Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №477/2835/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

Справа № 477/2835/25

Провадження № 2/477/760/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді Полішко В.В., з секретарем – Хлибовою Г.Є.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області в заочному порядку за правилами загального провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2025 року представник позивача звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за позивачем право власності на цілу земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,7316 га, кадастровий номер 4823381300:04:000:0116, що розташована за адресою: Миколаївська область, Миколаївський (до складу якого увійшов Вітовський (колишній Жовтневий) район, Воскресенська селищна рада; частку земельної ділянки кадастровий номер 4823381301:07:041:0053 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача та відповідача – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді:

земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,7316 га, кадастровий номер 4823381300:04:000:0116, що розташована за адресою: Миколаївська область, Миколаївський (до складу якого увійшов Вітовський (колишній Жовтневий) район, Воскресенська селищна рада, на яку складено заповіт на ім`я ОСОБА_2 , посвідчений старостою села Калинівка Калинівського старостинського округу Воскресенської селищної ради Миколаївської області Хроленко І.О. 18 жовтня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-89;

житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки кадастровий номер 4823381301:07:041:0053 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які не охоплені заповітом.

Відповідач на день смерті спадкодавця була зареєстрована зі спадкодавцем.

Позивач у встановлений законом шестимісячний строк звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Краснової С.М.

Постановою приватного нотаріуса від 08 грудня 2025 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальних дій на спадкову масу у вигляді: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,7316 га, кадастровий номер 4823381300:04:000:0116, що розташована за адресою: Миколаївська область, Миколаївський (до складу якого увійшов Вітовський (колишній Жовтневий) район, Воскресенська селищна рада та частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки кадастровий номер 4823381301:07:041:0053 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою відмови є те, що відповідач ОСОБА_2 була разом зареєстрована зі спадкодавцем, із заявою про відмову від прийняття спадщини не зверталася, а тому вважається такою, що прийняла спадщину.

ОСОБА_1 вважає, що оскільки відповідач не проживала разом зі спадкодавцем на момент її смерті, а тому не є такою, що фактично прийняла спадщину.

Нині захист спадкових прав позивача можливий лише шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, від представника позивача до суду надійшла заява з прохання розглядати справу за їх відсутності. Заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просить позов задовольнити.

Відповідач – ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відповідно до частини 7, 11 статті 128 ЦПК України, вважається такою, що повідомлена судомпро дату, час і місце судового засідання належним чином. Відзив відповідачем не подано.

Справа розглядається в порядку загального позовного провадження про що судом постановлена відповідна ухвала 29 грудня 2025 року.

23 квітня 2026 року ухвалою суду закритопідготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 28 травня 2025 року складено актовий запис №854, та видано свідоцтво серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть від 17 липня 2021 року, серії НОМЕР_2 , Чоловік спадкодавця – ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до смерті спадкодавця.

Ще за життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений старостою с. Калинівка Калинівського старостинського округу Воскресенської селищної ради Миколаївської області 18 жовтня 2021 року за № 1-89 004 року, яким земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,7316 га, кадастровий номер 4823381300:04:000:0116, що розташована на території Воскресенської селищної ради с. Калинівка Миколаївського району Миколаївської області, заповіла ОСОБА_5 .

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді нерухомого майна, а саме:

земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,7316 га, кадастровий номер 4823381300:04:000:0116, що розташована за адресою: Миколаївська область, Миколаївський (до складу якого увійшов Вітовський (колишній Жовтневий) район, Воскресенська селищна рада, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК, № 983440, виданого Жовтневою районною державною адміністрацією 01 листопада 2012 року на підставі розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації від 29 травня 2012 року № 356-р, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 482330001003032;

земельної ділянки площею 0,2022 га, кадастровий номер 4823381301:07:041:0053 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК, № 797828, виданого Калинівською сільською радою 11 жовтня 2010 року на підставі рішення 27 сесії 5 скликання Калинівської сільської ради від 22 грудня 2009 року № 10, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011049003218;

житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 лютого 2010 року, виданого державним нотаріусом Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області Бердніковою А.Ю., зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 18 березня 2010 року.

Факт родинних відносин між померлим та позивачем підтверджується свідоцтвом про народження від 30 січня 1997 року, серії НОМЕР_3 , виданим на ім`я ОСОБА_1 , в якому в графі батьки вказані: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Крім позивача спадкоємцем є відповідач ОСОБА_2 , яка є донькою померлого, що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 17 червня 2025 року № 00051845406, а також Повним витягом з державного реєстру акті цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 17 червня 2025 року № 000051845298.

Звернувшись до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Краснової С.М. з заявою про прийняття спадщини позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, а саме: частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а також частку земельної ділянки на якій він розташований, оскільки ОСОБА_2 , яка була зареєстровані зі спадкодавцем на момент її смерті, із заявою про відмову не зверталася, а тому вважається такою, що прийняла спадщину.

Дослідивши спадкову справу №90/2025 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом встановлено, що до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Краснової С.М. з заявою про прийняття спадщини звернувся лише її син – ОСОБА_1 .

17 березня 2026 року приватним нотаріусом Красновою С.М. позивачу видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на частку житлового будинку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та частку земельної ділянки кадастровий номер 4823381301:07:041:0053 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за вказаною адресою.

Право власності на вказану частину спадкового майна зареєстровано за ОСОБА_1 17 березня 2026 року, відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав від 17 березня 2026 року № 468550610 та № 468548853.

Відповідно до довідки, виданої 17 червня 2025 року № 1-290 на день відкриття спадщини, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 зі спадкодавцем була зареєстрована ОСОБА_2 з 19 вересня 1983 року по теперішній час.

Факт реєстрації відповідача за вказаною вище адресою також підтверджується копією будинкової книги для прописки громадян, що проживають по АДРЕСА_1 .

Водночас, позивач як на підставу звернення до суду, посилаючись на висновки Верховного суду, зазначає, що з огляду на які сама по собі реєстрація місця проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити про своєчасне прийняття спадщини (справа №937/10434/19-ц). До того ж, державна реєстрація у спірному житловому будинку сама по собі не є беззаперечним доказом постійного проживання на час смерті спадкодавця за адресою реєстрації (справа 158/1838/19).

Позивач у позовні заяві зазначив, що ОСОБА_2 у 2014 році виїхала на постійне місце мешкання до російської федерації і з цього часу вона не мешкає в Україні, втратила зв`язок з місцем реєстрації, набула громадянство російської федерації.

Судом за клопотанням представника позивача у Державної прикордонної служби України витребувана інформація щодо перетину кордону відповідачем.

З огляду на відомості надані головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 02 лютого 2026 року № 19.5.1/7501-26 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перетнула кордон 04 вересня 2019 року о 14-50 годині в напрямку Одеса-Мінськ, водночас 13 червня 2019 року о 15-09 годині перетнула кордон у зворотньому напрямку Мінськ-Одеса. Інша інформація відсутня.

З досліджених доказів вбачається, що відповідач дійсно виїжджала з території України 04 вересня 2019 року, водночас повернулася 13 червня 2019 року. Разом з тим, відомості про її місцезнаходження в Україна відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями частини 2 вказаної статті встановлено, що ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як на доказ непроживання відповідача зі спадкодавцем на момент його смерті позивач посилається на акт від 10 грудня 2025 року складений ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в якому зазначили, що підтверджують факт не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 з 2014 року по теперішній час. Підписи свідків засвідчені адміністратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Воскресенської селищної ради ВРМ Калинівського округу Буликою Г.М.

Також, на пояснення свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 16 лютого 2026 року, в яких вони зазначили, що відповідач на час смерті матері ОСОБА_3 вже не мешкав разом зі спадкодавцем, оскільки вийшла заміж та з 2013-2014 року мешкає на території російської федерації. На поховання матері відповідач не приїжджала.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 937/10434/19-ц та зробив висновок, що сама по собі реєстрація місця проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не може свідчити про своєчасність прийняття спадщини.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу№ 158/1838/19 та встановив, що державна реєстрація у спірному житловому будинку сама по собі не є беззаперечним доказом постійного проживання на час смерті спадкодавця за адресою реєстрації.

У постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17 (провадження № 61-38452ск18), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19), від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св21) міститься висновок, зокрема про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не є беззаперечним доказом постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час смерті останнього та не може свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, оскільки відповідач ОСОБА_2 , з огляду на докази, на які посилається позивач, була зареєстрована у житловому будинку АДРЕСА_1 , проте не проживає з 2013-2014 роки, а сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини, тому ОСОБА_2 , як спадкоємець не прийняла своєчасно спадщину, що відкрилася після смерті матері, а отже не набула права на спадкове майно.

Відповідно до пункту 4.15. Глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі – Порядок), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно з пунктом 4.18 цього зазначеного Порядку - якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України встановлено, що до складу спадщини ходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1262-1265. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом статті 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Враховуючи, що відповідач своєчасно не прийняла спадщину та не набула права на спадкове майно, позивач у встановлений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, спадкоємці, що мають право на обов`язкову частину відсутні, та право позивача на спадщину гарантовано державою, однак оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку неможливе у зв`язку з обставин, про які вказано вище, тому на підставі ст. ст. 1218, 1220,1223, 1261 ЦК України, суд визнає заявлений позов, таким що підлягає задоволенню.

Керуючись статями 258, 259, 263, 265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_4 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,7316 га, кадастровий номер 4823381300:04:000:0116, що розташована в межах Калинівської сільської ради Миколаївського (в минулому Вітовського, Жовтневого) району Миколаївської області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 01 листопада 2012 року, серії ЯК, № 983440, виданого на ім`я ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про смерть №854, складений Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 28 травня 2025 року).

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_4 , право власності на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 лютого 2010 року, виданого державним нотаріусом Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області Бердніковою А.Ю., зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 18 березня 2010 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про смерть №854, складений Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 28 травня 2025 року).

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_4 , право власності на частку земельної ділянки площею кадастровий номер 4823381301:07:041:0053 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 11 жовтня 2010 року, серії ЯК, № 797828, виданого на ім`я ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про смерть №854, складений Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 28 травня 2025 року).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Жовтневий районний суд Миколаївської області.

Повне найменування сторін:

позивач– ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_4 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В.Полішко