Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №591/3675/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/3675/26

Провадження № 2/591/1334/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 серпня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., представника позивачки Созонова В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в особі представника - адвоката Созонова Володимира Петровича, до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , про зміну розміру аліментів,

установив:

02.04.2026 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позову представник позивачки зазначив, що на підставі рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.09.20124 у справі №592/6735/14-ц, зміненого рішенням Апеляційного суду Сумської області від 13.10.2014, з відповідача ОСОБА_2 стягувались аліменти на утримання доньки сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 600,00 грн щомісячно. За рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.01.2021 у справі № 592/14196/20 з відповідача стягуються аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2300,00 грн щомісячно. На даний час існують підстави для збільшення розміру аліментів, оскільки позивачка на даний час не працевлаштована, фактично її матеріальне становище погіршилось. Також позивачка вказує, що суттєво змінились економічні умови життя, істотно зросли ціни на продукти харчування, одяг, взуття, оплату комунальних послуг. Як відомо позивачці, що відповідач перебуває у шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, є фізично здоровою працездатною особою, має неповну вищу освіту, ніде офіційно не працює.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 01.05.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 06.08.2026. Даною ухвалою постановлено також здійснювати виклик відповідача шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, оскільки неможливо встановити зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування) відповідача.

Позивачка у судове засідання не прибула, як повідомив її представник, на даний час позивачка перебуває за межами м. Суми.

Представник позивачки у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав, повідомив, що відповідач аліменти не сплачує і на даний час, при цьому позивачка виконавчий лист не подавала для примусового виконання. Також представник позивачки додав, що на даний час відомості про її дохід також відсутні, позивачка з 2022 року разом з дитиною перебуває у Норвегії.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки за останнім відомим місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

Підстав для відкладення розгляду справи не встановлено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що за рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.09.2014 №591/6735/14-ц з відповідача ОСОБА_2 стягувались аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 900 грн щомісяця, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 25.06.2014 з їх сплатою на користь матері дитини – ОСОБА_1 .

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 13.10.2014 рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.09.2014 змінено в частині розміру аліментів на дитину та вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн щомісячно.

У подальшому на підставі рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.07.2017 було збільшено розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 рішенням Апеляційного суду Сумської області від 13.10.2014 на утримання дочки ОСОБА_4 , було вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 800,00 грн щомісячно і до повноліття дитини.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.01.2021 у справі № 592/14196/20 збільшено розмір аліментів, які стягуються за рішенням Ковпаківського районного суду від 14.07.2017 з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі з 800,00 грн до 2300,00 грн, щомісячно, до досягнення дочкою віку повноліття.

Як зазначив у ході розгляду справи представник позивачки, вона не звертала виконавчий лист до примусового виконання.

Відповідно до довідки № 51, складеної КЗ СОР Сумським дитячим будинком імені С.П.Супруна 23.02.2026, ОСОБА_1 з 01.11.2022 призупинено дію трудового договору до можливості відновлення виконання посадових обов`язків або скасування воєнного стану. Заробітна плата та індексація заробітної плати їй не нараховується і не виплачується.

Відповідно до довідки про доходи № 73 від 23.03.2026 ОСОБА_1 з 01.01.2025 по 31.12.2025 доходів не отримувала.

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання донька сторін ОСОБА_3 зареєстрована разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначив представник позивачки, вона разом з донькою з 2022 року проживають у Норвегії.

Згідно відповіді № 3137643 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела і суми дотриманих доходів за 1-й квартал 2023 року – 2-й квартал 2026 року позивачка ОСОБА_1 отримувала заробітну плату у період з січня 2023 року по червень 2024 року, відомості про її доходи за інші періоди відсутні.

Згідно відповіді № 3137702 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела і суми дотриманих доходів за 1-й квартал 2023 року – 2-й квартал 2026 року відомості про доходи відповідача ОСОБА_2 відсутні.

Вирішуючи питання можливості збільшення розміру аліментів, суд зазначає наступне.

Згідно статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аналогічні обов`язки батьків закріплені у частині другій статті 51 Конституції України.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з частинами першою, другою статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Положеннями частини першої статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Враховуючи наведене, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів. При цьому, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження.

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (статті 182-184 СК України).

Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Слід зазначити, що наявні у справі докази не підтверджують факту суттєвого покращення фінансового становища платника аліментів, більш того як зазначено у позові, позивачці відомо, що на даний час на утриманні відповідача перебуває малолітня дитина.

Також позивачка не надала доказів на підтвердження стану здоров`я та матеріального становища дитини, а також доказів на підтвердження розміру витрат, які вона несе на купівлю продуктів харчування, одягу, медичних препаратів тощо, що давало б підстави вважати, що розмір раніше визначених аліментів є недостатнім для належного утримання спільної доньки сторін.

Як встановлено у судовому засіданні, з 2022 року по теперішній час позивачка разом з дитиною перебуває Норвегії, при цьому доказів того, чи отримує позивачка дохід за теперішнім місцем перебування, які несе витрати на проживання, утримання дитини, матеріали справи не містять.

Відтак оскільки позивачка не підтвердила суду належними та достатніми доказами наявності передбачених законом підстав для збільшення розміру аліментів, а також не довела, що раніше визначений судом розмір на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 на даний час не є достатнім для належного її утримання, забезпечення її гармонійного розвитку, задоволення потреб дитини, суд з огляду на положення статті 192 СК України не вбачає підстав для зміни розміру аліментів, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 142, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

У позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 07.08.2026.

Суддя Ю. О. Зеря