Окрема думка від 06 серпня 2026 р. у справі №607/23195/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною

Дата: 06 серпня 2026 р.

Справа: №607/23195/25

Суддя: Дзюбич В. Л.

О К Р Е М А Д У М К А

Судді Дзюбича Віктора Леонідовича

в цивільній справі №607/23195/25

07.08.2026 Справа №607/23195/25 Провадження №2-о/607/116/2026

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 серпня 2026 року, яке ухвалено у справі №607/23195/25, було задоволено заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи – орган опіки та піклування виконавчого комітету Байковецької сільської ради, Військова частина НОМЕР_1 про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатними, встановлення над ними опіки та призначення заявників опікунами.

Судом було прийнято рішення визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – недієздатною. Встановлено опіку над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – недієздатною. Встановлено опіку над недієздатною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити її опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Строк дії рішення про визнання недієздатними ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено 2 (Два) роки з дня набрання рішенням законної сили.

Частиною 2 статті 35 ЦПК України передбачено, що при ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення.

На виконання вказаних положень закону, мною підписано прийняте судом рішення, але користуючись положеннями частини 3 статті 35 ЦПК України, які передбачають, що суддя, не згідний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, а тому вважаю за необхідне викласти свою окрему думку, зважаючи на наступне.

Як правильно було зазначено в рішенні суду, згідно з положеннями статті 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ч.1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Пунктом 1.1. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 (далі - Правила), передбачено, що опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно зі статтею 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина 1 статті 60 ЦК України).

Положеннями статті 63 ЦК України передбачено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

При призначенні опікуна обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Призначення опікуна недієздатній особі здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Зазначені висновки викладені Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20.

Згідно із Висновку органу опіки та піклування затвердженого рішенням виконавчого комітету від 15 квітня 2026 року №109 про доцільність призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 опікунами над ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у разі визнання їх недієздатними, Опікунська рада Байковецької сільської ради визнає доцільним призначення громадянки ОСОБА_1 та громадянина ОСОБА_2 опікунами над недієздатними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У постанові Верховного Суду від 08.01.2024 у справі № 753/1905/22 підкреслено, що призначення опікуна недієздатній особі здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

В ході розгляду справи було встановлено, що заявник ОСОБА_1 з доньками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є внутрішньо переміщеними особами, які проживали та були зареєстровані у Донецькій області, м.Маріуполь.

26.07.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.

Тобто, саме з 26.07.2023 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали проживати однією сім`єю, та саме з того часу ОСОБА_2 набув статусу вітчима по відношенню до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Проте, до часу реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 самостійно здійснювала догляд за дітьми та у неї не виникало необхідності сторонньої допомоги. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Вказані обставини об`єктивно свідчать про те, що ОСОБА_1 , як матір, в змозі самостійно опікуватися ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будучи їхнім опікуном. Натомість ОСОБА_2 , як чоловік ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який проживає разом із ними, може допомагати своїй дружині у догляді за дітьми, без обов`язкової умови призначення його опікуном.

Окрім того, Судом встановлено, що особа яка бажає бути призначена опікуном недієздатної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – ОСОБА_2 , працює, є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку, та на час розгляду вказаної заяви, не має передбачених ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

У постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

Аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок, що призначення заявника, який є особою призовного віку, опікуном, може бути підставою для подальшого отримання ним відстрочки на підставі п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Слід зауважити, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Вважаю, що у даній справі дійсною метою звернення ОСОБА_2 із заявою про призначення його опікуном над недієздатною особою є отримання довготривалої відстрочки від мобілізації.

Тому, на мою думку, в частині призначення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном над недієздатною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід було відмовити з урахуванням того факту, що такі обов`язки у повній мірі здатна виконувати її матір ОСОБА_1 .

СуддяВ. Л. Дзюбич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua