Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №276/492/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 276/492/26Головуючий у 1-й інст. СЕМЕНЮК А. С.

Категорія 130 КУпАПДоповідач Миколайчук П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 рокум. Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В.,

із секретарем судового засідання Лупіновою Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира справу за апеляційною скаргою захисника Мухи Миколи Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Хорошівського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Хорошівського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 12.03.2026 о 22:30 у селищі Хорошів по вулиці Житомирській, 18, керував транспортним засобом Volkswagen Amarok, номерний знак НОМЕР_1 . Водій мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та поведінку, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги

На постанову суду захисником Мухою М.С. подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення.

Адвокат вказує на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Захисник мотивував апеляційну скаргу наступним:

- суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи захисника про те, що протокол складався за відсутності ОСОБА_1 , спростовуючи їх відеозаписами з нагрудного відеореєстратора поліцейського, де зафіксовано процес спілкування та складання матеріалів;

- суд не має процесуального права проводити судовий процес без даних про вручення ОСОБА_1 копії протоколу про правопорушення. Працівники поліції не складали протокол у його присутності, не роз`яснювали йому суті вчиненого правопорушення а також не складали будь-яких інших процесуальних документів. Протокол про адміністративне правопорушення та інші документи містять лише відмітки про відмову від підпису чи ознайомлення. Згідно наявного відеозапису ОСОБА_1 не ухилявся від своїх процесуальних обов`язків, місце події не залишив, що може свідчити про бажання останнього скористатися своїми правами та отримати копію протоколу. Як вбачається з відеозапису події, у присутності ОСОБА_1 протокол не складався, суть вчиненого правопорушення, а також права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституцією України та ст.268 КУпАП, йому не роз`яснювались. Отже при складанні протоколу про адміністративне правопорушення істотно порушені права та законні інтереси ОСОБА_1 . Зазначені висновки узгоджуються з послідовною позицією Житомирського апеляційного суду, викладеною, зокрема, у постанові від 21.02.2024 у справі №276/2397/23; постанові від 03.07.2024 у справі № 275/1515/23; постанові від 21.08.2024 у справі №279/1547/24, постанові від 18.02.2026 у справі № 273/1401/25, постанові від 31.03.2026 у справі № 279/560/26, постанові від 17.03.2026 у справі № 287/2401/25, постанові від 05.03.2026 у справі № 274/6900/25, постанові від 05.03.2026 у справі № постанові від 07.05.2025 у справі № 274/6900/25.

- твердження працівника поліції про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які вказано в акті огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, іх наявність не підтверджується при перегляді відеозапису з нагрудної камери поліцейського. Таким чином, поліцейський не висловив вимогу до ОСОБА_1 , яка ґрунтується на встановлених Інструкцією підставах вважати, що особа перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а тому були відсутні підстави у порядку ст.266 КУпАП пропонувати проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння особі на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі.

Позиції учасників справи

В судовому засіданні 05.08.2026 захисник Сокирко В.М. підтримав апеляційну скаргу та пояснив, що не доведено керування ОСОБА_1 транспортним засобом за вказаних обставин; були відсутні підстави зупинки; особу ОСОБА_1 не було ідентифіковано; працівники поліції не представилися; огляд особи при встановленні ознак сп`яніння не проводився; не зафіксовано складання акта огляду і направлення до закладу охорони здоров`я; відеозапис події є фрагментованим, не безперервним; порушено процедуру виготовлення відеозапису; мала місце провокація працівниками поліції; ОСОБА_1 не може бути позбавленим права керування транспортним засобом, оскільки він не має такого права; поліцейські пропонували заплатити 510 грн штрафу і їхати далі.

Захисник Муха М.С. в судовому засіданні 05.08.2026 апеляційну скаргу підтримав, пояснив, що акт огляду, направлення до закладу охорони здоров`я та протокол про адмінправопорушення не складалися, протокол не оголошувався на місці в присутності особи, направлення не вручалося, що підтверджує відеозапис; працівниками поліції порушено главу 19 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 05.08.2026 підтримав вимоги апеляційної скарги.

