Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №276/1265/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №276/1265/25 Головуючий у 1-й інст. ЗБАРАЖСЬКИЙ А. М.

Номер провадження №33/4805/300/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хорошівського районного суду Житомирської області від 09 вересня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 09 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 12.07.2025 о 20 год 10 хв в с-щі Хорошів по вул Озерна,1 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження в установленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази порушення ним Правил дорожнього руху, оскільки відкритий багажник автомобіля не є таким порушенням, тобто відсутні докази законності зупинки транспортного засобу, у зв`язку з чим подальші дії працівників поліції та складені ними процесуальні документи є неправомірними і не можуть визнаватися допустимими доказами. Також звертає увагу, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції не є безперервними, мають фрагментарний характер та не містять повної фіксації обставин події, що, на його думку, свідчить про їх неналежність і недопустимість як доказів. Крім того, зазначає, що з відеозапису вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції він поводився адекватно та ввічливо, його мова була чіткою і зрозумілою, координація рухів не порушена, у зв`язку з чим зазначені в протоколі ознаки сп`яніння є формальними та не підтверджені належними доказами. Також апелянт вказує, що від керування транспортним засобом його не відсторонювали, автомобіль не вилучали, а акт приймання-передачі транспортного засобу іншій відповідальній особі в матеріалах справи відсутній. Крім цього, зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом вини особи та не може розглядатися як беззаперечне підтвердження її винуватості, оскільки такий підхід не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Належним чином повідомлені про місце і час апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його захисник Шморгун О.П. у судове засідання апеляційного суду повторно не з`явилися.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався з підстав, зазначених особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її захисником.

Так, судове засідання, призначене на 18 березня 2026 року, було відкладено за клопотанням ОСОБА_1 у зв`язку з наміром скористатися правничою допомогою та необхідністю залучення захисника.

Розгляд справи, призначений на 23 квітня 2026 року, було відкладено за клопотанням ОСОБА_1 у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю.

Судове засідання, призначене на 21 травня 2026 року, також було відкладено за клопотанням ОСОБА_1 у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю.

У подальшому, за клопотанням захисника Шморгуна О.П., який повідомив про укладення договору про надання правничої допомоги та необхідність ознайомлення з матеріалами справи, розгляд справи було відкладено на 06 серпня 2026 року.

Перед початком судового засідання, призначеного на 06 серпня 2026 року, захисник Шморгун О.П. повторно звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість в іншому судовому засіданні. ОСОБА_1 про причини своєї неявки суд не повідомив.

Матеріалами справи підтверджується, що про місце і час апеляційного розгляду цієї справи захисник був повідомлений завчасно, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 13 червня 2026 року.

Разом із тим із відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що судове засідання у справі №276/739/26, на зайнятість у якій посилається захисник як на підставу для відкладення розгляду цієї справи, було призначене ухвалою суду від 24 червня 2026 року, тобто після того, як захисника було належним чином повідомлено про місце і час розгляду цієї справи.

За таких обставин посилання захисника на зайнятість в іншому судовому засіданні не підтверджує наявності об`єктивних перешкод для його участі в апеляційному розгляді та не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Апеляційний суд враховує, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, було забезпечено достатній час та реальну можливість реалізувати право на захист, оскільки розгляд справи чотири рази відкладався саме з ініціативи сторони захисту.

Положення статті 268 КУпАП не містять імперативної заборони щодо розгляду справи цієї категорії за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за умови її належного повідомлення про місце і час розгляду справи.

Відповідно до статті 294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, чи її захисника, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнає їх участь обов`язковою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право особи на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими процесуальними правами, брати участь у судовому розгляді та не вчиняти дій, що призводять до його безпідставного затягування.

З огляду на неодноразове відкладення розгляду справи за клопотаннями учасників справи, належне повідомлення ОСОБА_1 та його захисника про місце і час розгляду справи, відсутність об`єктивних підстав для подальшого відкладення розгляду справи, а також необхідність забезпечення її розгляду упродовж розумного строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість проведення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №389585 від 12.07.2025 вбачається, що 12.07.2025 о 20 год 10 хв в с-щі Хорошів по вул Озерна,1 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотест Драгер 6810, а також в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як правильно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №389585 від 12.07.2025 (а.с.2);

розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП (а.с.3);

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого слідує, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. Від огляду на стан сп`яніння відмовився (а.с.4);

розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння. про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.5);

свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5620 чинне до 15.10.2025 (а.с.7);

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння КНП «Хорошівська лікарня» від 12.07.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду (а.с.8);

копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №5207055, згідно якої ОСОБА_1 12.07.2025 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, за керування транспортним засобом, в якого відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, при цьому причина зупинки – відкритий багажник (а.с.9);

відеозаписом події (а.с.12).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На наявних в матеріалах справи відеозаписах з автомобільного відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер поліцейських об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .

З відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з відкритим багажним відділенням та був зупинений працівниками поліції. Водія проінформовано про причину зупинки (відкритий багажник). При перевірці документів виявлено відсутність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. У водія також виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано йому пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних засобів, так і у закладі охорони здоров`я. Від виконання вимоги поліцейського ОСОБА_1 відмовився. Водія ознайомлено з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення, від підпису якого водій відмовився, та заборонено подальший рух.

Відеозаписом підтверджено, що працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, а також ст.ст.256, 266 КУпАП, які могли б бути підставою для визнання складених процесуальних документів недопустимими доказами.

Слід зазначити, що за змістом п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції, а тому доводи апеляційної скарги у частині відсутності у ОСОБА_1 видимих ознак сп`яніння та відсутності підстав для проведення відповідного огляду не є слушними. З відеозапису вбачається, що у працівника поліції була обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на повідомлені йому ознаки такого сп`яніння, які відображені в акті огляду та у протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, вимога поліцейського про проходження відповідного огляду була законною.

Водієві також було повідомлено підставу зупинки транспортного засобу. При цьому незгода ОСОБА_1 з мотивами зупинки транспортного засобу не звільняла його від обов`язку виконати вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України щодо проходження огляду на стан сп`яніння, враховуючи виявлені у нього ознаки сп`яніння.

Також слід зазначити, що ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом шляхом заборони подальшого руху. При цьому, законодавством не передбачено обов`язкового складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу під час відсторонення особи від керування транспортним засобом.

Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані об`єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи, дослідив зібрані докази та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хорошівського районного суду Житомирської області від 09 вересня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич