суми заявлених до стягнення та буде становити 33 895,38 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за кредитним договором №116/П/9/2008-840 від 28.08.2008 на загальну суму 2 259 749 (два мільйони двісті п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот сорок дев`ять) грн. 13 коп., у тому числі: прострочена сума основного боргу на суму 154 833 (сто п`ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять три) 47 грн.; прострочені відсотки за користування кредитом на суму 2 104 915 (два мільйони сто чотири тисячі дев`ятсот п`ятнадцять) грн.. 66 коп.

У решті вимог, відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи 33 895 (тридцять три тисячі вісімсот дев`яносто п`ять) грн.. 38 коп. сплаченого судового збору, пропорційно до позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний зміст рішення складено 07 серпня 2026 року.

Дані про учасників справи:

Позивач: Державна іпотечна установа, місцезнаходження: бульвар Л.Українки,34, місто Київ, ЄДРПОУ 33304730.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддя В. В. Ромазан

Оригінал: reyestr.court.gov.ua