В судове засідання 06.08.2026 ОСОБА_1 та захисники Сокирко В.М., Муха М.С. не з`явилися, будучи обізнаними про дату і час розгляду справи, тому суд, відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважав за можливе слухати справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Мотиви та висновки суду апеляційної інстанції

Заслухавши пояснення учасників справи 05.08.2026 на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За змістом абзаців третього та п`ятого частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

За пунктом 1.3.Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 130 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.

За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.п. 6,7 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 613491 від 12.03.2026, в якому зафіксовано суть адміністративного правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду за допомогою приладу «Alcotest Drager 6810» відмовився; направленням на огляд водія транспортного засобу від 12.03.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 було направлено до КНП «Хорошівська лікарня» для визначення стану сп`яніння; розписками про роз`яснення прав та про інформування про порядок застосування технічного засобу; оптичним диском з відеозаписами з портативного відеореєстратора поліцейського та службового автомобіля поліції, на яких зафіксовано факт руху, відмови від проходження огляду, не заперечувалося керування транспортним засобом та зафіксовано оформлення адміністративних матеріалів, факт відмови від підписання протоколу про адміністративне правопорушення; копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6821503 від 12.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності також за ч.2 ст. 122 КУпАП.

На переконання апеляційного суду, зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам, зазначеним у ст. 251 КУпАП та в своїй сукупності повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи.

Апеляційний суд критично ставиться до твердження захисника про порушення права на захист ОСОБА_1 з огляду на те, що поліцейськими було роз`яснено права ОСОБА_1 , роз`яснено суть правопорушення – жодних клопотань водій не заявляв.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшли до Хорошівського районного суду Житомирської області 24.03.2026 і тим же днем датована заява ОСОБА_1 про передачу справи для розгляду до Овруцького районного суду Житомирської області; 30.03.2026 особа, яка притягується до відповідальності, отримала копії матеріалів про адміністративне правопорушення, а 14.04.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Мухою М.С. укладено договір про надання правничої допомоги; 16.04.2026 захисник Муха М.С. приймав участь в судовому засіданні, в якому ухвалено оскаржувану постанову. Зазначене в своїй сукупності спростовує твердження про порушення права на захист ОСОБА_1 .

Як встановлено апеляційним судом, відеозаписами дійсно підтверджується факт руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , роз`яснення його прав; повідомлення про наявність ознак алкогольного сп`яніння; пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння; відмову від проходження огляду на місці зупинки та в найближчому медичному закладі; повідомлення про відсторонення водія від керування транспортними засобами; роз`яснення про складання протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння за ст. 130 КУпАП; повідомлення про передачу протоколу на розгляд до Хорошівського районного суду; запитання, чи буде ОСОБА_1 підписувати протокол та відмова водія від підпису.

Апеляційний суд не погоджується з твердженням захисника про відсутність підстав зупинки, оскільки матеріали справи містять постановусерії ЕНА №6821503 від 12.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, яка підписана ОСОБА_1 , який, згідно відеозапису події, не заперечував факту вчинення ним порушення п.9.2.б ПДР.

Щодо твердження сторони захисту про відсутність ідентифікації особи ОСОБА_1 на місці зупинки, то відеозаписом підтверджується, що на місці зупинки перебував саме ОСОБА_1 і на дисплеї планшету працівника поліції видно зображення документу саме ОСОБА_1 , що спростовує даний довід захисника.

Відсутність на відеозаписі представлення працівника поліції водію не є беззаперечним доказом порушення поліцейським вимог Інструкції та не впливає на доведеність порушення ОСОБА_1 п.2.5. ПДР.

Суд не погоджується з аргументом захисту, що огляд водія на стан сп`яніння не проводився. Працівником поліції в ході спілкування з водієм, було встановлено у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Дані ознаки було озвучено водію. Апеляційний суд зауважує, що встановлення ознак сп`яніння є дискреційним повноваженням поліцейського. Таку ознаку, як запах алкоголю з порожнини рота можна встановити лише органолептичним шляхом, а поведінку, що не відповідає обстановці - шляхом спостереження, що і було зроблено поліцейськими. ОСОБА_1 двічі пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння для спростування таких ознак, від чого останній категорично відмовлявся.

Відеофіксація складання акта огляду і направлення до закладу охорони здоров`я в матеріалах справи дійсно відсутня, однак даний факт не є визначальним при вирішенні справи.

Щодо фрагментованості і не безперервності відеозапису, суд зазначає наступне.

Порядок використання фото та відеотехніки встановлюється п. 9 ч. 1 ст. 31 та ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».

Відповідно до п.5 до розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026, зареєстровано в МЮУ 11.01.2019 №28/32999 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Таким чином, на спростування тверджень сторони захисту, апеляційний суд зазначає, що вказане положення підзаконного акту вказує на необхідність безперервності ведення відезапису під час виконання поліцейським своїх обов`язків (перебування на чергуванні тощо), а не зобов`язує надати безперервний відеозапис для огляду суду. Такий обов`язок не закріплений, дійсність відеозапису стороною захисту не спростовано (дата, час, місце та фактичні обставини події).

Законодавчо визначені тільки наступні обов`язки працівника поліції, пов`язані із застосуванням технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Так, під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

Тому доводи сторони захисту є безпідставними, оскільки суд при розгляді справи аналізує лише той обсяг доказів, який наявний на час розгляду справи.

При цьому, слід зауважити, що за змістом відеозапису встановлено обставини, які є визначальними при розгляді справи.

Апеляційний суд відхиляє довід сторони захисту щодо провокації працівниками поліції, оскільки дії працівників поліції, зафіксовані відеозаписом, на таке не вказують.

Апеляційний суд відхиляє твердження, що ОСОБА_1 не може бути позбавленим права керування транспортним засобом, оскільки він не має такого права, оскільки Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 702/301/20 констатувала, що суд може призначити покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Посилання на те, що працівники поліції пропонували заплатити 510 грн штрафу і їхати далі дійсно мало місце, однак до повідомлення водію про встановлення ознак сп`яніння.

До посилання на те, що акт огляду, направлення до закладу охорони здоров`я та протокол про адмінправопорушення не складалися в присутності ОСОБА_1 апеляційний суд ставиться критично, оскільки на відеозаписі з відеореєстратора 858714 (23:49-23:50) встановлено, що поліцейський тримає в руках заявку на отримання смс-повідомлень, яку пропонує підписати водію, а біля неї знаходиться протокол про адміністративне правопорушення вже з записами про відмову від підпису та інші документи. Крім того відеозаписами підтверджується повідомлення про складання протоколу за порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР, складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП, про розгляд справи Хорошівським районним судом, роз`яснення водію прав та наслідків відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі; наслідків спроб водія домовитися щодо вирішення питання про не складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП; про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортними засобами до витвереження.

Тому, хоча відеозаписом і не зафіксовано процедуру складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, проте зафіксовано чітку відмову останнього від підпису в протоколі при повідомленні йому суті вчиненого правопорушення та після перерви в фіксації зафіковано вже ряд складених документів, то суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоклу вже після його складання.

Щодо посилання сторони захисту на рішення Житомирського апеляційного суду у справах про адміністративні правопорушення, в яких провадження у справах було закрито, апеляційний суд зазначає, що обставини у вказаних справах не є тотожними із справою про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та не вказують на наявність підстав для скасування постанови від 16.04.2026 у справі №276/492/26.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає вірними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її скасування.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Мухи Миколи Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Хорошівського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяП. Миколайчук