Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №484/4703/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4703/26

Провадження № 2-о/484/152/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Маржиної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання – Чумак А.О.,

заявниці ОСОБА_1 та заінтересованої особи ОСОБА_2

у відсутність представника заявниці – адвоката Болквадзе Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкоємцем на час відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Болквадзе Б.М. звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкоємцем на час відкриття спадщини.ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідними донькою та батьком. Місце проживання заявниці станом на дату відкриття спадщини було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Проте заявниця фактично проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 разом з батьком ОСОБА_3 , до дня його смерті. Фактично заявниця постійно проживала разом із батьком однією сім`єю до дня його смерті, вела спільний побут, мала спільний бюджет, допомагала у веденні домашнього господарства та доглядала за ним. Заявниця звернулася до нотаріуса з метою отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька, але нотаріус відмовив їй у видачі даного свідоцтва у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку для прийняття спадщини. За таких обставин вона просить встановити факт її постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Ухвалою суду від 13.07.2026 року у справі відкрито провадження, вирішено розглядати справу в порядку окремого провадження та призначено справу до розгляду.

Крім того ухвалою суду від 13.07.2026 року зобов`язано Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області надати відомості про те, хто був задекларований та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 23.03.2025.

Зобов`язано Першу первомайську державну нотаріальну контору Миколаївської області надати суду належним чином завірену копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язано заявницю забезпечити явку свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

21.07.2026 року від Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області надійшла запитувана інформація.

22.07.2026 року надійшла витребувана з Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області належним чином завірена копія спадкової справи після смертіОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

06.08.2026 року від представника заявника – адвоката Болквадзе Б.М. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи за для забезпечення явки свідків та надання доказів, однак заявниця в судовому засідання заявила, що причин для відкладення справи немає, оскільки і вона і свідки в судове засідання з`явилися.

В судовому засіданні 07.08.2026 року свідок ОСОБА_4 зазначила, що знала заявницю та її батька з 2021 року, вони проживають по сусідству проживають в одному кварталі, спілкувалися. ОСОБА_1 після розлучення постійно проживала з батьком до його смерті.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що родину покійного ОСОБА_3 знає давно, проживали по сусідству, знає його дітей. Донька проживала з батьком тривалий час і до його смерті.

Також в судовому засідання заінтересована особа ОСОБА_2 зазначив, що із заявницею є рідними братом і сестрою. Заявниця ОСОБА_1 проживала за батьком після того, як розлучилася з чоловіком, хоча зареєстрована була за іншою адресою. На спадкове майно не претендую.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала заяву та просила її задовольнити, зазначає, що тривалий час проживала з батьком, після його смерті не оформила належним чином документи про прийняття спадщини, оскільки вважала, що фактично його прийняла оскільки проживала в будинку, та майновий спір з іншими спадкоємцями відсутній.

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що вимоги заяви законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , про що 24 березня 2025 року Первомайським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , за актовим записом № 339. (а.с. 12)

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому нерухоме майно, а саме на житловий будинок з земельною ділянкою для обслуговування даного будинку адресою: АДРЕСА_2 , які належали ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки з розташованим на ній житловим будинком посвідченому приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Цихоня В.А., від 21 квітня 2021 року за реєстровим номером 1159.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10 вересня 1974 року виданого міським відділом РАЦС міста Первомайська Миколаївської області ОСОБА_3 зазначений як батько ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до витягу з ДРАЦС № 00059077837 від 16.06.2026 року про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища встановлено, що 29 лютого 1992 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_9 ».

Тобто заявницяОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_3 .

Зареєстрованим місцем проживання заявниці є АДРЕСА_1 , хоча фактично заявниця проживала за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою голови квартального комітету № 18 та показаннями свідків та заінтересованої особи.

За таких обставин суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини проживала разом зОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником, та оцінені судом. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17, провадження № 61-44149св18.

Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , для заявниці має юридичне значення, тому що на підставі нього вона зможе реалізувати своє право на спадщину за законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Крім того, згідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1223 ЦК України передбачає право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно до ст.ст. 1261, 1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, а у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України.

Згідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до п.п. 4.10 п.4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Відповідно до п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Під час розгляду справи судом не встановлено існування спору про право та можливих порушень прав та інтересів третіх осіб внаслідок встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, про який просить заявниця.

З копії спадкової справи № 195/2026 вбачається, що ОСОБА_1 з 28 травня 2026 звернулась до Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 . Постановою від 28.05.2026 року заявниці було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини оскільки не встановлено чи проживали вони спільно разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10 вересня 1974 року виданого міським відділом РАЦС міста Первомайська Миколаївської області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 рокує донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_10 .

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 . Після реєстрації шлюбу її прізвище « ОСОБА_9 ».

Отже ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, оцінивши їх з точки зору належності, достатності, достовірності і взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що факт спільного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_2 , знайшов своє підтвердження під час розгляду справи.

За таких обставин заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкоємцем на час відкриття спадщини - задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_3 , по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 07 серпня 2026 року.

СУДДЯ: