Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №708/714/24 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/512/26 Справа № 708/714/24 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Попельнюх А. О. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисниці Погрібної Т.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Чигиринського районного суду Черкаської області від 16 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.

Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 21.06.2024 о 18 год 07 хв в м. Чигирині по вул. Грушевського керував транспортним засобом ВАЗ-2106, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, вираження тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку відмовився, від керування транспортним засобом був відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисниця просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилається на те, що через перебування на військовій службі ОСОБА_1 не був присутнім у судовому засіданні та не отримував копію оскаржуваної постанови. Про її існування йому стало відомо лише у травні 2026 року.

Заслухавши пояснення захисниці Погрібної Т.С., яка підтримала клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та надала пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Крім того, суд звертає увагу, що у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.

Повертаючись до обставин цієї справи, апеляційний суд зауважує на такому.

Постанова, що оскаржується, винесена 16 серпня 2024 року, тобто останнім днем її оскарження є 26 серпня 2024 року.

Зі змісту постанови, що оскаржується, випливає, що захисник Кузьмін Є.В. в інтересах ОСОБА_1 приймав участь у судовому засіданні 16 серпня 2024 року.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 було сплачено штраф у подвійного розміру– 34 000 грн. та судовий збір – 605, 60 грн., що підтверджується копією постанови головного державного виконавця від 12.11.2024 про закриття виконавчого провадження.

Отже ОСОБА_1 безумовно знав про прийняте судове рішення про накладення на нього адміністративного стягнення.

Апеляційна скарга захисниці Погрібної Т.С. подана 16 червня 2026 року, тобто після закінчення строку апеляційного оскарження - 1 рік, 10 місяців та 21 день.

Доводи апелянта, що своєчасній подачі та повноцінному складанню апеляційної скарги завадило, те, що ОСОБА_1 не знав про винесення постанови щодо нього, спростовується наведеними відомостями.

За сталою судовою практикою при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі на апеляційне оскарження, до уваги мають братися час, який минув з дати завершення процесуального строку, наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкодили особі реалізувати своє право в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення та інші доречні обставини.

Оцінивши доводи, наведені захисницею на обґрунтування поважності причин пропуску нею строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує, що вона в загальному виді відобразила вид діяльності ОСОБА_1 , котрий є військовослужбовцем, здійснює відсіч та стримування збройної армії Російської Федерації.

Апеляційний суд визнає, що у зв`язку з виконанням ОСОБА_1 обов`язку військової служби, у нього могли виникнути об`єктивні перешкоди чи труднощі, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду з апеляційною скаргою у строк, визначений законом.

Утім ОСОБА_1 після спливу цього строку, сплати ним подвійного розміру штрафу, визначеного як адміністративне стягнення, що було здійснено до 19.11.2024, протягом 1 року і 5 місяців – до травня 2026, коли він звернувся до адвоката, не вживав будь-яких заходів для оскарження постанови суду.

Водночас апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 безперечно знав, що в суді першої інстанції розглядається щодо нього справа про адміністративне правопорушення, адже між ним і адвокатом Кузьміним Є.О. 11.07.2024 було укладено договір про надання правової допомоги, яким адвокату були надані повноваження здійснювати захист ОСОБА_1 в судах першої та апеляційної інстанції у цій справі.

Проте ОСОБА_1 та його захисник Кузьмін Є.О. не оскаржили постанову суду про накладення адміністративного стягнення у межах строку на апеляційне оскарження, а також у найкоротший строк після 26.08.2024.

Захисницею не наведено переконливих доводів, за яких протягом 1 року та 10 місяців діяли об`єктивно непереборні обставини, що завдали ОСОБА_1 подати вчасно особисто апеляційну скаргу, надати відповідне доручення захиснику Кузьміну Є.О. або іншому адвокату.

Сам по собі факт виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку, в тому числі з урахуванням його тривалості.

Суд при вирішенні питання про наявність/відсутність поважних причин пропуску процесуального строку повинен виходити із оцінки тих обставин, про які особа зазначила в клопотанні про поновлення такого строку, і не в праві самостійно відшуковувати такі обставини чи докази на їх підтвердження.

З урахуванням наведеної процесуальної поведінки сторони провадження, відсутність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання апеляційної скарги, відсутні підстави для поновлення цього строку.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що захисниця не надала переконливих доводів щодо наявності поважних причин пропуску нею чи ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, а тому заявлене нею клопотання не підлягає задоволенню.

Суд не може зобов`язати сторону скористатися правом, наданим їй процесуальним законом. Сторона, яка добровільно відмовляється від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Відмовити захисниці Погрібній Т.С. в поновленні строку апеляційного оскарження постанови судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 лютого 2025 року.

Апеляційну скаргу захисниці Погрібної Т.С. в інтересах ОСОБА_1 повернути особі, що її подала.

Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук